Вибір периферійних ділянок профілю соленоїда для одержання магнітного поля заданого розподілу

              Враховуючи масовість розповсюдження комп’ютерів, не можна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях експлуатації.

              Міжнародні екологічні стандарти, що діють на сьогоднішній день в усьому світі, визначають набір обмежень до технологій виробництва та матеріалів, які можуть використовуватися в конструкціях пристроїв. Так, за стандартом ТСО-95, вони не повинні містити фреонів (турбота про озоновий шар), полівінілхлоридів, бромідів (як засобів від загоряння). Апарати, тара і документація повинні допускати нетоксичну вторинну переробку після закінчення терміну експлуатації.

              Міжнародні стандарти, починаючи з ТСО-92 включають вимоги зниженого енергоспоживання та обмеження припустимих рівнів потужності, що споживаються у неактивних режимах.

              Дотримання приведених нормативних параметрів дозволяють створити на робочих місцях сприятливі умови праці.

5 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

5.1 Практичне застосування

Вітроенергетика – це спосіб отримання електричної енергії за допомогою вітру. Найефективніше вітрова установка використовується у місцях, де відсутнє централізоване енергопостачання, немає таких перешкод як висотні будинки, пагорби та існує достатній вітровий потенціал. Рекомендована середня швидкість вітру не менше 3,8 м/с.

Вітрова енергія конкурентоспроможна у регіонах зі швидкістю вітру від помірної до високої. Враховуючи той факт, що у процесі виробництва вітрової енергії немає палива, вона не зростає в ціні разом з ним. Немає витрат на закупівлю і доставку сировини, на зменшення забруднення довкілля.

Крім того, вартість вітрової енергії з кожним роком зменшується завдяки новим технологіям, на відміну від енергії, яку виробляють електростанції, що працюють на вугіллі чи урані.

Пасивні будинки дуже комфортні і екологічно сприятливі для людини з точни зору мікроклімату в самому будинку.

5.2 Розрахунок кошторису витрат на проведення дипломної роботи  (ДР)

                Плановий кошторис витрат на проведення ДР містить у собі наступні статті:

1 Фонд оплати праці всіх, хто бере участь в проведенні даної ДР. Дані представлені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 – Фонд оплати праці

Таким чином, фонд заробітної праці ФЗП складає 5550 гривень.

2 Преміальний фонд розраховується як 15%  від фонду оплати праці, тобто:

Фпрем = 5550 ∙ 0,15 = 832,50 (грн.).

3 Відрахування у фонд соціального страхування розраховуються як 38% від фонду оплати праці:

Фсс = 5550 ∙0,38 = 2109 (грн.).

4 Витрати на матеріали розраховуються як 15% від фонду оплати праці:

Фмат = 5550 ∙ 0,15 = 832,50 (грн.).

5 Витрати на електроенергію обчислюються за формулою 5.1:

                                     Ве = W∙ Tзас ∙Kз∙ Це ,                                     (5.1)

де W – сумарна потужність використовуваного встаткування, W = 1 кВт;

     Tзас – час роботи на технічних засобах (години). Tзас = 10 год.;

     Kз - коефіцієнт завантаження встаткування по потужності, Kз = 0,7;

     Це - тариф 1 кВт/год електроенергії, Це = 0,32 грн./кВт год.

                                     Ве = 1∙10∙0,7∙0,32 = 2,24 (грн.)

6 Витрати на додаткові матеріали становлять 10% від вартості обладнання. Вартість обладнання складає 1000,00 грн., тоді витрати на додаткові матеріали складають 100 гривень.

7 Амортизаційні відрахування обчислюються за формулою 5.2:

                                        ,                                             (5.2)

де - норма амортизації, що дорівнює 15% від вартості встаткування

    - вартість основних фондів, що дорівнює 120000,00 грн.;

     - час роботи встаткування на виконання даної операції, дорівнює 40 днів.

(грн.).

8 Накладні витрати, що містять у собі витрати на загальногосподарські використання (освітлення, опалення приміщення) і приймають у розмірі 200% від фонду оплати праці, і становлять 12690 грн.

Разом сума статей витрат становить собівартість ДР:

СДР = 23411,2грн.

Загальні витрати ДР обчислюються за формулою 5.3:

                                                  ВДР = 1,2∙ СДР                                                               (5.3)

де 1,2 – коефіцієнт, що враховує планові накопичення;

ВДР = 1,2∙23411,52=28093,04 (грн.)

Кошторис витрат на проведення дипломної роботи наведено у таблиці 5.2:

Таблиця 4.2 – Кошторис витрат на проведення дипломної роботи

9 Окупаємість вітросилової установки

За місяць візьмемо споживання електроенергії 220 кВт. Тарифи на електроенергію становлять до 150 кВт – 0,2436 коп. за 1 кВт, за додаткові кіловати – 0,3168 коп. за 1 кВт.

Сміс = 0,2436 · 150 + 0,3168 · 70 = 58,72 (грн.)

Срік = 58,72 · 12 = 704,64 (гнр.)

Вітросилова установки ВА – 2,5 коштує близько 21600 грн., також потрібні 10 аккумуляторів по 200 А·год – 22400 грн. Повна ціна становить 44000 грн.

Встановлення вітряка коштує порядку його ціни, тобто – 21600 грн. Маємо 65600 грн. з встановленням. Розрахуємо окупаємість без взяття до уваги обслуговування. При таких тарифах, як зараз, за розрахунками отримуємо окупаємість у 7,75 років. Ще варто зазначити, що ціни на електроенергію постійно зростають, тому цей термін буде реально коротшим.

5.3 Висновок до економічної частини дипломної роботи

В економічній частині дипломної роботи запропоновано методику розрахунку кошторису витрат на проведення дипломної роботи. Загальні витрати становлять 24705,456 грн. Вагому часту в кошторисі склали оплата праці (5550 грн.) і накладні витрати (11100грн.).

Також розрахували ціну вітряка, та його встановлення – 65600грн., вирахували срок окупаємості – 7,75 років.

ВИСНОВОК

В дипломній роботі були розібрані теоретичні питання по будові геліоколектора, теплового насосу, також детально оглянуті вітроустановки.

У розрахунковій частині кінцевою задачею було розрахувати потужність ВЕУ для енергопостачання будинку. Розрахунок проводився для літнього та зимнього періоду, робилось це щоб визначити доцільність використання ВЕУ у конкретну пору року. Середньстатистичні данні про швидкості вітрів бралися для Харківької області. Як можемо бачити по цим данним, взимку вітер сягає більших значень. Розразунок показав, що ВЕУ доцільно вікористовувати взимку, тоді Pвеу=0,5 кВт, влітку використання недоцільно, лише вкупі наприклад з геліоколектором.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1 Кривцов В.С., Олейников А.М., Яковлев А.И. Неисчерпаемая энергия.

Кн. 1. Ветроэлекртогенераторы. –  Харьков: Нац. Аэрокосм. Ун-т «Харьк. Авиац. Ин-т», Севастополь: Севаст. нац. техн. ун-т, 2003. – 400 с.

2 Кривцов В.С., Олейников А.М., Яковлев А.И. Неисчерпаемая энергия.

Кн. 3. Альтернативная энергетика. . –  Харьков: Нац. Аэрокосм. Ун-т «Харьк. Авиац. Ин-т», Севастополь: Севаст. нац. техн. ун-т, 2006. – 643 с.

3 Харитонов В.П., Автономные ветроелектрические установки. – М.: ГНУ ВИЭСХ, 2006. – 280 с.

4 http://www.teplonasos.com/ru/raznoe/drugie-istochniki-energii/solnce.html