Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Февраля 2012 в 16:49, курсовая работа
У всіх індустріально розвинених країнах азотна промисловість є однією з основних галузей. Бурхливий розвиток азотної промисловості обумовлюється в першу чергу необхідністю задоволення потреб зростаючого населення земної кулі продуктами землеробства. Без мінеральних добрив, і в першу чергу азотних, неможливо вирішити задачі інтенсифікації розвитку сільського господарства.
Вступ ……………………………….………………...….………….…4
1. Загальна частина……………………………………….………....….……5
1.1 Характеристика вихідних матеріалів та готової продукції…………….4
1.2 Аналітичний огляд літератури……….…………….....................…….....7
1.2.1. Фізико-хімічні основи виробництва продукції………..……..….. 9
1.2.2. Порівняльний аналіз існуючих варіантів технологічних схем………………………………………………………………………...13
1.2.3. Порівняльний аналіз існуючих варіантів конструкцій апарата, що проектується..……..…………………………………………...………......27
1.3. Обґрунтування вибору конструкції апарата, що проектується…....31
1.4. Норми технологічного режиму…………………………….…..………..33
2. Спеціальна частина………………………………………………………...33
2.1. Матеріальні розрахунки…...…………………………...…………....33
2.2. Теплові розрахунки…………………………….…..………………..39
2.3. Технологічні розрахунки…………………………………………….43
2.3.1. Розрахунки елементів конструкції………………………....39
3. Охорона праці…………………………………………………..….….....…47
4. Охорона навколишнього середовища……………………………….....…49
5. Висновки………………...………………………………………..…….…..51
6. Список рекомендованої літератури……………………………..………52
Можна зробити висновок, що апарат, який зображений на рисунку 5 в даній технологічній схемі буде найбільш ефективним. Апарат має широке використання в агрегатах синтезу аміаку. Каталізатори які використовуються в апараті мають велику ефективність і порівняну дешевизну.
1.4. Норми технологічного режиму.
2. Спеціальна частина.
2.1. Матеріальні розрахунки.
Прихід:
Продуктивність конвертора Vк= 12500м3/год. Маємо склад природного газу з якого розрахуємо кожен його компонент:
9V(CH4)= Vк * ССН4=12500*0,96=12000м3/год.
V(СО2)= Vк*ССО2=12500*0,025=312.5м3/
V(С2Н6)= Vк*СС2Н6=12500*0,012=150м3/
V(N2)= Vк*CN2=12500*0.003=37.5м3/год.
За формулою m=V*Mr/ 22.4 знайдемо масу речовини:
m(CH4)=8571.429 кг/год.
m(СО2)= 613.839 кг/год.
m(С2Н6)= 187.5 кг/год.
m(N2)= 37.5 кг/год.
Об’єм парів води, які приходять з трубчатої печі, знайдемо по заданому об’ємному співвідношенню водяної пари і газу на вході в конвертор 1,05:1, тобто пару приходить на 5% більше від об’єму газу, що в перерахунку буде мати вигляд:
Знайдемо 5% від заданого об’єму газу за пропорцією:
V5%= Vг*5/100= 12500*5/100=625м3/год.
V(Н2О)= V5%+Vг=12500+625=13125м3/год.
m(Н2О)пр.= V(Н2О)*Mr(Н2О)/22.4=10546.875 кг/год.
Знайдемо об’єм повітря, яке поступає в конвертор за співвідношенням пар:повітря = 0,1:1:
Vпов.= V(Н2О)*10=131250м3/год.
Повітря в своєму складі має наступні компоненти об’ємні долі:
Звідси знаходимо об’єм кожного компонента:
V(О2)= Vпов*ωО2=131250*20,99=2754937.
V(Ar)= Vпов*ωAr=131250*0.99=129937.5м
V(N2)= Vпов*ωN2=131250*78,05=
V(СО2)= Vпов*ωCO2=131250*0.03=3937.5м3
Відповідно масу кожного компонента знайдемо за формулою V*Mr/ 22.4 :
m(О2)пр.= 2754937.5*32/22,4=3935625 кг/год.
m(Ar)= 129937.5*40/22,4=232031.25 кг/год.
m(N2)= 10244062.5*28/22,4=12805078.1 кг/год.
m(СО2)= 3937.5*44/22,4=7805.089 кг/год.
Знайдемо кількість Н2 і СО, яке прийшло із трубчатої печі, знаючи що з печі приходить 10% СН4 за реакцією: СН4 +Н2О→СО+3Н2.
Враховуючи стехіометрію реакції:
V(СО)= V(CH4)*9=108000м3/год.,135000 або кг/год.
V(Н2)= V(CH4)*9*3=324000м3/год., або m(Н2)=260517.857 кг/год., де 3- коефіцієнт при Н2.
Витрати:
Знаючи ступінь конверсії метану – 98.5, знайдемо кількість не проредагованого метану:
V(2)(CH4)=V(CH4) - V(CH4)*0.985=180м3/год.
Масу СО знайдемо за реакцією, знаючи співвідношення метану і окису вуглецю: 1:1.
m(2)(CO)=m(CH4)*Mr(CO)/Mr(CH4)
Знайдемо загальну кількість витрати СО за формулою:
m(3)(CO) =m(2)(CO)+ m(CO)= 15000+135000 кг/год.
V(3)(CO)= m(3)(CO)*22,4/ Mr(CO)= 120000м3/год.
m об. (Н2)= m(Н2)+ m(1) (Н2)
m(1) (Н2)= m(CH4)*2Mr(Н2)/ Mr(CH4)=19285.715 кг/год.
m(Н2)об.=19285.715 +260517.857=279803.572 кг/год.
V(Н2)об.=12654,62371 нм3/год.
Знайдемо кількість О2:
m(О2)= m(О2)пр.-m(О2)(2);
m(О2)(2)= m(О2)(3)+m(О2)(4);
m(О2)(3) знайдемо по реакції:С2Н6+3,5О2→2СО2+3Н2О. Співвідношення С2Н6 і О2 = 1:3,5. Звідси знайдемо:
m(О2)(3)= [m(С2Н6)*Mr(О2)/ Mr(С2Н6)]*3.5=700кг/год.
m(О2)(4) знайдемо за реакцією: СН4 +0,5О2→СО+2Н2; враховуючи те що метан прореагував не повністю: mр(СН4)=4628,57-69,428
m(О2)(4)= [mр(СН4)*Mr(О2)/ Mr(СН4)]/2 = 4559.142 кг/год.
m(О2)(2)= 700+4559.142=5259.142 кг/год.
m(О2) = 3935625-5259.142=3930365.858 кг/год.
m(СО2)= m(СО2)пр.+ m(СО2)(2);
m(СО2)(2) знайдемо по реакції С2Н6+3,5О2→2СО2 +3Н2О за співвідношенням
С2Н6 і СО2 = 1:2.
m(СО2)(2)= [m(С2Н6)* Mr(СО2)/ Mr(С2Н6)]*2 = 600 кг/год.
m(Н2О)= m(Н2О)(1)+ m(Н2О)пр.;
За співвідношенням С2Н6 і Н2О = 1:3 знайдемо:
m(Н2О)(1)= [m(С2Н6)*Mr(Н2О)/ Mr(С2Н6)]*3=337.5 кг/год.
m(Н2О)= 337.5+10546.875=10884.375 кг/год.
V(Н2О)=7330.316
Азот, який прийшов з газом та повітрям і аргон який прийшов з повітрям:
m(N2)=12805078.1 кг/год.
m(Ar)=232031.25 кг/год.
Матеріальний баланс конвертора природного газу, який нижче зображений у таблиці 4.
Таблиця 4 – Матеріальний баланс.
Прихід |
Витрати | ||||||
Компонент. |
m (кг/год.) |
V м3/год. |
Молі |
Компонент |
m (кг/год.) |
V м3/год. |
|
CH4 |
8571.429 |
12000 |
CH4 |
69,428 |
180 |
||
СО2 |
331,47 |
168,75 |
СО2 |
8405.09 |
3937.5 |
||
С2Н6 |
187.5 |
150 |
N2 |
12805078.1 |
10244062.5 |
||
N2 |
46.875 |
37.5 |
Н2О |
10884.375 |
7330,316 |
||
10546.875 |
13125 |
Ar |
232031.25 |
129937.5 |
|||
Повітря: |
131250 |
Н2 |
279803.572 |
12654,6237 |
|||
О2(20,99%) |
3935625 |
2754937.5 |
СО |
8405.089 |
64702,792 |
||
Ar(0,99%) |
232031.25 |
129937.5 |
О2 |
3930365.858 |
2754937.5 |
||
СО2(0,03%) |
7805.089 |
3937.5 |
|||||
Н2 |
260517.857 |
324000 |
|||||
СО |
13500 |
108000 |
|||||
∑ =4461358.006 |
∑ =4461358.006 |
2.2. Теплові розрахунки.
Для розрахунку приймемо наступні данні, які зазначені у таблиці 5:
Таблиця 5 – Константи речовин.
Комп. |
a |
b |
с |
d |
c’ |
∆H, Дж |
C853 |
C1093 |
CH4 |
17,45 |
0,06046 |
-1.117*106 |
-7.2*10-9 |
-74850 |
63,74096 |
72,79695 | |
С2Н6 |
4,494 |
0,18226 |
-7.486*105 |
1.08*10-8 |
-84670 |
112,196 |
128,3749 | |
N2 |
27,87 |
0,00427 |
31,51231 |
32,53711 | ||||
СО2 |
44,14 |
0,00904 |
-853*103 |
-393510 |
50,67879 |
53,3067 | ||
СО |
28,41 |
0,0041 |
-46000 |
-110500 |
31,84408 |
32,85279 | ||
Н2 |
27,28 |
0,00326 |
50200 |
0 |
30,12977 |
30,8852 | ||
Н2О |
30 |
0,01071 |
33000 |
-241840 |
39,18098 |
41,73365 | ||
О2 |
31,46 |
0,00339 |
-377000 |
0 |
33,83353 |
34,8497 | ||
Ar |
20,76 |
20,76 |
Прихід тепла:
Для знаходження фізичного тепла приходу і витрат розрахуємо молі речовин за формулою: n=; Данні занесемо до нижче вказаної таблиці 6.
Таблиця 6 – Молі речовин.
Компонент |
Молі приходу |
Молі витрат |
CH4 |
289285,625 |
4339,25 |
С2Н6 |
3613,33333 |
-------- |
N2 |
2470454,77 |
2470455 |
СО2 |
8482,62784 |
15709,29 |
СО |
2603571,43 |
2888518 |
70296000 |
70865893 | |
Н2О |
316406,25 |
327246,3 |
О2 |
664136,719 |
509016,9 |
Ar |
31324,2175 |
31323,97 |
1.Фізичне тепло парогазової суміші, що поступило знайдемо за формулою:
Q=∑nicit, де
ni - мольна доля речовини;
ci – теплоємність компонента при t. (Дж/моль*К);
t – температура;
Qфіз.=(289285,625*63,74096+
Дж/год.
2. Для знаходження теплоти реакцій, знайдемо ∆Ср, використовуючи коефіцієнти реакцій, які зазначені у таблиці 6. За формулою знайдемо:
∆Ср=∆а+∆bt+∆ct2+∆dt3+∆c’(;
Для реакції СН4 +0,5О2→СО+2Н2, знайдемо коефіцієнти:
∆а=28,41+2*27,28-0,5*31,46-17,
∆b=0,0041+2*0,00326-0,5*0,
∆c=0,000001117;
∆d=7,2*10-9;
∆c’=242900;
Для реакції С2Н6+3,5О2→2СО2 +3Н2О, знайдемо коефіцієнти:
∆а=2*44,14+3*30-3,5*31,46-4,
∆b=-0,143915; ∆c=0,00007486; ∆d=1,08*10-8; ∆c’=-287500, звідси
Для першої реакції:
∆Ср=49,79+(-0,51535)*t+0,
Для другої реакції:
∆Ср=63,676+(-0,143915)*t+0,
Знайдемо стандартні теплоти реакції, використовуючи значення ∆H з таблиці 5: