Будова і функції товстого кишечника. Фізіологічні, біохімічні і мікробіологічні процеси травлення їжі у товстому кишечнику

Цвіль, що утворюється при  гнитті харчових продуктів, сприяє розвитку серйозної патології в організмі.

Таким чином, мікрофлора кишечнику:

♦ формує нормальну слизову  оболонку кишечнику;

♦ бере участь в метаболізмі  ліпідів, жовчних кислот;

♦ регулює водно-сольовий обмін та газообмін;

♦ бере участь у створенні  загального імунітету і підтриманні  його на належному рівні;

♦ синтезує вітаміни К і  групи В у товстому кишечнику;

♦ частково розщеплює волокна  клітковини та пектинів, що були неперетравлені у тонкому кишечнику;

♦ інактивує ферменти: лужну фосфатазу, трипсин, амілазу;

♦ зброджує вуглеводи до кислих продуктів (молочної та оцтової  кислот);

♦ утворює так званий "вторинний потік нутрієнтів та неаліментарних речовин".

 

Причини порушення  функцій товстого кишечнику:

 

♦ надмірне споживання рафінованих  продуктів (без харчових волокон) та жирів, що порушує рухову і видільну функції та спричинює інтоксикацію організму;

 

• споживання м'ясних продуктів невисокої якості і легкоперетравленості збільшує процеси гниття та інтоксикацію організму;
• споживання недоступних або погано доступних і водночас низькомолекулярних вуглеводів посилює бродильні (шумівні) процеси та метеоризм у кишечнику, що збільшує ризик заворотів кишок, гриж та розривів кишечнику.

В товстому кишечнику закінчується всмоктування води і формуються калові маси. Для їх утворення та просування по відділах товстого кишечника клітинами  слизової оболонки секретується слиз.

 

В просвіті товстої кишки  мешкає велика кількість мікроорганізмів, з якими в організму людини в нормі встановлюється симбіоз. З одного боку, мікроби поглинають харчові залишки і синтезують вітаміни, ряд ферментів, амінокислот  та інших сполук. При цьому зміна  кількісного та особливо якісного складу мікроорганізмів призводить до значних  порушень функціональної активності організму  в цілому. Це може відбуватися при  порушенні правил харчування - споживання великих кількостей рафінованих  продуктів з низьким вмістом  харчових волокон, надлишок їжі і  т.д.

В цих умовах починають  переважати так звані гнильні  бактерії, Що виділяють в процесі  життєдіяльності речовини, що роблять  негативний вплив на людину. Цей  стан визначається як дисбактеріоз кишечника.

У немовлят порожнина товстої кишки стерильна. Вона заселяється мікроорганізмами протягом перших місяців життя..

Під дією мікробів неперетравлені вуглеводи в результаті бродіння розпадаються на молочну та оцтову кислоти, алкоголь, СО₂ і Н₂О. Білки, що збереглися, гниють з утворенням токсичних речовин. При збалансованому харчуванні процеси гниття і бродіння зрівноважуються. Так, утворювані під час бродіння кислі продукти перешкоджають гниттю. Одноманітне харчування призводить до розладу вказаних процесів.

Калові (фекальні) маси просуваються по кишечнику за рахунок хвилеподібних  рухів ободової кишки (перистальтика) і досягають прямої кишки - останнього відділу, яка служить для їх скупчення  і виведення. У її самому нижньому відділі розташовані два сфінктера - внутрішній і зовнішній, які замикають  задній прохід і відкриваються при  дефекації. Відкриття цих сфінктерів в нормі регулюється центральною  нервовою системою. Позиви на дефекацію  у людини з'являються при механічному  подразненні рецепторів анального  отвору.

Особливості травлення  в товстому кишечнику

 

1. Тут переважають процеси реадсорбції (звороне всмоктування). Тут всмоктується глюкоза, вітаміни, амінокислоти, які виробляються бактеріями кишкової порожнини до 95% води і електроліти.

Так, з тонкої кишки в  товсту щоденно проходить = 2000гр. харчової кашки (хімусу), з них після всмоктання залишається 200-300гр. калу.

2. В товстій кишці накопичується і утримується калові маси до виведення на зовні.

Хоча калові маси просуваються по товстій кишці повільно кишковий вміст проходить по тонкій кишці (5 метрів) за 4-5 год. по товстій (2 метри) за 12-18 год., але однаково, вони ніде не повинні затримуватись.

Відсутність стільця на протязі 24-32 год. треба розглядати, як закреп. В результаті неправильного харчування, їжа проходить через товсту кишку і залишає на стінках плівку калу – “накипь”. Скопичуючись в складках – кишенях товстої кишки, з такої “накипі” утворюються при обезводненні калові камені.

3. В товстій кишці йдуть процеси гниття і бродіння. Токсичні продукти цих процесів разом з водою попадають в кров’яне русло, викликаючи явище, так звану “Кишкову аутоінтоксикацію”

Ще Мечніков запевняв: кишкова аутоінтоксикація – головна перешкода в досягненні довголіття. 3 умови виникнення кишкової аутоінтоксикації:

1. малорухомий спосіб  життя. 

2. неправильне харчування.

3. нервово-емоційні навантаження, стреси.

4. Наступним важливим моментом є те, що товщина стінок товстого кишечника в основному 2мл. Тому через цю тоненьку стінку в черевну порожнину легко проникають отруюючі близьколежачі органи: печінка, статеві органи.

5. Роль мікрофлори в товстому кишечнику.

Тут є = 400-500 різних бактерій. Як запевняють вчені – в 1 гр. виділень знаходиться 30-40 міліардів бактерій. Поданим Коодів людина виділяє з фекаліями за добу 17 трильйонів мікробів.

Для нормальної життєдіяльності  мікроорганізмів необхідна –  слабкокисле середовище, травні волокна.

Кишкові палички синтезують вітамін групи В, які виконують  роль технічного нагляду, попереджуючи безконтрольний ріст тканин, підтримують  імунітет, тобто здійснюють протираковий захист.

6. Товста кишка – є своєрідною пічкою, яка зігріває не тільки всі органи черевної порожнини, але ввесь організм. Тому, що підслизний шар кишечника являється найбільшим вмістилищем кровоносних судин, а отже і крові.

Мікроорганізми в товстому кишечнику, розвиваючись виділяють  енергію у вигляді тепла, яке  гріє венозну кров і близько лежачі внутрішні органи. Природа товстий  кишечик таким чином недаремно, така конфігурація і розміщення його сприяє найкращому обігріванню черевних органів, крові і лімфи. Жирова тканина, що сполучає кишечник, служить своєрідною тепловою ізоляцією, попереджує втрату тепла, через передню стінку живота і боки, з-за спини з м’язами, з низу – кістки тазу, вони являються опорою і каркасом. Товстий кишечник, як обігрівач крові.

6. Мікроби, як і люба  жива істота має навколо себе  свічення – біоплазму, яка  заряджає воду і електроліти,  що всмоктуються в товстій  кишці. Електроліти – це одні з найкращих акумуляторів і переносників енергії.

7. Кожна ділянка товстої  кишки стимулює визначені організми  (роль мікроорганізмів).

 

 

 

 

 

 

Підсумки

Основною функцією проксимальної  частини товстих кишок – це всмоктування води і залишків поживних речовин.

Роль дистального відділу  товстої кишки – депонування  кишкового вмісту, формування калових  мас, і їх евакуація.

Секрет сирозної оболонки має виражену лужну реакцію. В секреті виявляється значна кількість клітин епітелію, лімфоцитів, слизі міститься невелика кількість ферментів (пептидази, ліпази, амілази, лужна фосфатаза).

Виділення соку стимулюється механічним подразником слизової оболонки неперевареними травними речовинами.

Важливу роль в процесі  травлення належить – мікрофлорі – кишковій паличці і бактеріям  молочнокислого бродіння (утворюють  молочну кислоту, яка має антисептичну дію).

Мікрофлора інактивує ферменти, що поступають з тонкої кишки в складі хімусу.

Для товстої кишки характерні перестальтичні рухи і антеперестальтичні рухи – кишковий вміст повертається в напрямі до тонкої кишки. Завдяки цьому кишковий вміст тривалий час затримується в кишці, відбувається його розширення, переміщування, а внаслідок цього поживні речовини і вода всмоктуються більш повно.

Всі ці види рухової активності здійснюються повільно. Формуванню кала сприяють грудочки слизі кишкового  соку, які склеюють неперетравлені частинки їжі. Відмерлі клітини товстої  кишки, жовчні пігменти і в великій  кількості бактерії.

 

ДЕФЕКАЦІЯ – це складнорефлекторний акт опорожнення дистального відділу товстої кишки через задній прохід. Дефекація відбувається при розтягуванні прямої кишки каловими масами.

 

 

 

 

Висновки

Травлення — процес обміну речовин, хімічна і механічна обробка певних речовин з метою засвоєння їх організмом. В ході травлення відбувається перетворення макромолекул їжі у дрібніші молекули, зокрема, розщеплення біополімерів їжі на мономери. Цей процес здійснюється за допомогою травних ферментів, відомих також як гідролітичні ферменти. Отримані відносно прості речовини піддаються всмоктуванню, а з них в органах і тканинах знову синтезуються складні органічні сполуки.

 

 

Додаток 1

Термінологічний словник

Біополюс— харчова грудка, що полегшує проходження їжі по стравоходу.

Висхідна обвідна  кишка - являється продовженням сліпої кишки вверх. Розміщується в правому відділенні живота, пролягає спереду до попередньої черевної стінки живота.

Всмоктування – це процес переносу речовин з навколишнього для організму середовища в його внутрішнє середовище.

Дефекація– це складнорефлекторний акт опорожнення дистального відділу товстої кишки через задній прохід. Дефекація відбувається при розтягуванні прямої кишки каловими масами.

Електроліти – це одні з найкращих акумуляторів і переносників енергії.

Кишкова аутоінтоксикація - токсичні продукти разом з водою попадають в кров’яне русло.

Нисхідна обвідна кишка - починається від лівого згину обвідної кишки, йде вниз до лівої клубкової ямки, де проходить в сигмовидну кишку.

Перистальтика - хвилеподібні рухи ободової кишки

Поперечна обвідна  кишка - починається від правого згину обвідної кишки і закінчується в області її лівого згину, де переходить в нисхідну обвідну кишку.

Реадсорбціїя - звороне всмоктування.

Сигмовидна обвідна кишка - розміщена в лівій клубовій ямці. Межує, тобто дотикається з петлями тонкої кишки, сечовим міхурем, маткою і яєчником. На рівні крижового-клубового суглобу проходить в пряму кишку.

Сліпа кишка - початкова розширена частина товстої кишки нижче місця впадання клубової в товсту кишку.

Специфічність дії  ферментів – кожний фермент розщеплює поживні речовини тільки певної групи (білки, жири чи вуглеводи) і не розщеплює інших.

Травлення процес розщеплення складних органічних речовин на прості розчинні сполуки, які можуть всмоктуватися і засвоюватися організмом.

Ферменти (ензими) – це біологічні каталізатори (прискорювачі) хімічних реакцій, вони мають білкову природу.

Черв’якоподібний відросток (апендикс), , – це виріст сліпої кишки.

 

 

 

 

 

Список використаної літератури та джерела Інтернету

1. Зубар Н. М. Основи фізіології та гігієни харчування. Підручник – Київ:ЦУЛ. – 2010.
2. Орлова Н.Я. Фізіологія і біохімія харчування. – Київ: 2008.

http://i-medic.com.ua/index.php?newsid=8142

http://pidruchniki.ws/15311124/meditsina/travlennya_tovstomu_kishechniku

http://uk.wikipedia.org/wiki/Травлення