Скульптурне оздоблення собору

 

Міжнародну цінність мають такі скульптури :витвори Себастьяна Фесінгера, а надгробок графині Дунін-Борковської приписують ісландсько-данському генію – Бертелю Торвальдсену.

      Інтер'єр прикрашають 18 дерев'яних різьблених рококових скульптур домініканців, що піднялися у своєму кар'єрному рості аж до щабелі "святий". Скульптури виконані львівськими майстрами другої половини XVIII ст. (за іншими даними, всі скульптури виконав Себасьян Фесінгер). Головний вівтар прикрашений чотирма фігурами апостолів (1775-1777) роботи Матвія (чи Петра?) Полейовського. Проект головного вівтаря виконав М. Урбанік (1766). Колись з вершечку куполу звисав маятник Фуко - в храмі розміщався музей атеїзму.

 

 

                                                      Висновок

 

      Домініканський собор (сьогодні — Церква Пресвятої Євхаристії), греко-католицька церква , що розташована у центральній частині Львова, у зоні всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - пам'ятка барокової архітектури національного значення. Автор проекту Домініканського собору - талановитий архітектор і фортифікатор, комендант Кам'янець-Подільської фортеці Ян де Вітте.

        Домініканський костел — одна з найграндіозніших споруд у львівській архітектурі XVIII ст. Його могутній купол у контрасті з вежею Корнякта творить своєрідний орієнтир у панорамі міста. При центричній композиції плану архітектор досягнув досконалого і неповторного об'ємно-просторового вирішення інтер'єру.

        Споруда в плані еліпсовидна з прямокутним вівтарем і притвором. Центральний об'єм оточений радіально розташованими каплицями. Над ними здіймається еліптичний купол, який підтримують вісім пар колон. Внутрішнім колонам світлового барабана відповідають зовнішні, на яких лежить антаблемент. Енергійно потрактовано головний фасад з вигнутими лініями порталу; сильно розвинений карниз і розірваний фронтон порталу надають йому динаміки і експресії. Цьому сприяє і скульптура на фронтоні, виконана у різноманітних ракурсах.

     Величавістю і урочистістю вражає інтер'єр святині з динамічним наростанням висотного простору. Висотну динаміку підкреслюють колони і пілястри. Тут у синтезі з архітектурою виступають скульптура і декоративна різьба. Підкупольний простір увінчують 18 дерев'яних статуй роботи львівських скульпторів другої половини XVIII ст. Головний вівтар прикрашають чотири дерев'яні фігури апостолів долота Матвія Полейовського.

 

            10 цікавих фактів про історію забудови храму :

1. Це був один з перших костелів у Львові, який заснували домініканці в ХІІІ ст. Домініканці з'являлися на західно-українських теренах першими з усіх католицьких монахів - і ревно взялися за місіонерство. У Львів їх запросила Констанція, дружина князя Лева (за польськими джерелами це сталося 1234 р.).

2. Первісний храм (Божого тіла) постав на східній околиці міста, був дерев'яний, збудований скоріше за все в 1290-х. Відомо, що у 1407 р. він згорів, а невдовзі на його місці на гроші Міколая Бенько та Анни з Жабокруків почалося спорудження мурованого двонавного готичного храму в так званому "казимирівському стилі" під керівництвом зодчого Нічка (Миколи) Чеха з Кракова, яке, як у випадку з кожним готичним собором, тягнулося не одне десятиліття, іноді перериваючись через нестачу коштів чи епідемію мору,а  іноді переживаючи пожежі (як-от в 1511 р.). Тоді ж були зведені келії та господарські приміщення для домініканського монастиря. Собор мав бути величезним, бо величезним був і монастир (більш як сто ченців). Як він виглядав, достеменно невідомо, крім таких деталей, як неодмінна сигнатурка на даху та видовжений пресбітеріум. З часів готичного собору збереглося чорне розп'яття з головного вівтаря та фігурка Богоматері Яцкової з алебастру (XIV ст., зараз зберігається у Кракові).

 

  

3. Після пожежі 1511 р. храм відбудовував архиєпископ Бернард Вілчек - і що, в 1527 р. святиня знову згоріла - разом з усім готичним Львовом.

 

 

4. В 1742 р. склепіння костелу втомилося і вирішило впасти. Експерти вирішили, що споруду вже не врятуєш - і собор було розібрано в 1749 р. На пам'ять залишилися 5 алебастрових надгробків в стилі маньєризму (між іншими Вацлава Джєдушицького, 1584; Яна Свошовського, 1604; Станіслава Влодка, 1615) авторства правдоподібно Германа Гутте (Herman Hutte).    

5. Новий храм ченці постановили збудувати такий, щоб всі розуміли: перед ними головний "офіс" одного з найголовніших чернечих орденів. В 1749р. Юзеф Потоцький, великий гетьман коронний і головний фундатор будівництва, урочисто заклав перший камінь у фундамент майбутнього собору. (Через 2 роки, тут коронували місцевий образ богоматері, Потоцький знову показав, що таке смітити грошима, виправивши іконі золоту корону і оздоблення). Грошима також допоміг канівський староста Міколай Базилі.  

6. Високошанована богоматір Яцкова, виконана у візантійській манері, за легендою потрапила у Львів з Константинополя - через Київ та Галич. А насправді її було створено в XV або XVI ст. в Венеції або на Кріті. Так як новий храм був в 1751 р. ще в процесі побудови, коронування відбулося на приміських луках.  

 

 

7.Творцем проекту барокового дива, нового домініканського собору, був комендант кам'янецької фортеці, військовий інженер Ян де Вітт. В Галичині важко знайти більш вишуканий зразок епохи пізнього бароко. Творець спланував своє дітище навколо головного еліпсоподібного корпусу, який оздоблює величезний купол, який підтримують вісім пар колон - цю зелену шапку гарно видно з усіх високих точок Львова. Вівтар та притвор прямокутні. Центральна нава оточена радіально розташованими каплицями.

 

 8. До 1764 р. будівництво велося під наглядом Мартина Урбаніка, потім його змінив Христофор Мурадович. Фасад оздоблював у 1792-1798 рр. Клеменс Фесінгер - гарно вийшло, експресивно та динамічно. Спеціалісти кажуть, що тут відчувається вплив австрійського архітектора Фішера фон Ерлаха. Не дарма храм часом порівнюють з костелом св. Карла Боромеуша у Відні. В 1764 р. було споруджено родову каплицю Потоцьких під титулом Богоматері Яцкової. В той самий час архиєпископ львівський Вацлав Хієронім Сєраковський освячує щойно зведений храм.   

9. Монастирю не завжди велося добре. Барокове чудо двічі горіло (1766, 1778), причому друга пожежа була надзвичайно нищівною. Відбудовувала комплекс цілиа команда архітекторів, між іншим Ян Оброцький, та й сам монастир мав свій загін різьб'ярів та штукатурів.

10. В 1772 р. в кляшторі мешкало 75 монахів - 38 капланів, 25 братів та 12 клериків. Монастирю пошастило не підпасти під секуляризацію, яку провадив австрійський цісар Йозеф. З найбільш цінних реліктів автрійської доби слід назвати надгробок Юзефи Борковської (1811) з каплиці св. Домініка роботи самого великого Бертеля Торвальдсена. В австрійські часи постала і дзвіниця храму (1865, арх. Ю Захаревич). Неодноразово проводилися й реставрації комплексу та його інтер'єрів (1885-1914 рр.). Щоправда,  святиня багато втратила від тих відновлень: змінилася колористика стін з білої на кремову, з'явився псевдоалебастровий цоколь і, що найгірше, було позолочено зелені рококові різблення святих. Головний вівтар замінили на стюкову (?) копію. З'явилися кілька неорококових вівтарів та амвон. Новий ліхтарик на куполі був теж не схожий на свого попередника - восьмибічний.  Домініканці хазяйнували у своєму кляшторі до Другої світової війни. Відомо, що в міжвоєнний час до костелу ходила чи не вся львівська богема.

 

 

 

 

 

 

 

                                   Список  використаної  літератури :

 

1. Вихоть В.М., Костив М.В., Матюхин Ю.М. Львовский музей истории религии и атеизма. - Львов, 1974 - 134 с.
2. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. - Т. 3. -. К. 1985 .- 316 с
3. Островский Г. Львов . - Ленинград, 1975. - 126 с.

4. Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно- історичний нарис. - Київ, 1999 - 199 с.

5. Липка Р. Архітектурна спадщина Львова – феномен взаємодії різних культур. – Львів. – 1996.- 268 с.

6. Лукомский Г. Старинная архитектура Галиции. - Петроград, 1915 .-. 172 с.

7. Енциклопедія українознавсва - Т. 2. Львів, 1993 - . 562 с.

 8. Про гріхи Вселенської церкви за два тисячоліття / Високий Замок - 29 листопада. – 1993 р.

9. .Мясникова Л. Раритети музею релігії поїдуть у Ватикан / Високий Замок . - 15 травня – 2008 р.