Розрахунок потрібної кількості свиноматок

    Незважаючи  на визначені напрями держави  із становлення вітчизняного тваринницького комплексу, зокрема прийняття різних програм, часткове дотування сільгоспвиробників, цей ринок, зокрема ринок свинарства, усе ще знаходиться в кризовому  стані. Тільки великі свинокомплекси, що входять до концернів, які мають  замкнений цикл виробництва, можуть собі дозволити впроваджувати сучасні технології вирощування свиней і переробку продукції. Рентабельність вирощування свиней таких господарствах сягає 40 - 65 %.

    Сьогодні  ринок свинини є одним із найперспективніших  напрямків у тваринництві. Цьому  сприяє постійний попит на свинину, невелика кількість сильних конкурентів  на ринку. До того ж, цей ринок ще дуже далекий до свого насичення  і має величезний потенціал для  свого росту. Прибуткове сучасне  свинарство ґрунтується на повному  використанні біологічних якостей  свиней як тварин і на застосуванні прогресивних технологій утримання  і вирощування свиней без використання  хімічних стимуляторів росту.

    Висловлюючи загальну думку, фахівці стверджують, що успіх у сучасному свинарстві залежить від декількох основних чинників, зображених на рис. 1.

     

    1 – генетично закладені сучасні біологічні можливості тварин; 2 – професійна підготовка обслуговуючого персоналу і правильний менеджмент на підприємстві; 3 – сучасні технології та устаткування для свинокомплексів і їх використання. 

    Рисунок 1 – Чинники, які впливають на виробництво продукції свинарства 

    Загальна  тенденція розвитку підприємств  галузі свинарства спрямована на скорочення кількості підприємств і на їх об’єднання. У такий спосіб досягається  зниження витрат і зменшення собівартості продукції свинарства. Найраціональнішим є промислове утримання свиней на фермах замкненого циклу розміром від 400 свиноматок.

    Останнім  часом в Україні стали з’являтися інвестиційні фонди, що оперують цінними паперами українських аграрних компаній, вкладення коштів у такі папери може виглядати ризикованим, оскільки впливати на ефективність роботи компанії, акціями якої ви володієте, найчастіше може бути важко. Крім того, інвестор ніколи не одержить такого прибутку, якого б він отримав прямо інвестуючи у виробництво.

    В Україні дуже мало підприємств, що мають  спільну з іноземними компаніями форму управління капіталом. Як правило, іноземні компанії відкривають в  Україні власне підприємство, де весь вищий менеджмент – іноземні фахівці. З огляду на менталітет українців, який склався в радянський час, а також  особливості законодавства, інвестиціями необхідно керувати ефективніше.

    Неефективність  і спад виробництва свинини в  аграрній сфері вимагає кардинальних заходів для нарощування поголів’я, підвищення його продуктивності і зниження збитковості, хоча більшість задач забезпечення рентабельності виробництва свинини лежить за  межами окремого підприємства. Збільшення обсягів виробництва свинини і підвищення його економічної ефективності на  довгостроковий період пов’язані з факторами інтенсифікації – впровадження сучасної техніки, прогресивної технології, організації виробництва, що вимагає відповідного фінансового і матеріального забезпечення галузі.

 

    4. Утримання, особливості годівлі  та експлуатації кнурів-плідників. 

1.   Годівля кнурів-плідників

 
    

1. Потреба кнурів у поживних речовинах та енергії.

    Потреба кнурів-плідників у поживних речовинах  залежить від  віку, живої маси, інтенсивності використання, стану здоров’я та індивідуальних особливостей.

    Потреба в сухій речовині раціону на  100 кг живої маси становить для молодих кнурів 1,9-1,4 кг, для дорослих, що закінчили ріст- 1,15-0,98 кг. Концентрація енергії в 1 кг сухої речовини дорівнює 1,28 кгкорм.од. продуктивної, або 14,2 МДж обмінної енергії.

    В 1 кг сухої речовини корму повинно бути близько  198 г сирого або 155 г перетравного протеїну, 9,5 глізину та 6,3 метіоніну+ цистину.

    Концентрація  мінеральних речовин у раціонах кнурів має становити: кальцію - 9,3 г, фосфору - 7,6 г, натрію - 1,4 г, хлору - 2 г в 1 кг сухої речовини.

    В 1 кг сухої речовини корму для кнурів повинно міститись, мг: заліза - 116, міді - 17, цинку – 87, марганцю – 47, кобальту – 1,7, йоду – 0,35.

    Вміст вітамінів у 1 кг сухої речовини повинен становити: каротину – 11,6 мг, або вітаміну А – 5,8тис.МО, вітаміну D – 0,6 МО, Вітаміну Е – 47 мг, тіаміну (В1) – 2,6 мг, рибофлавіну (В2) – 5,8 мг, пантотеновоїкислоти (В3) – 23 мг, холіну (В4) – 1,16 г, нікотинової кислоти (В5) – 81 мг, ціанокобаламіну (В12) – 29 мкг.

    Рівень  сухої клітковини на 1 кг сухої речовини становить 70 г, кухонної солі 5,8 г. 

    4.1.2 Норми годівлі та раціони для кнурів.

    Кнурів-плідників  годують за нормами з урахуванням  живої маси, віку та інтенсивності  статевого навантаження. При недостатньому  надходженні поживних речовин у кнурів зменшується утворенняспермопродукції, погіршується її запліднювальна здатність.

    Надмірна  вгодованість кнурів знижує статеву  активність і призводить до імпотенції. В тривалийнепарувальний період норми годівлі кнурів за поживними речовинами знижують дорослим кнурам живою масою 200-250 кг на 10%, 250-350 кг – на 20%.

    Молодим кнурам і при помірному використанні норми годівлі не зменшують.

    При складанні раціонів для кнурів насамперед враховують норму годівлі, умови  зоникормовиробництва і пори року.

    Орієнтовний склад концентратної частини раціону може бути таким (% за масою):  ячмінь – 9, овес – 22, кукурудза – 25, горох (соя, люпин) – 15, висівки пшеничні – 16, шроти – 5, рибне (м’ясо-кісткове) борошно – 4, кормові дріжджі – 4. В літній період у раціон обов’язково включають зелену масу бобових трав (люцерну, конюшину, есарцет) і злакових (кукурудзу, ріпак, кабачки, кормові кавуни). Взимку до раціону вводять кормові та напівцукрові буряки, моркву, комбінований силос, картоплю, трав’яне і сінне борошно. Обов’язковим компонентом раціонів для кнурів є корми тваринного походження: збиране молоко, сироватка, рибне і м’ясо-кісткове борошно та інші.

    Необхідно пам’ятати, що позитивний вплив повнораціонної годівлі виявляється не відразу, а лише через 20-30 днів. Тому підготовку кнурів до інтенсивного використання необхідно починати заздалегідь. 

3. Техніка годівлі кнурів.

    Режим годівлі полягає в чіткому  виконанні розпорядку робочого дня. Недотримання його призводить до непокоєння кнурів, що негативно впливає на потенцію і якість сперми.

    Годувати  кнурів необхідно двічі на добу в  один і той же час згідно з розпорядком  робочого дня. Добова даванка корму  не повинна перевищувати 2-3% маси тіла (5-7 кг кормової суміші). Не слід кнурам включати в раціон велику кількість об’ємистих кормів (трав’яного борошна, комбінованого силосу, зеленої маси), що знижує поїдання корму.

    При інтенсивному використанні кнурів на промислових комплексах додатково  до раціону згодовують сухе збиране  молоко, високопоживний престартерний комбікорм, риб’ячий жир. 

2. Утримання кнурів-плідників

 

    Залежно від проектного рішення кнурів-плідників  утримують у приміщенні для кнурів, розташованому поряд з пунктом  штучного осіменіння або в окремому приміщенні, але заблокованому з пунктом штучного осіменіння і свинарником для утримання холостих та умовно поросних свиноматок. Типовими проектами передбачається групове утримання перевіюваних і кнурів-пробників та групове або індивідуальне утримання основних кнурів-плідників. Оптимальні характеристики мікроклімату в приміщенні для утримання кнурів такі: температура повітря +16⁰С, відносна вологість 40 – 75 %, швидкість руху повітря 0,2 – 1,0 м/с, вміст аміаку 20 мг/м³, сірководню 10 мг/м³, вуглекислого газу 0,2 %. Норма станкової площі для перевіюваних і кнурів-пробників – 2,5 м², для основних кнурів-плідників при індивідуальному утриманні – 7,0 м². Висота стінок станків повинна бути не нижче 1,4 м. При груповому утриманні основних кнурів-плідників (2 – 5 голів) площа станка на одну голову становить 3,5 0 4,0 м². У станках монтують напувалки та годівниці, які розділяють перегородками за кількістю тварин у станку з розрахунку, щоб фронт годівлі на одну тварину був не менше 45 см. На відтворну здатність кнурів, якість сперми, а також загальний стан здоров’я значною мірою впливає моціон. При спільному утриманні на вигульних майданчиках, прогулянках або випасанні кнурів, яких утримують в окремих стаціонарних станках, їм регулярно спилюють ікла.

    Активний  моціон забезпечується прогоном кнурів на відстань 1,5 – 3 км, при цьому швидкість  руху повинна бути такою, щоб кнури  не дуже втомлювалися. В деяких господарствах  для активного моціону кнурів використовують механічний пристрій типу «тренажер».

    Кнурів-плідників  необхідно регулярно купати. Для  цього в приміщенні для кнурів або на пункті штучного осіменіння обладнують бокс з душовою установкою. Температура води для купання +24 – 30 ⁰С. Протягом року 3 – 4 рази оглядають стан копит і при необхідності їх розчищають. 

3. Експлуатація  кнурів-плідників

 

 

    У племінних господарствах молодих кнурів починають використовувати при досягненні 11-12-місячного віку і живої маси 160 – 180 кг, на товарних фермах при ручному паруванні – у 10 – 11 – місячному віці при живій масі 130 – 150 кг. Інтенсивність використання молодих кнурів призводить до погіршення їх розвитку і є причиною низької запліднювальної здатності сперми.

    У деяких кнурів задовго до початку  племінного використання виявляється  порушення статевих рефлексів. Особливо часто його спостерігають при утриманні ремонтних кнурців великими групами без активного моціону. Це негативно впливає на розвиток молодих тварин, ускладнює їх використання. Тому дуже активних кнурців у 8 – 9-місячному віці потрібно використовувати для парування із свиноматками, що не становлять  особливої цінності в племінному відношенні. При цьому нормалізується їх фізіологічний стан , вони добре розвиваються, поведінка їх стає значно спокійнішою.

    При вирощуванні кнурів для станції  по штучному заплідненню свиней або  пунктів штучного осіменіння у них  необхідно виробити стійкий умовний  статевий рефлекс на чучело. При  цьому слід дотримуватися таких  правил:

    - починати привчати до використання  із 6-місячного віку;

    - за час привчання виключити  дії будь-яких подразників –  сильні звуки або світло, неспецифічні  запахи.

    Умовний рефлекс на чучело стабілізується у  кнурів швидше, якщо в кабіні для  одержання сперми спочатку йому дають  можливість спаруватися з двома-трьома свиноматками, а потім у кабіні встановлюють чучело. В цьому разі, як правило, молодий кнур робить садку.

    Для прискорення стабілізації рефлексів  доцільно використовувати безумовні подразники: зволожити задню частину чучела спеціальними препаратами – феромонами або змивами із статевих шляхів самки. Таким подразником може бути сперма кнура. Після першої успішної садки на чучело молодого кнура регулярно пускають на чучело для закріплення рефлексу.

    Для того щоб одержувати повноцінний  племінний  або товарний молодняк, кнури-плідники повинні бути клінічно здоровими, енергійними в статевому  відношенні, мати заводську кондицію, одержувати повноцінний раціон і  мати активний моціон.

 

5. Технологічна  схема виробництва (рис. 2)

    

    Рисунок 2 – Потоково-цехова система виробництва  свинини з поділом виробничого  процесу на технологічні процеси та виконання останніх на спеціалізованих ділянках виробництва. 

 

6. Розрахунок  потрібної кількості  свиноматок

    Поголів’я розраховується в залежності від кінцевих показників. Для виконання плану виробництва свинини необхідно зняти з відгодівлі:

    16000ц  * 0,98ц = 16326 ц,

    де  0,98 – товарна кондиція;

             16000 – об’єм виробництва.

    Враховуючи збереження молодняку на відгодівлі, що дорівнює 97,1% ( 2,9 % санітарний брак молодняка на відгодівлі), необхідна кількість молодняка, яку треба зняти з дорощування і поставити на відгодівлю, складатиме:

    Х = (16326 * 100) / 97,1 = 16814 гол.

    Рівень  збереження молодняка на дорощуванні складає 96,1 % (3,9 % санітарний брак підсвинків на дорощуванні), а тому на протязі року необхідно поставити на дорощування (отримати ділових поросят):

    Х = (16814 * 100)/96,1 гол = 17496

    Річне виробництво поросят може бути визначено  з урахуванням збереження на підсосі 90,6 % (9,4 % відхід поросят до двохмісячного  віку):

    Х = (17496 * 100)/90,6% = 19311 гол.

    Потреба у свиноматках визначається як частина  від ділення кількості новонароджених поросят на 20 (2 опороси * 9,1 голів):

    Х = 19311/ 2 * 9,1 = 1061 = 1061 гол.

    Для виконання плану отримання поросят  у кількості 19311 гол, комплекс повинен бути укомплектований поголів’ям свиноматок в кількості 1 061 гол.

    Диференціація свиноматок за їх станом буде проведена  виходячи з наступного: при рівномірному паруванні ( штучному заплідненні ) кількість  свиноматок у стані 1,2,3 та 4 місяців  поросності повинна бути з деяким ступенем наближення однаковою,така ж  кількість свиноматок підсисних  на першому місяці підсосу. Свиноматки другого місяцю підсосу ( 15 днів при 45 днях підсисного періоду) та свиноматки холості ( період холостого стану 15 днів ) сумарно буде складати число, рівне кількості свиноматок, що знаходяться на одному будь-якому місяці поросності,або на першому місяці підсисного періоду.