Инвагинация

ІНВАГІНАЦІЯ
Відома вже 300 років. В середені 18 ст Barbette (Амстердам) чітко описав інвагінацію і запропонував оперативне лікування. До середини 19 ст захворювання приводило до летального кінця у більшості дітей. Перша вдала операція проведена Hutchison в Англії в 1871 р.В 1876 р. Гіршпрунг (Копенгаген) опублікував перше серійне спостереження дезінвагінації гідростатичним тиском. Його результати були кращі за всі результати, отримані на протязі наступних 70 років. В 1913 р Ледд опублікував першу іригограмму, на якій було показано інвагінацію. Перша успішна резекція з приводу інвагінації було проведена Clubbe (Австралія,1897р.)
Інвагінація – це занурення частини кишки в просвіт кишки, розташованої одразу за нею. Інвагінація типово починається в дистальній здухвиннії кишці або у ілеоцекального клапана. У більшості дітей анатомічної причини інвагінації не знаходять.
Післяопераційна інвагінація описана після багатьох операцій, її важко діагностувати, оскільки симптоми її невиражені. Вона має входити до диф.діагнозу, коли у дитини після лапаротомії гостро розвивається кишкова непрохідність.