Використання супозиторних основ в технології лікарських форм

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Июля 2011 в 22:32, курсовая работа

Описание

Супозиторії – дозовані лікарські форми, тверді при кімнатній температурі і розплавляють або розчиняються при температурі тіла. Назва “супозиторії” – збірний термін, присвоєна групі лікарських форм, призначених для введення в легко доступні порожнини тіла, природні канали і паталогічні отвори. Латинське слово “Suppositorius” означає підставний і походить від Supponere – підкладати.

Содержание

Вступ

ІІ. Основна частина

1. Роль і значення допоміжних речовин в технології супозиторіїв.

2. Основи супозторіїв, вимоги них.

3. Класифікація і характеристика супозиторних основ:

а) гідрофобні основи;

б) гідрофільні основи.

4. Принципи підбору основ супозиторіїв, їх біофармацевтичні аспекти. Розширення асортименту допоміжних речовин та їх раціонального застосування.

ІІІ. Висновки

ІV. Література

Скачать (33.29 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Работа состоит из  1 файл

Супозиторні основи.doc

— 136.00 Кб (Скачать документ)

    Недоліки  поліетиленоксидних основ:

  • несумісність з великою кількістю лікарських речовин (фенол, резорцин, танін, саліцилати, йодиди, броміди, солі ртуті, вісмуту, срібла та ін.);
  • повільна і неповна розчинність у прямій кишці, отже, повільна і непостійна швидкість всмоктування лікарських речовин;
  • поліетиленоксиди притягають вологу з навколишніх тканин і розчиняються в ній, що викликає антифізіологічний екзоосмос (зневоднення слизових оболонок), неприємні відчуття в прямій кишці;
  • розчини ПЕО мають малу в 'язкість і здатні випливати з порожнини.

    У зв'язку з зазначеними недоліками використання поліетиленоксидів як основи для ректальних супозиторіїв скоротилося. Однак вони знаходять застосування для вагінальних форм. У літературі для виготовлення супозиторних основ можна зустріти різні комбінації ПЕО. Найбільш оптимальним складам вважають: ПЕО-400 60 %, ПЕО-4000 20 %, ПЕО-1500 20 %. Застосовують і інші співвідношення. Основи одержують шляхом сплавки інгредієнтів на водяній бані.

    Державна  фармакопея України рекомендує для  використання такі ліпофільні основи: масло какао, сплави масла какао з парафіном і гідрогенізованими жирами (ГЖ), рослинні й тваринні гідрогенізовані жири, ланоль, твердий жир, сплави гідрогенізованих жирів з воском, твердим парафіном та інші основи, дозволені до медичного застосування (табл.1).

 

                                            Таблиця 1.

Склад і характеристика деяких супозиторних основ 

Основа Склад і характеристика основи Примітка
 
Бутироль		   ГЖ із температурою плавлення 36°С 50 ч., парафіну 20 ч., масла какао 30 ч. Твердість стосовно масла какао – 66,5%, температура плавлення – 37 °С. Рекомендується для приготування супозиторіїв методом виливання й пресування Під  назвою  бути-роль використовують сплави гідрогенізова-них жирів (ГЖ) різного складу
 
Желатино-

гліцерино-

ва основа

     Кількісні співвідношення скла-дових компонентів основи можуть змінюватися залежно від мети. Фармакопейний пропис: желатину 1-2 ч., води 2 ч., гліцерину 5 ч. Пружна, легко застигаюча маса; рекомендується для виливання вагінальних супозиторіїв, нестабільна, але легко вивільняє лікарські речовини й добре всмоктується  
Масло

какао

     Складний  ефір гліцерину переважно олеїнової, пальмітинової й стеаринової  кислот. Тверда однорідна маса жовтуватого кольору з приємним ароматним запахом. Температура   плавлення 30-34 °С. Згіркає повільно, при цьому біліє. Кислотне число не повинне перевищувати 2,25. Має пластичні властивості и використовується для приготування супозиторіїв методом викачування При нагріванні вище 35 °С утворює чотири поліморфні структури   з температурою плавлення 18-34  °С.  Супозиторії з водними розчинами швидко пліснявіють, а лікар-ські речовини розкла-даються
Поліети-

леноксид-

на основа

     Найпоширеніші два прописи основ:

    1) сплав ПЕО-1500 95 % з ПЕО-400 5 %;

    2) сплав ПЕО-6000 60 %, ПЕО-4000 20 % і ПЕО-1500 20%.

    Тверді  за консистенцією, легко вивільняють  лікарські речовини, стабільні, придатні для пресування й виливання супозиторних ліків

 Можуть використо-вуватися в субтро-пічних районах. Недолік – знегодню-ють слизову оболонку прямої кишки, викликають дискомфорт; розплави мають недостатню в'язкість і можуть витікати
Сплав

ГБО-5Т

     Гідрогенізованої бавовникової олії 95 %, емульгатора Т-2 5 %. За структурними особливостями не поступається маслу какао, але стабільніший, легко поглинає водні розчини завдяки присутності емульгатора. Використовується для виливання супозиторіїв  
Сплав

ГАО-ЗТ

     Гідрогенізованої арахісової олії 97%, емульгатора Т-2 або пропіленгліколю моностеарату 3%. Має такі самі властивості, як і ГБО-5Т  
Себувіноль     Фракція яловичого жиру з температурою плавлення 36-37 °С, має твердість масла какао. Основа швидко гіркне, малопластична. Використовується переважно для приготування супозиторіїв методом виливання  
Твердий

жир

     Має два склади:

1) ланолю 60 г, ГЖ 20 г, парафіну 20 г;

2) ланолю 80 г, ГЖ 40 г, парафіну 10 г.

    В аптечній практиці викори-стовують твердий жир типу А і Б. Перший містить 100 % твердого кондитерського жиру. Рекомендується для приготування методом виливання супозиторіїв, у які входять ліпофільні (рослинні олії, олійні розчини) і порошкоподібні речовини в кількості до 15%. Твердий жир типу Б містить 95-99 % твердого кондитерського жиру й 1-5 % моно гліцериду стеаринової кислоти (емульгатор Т-1 або емульгатор №1).

    Рекомендується  для приготування супозиторіїв з  водожиронерозчинними порошкоподібними речовинами й рідкими екстрактами

 Ланоль – суміш ефірів фталієвої кислоти з високомолекулярними спиртами кашало-тового жиру.  Супозиторні

ліки  для дітей слід готувати на основі твердого жиру типу

А, до складу якого не входить емульгатор

 

 

    4. Принципи підбору основ супозиторіїв, їх біофармацевтичні аспекти. Розширення асортименту допоміжних речовин та їх раціонального застосування. 

    При створенні супозиторної основи важливим завданням є правильний підбір допоміжних речовин, які б забезпечували належні структуро-реологічні властивості та активне вивільнення діючих речовин

 

     Висновок

    Біофармацевтичні  дослідження показують безперспективність створення універсальної основи, придатної для всіх ліків, які вводяться ректально. У кожному конкретному випадку при створенні ліків слід проводити спеціальні дослідження з пошуку оптимального поєднання лікарських і допоміжних речовин, що забезпечувало б найвищий рівень їх терапевтичної ефективності без помітної побічної дії.

    Одержання супозиторної основи з необхідними  фізико-хімічними особливостями – складне завдання. Це пояснюється тим, що основа повинна не тільки легко й повністю вивільняти лікарські субстанції й забезпечувати їх всмоктування через слизову, але й мати ряд оптимальних реологічних властивостей (пластичність, в'язкість, твердість), визначену температуру повного плавлення й повного розчинення, без яких стає неможливим приготування супозиторних лікарських форм (свічок, песаріїв, паличок) в умовах виробництва.

    В роботі представлено загальні вимоги до супозиторних основ, їх класифікацію, характеристику гідрофобних та гідрофільних допоміжних речовин. Обговорено біофармацевтичні аспекти створення супозиторних основ та принцип підбору допоміжних речовин.

 

    Література

  1. Ф.Жогло, В.Возняк, В.Попович, Я.Богдан. Допоміжні речовини та їх застосування в технології лікарських форм / Під ред. Ф.Жогло.-Л., 1996.
  2. Перцев І.М., Шевченко Л.Д., Чаговець Р.К. Практикум з аптечної технології ліків. – Харків.: Прапор, 1995. – 303 с.
  3. Тіхонов О.І., Ярних Т.Г. Технологія ліків: підручник для студентів фармацевтичних факультетів ВМНЗ України ІІІ-ІV рівнів акредитації: переклад з російської / Під ред. О.І.Тихонова. – Вінниця: Видавництво НОВА КНИГА, 2004. – 640 с. 
  4. Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків / За ред. І.М. Перцева. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 728 с.
  5. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарственных форм / Под ред. Т.С.Кондратьевой.- М.: Медицина, 1986.
 

    Законодавчі та нормативні акти

  1. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «науково-експертний фармакопейний центр». – 1-е вид. – Харків: РІРЕГ, 2001. – 556 с.
  2. Государственная Фармакопея СССР. 10-е издание. – М.: Медицина, 1968. – 1079 с.
  3. Наказ МОЗ України №626 від 15.12.04 р. "Правила виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки”.

Информация о работе Використання супозиторних основ в технології лікарських форм