Загальна характеристика комерційної таємниці

5

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ………………………………..…………………………………....…3

Вступ……………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ 1. ПОННЯТТЯ І СУТНІСТЬ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ…………6

1.1 Комерційна таємниця як вид інформації та її особливості …………6

1.2 Комерційна таємниця в чинному законодавстві: перспективи розвитку та застосування……………………………………………………..…..9

РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ І ЗМІСТ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ  СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ ………………………………………………………….15

2.1 Механізм визначення переліку інформації, що становить комерційну таємницю…………………………………………………………...15

2.2 Відповідальність за незаконні дії щодо комерційної таємниці …...19

РОЗДІЛ 3. удосконалення правового регулювання комерційної таємниці …………………………………………………..25

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...28

Список використаної літератури…………………………………...31

ДодатОк А.………………………………………………………………….....33

Додаток Б……………………………………………………………………..34

Додаток В……………………………………………………………………..36

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

ККУ              Кримінальний кодекс України

ООН              Організації Об'єднаних Націй

НМДГ                   Неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

ЦК України                            Цивільний кодекс України

ДСТУ              Державні стандарти України

ГК                          Господарський кодекс

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В умовах існуючої конкуренції між суб'єктами господарювання інформація стає цінним об'єктом, оскільки володіння інформацією в ринковій економіці необхідне для конкурентноспроможної господарської діяльності.. Через посилення економічної конкуренції в умовах розвитку ринкових відносин в Україні комерційна таємниця суб'єктів господарювання та її охорона набувають пріоритетного значення. Розвиток економічної конкуренції, необхідність досягнення переваги на ринку ставлять перед суб'єктами господарювання завдання захисту комерційної таємниці за допомогою правових засобів.

Неналежний рівень правового регулювання відносин, пов'язаних з комерційною таємницею суб'єктів господарювання, сприяє поширенню комерційного шпигунства, безперешкодному використанню окремими особами незаконно отриманих наукомістких технологій, програмних продуктів та іншої інформації, що відноситься до комерційної таємниці. Нерозвиненість законодавства, що регулює комерційну таємницю суб'єктів господарювання, стає серйозним стримуючим фактором для розвитку господарської діяльності.

Таким чином, зараз існує потреба в удосконаленні чинного законодавства про комерційну таємницю, захист права суб'єктів господарювання на комерційну таємницю та у приведенні його у відповідність з поточними та перспективними вимогами ринкового середовища.

Метою дослідження є характеристика комерційної таємниці теоретичних  суб’єктів господарювання, її захисту та підготовка пропозицій з удосконалення законодавства України в умовах переходу до ринкової економіки.

Відповідно до вказаної мети були поставлені та вирішені такі задачі:

-  формулювання поняття і сутності комерційної таємниці,

- виявлення ознак комерційної таємниці та її відокремлення від інших видів інформації

- визначення поняття і змісту права суб’єкта господарювання на комерційну таємницю та відповідальності за порушення права на комерційну таємницю

- обґрунтування пропозицій з удосконалення правового регулювання відносин щодо комерційної таємниці суб’єктів господарювання в Україні.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у зв’язку з реалізацією права суб’єкта господарювання на комерційну таємницю та його захистом.

Предметом дослідження є право суб’єкта господарювання на комерційну таємницю та його захист.

Методологічну основу дослідження склали прийняті в юридичній науці методи наукового дослідження, а саме системний аналіз, діалектичний метод дослудження, порівняльно-правовий метод та  історичний метод дослідження.

У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

РОЗДІЛ 1

ПОННЯТТЯ І СУТНІСТЬ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ

1.1 Комерційна таємниця як вид інформації та її особливості 

Комерційна таємниця – це будь-яка ділова інформація, що має дійсну або потенці­альну цінність для підприємства з комерційних причин, розго­лошення якої може завдати шкоди підприємству. Вона не є за­гальновідомою або загальнодоступною на законних підставах. Ці відомості відповідним чином позначаються, а фірмою здійснюються належні заходи щодо збереження її конфіденцій­ності.

27 березня 1991 року Верховною Радою України був прий­нятий Закон "Про підприємства в Україні". Згідно з частиною І статті 30 цього Закону "під комерційною таємницею підприєм­ства мають на увазі відомості, пов´язані з виробництвом, техно­логічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяль­ністю підприємства, що не є державною таємницею, розголо­шення (передання, просочування) яких може завдати шкоди його інтересам".

Крім того, в статті 30 розділу 2 Закону України "Про інфор­мацію" від 2.10.1992 р. дано визначення конфіденційної інфор­мації: "Конфіденційна інформація — це відомості, що знахо­дяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і розповсюджуються за їх бажан­ням, відповідно до передбачених ними умов".

Разом з тим, 9 серпня 1993 року Кабінетом Міністрів Украї­ни відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про підприємства в Україні" затверджений перелік відомостей, що не становлять комерційну таємницю:

- установчі документи, документи, що дозволяють займа­тися підприємницькою або господарською діяльністю і її окре­мими видами;

- інформація за всіма встановленими формами державної звітності;

- дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов´язкових платежів;

- відомості про кількість і склад працюючих, їх заробітну плату в цілому і за професіями та посадами, а також наявність вільних робочих місць;

- документи про сплату податків і обов´язкових платежів, інформація про забруднення навколишнього природного сере­довища, недотримання безпеки умов праці, реалізація продукції, що завдає шкоди здоров´ю, а також інші порушення законо­давства України і розміри завданої при цьому шкоди;

- документи про платоспроможність;

- відомості про участь посадових осіб підприємства в коопе­ративах, малих підприємствах, союзах, об´єднаннях і інших орга­нізаціях, що займаються підприємницькою діяльністю;

- відомості, які відповідно до чинного законодавства підля­гають оголошенню [9, с. 145].

Згідно з цією постановою підприємства зобов´язані подава­ти перераховані відомості органам державної виконавчої влади, контролюючим і правоохоронним органам, іншим юридичним особам відповідно до чинного законодавства, за їх вимогою.

Відомості комерційної таємниці підприємства можна умов­но розділити на два великих блоки:

1) Науково-технічна (технологічна) інформація;

2) Ділова інформація.

Науково-технічна інформація містить: відомості про конструкції машин і обладнання; схеми; матеріали, що викорис­товуються; рецептури; методи і способи виробництва (особливо про нові вироби, що розробляються); нові технології, напрям­ки модернізації відомих технологій, процесів і обладнання; про­грамне забезпечення ПК.

Ділова інформація містить: відомості про фінансову сторону діяльності підприємства, крім фінансових звітів (стан розрахунків з клієнтами, заборго­ваність, кредити та ін.); відомості про розмір прибутку, собівартості виробляємої продукції та ін.; плани розвитку підприємства (тактичні і стратегічні) і т.д

Перелік і обсяг відомостей, що складають комерційну таєм­ницю підприємства, строки конфіденційності, порядок захисту і доступу до конфіденційної інформації, а також правила її вико­ристання визначаються керівником організації. Керівник може залучити для проведення цієї роботи спеціалістів-аналітиків.

Основна мета захисту конфіденційної інформації полягає в тому, щоб, як говорять професіонали, запобігти розповсюджен­ню її до конкурентів. В деяких випадках вимагається захист і "чужих" комерційних секретів, які можуть бути довірені підприємству іншими особами, організаціями. Відсутність та­кого захисту може залишити підприємство без вигідних парт­нерів, клієнтів [17, с.626].

Забезпечення захисту комерційної таємниці містить:

- встановлення правил віднесення інформації до комер­ційної таємниці;

- розробку і доведення до осіб, допущених до відомостей, що складають комерційну таємницю, інструкцій за дотриман­ням режиму конфіденційності;

- обмеження доступу до носіїв інформації, які вміщують ко­мерційну таємницю;

- використання організаційних, технічних та інших засобів конфіденційної інформації;

- здійснення контролю за дотриманням встановленого ре­жиму охорони комерційної таємниці.

Як і всі співробітники фірми, менеджер повинен при вступі на роботу підписати зобов´язанність про нерозголошення ко­мерційної таємниці (про відповідальність за її збереження).

За інформованістю менеджери більшості підприємств є другі особи після керівника. Менеджер має доступ до самих різнома­нітних джерел інформації. Менеджер є основною фігурою для осіб, що добувають різно­манітну інформацію. Тому йому необхідно проявляти розумну обачність у розмовах з потенційними партнерами чи клієнтами, для яких будь-яка інформація може стати важливою.

В більшості конфіденційної інформації необхідно керувати­ся рекомендаціями керівника фірми чи служби безпеки підпри­ємства. Менеджер за видом своєї діяльності повинен знати, хто і до якої інформації чи обладнання має допуск і дотримуватись встановлених правил. І якщо, наприклад, рядовий працівник фірми раптом зацікавився конфіденційним документом, по­трібно швидко і тактично зупинити цю спробу.

Менеджер, як і інші працівники фірми, повинен усвідом­лювати значимість конфіденційної інформації для успішної ро­боти і процвітання фірми, а також знати про прийоми і методи, якими можуть користуватися конкуренти по збору такої інфор­мації.

Існують випробувані на практиці рекомендації щодо захис­ту конфіденційної інформації.

Для обмеження доступу до інформації комерційної таємниці керівник видає спеціальний наказ про введення "Переліку відо­мостей, які вміщають комерційну таємницю підприємства", за­ходи щодо охорони цих відомостей, встановлює коло осіб, які мають доступ до цієї інформації, і правила роботи з документа­ми, які мають гриф "Комерційної таємниці". Співробітники підприємства повинні під розписку ознайомитись із наказом та додатками до нього [17, с. 627].

1.2 Комерційна таємниця в чинному законодавстві: перспективи розвитку та застосування

В умовах становлення економіки значна частина керівників господарюючих суб’єктів ставлять завдання убезпечити себе та свої підприємства від можливих втручань у фінансово-господарську діяльність, а також протистояти недружнім захопленням або поглинанням.

Умови ринкової економіки, в яких здійснюють свою діяльність виробничі одиниці різних організаційно-правових форм, є невизначеними й непередбачуваними. Тривала економічна криза породила багато небезпек і загроз для малого і середнього бізнесу.

Успішне, повноцінне та ефективне вирішення завдань, які стоять перед економікою держави в цілому, багато в чому залежить від результативності діяльності її виробничих одиниць (економічних агентів). Якщо економіка спирається на потужну виробничу базу; на міцні, високорозвинені виробничі одиниці, здатні успішно домагатися поставлених цілей, то й вся сукупність економічних потреб суспільства задовольнятиметься вчасно та у повній мірі.

Як відомо, цивільно-правові відносини щодо комерційної таємниці регулюються положеннями Цивільного кодексу України, зокрема, статтями 505-508. Вказаний нормативно-правовий акт визначає перелік майнових прав, пов’язаних з правом інтелектуальної власності щодо комерційної таємниці. Водночас Цивільний кодекс не розглядає таки важливі компоненти правового режиму комерційної таємниці як порядок віднесення інформації до комерційної таємниці; підстави виникнення прав суб’єктів на комерційну таємницю; порядок доступу до комерційної таємниці тощо. Право суб’єктів підприємницької діяльності на комерційну таємницю передбачено і Господарським кодексом України, відповідно до частини 1 статті 36 якого склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб’єктом господарювання відповідно до закону.