Звіт про проходження практики в апеляційному адміністративному суді

П’ятниця, 15 лютого.

  Як я згадував раніше, понеділок і п`ятниця – це офісні дні для ВААС. Тому сьогодні справи по плану не розглядаються. Та все ж мені вдалось потрапити на одне засідання на справу, котру перенесли. Тобто розклад слухань не такий і суворий, за його межі можна іноді виходити. Також цікаво, що бувають виборчі справи, що попадають під юрисдикцію адміністративного суду, строки розгляду яких дуже короткі. Тому такі справи можуть слухатись навіть у вихідні дні. Мені розповідали, що перед виборами до ВРУ, що відбувалися 28 жовтня минулого року, було встановлено цілодобове чергування в суді. Справи реєструвались і розглядались навіть вночі, незалежно від дня тижня.  
 Ще хочеться написати кілька слів про розпорядників судових засідань. Це молоді хлопці, які, зрозуміло, присутні на судових засіданнях, запрошують свідків, передають документи та інше. Це те, що ми вчили в університеті. Та на практиці розпорядники – це ті люди, які виконують не тільки свою роботу, але й стають на підмогу іншим працівникам апарату. Так, наприклад, протягом цього, так би мовити, посиленого місяця, вони прикріплені до відділу реєстратури. Окрім того,  розпорядники розвозять справи, які зберігаються у двох раніше згаданих підвальних приміщеннях, до усіх відділів ВААС, аби працівники могли реєструвати ці справи. Пам`ятаю, коли ми приїжджали на конкурс до цього суду, розпорядники нас супроводжували, аби показати потрібний кабінет чи напрямок. Вони мають свою особливу форму синього кольору. Проте вдягають її тільки для судових засідань.

 

Понеділок, 18 лютого.

  Сьогодні мене перевели до іншого відділу – до відділу помічників суддів. Для них передбачено цілий поверх у будівлі суду. Це поверх №7. Для того, аби сюди потрапити, необхідна спеціальна картка. Минулого тижня я працював на другому поверсі. Доступ до нього є відкритим через публічність, оскільки саме там знаходяться зали судових засідань та очікування. Однак для того, щоб потрапити на сьомий, чи на інші поверхи, мені необхідно мати картку працівника суду. На щастя, мені таку видали ще у перший день проходження практики, однак до цього часу я нею користувався рідко. Тепер постійно повинен тримати напоготові.  
 Кожний суддя у Вінницькому апеляційному адміністративному суді має не менше двох помічників. Вони розподіляються також на два види: ті, які спеціалізуються на інших категоріях справ, та ті, що частіше стикаються зі справами про соціальні виплати населенню.  
 В кожному кабінеті на поверсі працює по кілька помічників. У моєму кабінеті їх було п`ятеро.  Це Середа Аліна Андріївна, Грубар Дмитро Олександрович, Одарченко Олеся Григорівна, Матвійчук Андрій Віталійович, Власко Зінаїда Олександрівна. Мені з ними дуже сподобалось.У них завжди дружна атмосфера і хороший настрій. До того ж із вікон відкривається пристойна панорама Вінниці.  
 Помічники зараз, як не дивно, теж завантажені додатковою роботою – реєстрацією соціалок. Що мені подобається в цьому суді, так це те, що тут всі дуже добре організовані. І немає різниці, яка в тебе посада. Коли котрусь роботу потрібно виконати усім разом – ніхто не відпочиває. Навіть керівник апарату Гриневич Володимир Станіславович у відносно вільний час намагається зареєструвати кілька справ. Та, з іншої сторони, тут мене ніхто не змушував це робити, тому іноді виникало відчуття певної ніяковості і я вирішував зареєстувати кілька справ для когось, хто відстає по графіку.  

Вівторок, 18 лютого.

  Помічники суддів  - це дуже цікаві люди. Не менш цікавою є їх робота. Вчора я зареєстрував близько 40 справ Олесі Одарченко, це чуттєво зекономило її час. Тому вона не заперечувала, коли я сів поруч, аби подивитись на її роботу. По суті помічники займаються тим, що готують більшість документів по тих чи інших справах, необхідних в апеляційному адміністративному провадженні. Також вони складають рішення у формі постанов чи ухвал. Якщо помічник хороший у своїй роботі, то судді залишається лише підписатись вкінці того чи іншого документу.  
 Раніше я розповідав про розгляд справи у відкритому та письмовому провадженнях.  Писав, що менша частина справ розглядається в відкритому провадженні. Так от: якраз основна частина справ, котрі розглядаються в письмовому провадженні у Вінницькому апеляційному адміністративному суді, по суті вирішується помічниками. Звичайно, будь-якої хвилини вони радяться з суддею, звертаються до законодавства, що регулює ті чи інші правовідносини, спілкуються між собою, перебираючи одне-в-одного досвід. Тому, я вважаю, що робота помічників суддів є досить цікавою і такою, що розвиває людину як юриста.  
 

 Середа, 19 лютого.

Сьогодні третій день моєї роботи у відділі помічників суддів. Як я вже зазначав, мені з ними подобається найбільше, тому вчора на практиці залишився на дві години довше.  
 Варто також згадати про те, як складаються ті чи інші процесуальні документи в адміністративному процесі на практиці. Насправді тут не потрібно створювати кожне речення від початку. У комп’ютеризованому діловодстві Вінницького апеляційного адміністративного суду для авторизованих користувачів, тобто, визначених працівників суду, є програми складання документів. Це також робиться з заготовок, тобто, наприклад, в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, є такі її елементи, які не слід змінювати, їх можна робити по шаблону. Інші ж необхідно вписувати вручну. Такий порядок складання процесуальних документів відрізняється від того, котрий ми вивчали в минулому семестрі на предметі «складання процесуальних документів з адміністративних справ». Однак, звичайно, що під час навчального курсу ми розглядали більшу кількість процесуальних документів, сюди входили також ті, котрі складаються фізичними та юридичними особами, наприклад, позовна заява та інші. Людині, котра вирішила подати скаргу до суду, звичайно, не обов’язково використовувати той чи інший шаблон.

 

Четвер, 20 лютого.

   Сьогодні я хотів би провести узагальнення того, що зрозумів про рух справ у Вінницькому апеляційному адміністративному суді. Відомо, що рішення суду першої інстанції можна оскаржити, тому апеляційна скарга направляється саме в суд першої інстанції. Далі з нижчестоячого суду (це може бути суд загальної юрисдикції, а також окружний адміністративний) справа направляється до приймального відділу апеляційного суду, в даному випадку до ВААС. В приймальній дівчата вводять номери отриманих справ і відразу визначають, до якої категорії належить кожна з них. Далі розпорядники передають їх до відділу реєстрації. Там Бойко Андрій чи Серга Катерина, відповідно, реєструють їх, заносячи в базу діловодства ВААС усі необхідні реквізити справи. 
 Після цього керівник відділу реєстрації та інформації Савченко Олена Олегівна запускає програму автоматичного розподілу справ по суддях. Після цього справи складаються у відповідну шафку з підписаними іменами усіх суддів ВААС. Ці справи забирають помічники у відповідності до того, за якими суддями вони закріплені. Судді, розглянувши справи, вирішують, як з ними поступити. Наприклад, якщо справа розглядається в письмовому провадженні, то над її вирішенням можна починати працювати відразу. Однак, якщо вона буде розглядатися у відкритому провадженні – суддя повинен призначити час та дату розгляду.

П’ятниця, 21 лютого.

Вирішив, що потрібно розділити  це питання на два дні. Отже, якщо справа розглядатиметься в судовому засіданні, то помічник передає секретареві  матеріали. До кожного судді прикріплений свій секретар судового засідання. Він  повинен повідомити сторони про розгляд справи на відповідну дату та час за допомогою того ж рекомендованого листа. Однак, якщо в апеляційній заяві вказана електронна адреса або ж телефон, секретар повинен також скористатись і цими засобами зв’язку.  
 Відповідно, після розгляду, справу необхідно передати назад до суду першої інстанції. Це відбувається також за допомогою поштової служби. Тому, після розгляду справи в будь-якому провадженні помічники знову передають справу секретарю для того, аби зробити опис і підшивання матеріалів.   
 Також у відділі забезпечення розгляду адміністративних справ працюють Буряк Лариса Анатоліївна та Чернишук Ольга Миколаївна, котрі реєструють справи, котрі було розглянуто судом. По суті вони фіксують те, що справа закінчила свій цикл у Вінницькому апеляційному адміністративному суді.  

Понеділок, 25 лютого.  

Сьогодні починається  новий та останній тиждень мого проходження  практики у ВААС. Раніше я писав, що мене перевели до того чи іншого нового відділу. Та сьогодні я це зробив сам. Просто пішов до іншого запланованого  відділу і представився сам. Однак  це було зовсім не важко, оскільки тут  мене візуально вже усі й так  знали, адже це відділ організаційно-методичної роботи та контролю. Саме ці люди брали  безпосередню участь до організації  конкурсу «Зробимо суд кращим», на котрий я приїжджав ще в минулому семестрі. Усім запам`яталась наша презентація.  
 Отож, в даному відділі працюють: Гриищук Інна Віталіївна – керівник відділу, Гудемчук Неля Йосипівна – заступник керівника, Чирва Марина Вікторівна – головний спеціаліст, Правдюк Ольга Леонідівна – провідний спеціаліст, Токар Андрій Анатолійович – провідний спеціаліст.  
 Як уже й передбачалось, усі тут також реєструють соціалки. Однак я зрозумів одну важливу річ. Соціалки мені посприяли у тому, щоб порозумітися з людьми.  Якщо допомогти людині з її роботою, бодай, не такою цікавою для вас обох, ви зблизитесь; ця людина, розуміючи, що в ти зекономив її час, буде готова довіряти тобі і розповідатиме багато цікавих речей. Звичайно, якщо їй є що розповісти. Я завжди намагався подолати прірву шаблонів, змусити людей тут забувати, що я практикант, який їм взагалі непотрібний, котрий зникне за кілька днів з їх життя, можливо, назавжди.

Вівторок, 26 лютого.

  Отож, у відділі організаційно-методичної роботи та контролю мені виділили місце для тимчасової роботи. Його працівники постійно долучаються до організації різноманітних заходів, що відбуваються за участю Вінницького апеляційного адміністративного суду, як внутрішніх, так і зовнішніх. А таких, як виявилось багато. Так, наприклад, минулої п’ятниці, тут відбувалось святкування захисника вітчизни. На мою думку, це взагалі не наше свято, а окупантів наших. Тим не менш, жінки намагались привітати чоловіків в дуже цікавий спосіб. Вони переодяглись у військову форму, це, як не крутіть, ефектно. Стіл був накритий газетою замість скатертини, страви теж виглядали мисливсько-військовими. Дійство супроводжувалось тематичними сценками і віршами. Звичайно, опис такого заходу безпосередньо не стосується роботи суду, та, все ж, таким чином, можна зробити висновок про те, наскільки дружньою є атмосфера всередині ВААС.  
 Також минулого тижня, 20 лютого, відділ, у якому я зараз знаходжусь, організовував круглий стіл на тему: «Податковий кодекс України та вирішення судових спорів, пов’язаних із застосуванням податкового законодавства».

Середа, 27 лютого.

  
 Хочу також зазначити, що у відділі організаційно-методичної роботи та контролю працює людина, яка займає цікаву і дуже важливу посаду для ВААС – це Заплішна Ольга Дмитрівна. Вона відповідає за міжнародні зв’язки Вінницького апеляційного адміністративного суду з іншими судами різних країн. Якраз у даному відділі вона була для мене такою особою, з котрою я спілкувався найбільше.  
 До її обов’язків входить робота з оформлення документів під час обміну досвідом працівників суду, створення та підтримання зв’язків ВААС з іншими судами та все те, що з цим пов’язано.  
 Зазвичай, як сказала Ольга, голова нашого суду Кузьмишин Віталій Миколайович, відвідуючи різноманітні міжнародні конференції, знайомиться там з представниками інших судів, які його цікавлять і пропонує їм співпрацювати. Далі Ольга знаходить координати того чи іншого суду, пише на різних мовах договір та запрошення до співпраці, обґрунтовуючи, чому саме ВААС хоче співпрацювати з ними. Договір складається у двох екземплярах з підписами і печатками нашого суду. Після цього інший суд надсилає один екземпляр з підтвердженням назад, а один залишає в себе. Далі вже працівники обох судових установ можуть створювати спільні конференції, обмінюватись досвідом, тобто, співпрацювати.  
 З цього я вкотре зрозумів, що Вінницький апеляційний адміністративний суд – надзвичайно активний та прогресивний.

Четвер, 28 лютого.

  В цей останній день мені доручили дуже цікаву і не менш важливу роботу. Голова ВААС Кузьмишин Віталій Миколайович на одній з нараз оголосив, що наш суд матиме свій регламент. За приклад потрібно взяти регламент Європейського суду з прав людини. А потім пристосувати його положення до чинного законодавства України.  
 І ось почати рух даної справи випало мені.  Я завантажив з Інтернету вище згаданий нормативний акт, а також Закон України «Про судоустрій та статус суддів», Кодекс адміністративного судочинства.  
 Робота полягала в наступному: потрібно було прочитати та усвідомити той чи інший параграф регламенту Європейського суду з прав людини і відшукати в українському законодавстві норми, котрі регулюють подібні правовідносини. Таким чином я створював сировину, тобто базу для написання регламенту ВААС.  
 Після обіду я працював над оформленням усіх документів, необхідних мені для університету. Також потрібно було здати своє тимчасове електронне посвідчення для доступу в усі відділи суду. Не мало часу забрало прощання з усіма, адже мені потрібно було зайти у кілька відділів і до людей, з котрими я тут познайомився.  
 Ось так моя практика у Вінницькому апеляційному адміністративному суді добігла кінця. Надіюсь, я зміг висвітлити окремі аспекти того, що тут побачив і чому навчився.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура ВААС

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки:

 

Проходження практики у Вінницькому  апеляційному адміністративному суді залишило мені дуже яскраві враження та незабутній досвід роботи в судовій  установі.  
 Завдяки цій продуктивній частинці людського життя я зміг зробити для себе певні висновки, співвіднести теорію та практику, побачити наяву все те, що уявляв, читаючи підручники чи законодавство.  
 Звичайно, важко описати в одному звіті все те, що я бачив, взагалі декотрі речі важко описати чи пояснити в текстовій формі. Та все ж я намагався донести хоча б частинку пережитого. Надіюсь, що у мене буде можливість більш яскраво проілюструвати проходження практики на її захисті.