Кримінальне право

                             Торговельно - економічний коледж

              Київського національного торгово-економічного  університету

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                           Реферат

                                    на тему:

                       «Кримінальне право»

 

                                            

 

                             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                               Роботу виконала:

                                                                                                               Студентка 1 курсу

                                                                                                               Групи Бс-11 ТЕК КНТЕУ

                                                                                                               Лук′яненко О.В.

                                                                                                               Вчитель права

                                                                                                               Мухіна Л.Л.

 

 

 

 

 

 

 

                                

                                    Київ

                                    2011

 

Зміст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Відповідальність за порушення податкового законодавства

 

Статтею 67 Конституції України  передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в  порядку і розмірах, визначених законом, а відповідно до ст. 68 — незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно із законодавством України  за податкові правопорушення до фізичних осіб — платників податків можуть застосовуватись три види відповідальності: фінансова, адміністративна та кримінальна.

Зазначені види відповідальності відрізняються між собою за характером правопорушень, за які вони застосовуються, суворістю санкцій, що накладаються на правопорушників, та законодавством, що регулює порядок їх застосування.

Найсерйознішою для платника з  трьох видів юридичної відповідальності є кримінальна, оскільки вона передбачає можливість застосування до правопорушника санкції у формі позбавлення волі строком до десяти років.

Перелік, діянь, що є злочинами та міри відповідальності за їх вчинення передбачено Кримінальним кодексом України. Найпоширенішим злочином у сфері оподаткування є ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 КК України). Відповідальність за цією статтею настає, якщо в результаті злочину до бюджетів чи державних цільових фондів платником не сплачено суми, що в тисячу і більше разів перевищує розмір податкової соціальної пільги встановлений законодавством (значний розмір). Податкова соціальна пільга дорівнює мінімальній заробітній платі, тому кожного року її розмір може змінюватись (на сьогодні це 205 грн.). Разом з тим, у перехідний період, з 2004 по 2007 рік розмір податкової соціальної пільги буде збільшуватись поступово і становитиме: у 2004 році — 30 % мінімальної заробітної плати; у 2005 — 50 %; у 2006 — 80 %; у 2007 році — 100 %. Таким чином, на сьогодні кримінальна відповідальність за ст. 212 КК України настає при ухиленні від оподаткування на суму 61,5 тис. грн.

При ухиленні від оподаткування  у значних розмірах (61 500 грн.) платник  карається штрафом від 300 до 500 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян (один н.м.д.г. дорівнює 17 грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Якщо ж злочин буде вчинено за попередньою змовою групою осіб, або  якщо до бюджетів чи державних цільових фондів не надходимуть кошти у великих розмірах (що у три тисячі і більше разів перевищують розмір податкової соціальної пільги, тобто, на сьогодні, 184 500 грн.), винні особи караються штрафом від 500 до 2 000 н.м.д.г. або виправними роботами до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років.

У випадку вчинення цього злочину  особою, раніше судимою за цією ж  статтею, або якщо це призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у особливо великих розмірах (у п'ять тисяч і більше разів перевищують розмір податкової соціальної пільги, тобто на сьогодні 307,5 тис. грн.), платник позбавляється волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Разом з тим, платник може уникнути кримінальної відповідальності (крім випадків, коли мало місце ухилення), якщо він вперше вчинив цей злочин, і до притягнення його до відповідальності сплатить несплачені податки, а також відшкодує шкоду, завдану державі (фінансові санкції, пеню).

Кримінальні справи за ст. 212 КК України  порушують та розслідують органи податкової міліції у порядку  визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України.

Якщо мало місце ухилення від  сплати податків на суму меншу ніж 61,5 тис. грн., чи у деяких інших випадках передбачених законодавством, застосовується адміністративна відповідальність. Застосування відповідальності за податкові правопорушення регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та Законом України «Про державну податкову службу України» від 4.12.1990р.

Адміністративна відповідальність у  сфері оподаткування застосовується до платників у формі грошового штрафу встановленого у н.м.д.г.

На фізичних осіб-платників податків адміністративний штраф може бути накладений у двох випадках, передбачених абзацом  п'ятим та восьмим п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону «Про державну податкову службу України». Зокрема, за неподання або несвоєчасне подання декларацій про доходи (до 1 квітня кожного року) чи у включенні до декларацій перекручених даних, у відсутності обліку або неналежному веденні обліку доходів і витрат, для яких встановлено обов'язкову форму обліку, на платників накладається штраф у розмірі від одного до п'яти н.м.д.г.

За здійснення продажу товарів  без придбання одноразових патентів (відповідно до Декрету Кабінету Міністрів  України «Про податок на промисел» від 17.03.93р. №24-93, якщо особа здійснює продаж товарів не частіше чотирьох разів на рік вона повинна придбати одноразовий патент на торгівлю) або з порушенням терміну їх дії, чи здійснення продажу товарів, не зазначених у деклараціях, застосовується штраф від одного до десяти н.м.д.г., а за ті самі дії, вчинені громадянином, якого протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення, — від 10 до 20 Н.М.Д.Г.

Рішення про накладення адмін.. стягнення приймає начальник податкової інспекції чи його заступник на підставі протоколу про адміністративне правопорушення складеного податковим інспектором та інших доказів. Рішення оформлюється постановою.

Відповідно  до ст. 38 КУпАП адмін.. стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через два місяці, від дня здійснення правопорушення, а при правопорушенні, що триває, — два місяці від дня його виявлення.

Незалежно від того, чи було платника притягнено до кримінальної чи адміністративної відповідальності, за порушення податкового  законодавства накладається фінансова відповідальність. Порядок застосування фінансової відповідальності до платників регулюється Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181.

Згідно  із статтею 17 цього Закону у разі, коли платника податків засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків, або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків сплачує штраф у розмірі 50 відсотків від суми недоплати, але не менше 100 н.м.д.г.

Крім  того, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання (тобто суму обчислену податковою інспекцією і зазначену у направленому платнику податковому повідомленні) протягом граничних строків, визначених Законом (30 днів), такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

а) при  затримці до 30 календарних днів, наступних  за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, — у розмірі 10% такої суми;

б) при  затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, — у розмірі 20 % такої суми;

в) при  затримці в понад 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового  зобов'язання, — у розмірі 50% такої  суми.

Крім  зазначених вище штрафних санкцій, після  закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу (без урахування пені) нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення (його частини), при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок. Розрахунок пені здійснюється на дату погашення суми податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV встановлено ще два спеціальних штрафи за порушення його норм.

По-перше, відповідно до пп. 9.10.3 цього  Закону, якщо платник не повертає вчасно суми надміру витрачених коштів, отриманих на відрядження або під звіт (тобто до закінчення третього банківського дня, наступного за днем завершення відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за рахунок отриманих під звіт коштів), але повертає її не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15% суми таких надміру витрачених коштів. Якщо платник податку не повертає суми надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то крім сплати штрафу він повинен включити таку суму до свого оподатковуваного доходу.

По-друге, відповідно до пп. 6.3.4 Закону про доходи, платник податку може відновити втрачене з його вини право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подає заяву про відмову від такої пільги всім працедавцям із зазначенням місця, в якому мало місце таке порушення, на підставі чого окремий працедавець розраховує та утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100% суми такої недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а при недостатності суми такої виплати — за рахунок наступних виплат.

Фінансова відповідальність може накладатись одночасно з кримінальною або адміністративною.

 

 

2. Співучасть у злочині

      Відповідно до КК України співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. Законодавче визначення поняття «співучасть» включає в себе такі ознаки: 1) наявність двох чи більше суб'єктів злочину, які беруть участь у вчиненні одного й того самого умисного злочину; 2) спільність їх участі у злочині; 3) умисний характер діяльності співучасників.

Основною ознакою, яка свідчить про наявність співучасті, є множинність учасників злочину. Йдеться про «декількох суб'єктів злочину», що передбачає участь у вчиненні злочину двох чи більше суб'єктів. Таким чином, участь у вчиненні одного і того ж умисного злочину двох чи більше осіб, які не є суб'єктами злочину (наприклад, неосудних), не утворює співучасті у злочині.

Спільна участь у вчиненні злочину  передбачає: 1) об'єднання окремих  зусиль кожного співучасника у взаємообумовлену злочинну діяльність усіх співучасників; 2) те, що вчинюваний співучасниками злочин є спільним для них усіх; 3) спрямування зусиль кожного співучасника на досягнення загального результату злочину.

Співучасть характеризується умисною  формою вини, що передбачає: 1) наявність  умислу кожного із учасників стосовно їх власних дій (бездіяльності); 2) наявність умислу стосовно діянь інших співучасників; 3) єдність наміру всіх співучасників вчинити один і той самий злочин; 4) єдність злочинного інтересу для всіх співучасників, тобто спрямованість їх умислу на досягнення загального злочинного результату.

Співучасть як одна з форм злочинної  діяльності не створює будь-яких особливих  підстав кримінальної відповідальності. Але слід зазначити, що деякі юристи дещо по-іншому визначають поняття  співучасті у злочині і кримінальної відповідальності, співучасників. Так, професор М.Й.Коржанський трактує співучасть як умисну спільну участь двох або більше осіб у вчиненні злочину і зазначає, що у багатьох випадках вчинення злочину в співучасті визнається законом, обставиною, що обтяжує відповідальність.