Основи платного природокористування в Україні

Плата за спеціальне використання рибних та інших водних ресурсів стягується в такому порядку: 
1) авансовий платіж (до 10% вартості квот) виплачується в момент отримання підприємствами квот вилову; 
2) щоквартально стягується плата за фактичний вилов живих ресурсів; 
3) повний розрахунок за всю квоту здійснюється наприкінці року. Плата за вилов у межах установлених квот відноситься на витрати виробництва, а плата за понадлімітне використання ресурсів здійснюється з прибутку підприємств (докладно див. Екологія, 1998, т. 2, с. 179-186). 
Платежі за використання радіочастотного ресурсу України.  
Ставки одноразових платежів за видачу ліцензій на використання радіочастотного ресурсу України введені Постановою КМУ від 14.02.2001 № 140. Величина ставки за 1 МГц смуги радіочастот (у гривнях) диференціюється залежно від виду використання ефіру, частотного діапазону і регіону (міст і областей країни). Як приклад можна навести такі значення плати, грн.: 
■ радіорелейний зв'язок фіксованої радіослужби - 85; 
• транкінговий радіозв'язок (для всіх регіонів) - 34000; 
• пошуковий радіозв'язок (для всіх регіонів) - 68000; 
• стільниковий радіозв'язок, діапазон 300-470 МГц (для Києва) 
- 255 000; 
• те саме для інших регіонів - 85000-170000; 
• стільниковий радіозв'язок, діапазон 890-960 МГц (для Києва) 
- 1350000; 
• те саме для інших регіонів - 170000-680000; 
• передавання та ретрансляція телевізійного зображення, звуку і 
цифрової інформації (250-40 МГц, Київ) - 1700; 
• те саме для інших регіонів - 680-1360; 
• передача телезображень у діапазоні 30-300 МГц, потужністю ІВт 
(для всіх регіонів) - 170. 
Слід звернути увагу на те, що зазначені ставки одноразових платежів є лише стартовими для проведення аукціону чи конкурсу на видачу ліцензій за використання радіочастотного ресурсу України. Переможцем стає той, хто сплатив найбільшу суму платежу. Ставки платежів переглядаються щорічно. 
Таким чином, слід констатувати: в Україні встановлені збори за такі види природних ресурсів: земельні, мінеральні, водні, лісові, тваринні, рослинні, радіочастотний ресурс. 
Розподіл зборів. Співвідношення між частками відрахувань (у %), що направляються на різні рівні господарювання, для зазначених видів платежів за природні ресурси наведені в табл. 3.5.1. 
3.5.1. Структура розподілу зібраних екологічних коштів, %

Платежі (збори) за порушення природного середовища

Тарасова. Екологічна статистика

Система платежів (зборів) за порушення  природного середовища лає такі основні елементи: 
• порядок вилучення коштів в економічних суб'єктів; 
• ставки платежів, що встановлюють певну відповідність між кількісними показниками впливу на природне середовище і величиною шлучення коштів; 
• допустимі межі порушення середовища; як правило, ставки за понадлімітне порушення середовища збільшуються в 3-5 разів; цінюється і порядок віднесення платежів: платежі за порушення середовища в межах лімітних значень списуються на виробничу собівартість підприємств, платежі за понадлімітний вплив на середовище вилучаються з прибутку; 
• порядок розподілу зібраних коштів. 
Наразі в Україні діють системи платежів (зборів) за такі види порушення середовища: 
• забруднення атмосфери, у тому числі стаціонарними і 
• пересувними джерелами забруднення; 
• забруднення водних об'єктів; 
• розміщення відходів; 
• спричинення збитків рослинам і тваринам. 
Загальний порядок вилучення платежів (зборів), а також нормативи (ставки) збору за першими трьома видами порушення середовища затверджені Постановою КМ України від 1.03.1999 р. № 303; деталі конкретизуються в інструкції Мінекобезпеки і Мінфіну від 19.07.1999 р. № 162/379 (Нормативи збору скориговані Постановою КМ України № 402 від 28.03.2003 p.). 
Згідно з Постановою КМ від 31.12.2004 р. № 1790 нормативи зборів за забруднення навколишнього природного середовища для стягнення у 2005 році були збільшені в 1,082 рази порівняно з нормативами, що діяли у 2004 році (Екологічна, 2003). У даному підручнику наводяться вже перераховані значення нормативів. 
1. Забруднення атмосфери. 
Стаціонарні джерела забруднення. Загальний алгоритм розрахунку зборів, відповідно до вищенаведених документів, має такий вигляд:

де Пвс - сума зборів за викиди в  атмосферу забруднюючих речовин; Мм - обсяг викиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту 
(m); Мш - обсяг понадлімітного викиду (різниця між об'єктом фактичного викиду і значенням ліміту) і-ої забруднюючої речовини у межах ліміту (т); Кн - коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин - 5; НбІ - норматив збору за тонну r-ої забруднюючої речовини в гривнях (грн. /т); значення нормативів для деяких речовин представлені у дод.3.6 (табл. 8-10); Кнас — коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту, наведений у дод.3.6 (табл. 11); К— коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту, наведений у дод.3.6 (табл. 12). 
Для забруднюючих речовин, що не ввійшли до табл.8 (дод.3.6), нормативи збору слід застосовувати залежно від їх класу небезпечності згідно з табл. 9 (дод.3.6). Для забруднюючих речовин, які не ввійшли до табл. 8 (дод.3.6) і для яких не встановлені класи небезпечності, нормативи збору застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу згідно з табл. 10 (дод.3.6). Для тих речовин, для яких не встановлені ні класи небезпечності, ні орієнтовно безпечні рівні впливу, норматив встановлюється як за викид речовини І класу. 
Пересувні джерела забруднення:

де Ппс ~ сума зборів за викиди в  атмосферу пересувними джерелами; М/ - кількість використаного пального і-го виду, у тоннах; НЄІ - норматив збору за тонну і-го виду пального, у гривнях (грн./т) (табл. 14 дод.3.6); Кнас - коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту (табл. 11 дод.3.6); Кг - коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту (табл. 12 дод.3.6). 
2. Забруднення водних об'єктів. 
Величина зборів розраховується за такою Формулою:

 
де М - обсяг скидання і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту (т); М - обсяг  понадлімітного скидання (різниця між  обсягами фактичного скидання і лімітом) іо-ї забруднюючої речовини, у тоннах (т); Нбг норматив збору за тонну і-ої забруднюючої речовини, у гривнях (грн. /т); (табл. 14-15 дод.3.6); Крб - регіональний (басейновий) коригуючий коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства, наведений у дод.3.6 (табл. 16); Кн - коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скидання забруднюючих речовин — 5.

 
Для випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод України  із суден, у тому числі й іноземних, передбачені спеціальні такси (табл. 17 дод.3.6). 
3. Розміщення відходів. 
Величина зборів за розміщення відходів (ПР(І) визначається 
за формулою:

 
де М - обсяг відходів і-го виду в  межах ліміту (відповідно бо дозволів на розміщення) (т); М - обсяг понадлімітного розміщення відходів (різниця між  обсягами фактичного розміщення і лімітом) і-ої забруднюючої речовини (т); Нді - норматив збору за тонну відходів і- го виду в рамках ліміту, у гривнях за тонну (грн. /т), наведений у дод.3.6 (табл. 18); Кт - коригувальний коефіцієнт, що враховує розташування місця розміщення відходів, наведений у дод.3.6 (табл. 19); Ди - коригувальний коефіцієнт, що враховує облаштування місця розміщення відходів, наведений у дод.3.6 (табл. 19); К„ - коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів — 5. 
У разі скидання забруднюючих речовин в озера/ставки нормативи збору збільшуються у 1,5 рази (табл. 14-15 дод. 3.6). 
Нормативи збору, який справляється за захоронення забруднюючих рідинних речовин, відходів виробництва і стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод, береться відповідно до табл. 3.5.14 та 3.5.15 (дод.3.6) з коефіцієнтом

10. Норматив збору для: 
♦ обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим 
випромінюванням - 55 грн./од.; 
♦ люмінесцентних ламп - 1 грн./од. 
Сума збору за забруднення навколишнього середовища має обчислюватися платником самостійно щокварталу зростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору і коригуючих коефіцієнтів. 
Відповідно до інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища затверджується такий порядок розподілу зібраних екологічних зборів: 
20% - на окремі рахунки в місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, що створюються в складі сільських, селищних, міських бюджетів; 
50% - на окремі рахунки в місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, що створюються в складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів; 
30% - на окремий рахунок у Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, що створюється в складі Державного бюджету України. 
4. Нанесення збитку рослинам і тваринам. Наразі діють такі види зборів за спричинення збитків рослинам і тваринам: 
• штрафи за незаконний промисел диких звірів і птахів, не занесених до Червоної книги України; такси зборів у розрахунку на неоподатковувані мінімуми заробітної плати, встановлені наказом Мінлісгоспу і Мінекобезпеки України від 12.03.1996 р. № 24/32; розмір такси змінюється, зокрема, від 5 мінімумів зарплати для деяких птахів (вутка, кулик, перепелиця, ін.) до 110 - для бурого ведмедя; 
• штрафи за незаконний видобуток цінних видів риб, водних тварин і рослин; такси зборів у мінімумах зарплати встановлені Постановою КМ України від 28.01.1994 р. № 41; 
• штрафи за збиток, спричинений лісовому господарству ушкодженням дерев, чагарників і саджанців, самовільними косовицями і випасом худоби, ушкодженням мурашників, ушкодженням каналів і дренажних систем, а також несанкціонованою заготівлею рослин і трав; такси затверджені Постановою КМ України від 26.06.1996 р. № 676 у мінімумах зарплати; 
• штрафи за ушкодження дерев і газонів у населених пунктах, а також за засмічення земельних ділянок і водойм у населених пунктах; такси в мінімумах зарплати затверджені Постановою КМ України від 26.06.1996 р. № 676; зокрема, за кожне зрубане дерево стягується штраф від 2 мін. з. п. (діаметр дерева до 6 см) до 38 мін. з. п. (діаметр 46-50 см); 
• штрафи за збиток тваринам і рослинам, занесеним до Червоної книги України; такси встановлені Постановою КМ України від 1.06.1993 р. №399. 
5. Шкода, заподіяна порушенням законодавства про природно- заповідний фонд; такси затверджені Постановою КМ України № 239 від 3.04.1995. Передбачаються такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок: 
• незаконної рубки або пошкодження дерев і чагарників (такси передбачені в розмірі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - н.м.д.г.): від 10 н.м.д.г. при діаметрі дерева менше 10 см до 800 н.м.д.г. - при діаметрі 46,1-50 см; 40 н.м.д.г. - за кожний кущ чагарнику; 
• сінокосіння і випасання худоби (без дозволу) (сінокосіння - від 200 до 600 н.м.д.г. за кожну голову); 
• знищення трав'яного покриву (10-25 н.м.д.г. за кожний м2); 
• знищення або пошкодження мурашників (30-150 н.м.д.г. за кожний мурашник, залежно від його діаметра); 
• заготівлі (збору) дикорослих плодів, ягід, горіхів, грибів, лікарських рослин (без дозволу) (від 20 до 80 н.м.д.г. за 1 кг);

• проїзд транспорту в заборонених місцях (від 10 до 40 н.м.д.г. за кожну одиницю транспорту залежно від виду транспорту); 
• влаштування без спеціального дозволу неорганізованих місць відпочинку (20 н.м.д.г. за кожне місце для короткочасного відпочинку; 40 н.м.д.г. - для відпочинку з ночівлею); 
• незаконного добування чи знищення тварин (бурий ведмідь - 600 н.м.д.г.; лось, олень благородний - 450; олень плямистий, лань - 300; кабан, муфлон, козуля, бобер - 180; хутрові - 100; дрібні звірі - ЗО, інші корисні види - 15; птахи - 30-60); 
пошкодження карстово-спелеологічних, геологічних і гідрологічних об'єктів, у тому числі: 
сталактити, сталагміти, сталагнати (за 1 см) - 2-3, 5 н.м.д.г.; водно-карбонатні утворення (за 1 дм3 об'єму) - 1,5; гіпсові кристали (за 1 см довжини) - 2-4; археологічні, палеонтологічні рештки (за 1 дм3 об'єму) - 3; 
забруднення печер за кожну покинуту річ, кожні 100 г речовини, кожну годину працюючого джерела, кожну випалену сигарету, кожний градус за Цельсієм термального забруднення - 0,1-0,3; 
несанкціоноване відвідування печер (за кожного відвідувача) — 1; засипання воринок або заглиблень без дозволу природоохоронних органів (за 10 м2) - 3; забруднення воринок (за 1 м3 об'єму забруднень) - 4; пошкодження водоспадів (за 0,5 м висоти або 1 м ширини) - 20; 
пошкодження водойм або боліт (за 0,1 га) - 30; знищення боліт (за ОД га) - 50. 
6. Спричинення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення екологічного законодавства (аварійні випадки забруднення довкілля). На сьогодні існують затверджені методики розрахунку розмірів відшкодування збитків від забруднення: 
а) водних ресурсів (методика затверджена наказом Мінекології №38 від 18.05.1995); 
б) атмосферного повітря (методика затверджена наказом Мінекології № 38 від 18.05.1995); 
в) земельних ресурсів (методика затверджена наказом Мінекології № 171 від 27.10.1997). 
Таким чином, в Україні діє система зборів за такі види впливу на довкілля: 
• забруднення атмосфери (стаціонарними та пересувними джерелами); 
• забруднення води; 
• розміщення твердих відходів; 
• шкода рослинам і тваринам; 
• шкода природно-заповідному фонду; 
• аварійне забруднення довкілля.

Система екологічних платежів створює  фінансову основу природоохоронної діяльності і формує економічний мотиваційний інструментарій зниження деструктивного впливу на природне середовище. Однак кардинальних успіхів у вирішенні екологічних проблем можна досягти лише за умови зміни стратегічних напрямків реалізації економічної політики, спрямування її на екологізацію всього циклу виробництва і споживання продуктів і послуг.

Литература

Тарасова В.В. Екологічна статистика. Підручник.-К.: Центр учбової літератури,2008.-392 с.