Договір страхування

Договір страхування може бути визнаний у судовому порядку недійсним (крім загальних підстав недійсності правочинів) у разі:

а)  якщо він укладений після настання страхового випадку;

б)  якщо об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили.

5. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ З ОБОВ’ЯЗКОВОГО СТРАХУВАННЯ

У випадках, передбачених законом або іншими нормативно-правовими акта­ми, проводиться страхування без укладення договору (обов'язкове страхування).

Обов'язковість страхування полягає в тому, що воно виникає на підставі за­кону незалежно від волі його учасників. Обов'язкове страхування здійснюється відповідно до законодавчих актів, у яких встановлюються: види майна, що підля­гає обов'язковому страхуванню; події, з приводу яких проводиться страхування; обсяг (норма) страхового забезпечення; визначаються права та обов'язки сторін страхових правовідносин; порядок встановлення тарифних ставок страхових пла­тежів; передбачаються санкції за прострочення платежів тощо.

Юридичним фактом, з яким пов'язано виникнення зобов'язання з обов'язко­вого майнового страхування, є факт наявності у громадянина, організації на пра­вах власності, повного господарського відання чи оперативного управління май­на, яке відповідно до законодавства підлягає обов'язковому страхуванню. Таким фактом є прийняття на баланс будівель або споруд, вивезення продукції з поля, її скиртування, оприбуткування за первинними документами тощо. Майно вва­жається застрахованим незалежно від волі страхувальника і від сплати ним стра­хових платежів. Підставами для виникнення зобов'язання з обов'язкового стра­хування пасажира є укладення ним договору перевезення та оголошення посадки на відповідний транспортний засіб.

За зобов'язанням з обов'язкового страхування майна страхова організація у разі настання передбаченої законом події (страхового випадку) відшкодовує страхувальникові або іншій особі, якій належить застраховане майно, заподіяну шкоду: за повної загибелі майна — у повній сумі страхового забезпечення, за часткового пошкодження — у розмірі відповідної частини страхового забезпечення. Страхувальник зобов'язаний вносити встановлені страхові платежі.

Перелік видів обов'язкового страхування дається у ст. 7 Закону України "Про страхування". Зокрема, в обов'язковому порядку здійснюються такі види майнового страхування:

—  страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;

—  страхування майнових ризиків за угодами про розподіл продукції;

—  страхування об'єктів космічної діяльності тощо.

У ст. 7 Закону України "Про страхування" передбачено випадки проведення обов'язкового особистого страхування (спеціалістів ветеринарної медицини, спортсменів вищих категорій, медичне страхування, від нещасних випадків на транспорті тощо).

Зокрема, обов'язкове особисте страхування пасажирів та водіїв від нещасних випадків проводиться на транспорті. Воно стосується пасажирів повітряного, за­лізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранс­порту під час поїздки (польоту) або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані, а також водіїв, машиністів, провідників поїздів, членів команди літаків і суден, працівників бригад медичної допомоги — на час керування транспорт­ним засобом. Страхування не поширюється на пасажирів повітряного і внутрішнього водного транспорту на прогулянкових та екскурсійних лініях, внутріш­нього водного транспорту, внутрішньоміського сполучення і переправ, автомо­більного та електротранспорту на міських маршрутах. Пасажири вважаються застрахованими з моменту оголошення посадки в повітряне, морське або річкове судно, в поїзд, автобус або інший транспортний засіб до моменту завершення по­їздки.

Страхувальниками у цих зобов'язаннях є юридичні особи або громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, які володіють транспортними засобами чи експлуатують їх та уклали із страховиком договори страхування, а пасажири і водії є застрахованими особами. Проте страхування пасажирів відбувається за їх рахунок, бо у вартість квитка входить страховий збір. Страховими випадками у цьому виді страхування є: а) загибель або смерть застрахованого; б) травма за­страхованого при встановленні йому інвалідності; в) тимчасова втрата праце­здатності внаслідок нещасного випадку на транспорті.

До недавнього часу обов'язкове особисте страхування проводилось і щодо певних категорій осіб (насамперед працівників державних установ), умови праці яких пов'язані з підвищеним ризиком для їх життя і здоров'я. Це стосувалося військовослужбовців і військовозобов'язаних, які призвані на збори; службових осіб державних податкових адміністрацій; суддів; працівників прокуратури тощо.

ВИСНОВКИ

Отже, дослідивши правову природу договору страхування, варто зазначити:

1)                 договір страхування є самостійним цивільно-правовим договором, який поєднує, як загальні ознаки, властиві будь-якому цивільно-правовому договору про надання послуг, так і особливі (публічність; договір на користь третьої особи; договір приєднання). Основним доказом факту укладення договору страхування є страховий поліс. Останній не може визнаватися цінним папером.

2)                 договір страхування в системі цивільно-правових договорів належить до договорів про надання послуг. Головна особливість цієї групи договорів в тому, що надання послуги невіддільне від діяльності особи-послугонадавача (у нашому випадку надання страхової послуги невіддільно пов'язане із діяльністю страховика), а корисний ефект такої діяльності полягає в самому процесі надання послуги.

3)                 договір страхування є оплатним договором, оскільки діям страхувальника відповідає обов'язок страховика вчинити зустрічну дію.

4)                 даний договір є двостороннім, оскільки у кожної із його сторін виникають права та обов'язки. Важливо, що права однієї сторони співвідносяться з обов'язками іншої сторони таким чином, що відповідному обов'язку страховика кореспондує відповідне право страхувальника і навпаки.

5)                 договір страхування є реальним, оскільки він набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.                  Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. – 2003. – 12.03.2003. - № 45.

2.                  Про страхування: Закон України від вiд 07 березня 1996 року за № 85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 30.04.1996. - 1996 р. - № 18. – Ст. 78.

3.                  Цивільний кодекс України: Науково – практичний коментар / за ред. Харитонова Є.О. – Видання третє – Х.: ТОВ „Одіссей“, 2007. – 1200 с.

4.                  Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: / За заг. ред. Я.М.Шевченко. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. – 704 с.

5.                  Алексєєв І.В., Кондрат І.Ю., Ярошевич Н.Б. Страхові послуги: Навч.посібник.– Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2006. – 204с.

6.                  Базилевич В.Д. Страхування: Практикум: Навчальний посібник. – 2-ге вид. - К.: Т-во "Знання", 2011. — 607 с.

7.                  Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. – 6-те вид. - К.: Знання, 2008 –351с.

8.                  Базилевич К.С. Страхування: Підручник / Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Пікус Р.В., Філонюк О.Ф., Черняк О.І. / В.Д.Базилевич (ред.). – К. : Знання, 2008. – 1019с.

9.                  Безугла В.О. Страхування. Навчальний посібник - К.: ЦУЛ, 2008. — 584 с.

10.             Бігдаш В. Д. Страхування. Навч. посіб. для ВНЗ (рек. МОН України) – К.: МАУП, 2006. – 444 с.

11.             Бондаренко Н. І., Калашников О. М., Ковальова Т. В., Нагаєва Г. О. Страхування. Навч.-метод. посіб. – Х.: Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва, 2007. – 110 с.

12.             Братель О.Г., Мироненко В.П., Павловська Н.В., Пилипенко С.А. Цивільне право України: посібник для підготовки до іспитів / Київський національний ун-т внутрішніх справ. — К. : Текст, 2008. — 256c.

13.             Внукова Н. М., Временко Л. В., Успаленко В. І. та ін. Страхування: теорія та практика: Навчальний посібник. - 2-ге вид., перероб. та доп. – Х.: Бурун Книга, 2009. – 656 с.

14.             Говорушко Т. А. Страхові послуги. Навч. посіб. – 2 вид. - К.: ЦУЛ, 2008. — 344 с.

15.             Дзера О. В. Договірне право України. Загальна частина : навч. посібник для вищої школи. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 896 с.

16.             Дзера О. В. Договірне право України. Особлива частина : навч. посібник для вищої школи. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 1200 с.

17.             Долгошея Н.О. Страхування в запитаннях та відповідях. Навч. посіб. - К.: ЦУЛ, 2010. — 320 с.

18.             Доліненко Л.О., Доліненко В.О., Сарновська С.О. Цивільне право України: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. — К. : Кондор, 2006. — 356с.

19.             Дьячкова Ю.М. Страхування. Навчальний посібник - К.: ЦУЛ, 2008. — 240 с.

20.             Кінащук Л. Л. Страхове право: Підручник. – К. : Атіка, 2007. – 256 с.

21.             Київець О.В.  Договірне право України : навч. посібник / О. В. Київець. - К.: КНЕУ, 2008. - 456 с.

22.             Козьменко О. В. Страхування і страховий ринок: термінологія, законодавство і динаміка розвитку. – Суми: Ділові перспективи, 2006. – 68 с.

23.             Лепьохіна О. В. Соціальне страхування: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. – Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2007. – 160 с

24.             Лінькова О. Ю. Страхування: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. ‑ Х. : НТУ : ХПІ, 2006. – 240 с.

25.             Мазур О.С. Цивільне право України: Навч. посіб. для дистанц. навч., для ВНЗ / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини "Україна". — К. : Університет "Україна", 2006. — 286с.

26.             Мачуський В. В. Правові основи страхування: Навч. посіб. ‑ К. : КНЕУ, 2003. – 302 с.

27.             Мних М. В. Страхування в Україні: сучасна теорія і практика. ‑ К. : Знання України, 2008. – 283 с.

28.             Нескороджена Л. Л. Страхування : договори, суд, законодавство: науково-практичний посібник.‑ К. : КНТ, 2007. – 544 с.

29.             Никифорак В. М. Правове регулювання страхування в Україні. – Чернівці. : ЧНУ, 2003. – 76 с.

30.             Осадець С. С. та ін./ Керівник авт. колективу і наук. ред. С. С. Осадець. Страхування: Підручник. - 3-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2006. — 599 с.

31.             Плиса В. Й.  Страхування: Навчальний посібник. - К.: Каравела, 2005. - 392 с.

32.             Ротова Т. А. Страхування : Навч. посіб. ‑ К. : КНТЕУ, 2006. ‑ 400с.

33.             Смоляк В. А. Страхування: Навч. посіб./ В. А. Смоляк, Є. Ю. Кузькін. ‑ Х. : ІНЖЕК, 2007. – 272 c.

34.             Фурман В.М. Страхування: теоретичні засади та стратегія розвитку: Монографія. – К.: КНЕУ, 2005. – 296 с.

35.             Шаповалова О.І. Цивільне право України: навч. посіб. / Миколаївський держ. гуманітарний ун- т ім. Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія". — Миколаїв : Видавництво МДГУ ім.Петра Могили, 2007. — 240с.

36.             Шимон С. І.  Цивільне право України: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення  дисципліни у 2 ч. - К.: КНЕУ Ч.1. - 2006. - 304 с.

37.             Шумелда Я. П. Страхування: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. ‑ К.: BeeZone, 2007. – 384 c.

38.             Юрах В. М. Фінансово-правові засади страхування в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / В. М. Юрах. ‑ Одеса, 2008. – 19 с.