Масові заворушення

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Января 2013 в 15:42, реферат

Описание

Безпека людини - це поняття, що відображає саму суть людського життя, її ментальні, соціальні і духовні надбання. Безпека людини - невід'ємна складова характеристика стратегічного напряму людства, що визначений ООН як «сталий людський розвиток» (Sustainable Human Development), такий розвиток, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду.

Работа состоит из  1 файл

рефер.docx

— 42.16 Кб (Скачать документ)

Наступною ознакою є те, що масові заворушення  можуть супроводжуватись вбивствами, спричиненням тяжких тілесних ушкоджень, розкраданням майна, знищенням та пошкодженням власності всіх форм, пограбуванням  магазинів, складів тощо, ці дії також  являють собою факультативні  ознаки цього явища. Зауважимо, що особливо небезпечні масові заворушення, які  виникли на ґрунті міжнаціональних  конфліктів. В такій ситуації можливі  погроми і підпали помешкань  громадян іншої національності, побиття, вбивства людей з особливою жорстокістю. Під час масових заворушень натовп не реагує на попереджувальні дії сил правопорядку, веде себе зухвало і нахабно; озброєні учасники безпорядків не тільки здійснюють активний опір особовому складу органів внутрішніх справ та внутрішніх військ, але і нападають на приміщення міліції з метою заволодіння зброєю та звільнення раніш затриманих злочинців. Наступною ознакою є те, що у результаті скоєння масових заворушень в регіоні вкрай ускладнюється криміногенна обстановка в цілому, виникає загроза виходу ситуації із під контролю [7].

Масові заворушення можуть виникнути в одному чи декількох містах, районах, населених пунктах одночасно чи послідовно на території держави, області, в окремих місцевостях, на об'єктах залізничного, повітряного й водного транспорту тощо. Наступною факультативною ознакою масових заворушень є те, що в учасників натовпу немає попередньої домовленості і завчасно розробленого плану злочинних дій. Разом з тим, масові заворушення можуть виникати як злочини, попередньо організовані або спровоковані злочинцями, і громадяни, які беруть у них участь не підозрюють, що їх дії завчасно підготовані і спрямовуються. Заворушення можуть виникати і стихійно, без попередньої організації. Але в процесі їх розвитку окремі злочинні елементи використовують настрій натовпу, спрямовують його дії на скоєння конкретних злочинів.

Таким чином, можемо сказати, що саме ці ознаки і відрізняють масові заворушення від інших, схожих з ними злочинів проти громадського порядку та громадської безпеки, авторитету органів державної влади.

 

3.способи уникнення та припинення масових заворушень

 

Запобігання масовим заворушенням передбачає певну систему заходів, направлених на перешкоджання здійсненню злочинного наміру організаторів до початку посягання на стадіях виявлення умислу чи готування до цього злочину. Повне запобігання передбачає проведення компетентними державними інституціями таких заходів, які цілковито виключають можливість учинення масових заворушень. Часткове запобігання сприяє зменшенню маси людей у певному місці, у певний час.

Оскільки масові заворушення (за винятком так званих безпідставних) є формою прояву соціально запущених конфліктів, що вкорінені в соціально-структурних недоліках, завдання політиків і журналістів - вчасно розпізнати ці недоліки і зробити їх предметом відкритого громадського обговорення з подальшим їх вирішенням [6].

Існує цілий ряд заходів, за допомогою яких можна попередити заворушення. Перш за все це вплив на загальну думку, для того щоб все населення однозначно засуджувало невиправдане застосування насильства. При цьому поняття «насильство» не повинно обмежуватися застосуванням фізичного насильства. Виховання дітей силою прикладу, без насильницьких покарань, досвід мирного вирішення конфліктів у сім'ї та школі - служать завданню попередження у майбутньому кримінального насильства. Заборона законом тілесних покарань також може в цьому зв'язку бути важливим виховним засобом.

Політики і журналісти повинні бути готові до шанобливого діалогу з громадянами про їхні потреби і побоюваннях, щоб мати можливість вирішувати застарілі конфлікт.

Слід розширити політичні  права громадян, забезпечують їх  участь в обговоренні та прийнятті рішень, особливо на рівні громад.

Підприємці, політики, вчені, діячі культури, відомі спортсмени - взагалі публічні люди - повинні глибше усвідомити, що вони є прикладом для наслідування і що політичні скандали компрометують суспільні ідеали.

Функція контролю над заворушеннями  покладена на систему виконавчих органів. Оскільки заворушення часто виникають в ході демонстрацій, основним завданням стає сприяння проведення їх без насильства.

Правоохоронні органи  повинні полегшувати проведення мирних демонстрацій та для цього піклуватися про координацію дій з організаторами, а під час і після неї, а при масових мітингах - планувати їх хід за взаємною згодою. Також по можливості варто залучати до контролю самих демонстрантів.

 При контролі над заворушеннями перед правоохоронними органами стоїть подвійне завдання, а саме: присікти порушення порядку та одночасно відшукувати винних і притягати їх до відповідальності [10].

Наявність у державі спеціальних  загонів, що призначені для припинення масових заворушень, є досить важливим фактором, який суттєво впливає на ефективне, своєчасне та раціональне здійснення відповідних функцій, дотримання законності, захисту інтересів держави й громадян. Такі загони повинні мати відповідний формений одяг та знаки розрізнення. Відсутність таких спеціальних підрозділів інколи призводить до серйозних непорозумінь, збурення громадської думки, певної соціальної напруги, порушень співвідношення принципу взаємодії особи, суспільства й держави. Майже в кожній державі для припинення масових заворушень використовуються спеціально треновані загони. У США, зокрема, для припинення масових заворушень влада використовує загони морських піхотинців [6].

Для припинення масових заворушень можуть застосовуватися  спеціальні засоби, коли уже використані й не дали бажаних результатів усі інші форми попереднього впливу на правопорушників. Використання спеціальних засобів для припинення масових заворушень має відповідати чинним правилам.

Існують авторитарний і демократичний  стилі контролю над заворушеннями. Тоталітарна держава необмежено використовує свою владу для подібного контролю, тим самим ставлячи в залежність від його успіху своє існування. У демократичній правовій державі необхідні органи діють під час безладів у відповідності з законом і з урахуванням конкретної ситуації. Діючи так, це дає громадянам зрозуміти, що державні інститути готові підтримати народ. Авторитет держави в правовій демократії ніколи не повинен нести при заворушеннях серйозних втрат [10].

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Забезпечення безпеки  та захисту населення в Україні, об'єктів економіки і національного  надбання держави від негативних наслідків надзвичайних ситуацій залишається  невід'ємною частиною державної  політики національної безпеки і  державного будівництва, однією з найважливіших  функцій центральних органів  виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних  адміністрацій, виконавчих органів  рад, адміністрацій підприємств, установ  та організацій.

На сьогодні, масові заворушення відносяться  до числа надзвичайних ситуацій соціально-політичного  характеру. До причин виникнення масових заворушень, то перш за все це є загальна напруженість у суспільстві, економічна криза, безробіття, а отже погіршення матеріального забезпечення населення.

Масові заворушення виступають як організовані, навмисні, активні масові порушення громадського порядку, які серйозно порушують основи державного управління в питаннях охорони громадського порядку і громадської безпеки, можуть на деякий час порушувати діяльність органів влади і управління, промислових підприємств, транспорту; спричиняється значна матеріальна, моральна і фізична шкода.

Запобігання масовим правопорушенням передбачає проведення компетентними державними інституціями таких заходів, які цілковито виключають можливість учинення масових заворушень, а також сприяння зменшенню маси людей у певному місці, у певний час.

Під час  припинення масових  заворушень беруть учать спеціальні загони, а можуть застосовуватися спеціальні засоби, коли уже використані й не дали бажаних результатів усі інші форми попереднього впливу на правопорушників.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

  1. Арустамов Э. А. Безопасность жизнедеятельности [Текст]: навчальний посібник / Э. А.  Арустамов. - 10-е изд., перераб. и доп. — М.: Изд-во «Дашков и К°», 2006. — 476 с ISBN 986-7945-91-9
  2. Біяляєв В.О. Заходи виявлення і припинення масових безпорядків [Електронний ресурс] / В. О. Біляєв // Вісник Запорізького юридичного інституту – 2010.- №2. – 257 – 263 с. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vzjui/2010_2/10bvocmd.pdf.
  3. Дубко Ю. В. Щодо визначення сутності поняття масових заворушень в сучасній теорії права / Ю. В. Дубко, О. Я. Черепненко // Форум права. – 2011. – № 3. – С. 237– 242 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/FP/2011-3/11djvctp.pdf
  4. Желібо Є.П.,  Безпека життєдіяльності [Текст]: курс лекцій / Є.П. Желібо, А.І. Чмир, В.С. Троян, Є.О. Савінов Є.О. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 356 с.
  5. Мирюков В.Ю. Безопасность жизнедеятельности [Текст]: навчальний посібник / В.Ю. Мирюков. - М.: Феникс, 2007. — 476 с ISBN 986-7945-91-9.
  6. Скригонюк М. Плебсологія як філософсько-правове вчення [Текст]: монографія / М. Скригонюк. - К.: Вид. ПАРАПАН,2008. – 764 с.
  7. Харечко Н.В.Поняття т сутність масових заворушень [Електронний ресурс] / Харечко Н. В. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Kyuv/2009_3/25.pdf.
  8. Хван Т. А.,  Безопасность жизнедеятельности [Текст]: навчальний посібник / Т.А.Хван, П. А. Хван. – К: Феникс, 2004. – 416 с. ISBN 5-222517-9.
  9. Шалдирван П. В. Деякі питання сучасної кримінально-правової характеристики масових заворушень // мат.наук.конфер.- ТНУ ім.Вернадського. -2004. – 274 – 286 с.
  10. Шнайдер Г. Массовые беспорядки глазами криминолога [Електронний ресурс] / Г. Шнайдер. – Режим доступу: http://ecsocman.hse.ru/data/530/585/1216/4-Gans_ShNAJDER.pdf.

Информация о работе Масові заворушення