Походження держави і права

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................4-5

 

І. ОГЛЯДОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕОРІЙ ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА............................................................................5-10

 

ІІ. ПРИРОДНО ІСТОРИЧНА ТЕОРІЯ ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА...............................................................................................10-12

 

ІІІ. ПЕРВІСНА ГРОМАДА...............................................................12-31

 

а) Суспільна влада і соціальне  регулювання в умовах первісної  громади................................................................................................12-15

 

б) Загальні закономірності походження держави і права. Форми..................................................................................................15-24

 

в) Держава і публічна влада первісної  общини: ознаки і відмінності.........................................................................................24-28

 

г) Походження права. Особливості права  і соціальних норм первісної громади...............................................................................28-31

 

ВИСНОВОК........................................................................................31-32

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................33

 

ВСТУП

 

Вивчення процесу походження держави  і права має не тільки чисто  пізнавальний, академічний, але і  політико-практичний характер. Воно дозволяє глибше зрозуміти соціальну природу  держави і права, їхні особливості  і риси, дає можливість проаналізувати причини й умови їхнього виникнення і розвитку. Дозволяє чіткіше визначити  усі властивості їхніх функцій  — основні напрямки їхньої діяльності, точніше установити їхнє місце і  роль у житті суспільства і  політичної системи. Сучасність не відрізняється  від минулого і майбутнього. Вона лише нова, важлива віха в історії. Сьогодення, втілюючи в собі різнобічні, складні, часом суперечливі тенденції  минулого, заперечує віджиле, наділяє  перспективне іншою якістю, породжує тим самим нові тенденції і  явища, що закладають передумови майбутнього. Відповідно, щоб зрозуміти сучасні  державу і право потрібно знати  як вони виникли, які основні етапи  пройшли у своєму розвитку, які  причини впливали на їхнє утворення, становлення, розвиток, зміну їхньої форми і змісту.

 

Теорія держави і права вивчає розмаїтість першопричин утворення  і розвитку держави і права. При  цьому особливе значення надається  зміні організаційно-виробничої структури  суспільства. Кардинально ускладнилося в період розкладання первісно-общинного  ладу буття суспільства, погроза  його ослаблення, розпаду і навіть загибелі породжує необхідність в особі, що стоїть над ним, що регулює силу, а звідси й державу, що забезпечує її життєздатність і цілісність. Цей  тривалий і складний процес поступово  здобував усе більш чітко виражений  політичний характер. В міру поглиблення  соціального розшарування населення  механізм держави усе більш виявлявся  у володінні верхів суспільства, що ставлять його на службу в першу  чергу своїм інтересам.

 

Надалі необхідність держави і  права обумовлюється всією сукупністю причин усілякого, насамперед, загальнонаціонального  порядку. Держава і право виступають як визначене вираження цивільної  спільності, здобуваючи при цьому  ту, чи іншу ступінь відносної самостійності. Вони починають функціонувати, багато в чому підкоряючись своїй внутрішній закономірності розвитку. Кожна країна формує неповторний, індивідуальний образ  національної державності. Загальні закономірності розвитку держави і права в  кожній країні виявляються неоднозначно. Теорія держави і права, спираючи на наукові результати історико-юридичних  досліджень, формулює, відкриває найбільш загальні закономірності розвитку і  функціонування держави і права.

 

І.ОГЛЯДОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕОРІЙ ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

 

Серед теоретиків держави і права  ніколи не було раніш і в даний  час немає не тільки єдності, але  навіть спільності поглядів у процесах походження держави і права. При  розгляді даного питання ніхто, як правило, не бере під сумнів такі, наприклад, загальновідомі історичні факти, що першими державно-правовими системами в Стародавній Греції, Єгипті, Римі й інших країнах були рабовласницькі держава і право. Ніхто не заперечує того факту, що на території нинішньої Росії, Польщі, Німеччини і ряду інших країн ніколи не було рабства. Історично першими тут виникали не рабовласницькі, а феодальні держави і право.

 

Не обговорюються і багато інших  історичних фактів, що стосуються походження держави і права. Однак цього  не можна сказати про всі ті випадки, коли мова йде про причини, умови, природу і характер походження держави і права. У світі завжди існувало й існує безліч різних теорій, що пояснюють процес виникнення і  розвитку держави і права. Це цілком природно і зрозуміло, тому що чи не кожна з них відображає різні  погляди і судження різних груп, громад, націй і інших соціальних общин на даний процес або погляди  і судження однієї і тієї ж соціальної спільності на різні аспекти даного процесу виникнення і розвитку держави  і права.

 

 

Більшість істориків, учених-юристів  розрізняють шість основних теорій походження держави:

 

 

теологічна теорія;

 

 

патріархальна теорія;

 

 

органічна теорія;

 

 

теорія насильства;

 

 

психологічна теорія;

 

 

теорія суспільного договору (природного права)

 

 

історико-матеріалістична теорія.

 

Теологічна теорія була однією з  перших теорій походження держави і  права і пояснювала їхнє виникнення божественною волею. Її представниками були численні релігійні діячі Стародавнього  Сходу, середньовічної Європи (Хома Аквінський - XIII в.), ідеологія Ісламу і сучасної католицької церкви (Ж. Маритен). Теологічна теорія не розкриває конкретних шляхів, способів реалізації цієї божественної волі (а вона може укладатися в будь-яку  іншу концепцію). У той же час теорія відстоює ідеї непорушності, вічності держави, необхідності загального підпорядкування  державній волі як влади від Бога, але разом з тим і залежності самої держави від божественної волі, що виявляється через церкву й інші релігійні організації.

 

Теологічну теорію не можна довести, як не можна і прямо спростувати: питання про її істинність стоїть разом з питанням про існування  Бога, Вищого розуму, тобто це, у кінцевому  рахунку, питання віри.

 

Патріархальна теорія також як і  теологічна теорія виникла в Стародавній  Греції. Її засновником був Арістотель (III в. до н.е.), однак подібні ідеї висловлювалися й у порівняно  недавні часи (Фільмер, Михайлівський  і інші).

 

Зміст цієї теорії полягає в тому, що держава виникає з родини, що розростається з покоління в  покоління. Глава цієї родини стає главою держави - монархом. Його влада, у такий  спосіб - це продовження влади батька, монарх же є батьком усіх своїх  підданих. З патріархальної теорії природно випливає висновок про необхідність усіх людей підкорятися державній  владі.

 

Основні положення патріархальної теорії переконливо спростовуються сучасною наукою. Немає жодного історичного  свідчення подібного способу  виникнення держави. Напроти, встановлено, що патріархальна родина з'явилася  разом з державою в процесі  розпаду первісно-общинного ладу. До того ж у суспільстві, у якому  існує така родина, родинні зв'язки досить швидко руйнуються.

 

Виникнення органічної теорії зв'язують з успіхами природознавства в XIXв., хоча подібні ідеї висловлювалися значно раніш. Так, деякі давньогрецькі  мислителі, у їхньому числі Платон (IV-III ст. до н.е.), порівнювали державу  з організмом, а закони держави - із процесами людської психіки.

 

Поява дарвінізму привело до того, що багато юристів, соціологів стали  поширювати біологічні закономірності (міжвидова і внутрішньовидова боротьба, еволюція, природний добір і т.п.) на соціальні процеси. Представниками цієї теорії були Блюнчлі, Спенсер, Вормс, Прейс і інші.1

 

Відповідно до органічної теорії людство  виникає як результат еволюції тваринного світу - від нижчого до вищого. Подальший  розвиток призвів до об'єднання людей  у процесі природнього добору (боротьба із сусідами) у єдиний організм - держава, у якій уряд виконує функції  мозку, керує всім організмом, використовуючи, зокрема, право як передані мозком імпульси. Нижчі класи реалізують внутрішні  функції (забезпечують його життєдіяльність), а панівні класи - зовнішні (оборона, напад).

 

Некоректність органічної теорії походження держави і права визначається наступним. Усе суще має різні  рівні прояву, буття і життєдіяльності. Розвиток кожного рівня визначається властивими цьому рівню законами (квантової і класичної механіки, хімії, біології і т.п.). І так само, як не можна пояснювати еволюцію тваринного світу, виходячи лише з законів фізики чи хімії, неможливо поширювати біологічні закони на розвиток людського суспільства.

 

Теорія насильства також виникла  в XIX ст. Її представниками були Л. Гумплович, К.Каутсткий, Е. Дюрінг і інші. Вони пояснювали виникнення держави і пра1ва факторами  військово-політичного характеру: завоюванням  одним плем'ям

 

(союзом племен) іншого. Для придушення  поневоленого племені і створювався  державний апарат, приймалися закони. Виникнення держави, таким чином,  розглядається як реалізація закономірності підпорядкування слабкого сильному. Історія не пред'являє нам жодного прикладу, — міркував у зв'язку з цим Л.Гумплович у своїй фундаментальній роботі “Загальне навчання про державу”, — де б держава виникала не за допомогою акта насильства, а якось інакше. Крім того, це завжди було насильством одного племені над іншим, воно виражалося в завоюванні і поневоленні більш сильним чужим плем'ям більш слабкого, вже осілого населення.

 

Посилаючись на приклад утворення  держав у Європі та Азії, що виникли, на думку вченого, не інакше, як шляхом насильства, Л.Гумплович робив остаточний висновок. Відповідно до його теорії в  наслідок підпорядкування одного класу  людей іншому утвориться держава, а  з потреби переможців володіти “живими  знаряддями” виникли економічна основа античної родини, відносини  володарювання, що існували між паном  і його слугою.

 

Оцінюючи цю теорію, слід зазначити, для того щоб могла виникнути  держава, необхідний такий рівень економічного розвитку суспільства, що дозволив би містити державний апарат. Якщо цього  рівня буде досягнуто, то ніякі завоювання самі по собі не можуть привести до виникнення держави. І для того, щоб держава  з'явилася в результаті завоювання, до цього часу повинні дозріти  внутрішні умови, що мали місце при  виникненні німецьких і угорських  держав.

 

Представниками психологічної  теорії, що виникла в XIX ст., були Г. Тард, Л.И.Петражицький та інші. Вони пояснювали появу держави і права проявом  властивостей людської психіки: потребою підкорятися, наслідуванням, свідомістю залежності від еліти первісного суспільства, усвідомленням справедливості визначених варіантів дії і відносин і ін.

 

Природно, що соціальні закономірності реалізуються через людське поводження і діяльність. Тому властивості людської психіки, що роблять визначений вплив, не є вирішальними, а з іншого боку - сама людська психіка формується під впливом відповідних економічних, соціальних і інших зовнішніх  умов.

 

Теорія суспільного договору (природного права) була сформульована в роботах  ранньобуржуазних мислителів: Г. Гроція, Т. Гобса, Д. Лока, Б. Спинози, Ж.-Ж. Руссо, А.Н.Радищева й інших, у XVII-XIII ст. За теорією, до появи держави, люди знаходилися  в “природному стані”, що розумілося різними авторами по-різному (необмежена особиста воля, війна всіх проти  усіх, загальне благоденство - “золоте  століття” і т.п.). Джон Лок (1632-1704) виходив з того, що всяке мирне утворення держав мало у своїй основі згоду народу. Обговорюючи у відомій роботі “Два трактати про правління” з приводу чого, що “з державами відбувається те ж, що і з окремими людьми: вони звичайно не мають ніякого уявлення про своє народження і дитинство”, Лок разом з тим докладно розвивав ідеї щодо того, що “об'єднання в єдине політичне суспільство” може і повинне відбуватися не інакше, як за допомогою “однієї лише згоди”. А це, на думку автора, і є “весь той договір, що існує чи повинний існувати між правителями, що представляють державу”.

 

У більшість концепцій входить  ідея “природного права”, тобто  наявності в кожної людини невід'ємних, природних прав, отриманих від  Бога чи від Природи. Однак у процесі  розвитку людства права одних  людей входять у суперечність із правами інших, порушується порядок, виникає насильство. Щоб забезпечити  нормальне життя, люди укладають  між собою договір про державотворення, добровільно передаючи їм частину  своїх прав. Ці положення знайшли  своє відображення в конституціях ряду західних держав. Так, у Декларації незалежності США (1776) говориться: “Ми  вважаємо самоочевидними істини: що всі  люди є рівними і наділені Творцем  визначеними невід'ємними правами, до числа яких належить право на життя, на волю і прагнення на щастя; що для забезпечення цих прав люди створюють уряди, справедлива влада  яких ґрунтується на згоді керованих”.2

 

Характерно, що в роботах багатьох представників зазначеної школи  вклали права народу на насильницьку, революційну зміну, що порушує природні права (Руссо, Радищев і інші). Це знайшло своє відображення й у  Декларації незалежності США.

 

Відзначаючи прогресивність багатьох положень теорії суспільного договору, що протистояла феодальній державі, що панує в цьому суспільстві, сваволі, нерівності людей перед  законом, варто вказати все-таки на те, що немає переконливих наукових даних, що підтверджують реальність цієї теорії. Чи можна уявити собі можливість того, щоб десятки тисяч людей  могли домовитися між собою при  наявності гострих соціальних протиріч між ними і при відсутності  вже існуючих владних структур? Ігнорує  ця теорія і необхідність економічних, матеріальних передумов для того, щоб могла виникнути держава.

 

Виникнення історико-матеріалістичної теорії пов'язано не тільки з іменами  К. Маркса і Ф. Энгельса, але і з  іменами їхніх попередників, таких, як Л.Моргана. Зміст цієї теорії полягає  в тому, що держава виникає як результат природного розвитку первісного суспільства, насамперед економічного, яке не тільки забезпечує матеріальні  умови виникнення держави і права, але і визначає соціальні зміни  суспільства, що також являють собою  важливі причини й умови виникнення держави і права.

 

Історико-матеріалістична концепція  включає два підходи.

 

Один з них, що у радянській науці, що вирішувала роль виникнення класів, антагоністичним протиріччям між  ними, класової боротьби: держава виникає  як продукт цієї непримиренності, як знаряддя придушення панівним класом інших класів.

 

Другий підхід виходить з того, що в результаті економічного розвитку ускладнюється саме суспільство, його виробнича і розподільна сфери. Це вимагає вдосконалення керування, що і приводить до виникнення держави.