Принципи цивільного процесуального права

    Усність судового розгляду. Полягає в тому, що розгляд справи провадиться усно (ст. 160 ЦПК), процесуальна діяльність суддів і учасників процесу відбувається в словесній формі. Усна форма судового розгляду сприяє реалізації вимог принципу гласності і безпосередності. Завдяки словесній формі судді можуть краще і повніше сприймати факти справи, а особи, які беруть у ній участь, — реально і точно довести їх до відома суду, сприймати зміст дій всіх учасників процесу, висловлювати свої міркування, заперечення, спростування з метою встановлення дійсних обставин справи. Розгляд справи в усній формі дає можливість судові особисто і безпосередньо вступати в контакти з учасниками процесу в цивільній справі і сприймати фактичний матеріал у повному обсязі, який відтворюється тут же в судовому засіданні на очах судді і всіх присутніх, у процесі його розвитку.

    Усна  форма розгляду справи зручніша для  учасників процесу, завдяки їй легше  висловити сприйняті обставини  в справі і свої міркування по них. Вона спрощує процес, робить його доступним  для заінтересованих осіб. Така форма дає більші можливості судові керувати розвитком процесу і прискорювати розгляд справи. Процес стає динамічним, строк розгляду справи скорочується. Разом з тим усна форма процесуальних дій, які виконуються при розгляді справи в судовому засіданні, оптимально поєднується з письмовою формою відображення і оформлення деяких з них — викладення вимог до суду у формі письмових заяв, скарг, протестів, подання, а владних суджень суду — в рішеннях, ухвалах, постановах.

    В теорії цивільного процесуального права була сформульована концепція про наявність цивільних процесуальних аксіом — процесуальних норм, що відображають зміст моралі суспільства, встановлюють правила поведінки осіб, які беруть участь у справі, в процесі та врегульовують відносин, які складаються при здійсненні правосуддя в цивільних справах. Так, позивач повинен довести обставини, на які він посилається; суд має справу з тими доказами, які є перед ним, та ін. Зазначені правила характеризують окремі сторони правового становища суду і учасників процесу, входять до змісту окремих принципів, тому немає необхідності вводити аксіоми як самостійне поняття до складу правових категорій цивільного процесу.

    В теорії зарубіжного цивільного процесу  виділяються принципи — основні начала і начала цивільного процесу. Начала лише доповнюють або розвивають основні принципи процесу, точніше — належать до техніки процесу, але самої суті принципи не зачіпають. До начал належать: колегіальність і одноособовість вирішення справи, економність, єдність дій. У даному випадку начала — це окремі принципи або правила, які покладені в основу визначення порядку судочинства і процесуальне правового становища суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та входять до змісту окремих принципів процесу. Оскільки принципи визначаються як основні начала цивільного процесу, тому неправильно їх поділяти на основні і неосновні. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

    Таким чином розглянувши таку об’ємну тему як принципи цивільного процесуального права можна зробити такий висновок, що принципи є основою, основними засадами цивільного процесу та на основі них відбувається розвиток та побудова галузей права сучасної науки. Кожний з принципів системи відіграє самостійну роль, характеризує галузь права у цілому, окрему стадію чи окремий процесуальний інститут, але між ними існує щільна взаємодія, яка характеризується єдністю мети і завдань цивільного судочинства.

Кожний  з принципів не може існувати окремо від принципів системи, а тільки у взаємодії з ними, зміст окремих  принципів розкривається з урахуванням змісту інших принципів галузі права.

    Ефективність  виконання завдань цивільного судочинства  перебуває в прямій залежності від  правильного застосування судами в  справі норм процесуального і матеріального  права, для чого необхідно пізнати  їх зміст, місця в системі права, їх зв’язку з іншими нормами і юридичних принципів, які в них відтворюються.

    В своїй роботі я намагався якомога  ширше розкрити зміст кожного  з принципів за розбиттям їх по напрямкам регулювання ( Конституція  України та нормами цивільного процесуального права) та їх взаємозв’язок з самими нормами матеріального права, між собою та роль принципів в сучасному житті.

    Вивчення  принципів дуже важливе для подальшого розвитку цивільного процесу та для  побудови правової держави і громадянського суспільства, без якої неможливо здійснення цивільного правосуддя.   
 
 
 
 

Список  використане та літератури:

1. Штефан М.Й.  Цивільний процес --- К., 1997.

2. Шакарян М.С. Гражданский процесс— М., 1993.

3. Треушникова М.К. Советский гражданский процесс— М. 1989.

4. Советский гражданский процесс. — М., 1975.
5. Семенов В. М. Конституционные принципы гражданского судопроизводства. — М., 1982.

6. Цивільне процесуальне  право України. — Харків, 1992.

7. Штефан М.Й., Кочер'янц Р.Г. Конституційні основи правосуддя в СРСР. — К., 1982.

8.   Боннер  А.Т. Принцип диспозитивности  советского гражданского процессуального  права. — М. 1987.

9. Тараненко  В.Ф. Принципы диспозитивности  й состязательности в советском  гражданском процессе. — М., 1990.

10. Чечина Н.А. Основные направлення развития науки советского гражданского процессуального права. — Л., 1987.

За более  детальной информацией и с  отзывами обращайтесь:

super@naverex.kiev.ua

Alex Yamkovoi