Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про охорону праці

На замітку: Серед профзахворювань зареєстрованих Миколаївщині в 2009 р., 40% припадає на вібраційну хворобу.

Хронічне професійне захворювання виникає в результаті тривалого  систематичної дії на організм несприятливих  факторів. У тих випадках, коли працюючі протягом одного робочого дня зазнають короткочасного, часто випадкового, впливу великих концентрацій хімічних речовин або якогось іншого шкідливого чинника (високої температури, випромінювання тощо) може виникнути так зване гостре професійне отруєння або захворювання. Прояви перших ознак хронічного отруєння пестицидами при контакті з ними без суворого виконання профілактичних заходів можуть спостерігати вже через 2-3 роки.

 

Так, у працівників сільського господарства можливе гостре отруєння пестицидами, сонячний удар під час польових робіт, електроофтальмія на зварювальних роботах. Проте робота в умовах впливу на організм шкідливих професійних чинників не завжди супроводиться розвитком професійної хвороби. У виникненні її відіграють:

-кількість (доза) шкідливих речовин, які потрапляють в організм або рівень вібрації, шуму тощо;

-тривалість дії їх на працюючих;

-умови праці й побуту, які можуть зменшити вплив шкідливостей на здоров'я; індивідуальна чутливість сприймання людьми тих чи інших виробничих чинників.

 

Негативні зміни в організмі  відбуваються тільки в тому випадку, якщо вплив несприятливого виробничого  чинника перевищує безпечний  для здоров'я працюючого рівень.

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони - це такі концентрації, які при щоденній восьмигодинній дії на працюючих усього о робочого стажу не викликають у них захворювань або відхилень у стані здоров'я, що виявляються сучасними обстеженнями, безпосередньо в процесі або у віддалені строки.

Встановлено гранично допустимі  концентрації для всіх хімічних речовин, визначено гранично допустимі рівні для різних видів вібрації та шуму. За додержанням цих гігієнічних нормативів повинні стежити не тільки органи державного санітарного нагляду (санітарно-епідеміологічні станції), а й власник підприємства. Суворе дотримання гранично допустимих концентрацій хімічних речовин у повітрі робочої зони та рівнів шуму і вібрації, інших шкідливих для здоров'я чинників дає змогу запобігти виникненню професійних захворювань серед працівників.

На замітку: Працівниками санепідеморганізації Одеської області в 2008 р. провірені більше 3 тис. підприємств різних форм власності. На 78 підприємствах виявлено підвищення гранично допустимих концентрації шкідливих хімічних речовин.43 тис. із 175 в області працюють на роботах з шкідливими речовинами

Шкідлива дія виробничих чинників на організм людини посилюється  при поєднанні їх з так званими  супутніми несприятливими умовами  праці і побуту, під якими розуміють увесь комплекс негативних соціально-економічних умов. До них насамперед належать шкідливі звички - вживання алкогольних напоїв, куріння, неправильна організація відпочинку, нераціональне харчування тощо.

Важливу роль у профілактиці професійних хвороб відіграє правильна організація відпочинку трудівників під час і після роботи, в тому числі й у вихідні дні.

 

Нерідко виникненню професійного захворювання сприяє індивідуальна чутливість організму, тобто чутливість людини до дії тих чи інших факторів зовнішнього середовища. Поняття індивідуальної чутливості організму включає, з одного боку - алергічні його реакції, а з другого - загальнобіологічну відповідь на дію тих чи інших чинників.

Ослаблюють організм хвороби, нераціональне харчування, зловживання  спиртними напоями, порушення режиму праці та відпочинку. Наприклад, не можна допускати до роботи з пестицидами  осіб з органічними захворюваннями центральної нервової системи, виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки.

Наслідки дії спиртних напоїв на організм людини загальновідомі - це тяжкі хронічні захворювання, втрата працездатності, передчасна старість і народження неповноцінних дітей.

Нині точно встановлено, що будь-які дози алкоголю згубні для  нервової системи та інших життєво  важливих органів людини, але особливо вони небезпечні для осіб, які працюють в умовах дії несприятливих чинників. Вплив шуму, вібрації, пестицидів, мінеральних  добрив на організм людини у разі вживання алкоголю різко посилюється, часто призводить до безповоротних змін у стані здоров'я. Так само, як і алкоголь, на внутрішні органи, особливо на печінку, діють хімічні речовини, спричиняючи хронічні захворювання (гепатит, холецистит, ангіохоліт). Під впливом алкоголю прискорюються всмоктування шкідливих хімічних речовин у травному каналі. В цьому випадку дія однієї речовини різко посилюється за рахунок дії іншої (потенційний ефект). Ось чому у людей, які часто вживають спиртне, професійні хвороби розвиваються швидше і перебіг їх тяжчий, а в разі гострого отруєння може навіть настати смерть.

Слід окремо розглянути питання  про вплив алкоголю на водіїв автомобілів, трактористів, комбайнерів (йдеться  не лише про шкідливість алкоголю для здоров я, але і працездатності.) Людина у нетверезому стані за кермом стає надзвичайно небезпечною  для навколишніх. Відомо, що обов'язковою  вимогою до водіїв є здатність  концентрувати та швидко переключати  увагу, швидкість реакції, нормальна координація і точність рухів. Під впливом алкоголю всі ці якості різко знижуються, а при систематичному вживанні спиртних напоїв взагалі втрачаються. Невипадково більшість нещасних випадків стається з причини нетверезого стану водіїв.

Треба знати, що при систематичному пияцтві людина деякий час вже  спроможна виконувати звичні професійні обов'язки, але не здатна сприймати  нове, погано запам'ятовує, втрачає інтерес до роботи.

Отже, узагальнюючи усе вище сказане, можна сказати що причини професійних захворювань травм можна поділити на дві групи: виробничо-технічні та психофізіологічні (такі, що визначаються психологією та фізіологічними особливостями працюючих).

 

Виробничо-технічні причини  поділяють на такі:

-організаційні;

-технічні;

-санітарно-гігієнічні.

 

До організаційних причин відносяться:

-низька виробнича дисципліна;

-неякісне навчання безпечним методам виконання робіт і проведення інструктажів;

-відсутність інструкцій на робочому місці;

-порушення режиму праці та відпочинку працюючих;

-незабезпеченість необхідною технологічною документацією;

-недостатній контроль за дотриманням норм і правил охорони праці тощо.

 

До технічних причин відносяться:

-відсутність устаткування і пристроїв на машинах, механізмах і технологічному обладнанні, що забезпечують їх безпечну роботу;

-незадовільний технічний стан машин, механізмів та технологічного обладнання;

-порушення технологічного процесу;

-низький рівень механізації та автоматизації різних виробничих процесів;

-неправильний вибір технологічних режимів;

-неякісне проведення технічного обслуговування та ремонту машин і механізмів.

До санітарна-гігієнічних причин відносяться:

-невідповідність метеорологічних умов санітарним нормам;

-підвищений вміст виробничого пилу, а також отруйних речовин у повітрі;

-незадовільний санітарний стан різного роду виробничих і побутових

 приміщень;

-незадовільне природне та штучне освітлення тощо.

 

До психофізіологічних причин відносяться:

-незадовільний психологічний клімат у колективі;

-антропологічна невідповідність працюючого умовам праці;

-незадоволеність працею;

-алкогольне сп'яніння.

Розрахунок і  оцінка величини необхідної площі виробничого  приміщення на одне робоче місце, обладнане  відео дисплейним терміналом

Задача №1. В результаті технічного переоснащення, що базується на впровадженні інформаційних технологій, у приміщенні офісного типу, яке знаходиться на другому поверсі виробничого корпусу заплановано обладнати комп’ютеризовані робочі місця.

Визначити скільки комп’ютеризованих  робочих місць оснащених відеодисплейними терміналами (ВДТ) можна встановити у даному приміщенні і як їх розташувати відповідно до встановлених норм та правил з охорони праці. Розміри приміщення: довжина а (м), ширина b (м), висота h (м):

а=22,1 (м)   

b=8,8(м)  

h=4,6 (м)

Приклад розрахунку площі  та об’єму приміщення, які зайняті  устаткуванням

Параметри устаткування	Стіл	Крісло	Шафа
Довжина, (м)	1,2	0,45	0,6
Ширина, (м)	0,9	0,45	0,4
Висота, (м)	0,725	0,4	1,8
Займана площа, (м2)	1,08	0,2025	0,24
Займаний обсяг, (м3)	0,783	0,081	0,432
Площа устаткування, яке  розташоване на одному робочому місці Sуст. (м2)	Sуст. = Sстола+ Sкрісла + ½·Sшафи =1,4
Обсяг, устаткування, яке  розташоване на одному робочому місці Vуст. (м3)	Vуст. = Vстола+ Vкрісла + ½·Vшафи =1,08

 

Розв’язок:

1. Розрахуємо площу S_пр. і обсяг V_пр. приміщення:

S_пр. = а · b (м²);

V_пр. = а · b · h (м³).

S_пр. = 22,1 х 8,8= 194,48 (м²);

V_пр. = 22,1 х 8,8 х 4,6 = 864,608 (м³).

2. Знайдемо максимально  можливу кількість комп'ютеризованих  робочих місць, яку можна розмістити в заданому приміщенні за умови, що на одне таке робоче місце повинно доводитися не менш ніж 6 м² вільної площі та 20 м³ за обсягом, не зайнятим встаткуванням:

N_{р.м. по S} = S/(S_уст. + 6) (р.м.);

N_{р.м. по V} = V/(V_уст. + 20) (р.м.).

N_{р.м. по S} = 194,48/(1,4+6)=26

N_{р.м. по V}  =864,608/(1,08+20)=41

3.  Накреслити схему  розміщення комп’ютеризованих робочих  місць у приміщенні із врахуванням  наступних вимог:

– робочі місця з ВДТ  розміщуються на відстані не менше  1 м від стіни зі світловими прорізами;

– відстань між бічними  поверхнями ВДТ має бути не менше  за 1,2 м;

– відстань між тильною  поверхнею одного ВДТ та екраном  іншого не повинна бути меншою за 2,5 м;

– прохід між рядами робочих  місць має бути не меншим ніж 1 м.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розрахунок системи  штучного освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку

Задача №2. Розрахувати систему загального рівномірного освітлення методом світлового потоку з люмінесцентними лампами для виробничого приміщення, в якому виконуються зорові роботи високої точності (розряд ІІІ в).

Розміри приміщення: довжина а (м), ширина b (м), висота Н (м). Приміщення має світлу побілку: коефіцієнт відбиття ρ_стелі (%), ρ_стін (%), ρ_{підлоги} (%). Висота робочих поверхонь (столів) h_p = 0,7 м. Для освітлення прийняти світильники типу ЛПО 02, (тип КСС Г-2), або ЛСП-12 (тип КСС Д-1), які кріпляться до стелі; відстань від світильника до стелі h_c = 0,15 м. Мінімальна освітленість за нормами Е_норм. = 300 лк.

Данні:

а=9 (м)  

b =5,4 (м)  

Н=3,8 (м)  

ρ_стелі =50 (%)   

ρ_стін =30 (%)   

ρ_{підлоги} =10 (%)

 

Розв’язок:

1. Визначається висота  підвісу світильників над підлогою:

h₀ = Η – h_c, (м).

h₀  =3,8-0,15=3,65(м)

Висота підвісу світильника  над робочою поверхнею дорівнює :

h = h₀ – h_р, (м).

h = 3,65– 0,7=2,95 (м).

Оптимальну відстань між  світильниками рекомендується визначати за наступною формулою:

L_опт. = λ·h, (м),

L_опт. = 0,77*2,95=2,27, (м)

де λ – коефіцієнт, що враховує перерозподіл світлового потоку у просторі в залежності від типу КСС (для типу КСС Г-2 λ = 0,77, для КСС Д-1 λ = 1,3).

2. Визначається необхідна  кількість світильників (кількість  рядів та кількість світильників у кожному з них), яка округлюється до цілого значення і викреслюється схема їх розташування (приклад на рис. 3):

3. Визначається показник  приміщення:

4. За табл. визначається  коефіцієнт використання світлового  потоку η (%) в залежності від типу світильника при визначеному індексі приміщення і та заданих коефіцієнтах відбиття ρ_стелі (%), ρ_стін (%), ρ_{підлоги} (%).