Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Февраля 2013 в 20:34, реферат
Людство впоралося з епідеміями чуми, віспи, холери та інших хвороб, знайшло способи боротьби з багатьма захворюваннями, шукає шляхи продовження життя, стримування війн, але дотепер не навчилося надійно захищати людину, її здоров'я в процесі повсякденної праці. Міжнародна статистика свідчить, що в наш час травматизм може бути прирівняний до епідемії. Так, за даними Всесвітньої організації охорони праці смертність від нещасних випадків на сьогодні займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань, причому переважно гинуть працездатні люди віком до 40 років. Аналіз причин смертності в Україні (1998—2001 рр.) показує, що основною причиною смертності чоловіків у працездатному віці є нещасні випадки, отруєння, травми (30—35% усіх смертей у цьому віці).
Вступ……………………………………………………………………………….3
Охорона праці жінок
1. Важкі умови праці та роботи із шкідливими і небезпечними умовами праці, роботи, на яких забороняється ручна праця…………………………………….4
2. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками………..9
3. Соціальні гарантії праці жінок……………………………………………….10
Висновки…………………………………………………………………………13
Задачі……………………………………………………………………………..14
Список використаних джерел…………………………………………………..17
Вступ…………………………………………………………………
Охорона праці жінок
1. Важкі умови праці та роботи із шкідливими і небезпечними умовами праці, роботи, на яких забороняється ручна праця…………………………………….4
2. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками………..9
3. Соціальні гарантії праці
Висновки…………………………………………………………
Задачі………………………………………………………………
Список використаних джерел…………………………………………………..17
ВСТУП
Одна з найважливіших державних задач – охорона життя та здоров’я громадян в процесі їх трудової діяльності, створення безпечних та нешкідливих умов праці.
Коли люди гинуть на війні або вмирають від невиліковних хвороб, з цим злом хоча і важко примиритись, однак його неминучість ще можна зрозуміти. Коли ж у мирний час у звичайній повсякденній праці люди отримують каліцтва, від яких стають інвалідами або вмирають, якщо це трапляється з сотнями, тисячами здорових людей найчастіше молодого і середнього віку, то подібне явище сприймається не тільки трагічно, воно просто не вкладається у свідомість.
Людство впоралося з епідеміями чуми, віспи, холери та інших хвороб, знайшло способи боротьби з багатьма захворюваннями, шукає шляхи продовження життя, стримування війн, але дотепер не навчилося надійно захищати людину, її здоров'я в процесі повсякденної праці. Міжнародна статистика свідчить, що в наш час травматизм може бути прирівняний до епідемії. Так, за даними Всесвітньої організації охорони праці смертність від нещасних випадків на сьогодні займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань, причому переважно гинуть працездатні люди віком до 40 років. Аналіз причин смертності в Україні (1998—2001 рр.) показує, що основною причиною смертності чоловіків у працездатному віці є нещасні випадки, отруєння, травми (30—35% усіх смертей у цьому віці).
Тому зрозуміло, що охорона праці відіграє важливу роль, як суспільний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя — те і інше дається лише один раз. Необхідно пам'ятати, що через нещасні випадки та аварії гинуть на виробництві не просто робітники та службовці, на підготовку яких держава витратила значні кошти, а перш за все люди — годувальники сімей, батьки та матері дітей. Особливо важливої ролі набуває охорона праці коли йдеться про жінок.
Саме тому, основна мета нашої роботи – розкрити особливості охорони праці стосовно жінок в Україні.
Згідно закону України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 року №2694-XII зі змінами від 15 травня 1996 р., від 30 червня 1999 р. N 783-XIV) забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками затверджуються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці (ст. 14 закону) в наказі Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 р. №256 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 р. за N9 51/260 “Про затвердження Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок”.
Перелік цих робіт в наказі розбитий за декількома підрозділами й пунктами:
металообробка;
- ливарні роботи;
- зварювальні роботи;
- котельні, холодно-штампувальні волочильні, давильні роботи;
- ковально-пресові і термічні роботи;
- металопокриття і фарбування;
- слюсарні і складальні роботи;
- роботи зі свинцем;
будівельні, монтажні і ремонтно-будівельні роботи;
гірничі роботи;
- загальні професії гірничих і гірничокапітальних робіт
- загальні професії збагачення, агломерації, брикетування
- будівництво метрополітенів, тунелів і підземних споруд спеціального призначення
- Добування руд
- Добування і переробка торфу
Буріння свердловин
Видобуток нафти і газу
Чорна металургія
- Загальні професії чорної металургії
- Доменне виробництво
- Сталеплавильне виробництво
- Прокатне виробництво
- Трубне виробництво
- Феросплавне виробництво
- Коксохімічне виробництво
Кольорова металургія
- Загальні професії кольорової металургії
- Виробництво кольорових і рідких металів, виробництво порошків із кольорових металів
- Виробництво алюмінію електролітичним способом
- Виробництво глинозему
- Обробка кольорових металів давленням
Ремонт обладнання електростанцій і мереж
Виробництво абразивів
Електротехнічне виробництво
- Загальні професії електротехнічного виробництва
- Електровугільне виробництво
- Кабельне виробництво
- Виробництво хімічних джерел струму
Радіотехнічне і електронне виробництво
- Загальні професії електронної техніки
Виробництво та ремонт літальних апаратів
Суднобудування та судноремонт
Хімічні виробництва
- Загальні професії хімічних виробництв
- Виробництво карбіду кальцію
- Виробництво фосгену
- Виробництво ртуті та її сполук
- Виробництво жовтого фосфору
- Виробництво трихлористого фосфору та п'ятисірчастого фосфору
- Виробництво хлору ртутним способом
- Виробництво рідкого хлору ти двоокису хлору
- Виробництво сірковуглецю
- Роботи з фтором, фтористим воднем і фторидами
- Виробництво миш'яковистих і миш'якових сполук
- Виробництво чотирихлористого кремнію
- Виробництво йоду технічного
- Виробництво бензотрону і його хлорбромпохідних, вижонтрону
- Виробництво бензидину та його аналогів
- Виробництво чотирихлористого вуглецю, головаксу, рематолу, соволу
- Виробництво хлорпікрину
- Виробництво каталізаторів, що містять миш'як
- Виробництво цираму та пестицидів, що містять у собі ртуть і миш'як
- Виробництво хлоропрену
- Виробництво хлоропренового каучуку та латексу
- Виробництво етилової рідини
- Виробництво бензолу, толуолу, ксилолу
- Виробництво свинцевого глету та сурику, свинцевих кранів, білил, свинцевої зелені та ярь-мідянки
- Виробництво хімічних волокон і ниток
- Виробництво виробів із склопластиків на основі синтетичних смол (феноло-формальдегідних, епоксидних, поліефірних та ненасичених смол)
- Виробництво антибіотиків
- Одержання морфіну із опію-сирцю
Переробка гуми
- Загальні професії виробництва гумових сумішей та їх переробки
Лісозаготівельні роботи, лісосплав і підсочка лісу
- Лісозаготівельні роботи
- Лісосплав
Виробництво целюлози, паперу, картону і виробів із них
- Обробка каміння і виробництво каменеливарних виробів
- Виробництво залізобетонних і бетонних виробів та конструкцій
- Виробництво теплоізоляційних матеріалів
- Виробництво м'якої покрівлі і гідроізоляційних матеріалів
Виробництво скла і виробів Із скла
Текстильна і легка
- Загальні професії виробництва текстилю
- Первинна обробка бавовни Пресувальник
- Льняне та конопледжутове виробництво
- Вовняне виробництво
- Шкіряне і шкіросировинне виробництво
- Виробництво шкіряного взуття
- Дубильно-екстрактове
Харчова промисловість
- Загальні професії виробництв харчової продукції
- Виробництво м'ясних продуктів
- Добування і переробка риби
- Хлібопекарне виробництво
- Тютюнова-махоркове і ферментаційне виробництво
- Парфюмерно-косметичне виробництво
Залізничний транспорт і метрополітен
Автомобільний транспорт
Морський транспорт
Річковий транспорт
Експлуатаційні, учбово-льотні підприємства (організації) 1 льотно-випробувальні станції цивільної авіації
Зв'язок
Поліграфічне виробництво
- Роботи, пов'язані із застосуванням свинцевих сплавів
- Цехи глибокого друку
Виробництво музичних інструментів
Сільське господарство
2. Граничні
норми підіймання і
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 р. № 241 було затверджено граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками.
Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками
Характер робіт |
Гранично допустима вага вантажу, кг |
Підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) |
10 |
Підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни |
7 |
Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати |
|
З робочої поверхні |
350 кг |
З підлоги |
175 кг |
При цьому у вагу вантажу, що переміщується, включається вага тари і упаковки. При переміщенні вантажу на візках або у контейнерах докладене зусилля не повинно перевищувати 10 кг. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень конвеєра стола, верстата тощо згідно з ГОСТами 12.2.032-78 та 12.2.033-78.
3. Соціальні гарантії праці жінок
Соціальні гарантії жінок не закінчуються обмеженням норм підіймання і переміщенням важких речей та встановлення переліку професій, на яких жінкам заборонено працювати у зв’язку з їх тяжкими, шкідливими та небезпечними умовами праці.
До соціальних гарантій можна віднести також “Положення про порядок й умови праці жінок, маючих дітей та працюючих неповний робочий час” №111/8-51 від 29 квітня 1980 року. В цьому положенні вказується, що скорочений робочий день, режим праці у жінок, маючих дітей може бути встановлений по згоді з адміністрацією. При цьому полегшення умов праці може бути виражене в зменшенні тривалості робочого дня, кількості днів в робочому тижні, збільшеній перерві на відпочинок та обід. Матерям, які кормлять груддю надають через кожні три години роботи перерви для кормління дитини на 30 хвилин кожна (при наявності двох дітей – 1 година). Така перерва включається до робочого часу й повністю оплачується. При цьому не обмежується кожнорічна відпустка, нарахування стажу, другі права. Інші особливості регулюються в трудовому договорі.