Світ-системний аналіз Іммануїла Валерстайна

  Видалося  б, виникнення капіталізму нерозривно пов’язане з виникненням буржуазій із середньовічного бюргерства, зі специфікою європейського міста і т.д. І. Валлерстайн із цим не згодний. Це, на його думку, не більш, ніж «міф XIX століття», що не пояснює ні відставання одних країн від інших, ні способів ліквідації цього відставання. Корінь міфу він бачить у визнанні існування двох пар антагоністичних соціальних груп (буржуазії - пролетаріат, земельна аристократія - селянство), з яких перша пара належить капіталізму, друга - успадкована від минулого. Замість «міфу XIX століття» ним пропонується «Казка Нашого Часу», сюжет якої зводиться до твердження, що феодали перетворилися в капіталістів, а не були ними переможені.

  Цікавим є його прогнозування про початок  прийдешніх конфліктів в світі. Так, він вважає, що вже на початку XXI століття можна очікувати викликів або навіть прямих нападів держав бідного і відсталого Півдня на багатий Північ, а також загарбницьких війн між самими державами Півдня. Але найголовніша загроза, яка може виходити від периферії по відношенню до ядра світ-системи, - масова міграція населення з Півдня на Північ. Сучасний пролетаріат - населення країн Півдня - хоче не знищити капіталізм, а жити при ньому. Оскільки це неможливо на його батьківщині, маса мігрантів з Африки в Азії прагне в благополучні країни Півночі. Цей результат вже почався, і він спричинить за собою різні негативні наслідки.                

  Безупинна міграція буде надавати негативний вплив  на ринок праці розвинених країн. Вихідці з країн третього світу  стануть швидко зростаючим резервом дешевої робочої сили, що спричинить за собою зростання безробіття і  знизить заробітну плату основної маси трудящих. Все це неминуче спровокує  конфлікти між корінним населенням та мігрантами, що мають більш низький  рівень освіти. Наплив вихідців з країн  Півдня, нездатних повністю інтегруватися  в західне суспільство, підштовхне частину вчорашніх мігрантів  на кримінальний шлях. Зростання кримінальної злочинності, конфлікти національного, соціального і релігійного характеру  спричинять за собою збільшення витрат на забезпечення безпеки. Перерозподіл ресурсів зі сфери суспільного виробництва  та соціальних послуг у сферу охорони громадського порядку негативно позначиться на рівні життя основної частини населення.

  Валлерстайн припускає, що нестабільними будуть відносини всередині ядра світ-системи. Економічна конкуренція виявляє в ній три основні центри сили - США, Японію і об’єднану Європу. Але надалі неминуче об’єднання США і Японії в один блок, який має антиєвропейську спрямованість. Неминучим вважає Валлерстайн використання цим блоком Китаю для розширення своїх можливостей у конкурентній боротьбі з європейськими країнами. У цій ситуації противагою альянсу США з Японією і Китаєм може стати створення російсько-європейського блоку. Росія знову буде затребувана як центр геополітичної та військової могутності.

  Доступне  для огляду майбутнє, принаймні до середини XXI століття, Валлерстайн бачить у похмурих тонах: конфлікти, кризи на периферії і в центрі світ-системи неминучі, поки існує капіталістична світ-економіка. Неомарксизм в особі Валлерстайна далекий від соціального оптимізму, який був характерний для К. Маркса, Ф. Енгельса та В. Леніна. Але у Валлерстайна можна знайти судження і висновки, схожі з класичним марксизмом. Так, він зберігає віру в можливість революційного перебудови світу, правда, відносячи її до невизначено далекого майбутнього і вважаючи, що вона буде обумовлена появою нових антисистемних сил, здатних кинути виклик пануючій капіталістичної світ-економіці. 
 
 
 
 
 

  ВИСНОВОК

  Отже, покладаючи основну провину за відсталість «третього світу» на розвинені країни Заходу, Валерстайн продовжує традиції марксистської теорії імперіалізму, але приходить до неї своїм шляхом. Ми маємо справу тут не з варіантом марксизму, а з незалежним підтвердженням правоти деяких положень К. Маркса, які прийшли з боку концепції (неомарксизм), що претендувала на те, щоб замінити марксизм.

  Запропонований  ним підхід до пояснення історії  завоював величезну популярність серед  ліворадикальних економістів розвинених і країн, що розвиваються. Особливо їм імпонує яскраво виражений  антиамериканізм ідей Валлерстайна.

  Хоча  багато суспільствознавці не погоджуються з Валлерстайном, світ-системна теорія справила величезний вплив на зростання інтересу до історії як єдиного глобального процесу і сприяла народженню історичної глобалістики. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Список  використаної літератури:

1. Миро-системный анализ[Електронний ресурс]/ И.Валлерстайн. – Режим доступу до журн. :

    http://www.nsu.ru/filf/rpha/papers/geoecon/waller.htm

2. Неомарксистська теорія міжнародних відносин [Електронний ресурс]/         О. Коваль . — Режим доступу до журн. : http://revolution.allbest.ru/international/00181914.html;
3. Статьи и переводы по теоретической истории и макросоциологии.

       Методология социальных исследований : Глобализация и интеграция

      знания. Иммануил Валлерстайн  Миросистемный аналіз [Електронний  

       ресурс] /Рейджин (Рэгин) Ч., Д. Берг-Шлоссер, Ж де Мёр . — Режим

       доступу до журн. :

     http://www.nsu.ru/filf/rpha/papers/index.htm

4. Теория политики: Учебное пособие [Електронний ресурс] / Н.А.Баранов,

    Г.А.Пикалов. — Режим доступу до журн. :

 http://politics.ellib.org.ua/pages-164.html