Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Марта 2013 в 14:19, контрольная работа
Ценообразование важно не только для конкретной фирмы, но и для биржевых торгов, при этом каждый человек сталкивается с ценообразованием независимо от рода деятельности. Чтобы это понять достаточно сказать, что в стандартный блок новостей включен курс валюты.
Работа посвящена в основном ценообразованию, как профессиональному инструменту, нежели чем абстрактному, но интересному знанию. Мы подойдем к этой проблеме, как с точки зрения владельцев фирм и предприятий, так и с точки зрения биржевых трейдеров. Эти два подхода принципиально разные:
Після
цього відбувся урочистий молебень.
Свято під давніми стінами
Софії закінчилося парадом
Через кілька днів після проголошення злуки Директорія під тиском більшовицьких орд змушена була покинути Київ. Тому західним українцям годі було чекати якоїсь реальної допомоги з Наддніпрянщини.
2.3. День Соборності України
День Соборності – свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз'єднання УНР й ЗУНР. Офіційно в Україні День соборності відзначався з 1999 року (дод. 6).
22 січня 1939 р. було вперше за 20 років урочисто відзначено на офіційному рівні свято Соборності. Відбулось це у Карпатській Україні.
Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99. У цей день також прийнято згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 р. – прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.
30 грудня 2011 року указом Президента України Віктора Януковича День соборності на офіційному рівні було скасовано, а встановлено «День Соборності та Свободи України».
3.1. Боротьба за владу в Україні у 1919-1920 pp.
Після переїзду Тимчасового робітничо-
Декретом Тимчасового
робітничо-селянського уряду
Розвиваючи наступ, Червона армія 5 лютого захопила Київ. У лютому – березні 1919 р. більшовицький уряд посилив військові дії проти Директорії і змусив її на переїзд з Вінниці до Проскурова, а згодом – до Кам'янця-Подільського. Сили Директорії танули, посилилося дезертирство, слабшала підтримка населення. Командування Антанти, не надаючи реальної допомоги, висувало нові вимоги: «вивід з Директорії Петлюри та Андрієвського, передача Антанті контролю над внутрішньою діяльністю Директорії, об'єднання її армії з армією Денікіна».
19 березня 1919 р. червоноармійські частини зайняли Жмеринку і відрізали весь Південно-Західний фронт, внаслідок чого армія Директорії була поділена на Північну, Південну і Проскурівську частини. В Проскурові відбулося останнє засідання Директорії в повному складі. Після цього Петрушевич і Андрієвський переїхали до Станіслава, а Петлюра, Швець і Макаренко – до Рівного. Тут було реорганізовано Директорію і 9 квітня сформовано новий соціалістичний уряд, що свідчило про крах проантантів-ської орієнтації. Головою його став Б. Мартос, міністрами – І. Мазепа, А. Лівицький, М. Ковалевський і Г. Сиротенко. 10 березня 1919 р. було захоплено Херсон, 14 – Миколаїв, 6 квітня – Одесу. У квітні почалися повстання на кораблях французької ескадри.
До травня 1919 р. війська Директорії зазнали поразки на всіх ділянках фронту. Частини Червоної армії підійшли до колишнього російсько-австрійського кордону, а на півдні України зіткнулися з військами інтервентів, які саме тут вирішили завдати більшовицьким військам головного удару. У здійсненні цього плану країни Антанти робили ставку на Добровольчу армію Денікіна. Втративши власну територію, Директорія і уряд УНР із залишками армії мусили шукати порятунку на території ЗОУНР.
В урядовій Декларації від 25 січня проголошувалася необхідність об'єднання УСРР з РСФРР на засадах соціалістичної федерації і доведення «соціалістичної революції до кінця». З проголошенням статусу «радянської республіки» на практиці вільне обрання рад відкладалося, а на місцях керівництво здійснювали ревкоми, військревкоми та комбіди.
6-10 березня 1919 р. відбувся III з'їзд рад, який прийняв першу Конституцію УСРР, розроблену на основі конституційної моделі РСФРР, яка передбачала «здійснити перехід від буржуазного ладу до соціалізму...».
На початку 1919 р. для боротьби з «контрреволюцією», спекуляцією та посадовими злочинами була організована Всеукраїнська надзвичайна комісія. Політика «воєнного комунізму» і вибух повстанської боротьби негативно вплинули на боєздатність частин Червоної армії.
Отримавши допомогу з боку Антанти, генерал Денікін очолив наступ Добровольчої армії на східні райони України. 4 травня 1919 р. денікінці захопили Луганськ, а через 2 тижні почали наступ на Харків. З липня генерал Денікін підписав «Московську директиву».
З метою ліквідації денікінської
загрози уряди радянських республік
прийняли рішення укласти воєнно-
У травні 1919 р. армії УНР
довелося вести боротьбу на Волині
та Поділлі проти наступу
У червні 1919 р. уряд УНР переїхав до Кам'янця-Подільського, який на деякий час став столицею УНР. Тут перебували обидва уряди. На осінь 1919 р. майже вся Україна і кілька центральних губерній Росії потрапили під контроль Денікіна. Радянська влада в Україні впала вдруге.
Уряди УНР і ЗОУНР вирішили прийти на допомогу повстанському рухові й 24 вересня оголосили війну Денікіну. Українська армія, ведучи боротьбу на 2 фронти з білою і червоною арміями, втрачала боєздатність через поширення епідемії тифу, відсутність зброї та амуніції, недостатню підготовку армії й загальну слабкість державного апарату.
6 листопада за вказівкою командувача УГА генерала Тарнавського було укладено з денікінцями перемир'я. Ця сепаратна угода диктатором ЗОУНР була скасована, а генерал Тарнавський постав перед судом. Але новий командувач УГА генерал Микитка після від'їзду до Відня Є. Петрушевича і уряду ЗОУНР уклав нову угоду з денікінцями, за якою УГА переходила до денікінських «Збройних сил Півдня Росії». 16 листопада Кам'янець-Подільський зайняли польські війська.
2 грудня 1919 р. на нараді в Чорториї С. Петлюри з членами уряду було вирішено перейти до партизанських форм боротьби і здійснити рейд тилами денікінців і більшовиків. 6 грудня частини військ УНР під командуванням генерала М. Омеляновича-Павленка і генерала Ю. Тютюнника разом з Мазепою вирушили у Зимовий похід у запілля окупантів. С. Петлюра виїхав до Варшави, де 9 грудня домовився з Ю. Пілсудським про співпрацю.
З жовтня 1919 р. радянські війська почали тіснити армію Денікіна, захопили стратегічну ініціативу, 6 листопада зайняли Чернігів, а 16 грудня – Київ. До лютого 1920 р. більшовики витіснили білогвардійців з України.
Радянська влада встановлюється в Україні втретє. За рішенням ЦК РКП(б) 11 грудня 1919 р. було створено тимчасовий орган радянської влади – Всеукраїнський революційний комітет, а в лютому 1920 р. – Раду народних комісарів України.
З розгромом денікінських військ у Наддніпрянській Україні було відновлено радянську владу. В Кам'янці-Подільському у грудні 1919 р. було засновано Українську національну раду. 24 грудня 1919 р. у Вінниці було досягнуто домовленості про злуку Наддніпрянської і Галицької армій.
29 січня 1920 р. в Кам'янці-Подільському відбулася нарада ЦК УСДРП з участю голови уряду УНР І. Мазепи. Уряд УНР 14 лютого ухвалив «Тимчасовий закон про державний устрій і порядок законодавства УНР».
У грудні 1919 р. було ухвалено декларацію, згідно з якою кордон між Україною і Польщею мав проходити по колишньому російсько-австрійському кордону. У березні такі переговори були відновлені. Наприкінці квітня 1920 р. уряд Польщі уклав з Директорією УНР угоду – «Варшавський договір».
25 квітня 1920 р. почався об'єднаний похід в Україну польсько-петлюрівських військ, які 6 травня зайняли Київ. Однак 14 травня війська Південно-Західного і Західного фронтів перейшли до контрнаступу, розраховуючи перетворити його на початок «світової революції». Польсько-петлюрівські війська мусили залишити Київ та відступити в Західну Україну за р. Збруч. Після поразки радянських військ під Варшавою у вересні 1920 р. почався польсько-український контрнаступ, а коли Червона армія стабілізувала фронт, Польща пішла на переговори з нею. 12 жовтня 1920 р. було укладено договір про перемир'я, що поставило українські війська у важке становище.
Українська армія 10 і 21 листопада зазнала нищівних ударів. Того ж 21 листопада 1920 р. рештки українського війська переправились через Збруч у районі Волочиська. Цими подіями закінчується Українська революція.
18 березня 1921 р. було укладено Ризький мирний договір між РСФРР, УСРР і Польщею, яким завершується доба УНР. За умовами цієї угоди до Польщі відійшли західноукраїнські землі, Польща офіційно визнала Радянську Україну з кордоном по р. Збруч і зобов'язалася заборонити перебування на своїй території всіх антибільшовицьких організацій, в тому числі уряду УНР.
Після укладення перемир'я з Польщею радянські війська під командуванням М. Фрунзе перейшли в наступ й ціною величезних втрат в листопаді 1920 р. звільнили від військ генерала Врангеля Кримський півострів.
Отже, у виснажливій збройній боротьбі 1919-1920 pp. на декількох фронтах революційним українським силам не вдалося одержати перемогу. Воєнно-політичне зближення з Польщею, спільна військова кампанія 1920 р. також не привело до мети. Хоча Українська революція закінчилася в листопаді 1920 р. й в Україні владу захопили більшовики, але українська визвольна ідея залишалася живучою і надалі.
3.2. Авіація УНР
На території України станом на осінь 1917 року дислокувались значні сили російської військової авіації, що нараховували до 330 бойових літаків:
У структурі російської військової авіації, розташованої на території України, були наявні авіаційні підрозділи різного цільового призначення, орієнтовані на безпосередню підтримку сухопутних військ та військово-морського флоту. Російська військова авіація мала широку мережу навчальних закладів, розташованих на Півдні України та в Криму. З 1918 року в повітряних баталіях з більшовиками використовувались придбані літаки французького, австро-угорського, німецького виробництва (дод. 8).
13 грудня 1917 року ЦР офіційно утворила Повітряний флот. Його командувачем було призначено підполковника-авіатора Віктора Павленка. Першим командувачем української авіації став військовий льотчик підполковник В'ячеслав Баранов.
Станом на початок січня 1918 року в реєстрах управління української авіації вже числилось 188 літаків різних типів. Військово-повітряний флот Директорії УНР активно використовувався у війнi за незалежність у 1919-20 рр. Найбільшої могутності було досягнуто напередодні наступу українських армій на Київ-Одесу в серпні 1919 року. Надалі сили авіації УНР поступово зменшувались і восени 1920 року були зведені до єдиного авіазагону.
Управління штабу української авіації розмістилось в Києві за адресою Хрещатик, 42. Новостворена українська авіація станом на січень 1918 року мала у своєму складі:
12 березня 1918 року усі наявні українські частини були реорганізовані в окрему Запорізьку дивізію Армії УНР. До її складу увійшов і 1-й Український армійський авіаційний загін. Наприкінці 1917 року у складі управи Повітряного флоту УНР було створено інспекцію повітроплавання на чолі з полковником Гінейком. Станом на 1 листопада 1918 року чисельність повітроплавальних частин армії Української Держави була такою:
Українська революція 1917-1921 років – черга подій, пов'язаних з національно-визвольною боротьбою українського народу у 1917-1921 роках.
Поштовхом до початку Української революції стала Лютнева революція в Російській імперії. У період 1917-1921 років Україна пережила різні форми національної державності, але державну незалежність втримати не змогла.