Внутрішня та зовнішня політика І. Мазепи

      З початком травня шведи почали облогу Полтави. Метою Карла ХІІ було викликати росіян на вирішальну битву. Адже сувора зима завдала великих втрат шведській армії, відчувався брак харчів, фуражу, боєприпасів, отож затягування війни просто знищило б шведську армію. Сама битва відбулася 27 червня (8 липня н.ст.) 1709 року й мала фатальні для шведів і України наслідки. За шведським підрахунками, Карл ХІІ виставив лише 18 тисяч боєздатного війська, натомість Петро І мав 40-тисячне військо. Козаки в бою участі не брали. Щоправда, шведські солдати мали кращій вишкіл, але й російська армія була вже не та, що десять років перед тим під Нарвою. Росіяни мали удвічі більше артилерії, у війську було багато європейських генералів і офіцерів, та й Петро І виявив себе добрим полководцем. А Карл ХІІ не зміг особисто керувати битвою, бо напередодні був тяжко поранений і його носили на ношах. Генерал Реншільд, якому Карл ХІІ доручив командування, припустився кількох помилок, і шведи, попри мужність війська, зазнали поразки. Щоправда, вони втратили всього 5 тисяч жовнірів, але, провадячи організований відступ, потрапили у безвихідь під Переволочною і значна частина армії капітулювала. Карл ХІІ з рештою шведів і Мазепа й Гордієнко з козаками відірвалися від погоні і знайшли притулок на турецьких землях.

      6 липня 1709 року Мазепа і Карл  ХІІ були в Очакові, а 1 серпня  перейшли до Бендер, де турецький  уряд призначив їм місце перебування. З Мазепою були тільки Орлик з родиною, Ломиковський, Войнаровський, Горленко, Мирович, Герцик, Гордієнко і ще кілька старшин.

      Гетьман прибув до Бендер вже зовсім хворий і не вставав з ліжка. Сили шведів не були вичерпані: Карл ХІІ чекав нових військ зі Швеції і хотів продовжувати війну з Петром. Мазепа вірив у можливість укласти коаліцію серед держав для боротьбі з Москвою.

      21 вересня 1709 року в Бендерах  упокоївся Іван Мазепа. Поховано  гетьмана спочатку біля Бендер, а пізніше перенесено його останки до монастиря в Галиці. З ним зійшов з світу один з найвидатніших діячів України, людина виняткових адміністративних та дипломатичних здібностей. Він прагнув створити з України  незалежну державу західноєвропейського типу, з абсолютною владою правителя - гетьмана чи князя. Україну хотів він піднести на вискоий рівень культури.

      Для України це була колосальна катастрофа. Визвольні плани її зруйновані. Але  ім’я Мазепи залишилося для дальших поколінь символом боротьби за незалежність України. 
 

   Список  використаної літератури:

1. Гетьман Іван Мазепа та його доба: тези доповідей наукової конференції. - К: Просвіта, 1995. - 46 с.
2. Історія України / Ю.Зайцев.- Львів: Світ, 1996. - 488 с.
3. Історичні постаті України: Історичні нариси / О.В.Болдирев. - Одеса: Маяк, 1993. - 384 с.
4. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х т. Т 2.- К: Либідь, 1993. - 608 с.
5. Субтельний О. Мазепинці. - К: Либідь, 1994. - 240 с.
6. Субтельний О. Україна: історія. - К: Либідь, 1993. - 720 с.