Суть та значення акціонерного товариства в суспільстві

 

Акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсю­джуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери відкритого товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.

 

Акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед наперед визначеного кола осіб і не мо­жуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та про­даватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають пере­важне право на придбання акцій, що продаються іншими акціо­нерами товариства.

 

Для того щоб створити акціонерне товариство, його засновники повинні зробити повідомлення про  намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори і здійснити  державну реєстрацію акціонерного товариства.

 

Загальна номінальна вартість випущених акцій повинна до­рівнювати розміру статутного фонду акціонерного товариства, який не може бути менший від розміру, визначеного законом.

 

Засновники акціонерного товариства укладають між собою  договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяль­ності зі створення акціонерного товариства, відповідальність пе­ред особами, що підписалися на акції, і третіми особами. Якщо у створенні товариства беруть участь громадяни, договір має бути посвідчений нотаріально.

 

Засновники акціонерного товариства несуть солідарну відпо­відальність за зобов'язаннями, що виникають, відповідно до уста­новчого договору.

Відкриту підписку на акції при створенні акціонерного това­риства організовують його засновники. Засновники в будь-яко­му разі зобов'язані бути держателями акцій на суму не менше 25 % статутного фонду і строком не менше двох років.

 

Порядок створення акціонерних  товариств, у тому числі про­ведення  установчих зборів, визначається законом.

Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите в порядку, передбаченому законом.

 

Особливості створення  та діяльності державних акціонерних  товариств визначаються ГКУ, законом  про державні підприєм­ства та іншими законодавчими актами. Інші особливості  діяль­ності акціонерних товариств визначаються ГКУ, законом про господарські товариства та іншими законами України.

Зумовлене капіталістичним  способом виробництва акціонерне товариство як форма торгового товариства виникло  на початку його розвитку і широко використовується в сучасних умовах. У фор­мі акціонерного товариства діють як приватно -, так і державно-капіталістичні підприємства. До цієї форми належать також під­приємства змішаної економіки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Створення управління та ведення справ акціонерного товариства

 

Засновниками акціонерного товариства визнаються держава  в особі   органу,   уповноваженого   управляти   державним   майном, територіальна громада в  особі  органу,  уповноваженого  управляти комунальним  майном,  а  також  фізичні та/або юридичні особи,  що прийняли рішення про його заснування. Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві чи більше осіб. Вони  можуть  укладати  засновницький договір,  у якому визначати порядок провадження  спільної  діяльності  щодо створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним  засновником,  номінальна  вартість  і

вартість придбання  цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору.

 Для створення   акціонерного  товариства  засновники   повинні провести закрите (приватне) розміщення його акцій, установчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства. Згідно чинного законодавства засновницький договір не є установчим документом товариства і діє  до  дати  реєстрації  Державною  комісією з цінних паперів та фондового  ринку  звіту  про  результати  закритого   (приватного) розміщення акцій.  Засновницький договір  укладається  в  письмовій формі.  Якщо товариство створюється за участю  фізичних  осіб,  їх  підписи  на засновницькому договорі підлягають нотаріальному засвідченню.  У разі  заснування  товариства  однією  особою  засновницький договір не укладається.  У  разі  заснування  акціонерного  товариства  його  акції підлягають  розміщенню  виключно  серед  його  засновників  шляхом приватного розміщення.  Публічне розміщення акцій товариства  може здійснюватися  після  отримання  свідоцтва  про реєстрацію першого випуску акцій.

Особливості створення  акціонерного товариства шляхом  злиття, поділу,  виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариств,  державного (державних) та  комунального  (комунальних) підприємств   у   акціонерне   товариство  визначаються  Державною комісією  з  цінних  паперів  та  фондового  ринку,  а  за  участю державних  та  (чи) комунальних підприємств - Державною комісією з цінних  паперів  та  фондового  ринку  за  погодженням  з   Фондом державного майна України.

 Створення  акціонерного  товариства здійснюється за такими  етапами:

 

   1) прийняття   зборами  засновників  рішення   про   створення акціонерного  товариства  та  про  закрите  (приватне)  розміщення акцій;

 

2) подання заяви та  всіх необхідних документів на  реєстрацію 

випуску  акцій  до Державної комісії з цінних паперів  та фондового 

ринку;

 

3) реєстрація  Державною  комісією  з   цінних   паперів   та фондового  ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;

 

   4) присвоєння акціям  міжнародного  ідентифікаційного   номера 

цінних паперів;

 

   5) укладення   з  депозитарієм  цінних  паперів  договору  про обслуговування емісії акцій  або  з  реєстратором  іменних  цінних паперів  договору  про  ведення  реєстру  власників іменних цінних паперів;

 

    6) закрите  (приватне)  розміщення  акцій   серед  засновників товариства;

 

   7) оплата засновниками  повної номінальної вартості  акцій; 

 

   8) затвердження  установчими  зборами  товариства  результатів закритого  (приватного)   розміщення   акцій   серед   засновників товариства,  затвердження  статуту  товариства,  а також прийняття інших рішень, передбачених законом;

 

 9) реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації;

 

10) подання  Державній   комісії з цінних паперів та  фондового ринку  звіту   про  результати  закритого  (приватного)  розміщення акцій;

 

11) реєстрація   Державною   комісією  з  цінних  паперів   та фондового  ринку  звіту   про  результати  закритого   (приватного) розміщення акцій; 

 

12) отримання   свідоцтва  про   державну  реєстрацію  випуску  акцій; 

 

13) видача    засновникам    товариства    документів,     що підтверджують право власності на акції.

 

Дії, що    порушують    процедуру    створення   акціонерного товариства,  встановлену  цим Законом,  є підставою  для  прийняття Державною комісією з  цінних паперів та фондового ринку рішення про відмову в реєстрації звіту про результати  закритого  (приватного) розміщення акцій. У разі прийняття такого рішення Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку звертається до суду з  позовом про ліквідацію акціонерного товариства.

 Щодо установчих зборів  акціонерного   товариства ,то вони мають бути проведені протягом  трьох місяців з дати  повної  оплати  акцій засновниками.

Кількість голосів    засновника    на    установчих    зборах акціонерного товариства визначається кількістю  акцій  товариства, які підлягають придбанню цим засновником.

 На  установчих  зборах акціонерного  товариства вирішуються питання  про: 

1) заснування товариства;

2) затвердження оцінки майна,  що  вноситься  засновниками  в рахунок оплати акцій товариства;

3) затвердження статуту товариства;

4) утворення органів товариства;

5) уповноваження  представника  (представників) на здійснення  подальшої діяльності щодо утворення  товариства;

6) обрання  членів  наглядової  ради,  голови   колегіального виконавчого органу  товариства (особи,  яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу  товариства),  членів  ревізійної комісії (ревізора);

7) затвердження результатів розміщення  акцій; 

8) вчинення інших дій, необхідних  для створення товариства.

 Рішення з певних питань,  зазначених у ЗУ « Про акціонерні товариства»  вважаються прийнятими, якщо за них проголосували всі засновники   акціонерного   товариства.  Рішення з інших питань приймаються простою більшістю голосів засновників,  якщо  інше  не передбачено засновницьким договором.

 Якщо установчі збори не  затвердили статут акціонерного товариства  , то це буде вважатися як   відмовою  засновників від створення цього товариства та є підставою для повернення  засновникам внесків, зроблених   ними   в рахунок оплати  акцій.  Повернення  внесків здійснюється протягом 20 робочих днів з дати проведення установчих зборів,  на яких не було прийнято рішення про затвердження статуту акціонерного товариства.

       Оплата вартості акцій,  що розміщуються під час заснування акціонерного товариства,  може здійснюватися грошовими коштами або майном,  майновими і немайновими правами, що мають оцінку, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є засновник, та векселів). Ціна   майна,   що   вноситься  засновниками  акціонерного товариства в рахунок оплати акцій товариства,  повинна відповідати ринковій  вартості цього майна,  визначеній відповідно до статті 8 Зу « Про акціонерні товариства».Кожний засновник акціонерного товариства повинен  оплатити повну  вартість  придбаних  акцій до дати затвердження результатів розміщення  першого  випуску  акцій.  У  разі  несплати  (неповної оплати)  вартості придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій акціонерне товариство  вважається не   заснованим.   До  оплати  50  відсотків  статутного  капіталу товариство не має права здійснювати операції,  не пов'язані з його заснуванням.

До реєстрації звіту  про результати розміщення акцій засновник має всі права, що засвідчуються акціями, крім права їх відчужувати та обтяжувати зобов'язаннями.

Документ,   що   засвідчує   право   власності  засновника акціонерного товариства на  акції,  видається  йому  після  повної оплати  вартості  таких  акцій  протягом  10  робочих  днів з дати отримання товариством свідоцтва про  державну  реєстрацію  випуску акцій.

Відповідно до ЗУ «Про акціонерні товариства»засновники  акціонерного   товариства   несуть   солідарну відповідальність за пов'язаними з його заснуванням зобов'язаннями, що виникли до його державної реєстрації.

Акціонерне товариство відповідає  за  пов'язаними  з  його заснуванням  зобов'язаннями засновників  тільки у разі схвалення їх дій  загальними зборами акціонерів.  Загальні збори акціонерів,  що схвалюють  такі  зобов'язання  засновників товариства,  мають бути проведені  протягом  шести  місяців  після  державної   реєстрації товариства. Інформація про   такі   зобов'язання   товариства   має  бути відображена у статуті товариства.

 

     Статут акціонерного товариства

Установчим  документом  акціонерного  товариства  є   його статут.

 Статут  акціонерного  товариства повинен містити відомості про:

1) повне та  скорочене   найменування  товариства  українською  мовою; 

2) тип товариства;

3) розмір статутного  капіталу;

4) розмір резервного  капіталу;

5) номінальну вартість  і загальну кількість акцій,  кількість кожного типу розміщених  товариством акцій,  у тому  числі кількість кожного  класу  привілейованих акцій,  а також наслідки невиконання зобов'язань з викупу акцій;

6) умови та порядок  конвертації привілейованих акцій   певного класу  у  прості  акції товариства чи у привілейовані  акції іншого класу   у   випадках,   якщо   товариством   передбачений   випуск привілейованих акцій;

 

7) права  акціонерів - власників привілейованих акцій  кожного класу; 

8) наявність   переважного   права   акціонерів    приватного  товариства  на придбання акцій  цього товариства,  які пропонуються  їх власником до продажу третій  особі, та порядок його реалізації;

9) порядок повідомлення  акціонерів про виплату дивідендів;

10) порядок скликання  та проведення загальних зборів;