Суть та значення акціонерного товариства в суспільстві

11) компетенцію загальних  зборів;

12) спосіб  повідомлення  акціонерів  про  зміни  у   порядку денному загальних зборів;

13) склад  органів   товариства  та  їх  компетенцію,  порядок утворення,  обрання і  відкликання  їх  членів  та  прийняття  ними рішень,  а   також  порядок  зміни   складу органів товариства та  їх компетенції; 

14) порядок внесення  змін до статуту;

15) порядок припинення  товариства.

 

 Статутом акціонерного  товариства не може бути  передбачено  надання засновникам товариства  додаткових прав чи повноважень. Також, він   може  містити й інші положення, що не суперечать законодавству.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Права та  обов’язки акціонерів.

 

Кожною   простою  акцією  акціонерного   товариства     її  власнику - акціонеру надається  однакова сукупність прав, включаючи  права на:

1) участь в управлінні  акціонерним товариством; 

2) отримання дивідендів;

3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості;

4) отримання   інформації   про    господарську    діяльність акціонерного товариства.

 Одна проста  акція   товариства надає акціонеру один  голос для вирішення кожного   питання  на  загальних  зборах,  крім  випадків проведення кумулятивного голосування.

Акціонери -  власники  простих акцій товариства можуть мати й інші  права,  передбачені   актами   законодавства   та   статутом акціонерного товариства. Кожною  привілейованою  акцією  одного класу її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав.

 У статуті акціонерного  товариства визначається обсяг  прав, які  надаються  акціонеру  - власнику кожного класу привілейованих  акцій, у тому числі визначаються:

1) розмір і черговість виплати дивідендів;

2) ліквідаційна  вартість  і   черговість   виплат   у   разі ліквідації товариства;

3) випадки  та  умови   конвертації привілейованих акцій  цього класу у привілейовані  акції іншого класу,  прості  акції  або  інші цінні  папери;

4) порядок отримання  інформації.

 Акціонерне     товариство     виплачує     дивіденди    за привілейованими   акціями,  крім  випадків,  передбачених  частиною другою статті 31 Закону України «Про акціонерні товариства», в установленому статутом розмірі.

 Акціонери - власники  привілейованих акцій товариства  мають право голосу тільки  у випадках,  передбачених ЗУ «Про акціонерні товариства».Одна привілейована  акція  товариства  надає  акціонеру  один голос  для  вирішення  кожного  питання.   Статутом   акціонерного товариства   може  передбачатися  спеціальний  порядок  підрахунку голосів - разом чи окремо від голосів за  простими  та/або  іншими класами привілейованих акцій.

Акціонери, як   власники  привілейованих акцій певного класу мають право  голосу  під   час   вирішення   загальними   зборами акціонерного товариства таких питань:

1) припинення    товариства,    що   передбачає   конвертацію  привілейованих акцій цього   класу  у  привілейовані   акції  іншого класу, прості  акції або інші цінні папери;

2) внесення  змін  до  статуту  товариства,  що  передбачають  обмеження прав акціонерів - власників  цього  класу  привілейованих  акцій; 

3) внесення  змін  до  статуту  товариства,  що  передбачають  розміщення  нового  класу   привілейованих  акцій,  власники   яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі   ліквідації    товариства,  або   збільшення   обсягу   прав акціонерів - власників   розміщених  класів  привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів  чи виплат у разі ліквідації товариства.

 Статутом приватного    товариства    акціонеру   -   власнику привілейованих  акцій може бути надано право  голосу також  з  інших  питань.

Щодо  рішення   загальних  зборів  акціонерного  товариства,  що приймається за участю акціонерів - власників привілейованих акцій, які  відповідно  до ЗУ «Про акціонерні товариства» мають право голосу, то вважається прийнятим у разі,  якщо за  нього  віддано  три  чверті голосів  акціонерів  -  власників привілейованих акцій,  які брали участь у голосуванні з цього питання,  якщо статутом товариства  з кількістю  акціонерів  25  осіб  і  менше не встановлюється вимога стосовно більшої кількості голосів власників привілейованих акцій, необхідної для прийняття рішення.

Під час  голосування  акціонерів  -  власників кількох  класів привілейованих акцій відповідно  до  частини  п'ятої  цієї  статті голоси  за  такими  акціями  підраховуються  разом,  якщо  інше не передбачено статутом товариства.

У разі зміни типу акціонерного товариства з приватного  на публічне   надання  прав,  не   передбачених   цим   Законом   для акціонерів - власників привілейованих акцій публічного товариства, припиняється.

Також, акціонери користуються преважним правом, а саме:

1.право акціонера   -   власника   простих   акцій   придбавати розміщувані  товариством  прості акції пропорційно частці належних йому простих акцій у загальній кількості простих акцій;

2.право акціонера - власника  привілейованих  акцій  придбавати розміщувані  товариством  привілейовані  акції  цього  або  іншого класу,  якщо акції такого класу надають їх власникам перевагу щодо черговості  отримання  дивідендів  чи  виплат  у  разі  ліквідації товариства,  пропорційно частці належних акціонеру  привілейованих акцій  певного  класу  у  загальній кількості привілейованих акцій цього класу.

Переважне право може надаватися   акціонеру -  власнику  простих акцій у процесі приватного  розміщення обов'язково,  в порядку, встановленому законодавством , також, може надаватися акціонеру - власнику привілейованих

акцій, якщо це передбачено  статутом акціонерного товариства.

Отже,не пізніше  ніж  за  30  днів  до  початку розміщення акцій з наданням  акціонерам   переважного   права   товариство   письмово повідомляє кожного акціонера,  який має таке право, про можливість його реалізації та  публікує  повідомлення  про  це  в  офіційному друкованому органі. Таке повідомлення має   містити   дані   про   загальну  кількість розміщуваних   товариством   акцій,   ціну   розміщення,   правила визначення  кількості цінних паперів,  на придбання яких акціонер має переважне право, строк і порядок реалізації зазначеного права. У разі розміщення привілейованих акцій повідомлення  має містити інформацію про права, які надаються  власникам зазначених  цінних паперів.

Акціонер, який має намір  реалізувати своє переважне право, подає акціонерному товариству в  установлений строк письмову  заяву  про  придбання акцій та перераховує  на відповідний рахунок кошти  в сумі,  яка дорівнює вартості цінних паперів, що ним придбаваються. У цій заяві акціонера повинно бути зазначено його ім'я (найменування), місце проживання (місцезнаходження),  кількість цінних паперів, що ним   придбаваються.   Заява  та  перераховані  кошти  приймаються товариством не пізніше дня,  що  передує  дню  початку  розміщення цінних  паперів.  Товариство видає акціонеру письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості цінних паперів.

У   разі   порушення   акціонерним   товариством   порядку реалізації акціонерами переважного права Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку  може  прийняти  рішення  про  визнання емісії   недобросовісною   та  зупинення  розміщення  акцій  цього випуску.

Посадові особи органів  акціонерного  товариства  та  інші особи,  які перебувають з товариством у трудових відносинах,  не мають права вимагати від акціонера - працівника товариства надання відомостей про те,  як він голосував чи як має намір голосувати на загальних зборах,  або про відчуження  акціонером  - працівником товариства  своїх акцій чи  намір їх  відчуження,  або вимагати передачі довіреності на участь у загальних зборах.

У разі порушення вимог  посадова особа  товариства притягається  до  адміністративної  і  майнової  відповідальності, звільняється  із  займаної  посади,  трудовий  (цивільно-правовий) договір з нею розривається відповідно до закону.

До обов’язків акціонерів належить:

1.дотримуватися статуту,     інших     внутрішніх    документів акціонерного товариства;

2.виконувати рішення   загальних    зборів,    інших    органів товариства;

3.виконувати свої зобов'язання перед товариством,  у тому числі пов'язані з майновою участю;

4.оплачувати акції  у  розмірі,  в  порядку  та  засобами,   що передбачені статутом акціонерного товариства;

5.не розголошувати   комерційну   таємницю   та   конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

Статутом товариства   може   бути   передбачена    можливість укладення   договору   між  акціонерами,  за  яким  на  акціонерів покладаються додаткові обов'язки,  у тому числі обов'язок участі у загальних   зборах,  і  передбачається  відповідальність  за  його недотримання.

Акціонери можуть також  мати  інші  обов'язки,  встановлені відповідно до законодавства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Реорганізація та ліквідація акціонерного товариства.

 

Реорганізація АТ здійснюється на підставі положення закону про  АТ і відповідно до Цивільного кодексу  України. Рішення про реорганізацію  товариства приймають загальні збори  акціонерів трьома чвертями голосів  акціонерів — власників голосуючих акцій. У випадках, передбачених законодавством, таке рішення може бути прийнято уповноваженим державним органом чи судом.

 

Реорганізація АТ може бути проведена у таких формах: злиття, приєднання, поділ, виокремлення і перетворення організаційно-правової форми товариства.

 

За будь-якої форми  реорганізації забороняється обмін  раніше випущених АТ звичайних акцій  і привілейованих акцій, конвертованих  у звичайні чи інші цінні папери на інше майно чи майнові права. Ця вимога не відноситься до акцій знову створюваного в результаті реорганізації товариства.

 

За будь-якої реорганізації  АТ вносяться відповідні зміни у  статут і державний реєстр. Права  й обов'язки АТ переходять до правонаступника.

 

При реорганізації товариства дотримуються права його кредиторів. З цією метою кредитори сповіщаються про реорганізацію не пізніше 30 днів з моменту ухвалення цього рішення. Після повідомлення про реорганізацію у формі злиття, приєднання чи перетворення кредитори вправі не пізніше наступних 30 днів пред'явити АТ вимоги про припинення чи дострокове виконання зобов'язань і відшкодування збитків. Аналогічні вимоги кредитори вправі пред'явити товариству в термін не пізніше 60 днів з дати повідомлення про реорганізацію у формі поділу чи виділення.

 

Злиття і приєднання АТ проходить шляхом об'єднання їх капіталів, консолідації балансів, об'єднання контрольних пакетів акцій з наступною їх конвертацією, тобто заміною акціями й іншими цінними паперами знову створеного товариства.

 

Злиття товариств відбувається на підставі ув'язненого між ними договору. У договорі відбиваються порядок обміну акцій й інших цінних паперів, їх номінальна вартість і категорії, особливі права окремих акціонерів й інші умови.

 

Проект договору про  злиття, схвалений радами директорів усіх товариств і антимонопольним органом, повинен бути прийнятий на загальних зборах акціонерів кожного товариства окремо. На спільних загальних зборах акціонерів товариств, що беруть участь у злитті, затверджується статут і вибирається рада директорів знову утвореного товариства. У такому ж порядку відбувається оформлення приєднання одного чи кількох товариств до іншого товариства. Якщо при злитті товариств усі права й обов'язки кожного з них переходять до новоутвореного товариства, то при приєднанні правонаступником буде те товариство, до якого приєднується інше товариство.

 

Повідомлення про припинення діяльності товариств, що зливаються чи приєднуються, надходить в органи, що реєструють, з додатком договору і копії свідоцтва про державну реєстрацію товариств. Товариства, що припинили свою діяльність, виключаються органами, що реєструють, з державного реєстру з дня реєстрації новоство-реного АТ.

 

Створення на основі одного товариства нових самостійних товариств  здійснюється шляхом поділу балансу  і капіталу. Реорганізоване товариство ліквідується, а його права й обов'язки переходять до но-востворених товариств. При виділенні з існуючого АТ підрозділів і утворенні нового товариства зі своїм балансом і капіталом колишнє товариство продовжує свою діяльність з відповідними змінами в активах і пасивах.

 

Загальні збори акціонерів, що ухвалили рішення про поділ  чи виділення товариств, визначають порядок обміну старих акцій й  інших цінних паперів на нові, визначають також співвідношення категорій  і номінальних вартостей. При цьому права акціонерів на володіння акціями однієї категорії повинні бути однаковими. Не допускається применшенням обмеження прав акціонерів товариства, що реорганізується при обміні старих акцій на нові.

 

Якщо поділ чи виокремлення товариств відбувається на підставі рішення антимонопольного органу, будь-який акціонер товариства, що реорганізується, зобов'язаний обміняти всі приналежні йому акції на акції одного із новостворюваних товариств.