Треті особи в господарському процесі

           При перевезеннях вантажним внутрішнім флотом (водним транспортом) основним перевізним документом також є накладна. Згідно з п. 67 Статуту внутрішнього водного транспорту СРСР1, вантажовідправник зобов'язаний одночасно з передачею вантажу надати  перевізнику  накладну. Накладна підписується вантажовідправником, супроводжує  вантаж  на всьому шляху його  слідування і видається вантажоодержувачу в пункті призначення разом з вантажем. На підставі накладної порт або  причал відправлення складає  дорожню відомість, яка  також слідує  разом з вантажем  і після видачі вантажу  в пункті призначення залишається в перевізника.  Для посвідчення приймання вантажу до перевезення  вантажовідправнику видається квитанція.  Дата приймання вантажу до перевезення  посвідчується  календарним штемпелем порту  або  причалу відправлення  на накладній, квитанції та  дорожній відомості.

При перевезеннях морським вантажним транспортом коносамент є одним із основних інструментів в правочинах, пов'язаних з використанням морських суден.  Він використовується як у трамповому (при укладенні договору  фрахтування  на рейс), так і в лінійному судноплавстві. В трамповому судноплавстві коносамент, виданий згідно з чартером, передусім виконує  роль розписки  в прийнятті вантажу до перевезення, а  також є доказом укладення і виконання  договору перевезення вантажу морем. У лінійному судноплавстві, крім вказаного, коносамент виконує ще одну важливу функцію: він є вантажорозпорядчим документом. Коносамент є письмовим документом, який видається  капітаном судна або агентом перевізника. Він встановлює факт навантаження на борт судна, а також підтверджує зобов'язання  перевізника перевезти вантаж у порт призначення і видати його відповідній особі. Коносамент уособлює і "замінює" собою вантаж, що дає змогу  його держателю розпоряджатися вантажем. Зокрема, цією властивістю коносамент відрізняється від квитанції (розписки)  в  прийманні вантажу.  За сферою свого застосування (трампове чи лінійне судноплавство) коносаменти поділяються  на чартерні і   лінійні;  по значущості в комерційному обороті  - на "чисті" або з обумовленнями, залежно від умов прийняття вантажу до перевезення - бортові і  небортові;  за умовами передачі вантажу вантажоодержувачу  - іменні, ордерні, на пред'явника.

Перевізник, згідно із ст. 137 Кодексу торговельного мореплавства України,  може видати  не коносамент,  а інший документ  на підтвердження отримання вантажу для перевезення.

Істотними умовами договору перевезення вантажу є:

найменування вантажу;

фізична характеристика вантажу: його маса,  вага, кількість місць, тара, упаковка, особливі властивості;

умови перевезення:  пункт призначення, строк доставки, найменування вантажоодержувача, провізна плата.

Сторони можуть передбачити  в  договорі  також  інші  умови  перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність  за неналежне виконання договірних зобов'язань.

У  разі  переривання або припинення перевезення вантажів з незалежних  від перевізника обставин перевізник зобов'язаний повідомити  вантажовідправника  і  одержати  від  нього відповідне розпорядження щодо вантажу.

Згідно зі ст. 310 Господарського кодексу України перевізник зобов'язаний повідомити одержувача про прибуття вантажу на його адресу. Таке повідомлення фактично, як правило, здійснює не сам перевізник, а на підставі транспортних кодексів, статутів, правил перевезень вантажів - агенти перевізника, роль яких виконують автовокзали, причали, порти, залізнодорожні вокзали, аеропорти тощо. Агенти перевізника здебільшого є самостійними суб'єктами господарювання - юридичними особами і діють на підставі договору з перевізником.   

Згідно з п. 42. Статуту внутрішнього водного транспорту Союзу РСР,  порти і причали  здійснюють операції по прийманню, навантаженню,  розвантаженню, короткотерміновому  зберіганню і видачі вантажів, в тому числі вантажів  в контейнерах.

У повітряних перевезеннях таку функцію виконують аеропорти. Згідно зі ст.  48 Повітряного кодексу України1, за своїм призначенням аеропорти поділяються на  внутрішні  та міжнародні.

Одержувач  зобов'язаний  прийняти  вантаж,  який прибув на його адресу.  Він має право відмовитися від прийняття пошкодженого або зіпсованого вантажу, якщо буде встановлено, що внаслідок зміни якості виключається можливість повного або часткового використання його за первісним призначенням.

Відповідальність   перевізника   за   збереження   вантажу припиняється  з  моменту   його   видачі   одержувачу   в   пункті призначення.  Якщо  одержувач не затребував вантаж,  що прибув,  в установлений строк або відмовився його  прийняти,  перевізник  має право  залишити  вантаж у себе на зберігання за рахунок і на ризик вантажовідправника, письмово повідомивши його про це.

Вантаж,  не одержаний протягом місяця  після  повідомлення перевізником одержувача,  вважається не витребуваним і реалізується в установленому законодавством порядку.

5.Транспортно-експедиційне обслуговування. Договір транспортного експедирування

Транспортно-експедиторська діяльність – господарська діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України,  законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів",  “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року № 1955-IV , іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами.

             Учасниками транспортно-експедиторської діяльності є: клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

              Експедитор (транспортний експедитор) - це суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

                Клієнт - це споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг і оплачує їх, включаючи плату експедитору.

                Транспортно-експедиторська діяльність здійснюється як спеціалізованими підприємствами (організаціями), так і іншими суб'єкти господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо.

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо.

Транспортно-експедиторська послуга – це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Згідно зі ст. 8 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року № 1955-IV, експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Експедитори за дорученням клієнтів виконують такі роботи:

забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до умов договорів (контрактів), укладених відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс";

фрахтують національні, іноземні судна й залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів;

надають послуги, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;

ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів;

організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;

організовують експертизу вантажів;

здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю;

надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження;

здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів;

оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;

надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Транспортно-експедиційні послуги опосередковуються договором транспортного експедирування. Згідно зі ст. 316 Господарського кодексу України, за договором  транспортного  експедирування  одна  сторона (експедитор)  зобов'язується  за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і  за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом,  укладати від свого  імені  або  від імені клієнта договір перевезення  вантажу, забезпечувати  відправку і одержання вантажу,  а  також  виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Договором  транспортного експедирування може бути передбачено надання   додаткових  послуг,  необхідних  для  доставки   вантажу (перевірка  кількості  та  стану  вантажу,  його  завантаження  та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання   вантажу  до  його  одержання  у  пункті  призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

За надані транспортно-експедиційні послуги клієнт оплачує експедитору плату, визначену   договором згідно з чинним законодавством.

Договір  транспортного експедирування є комплексним. Він може містити елементи різних договорів: збереження, підряду, доручення, комісії і т. ін.  Форма договору – письмова.