Правова охорона атмосферного повітря в Україні

Місцеві органи державної  виконавчої влади контролюють, як виконуються  і дотримуються правила щодо оздоровлення навколишнього середовища, як здійснюється санітарна охорона атмосферного повітря. Вони забезпечують проведення заходів з охорони навколишнього  середовища, попередження, зниження інтенсивності  та усунення шуму у виробничих, жилих  і громадських приміщеннях, у  дворах, на вулицях і площах населених  пунктів.

Згідно зі ст. 29 Закону України  «Про охорону атмосферного повітря» виробничий контроль у сфері охорони  атмосферного повітря здійснюють суб'єкти господарювання, які у своїй діяльності використовують джерела шкідливих  хімічних, біологічних і фізичних впливів на атмосферне повітря і  які призначають осіб, що відповідають за проведення виробничого контролю в галузі охорони атмосферного повітря.

Громадський контроль у сфері  охорони атмосферного повітря здійснюється громадськими інспекторами охорони  навколишнього природного середовища відповідно до Закону «Про охорону  навколишнього природного середовища».

 

 

2 Правове регулювання  нормування забруднення атмосферного  повітря

 

Правове регулювання охорони  та використання атмосферного повітря  в Україні забезпечується законами України «Про охорону атмосферного повітря» та «Про охорону навколишнього  природного середовища», а також  іншими актами національного законодавства. Предметом атмосфероохоронного законодавства є регулювання відповідних відносин з метою збереження, поліпшення та відтворення стану атмосферного повітря, відвернення і зниження шкідливого хімічного, фізичного, біологічного та іншого впливу на атмосферне повітря, забезпечення раціонального використання атмосферного повітря для виробничих потреб, зміцнення порядку і законності у цій сфері (ст.  1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).

Атмосфероохоронне законодавство України передбачає розгалужену систему правових засобів, спрямованих на забезпечення охорони атмосферного повітря від забруднення, запобігання шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на нього тощо. Зокрема, Кабінетом Міністрів України затверджений перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню.

3 метою оцінки стану  атмосферного повітря Міністерством  охорони здоров'я України встановлені нормативи гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і рівні шкідливих фізичних впливів на нього. Ці нормативи є єдиними для всієї території України. У необхідних випадках для окремих регіонів можуть встановлюватися більш суворі нормативи.

Діють також нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин (ГДВ) стаціонарними і пересувними джерелами забруднення, а також нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів, затверджені Мінприроди України та Мінохорони здоров'я України.

У випадках, коли з об'єктивних причин встановлення ГДВ для даного населеного пункту неможливе, встановлюються тимчасово узгоджені нормативи викидів (ТУВ). У цьому випадку застосовується принцип поетапного зниження обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу. На період реалізації заходів, що забезпечують дотримання нормативів ГДВ, підприємства, які мають стаціонарні джерела забруднення, мають розробляти, узгоджувати з місцевими адміністраціями і представляти на затвердження до відповідних органів проекти нормативів ТУВ та плани поетапного зниження цих викидів відповідно до встановлених нормативів.

3 метою забезпечення охорони  стану і складу атмосферного  повітря Законом України «Про  охорону атмосферного повітря» (ст. 11) встановлена дозвільна система  регулювання викидів в атмосферу,  що породжує відповідні правові  наслідки. Викиди забруднюючих речовин  в атмосферне повітря стаціонарними  джерелами можуть здійснюватися  після отримання дозволу, який  видається територіальним органом  Мінприроди України за погодженням з територіальним органом Міністерства охорони здоров'я України.

Дозвіл  на викиди забруднюючих речовин в  атмосферне повітря стаціонарними  джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - суб'єктам господарювання експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів гранично допустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в  атмосферне повітря стаціонарними  джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, встановлено  постановою Кабінету Міністрів України.

Згідно зі ст. 13 Закону України  «Про охорону атмосферного повітря» рівні впливу фізичних та біологічних  факторів на стан атмосферного повітря, вимоги щодо їх скорочення встановлюються відповідним дозволом на основі затверджених нормативів. Порядок розроблення, видачі та оплати робіт, пов'язаних з видачею  дозволів на рівні впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря, та обліку підприємств, установ, організацій і громадян - суб'єктів  господарювання, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Дозвіл  на експлуатацію устаткування з визначеними рівнями впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря - це офіційний документ, який дає право суб'єктам господарювання експлуатувати існуюче та новостворене устаткування за умови дотримання встановлених нормативів гранично допустимих рівнів впливу фізичних та біологічних факторів протягом визначеного в дозволі терміну.

Господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря  і рівнів впливу фізичних та біологічних  факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Однією з найважливіших  функцій управління у сфері охорони  атмосферного повітря є нормування. Зокрема, у сфері охорони атмосферного повітря встановлюються:

а) нормативи екологічної  безпеки атмосферного повітря;

б) нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;

в) нормативи гранично допустимого  впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;

г) нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах  та впливу фізичних факторів пересувних джерел;

д) технологічні нормативи  допустимого викиду забруднюючих речовин (ст. 5 Закону України «Про охорону  атмосферного повітря»).

Порядок розроблення та затвердження цих нормативів встановлюється Кабінетом  Міністрів України.

Нормативи екологічної  безпеки атмосферного повітря запобігають виникненню небезпеки для здоров'я людини та стану навколишнього природного середовища від впливу шкідливих чинників атмосферного повітря. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» до них належать: нормативи якості атмосферного повітря»; гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів.

Норматив якості атмосферного повітря є критерієм, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому немає негативного впливу на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

Гранично допустимі  рівні акустичного, електромагнітного, іонізуючого впливу на атмосферне повітря відображають гранично допусти мий максимальний рівень впливу зазначених факторів на атмосферне повітря, за якого немає шкідливого впливу на здоров'я людини і навколишнє середовище.

Норматив гранично допустимого впливу фізичних та біологічних  факторів стаціонарних джерел встановлюється для кожного стаціонарного джерела акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних і біологічних факторів на рівні, за якого фізичний та біологічний вплив усіх джерел у цьому районі з урахуванням перспектив його розвитку в період терміну дії встановленого нормативу не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворим нормативом).

Порядок розроблення і  затвердження нормативів гранично допустимого  рівня впливу фізичних та біологічних  факторів стаціонарних джерел забруднення  на стан атмосферного повітря визначений постановою Кабінету Міністрів України.

Крім того, атмосфероохоронним законодавством передбачені такі нормативи:

- норматив вмісту забруднюючої речовини у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувного джерела (гранично допустима кількість забруднюючої речовини у відпрацьованих газах пересувного джерела, що відводиться в атмосферне повітря). Порядок розроблення та затвердження таких нормативів затверджено постановою Кабінету Міністрів України;

- норматив гранично-допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела - гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду. Порядок розроблення та затвердження цих нормативів затверджено постановою Кабінету Міністрів України;

- технологічний норматив допустимого викиду забруднюючої речовини - гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин, який визначається у місці його виходу з устаткування.

Згідно зі ст. 6 Закону України  «Про охорону атмосферного повітря» для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних та інших окремих районів  можуть встановлюватися більш суворі нормативи екологічної безпеки  атмосферного повітря.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 Правове регулювання охорони атмосферного повітря

 

Згідно зі ст. 15 Закону України  «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації  та громадяни - суб'єкти підприємницької  діяльності, які здійснюють викиди забруднюючих речовин або впливи фізичних та біологічних факторів, що можуть призвести до виникнення надзвичайних екологічних ситуацій техногенного та природного характеру  або до надзвичайних екологічних  ситуацій, зобов'язані заздалегідь  розробити та погодити спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря  відповідно до закону. У разі виникнення таких надзвичайних екологічних  ситуацій керівники підприємств, установ, організацій та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані  негайно в порядку, визначеному  Законом України «Про захист населення  і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», повідомити про це органи, які здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря, і вжити заходів до охорони  атмосферного повітря та ліквідації причин і наслідків його забруднення.

Законодавство України містить  приписи щодо регулювання діяльності, яка впливає на погоду і клімат. Діяльність, спрямована на штучні зміни  стану атмосфери та атмосферних  явищ у господарських цілях, може здійснюватися підприємствами, установами і організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності тільки за дозволами, виданими спеціально уповноваженим центральним органом  виконавчої влади з питань охорони  навколишнього природного середовища або його територіальними органами, за погодженням із спеціально уповноваженим  центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я  або його територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади  та органами місцевого самоврядування. Порядок погодження і видачі дозволів на провадження діяльності, пов'язаної із штучними змінами стану атмосфери  та атмосферних явищ у господарських  цілях, затверджено постановою Кабінету Міністрів України.

Підприємства, установи, організації  та громадяни - суб'єкти підприємницької  діяльності зобов'язані відповідно до міжнародних договорів, згода  на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, скорочувати і в подальшому повністю припинити виробництво та використання хімічних речовин, що шкідливо впливають на озоновий шар, а також проводити роботу щодо зменшення викидів речовин, накопичення яких в атмосферному повітрі може призвести до негативних змін клімату. Це повністю відповідає Рамковій Конвенції ООН про зміну клімату та Кіотському протоколу до цієї конвенції, ратифікованим Україною.

Національне атмосфероохоронне законодавство України забороняє проектування, виробництво та експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів і установок, вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах яких перевищує нормативи або рівні впливу фізичних факторів.

Зафіксовані також вимоги до охорони атмосферного повітря  під час застосування пестицидів та агрохімікатів. Підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані  дотримуватися правил та вимог щодо транспортування, зберігання і застосування пестицидів та агрохімікатів з метою  недопущення забруднення атмосферного повітря.

Законодавством визначено  комплекс вимог до охорони атмосферного повітря під час видобування  корисних копалин та проведення вибухових  робіт. Видобування корисних копалин  та проведення вибухових робіт мають  проводитися з дотриманням вимог  щодо охорони атмосферного повітря  способами, які погоджені із спеціально уповноваженим центральним органом  виконавчої влади з питань охорони  навколишнього природного середовища, спеціально уповноваженим центральним  органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я, іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ст. 19 Закону України  «Про охорону атмосферного повітря»).