5.Використання  суміжних прав.

    1.   Використанням виконання е:

    1) доведення виконання до відома  публіки під час його здійснення;

    2) записування (фіксування) виконання  під час його здійснення, якщо  таке записування дає можливість сприйняття, відтворення та передачі виконання за допомогою технічних засобів;

    3) пряме чи опосередковане відтворення  запису виконання будь-яким способом  та у будь-якій формі;

    4)  продаж та інше відчуження оригіналу чи примірника запису виконання;

    5)  оренда оригіналу чи примірника запису виконання;

    6) забезпечення засобами зв'язку можливості доступу будь-якої особи до записаного виконання з місця та в час, обраних нею.

    2.   Використанням виконання е також інші дії, встановлені законом.

    1.Виконавцям належить ряд особистих немайнових і майнових прав. Виконавцю належить виключне право на використання виконання у будь-якій формі, включаючи право на одержання винагороди за кожний вид використання.

    Виключне  право на використання виконання  означає право дозволяти або  забороняти здійснення таких дій:

    1) доведення виконання до відома  публіки під час його здійснення;

    2) записування (фіксування) виконання  під час його здійснення, якщо  таке записування дає можливість сприйняття, відтворення та передачі виконання за допомогою технічних засобів;

    3) пряме чи опосередковане відтворення  запису виконання будь-яким способом та в будь-якій формі;

    4) продаж та інше відчуження  оригіналу чи примірника запису  виконання;

    5) оренда оригіналу чи примірника  запису виконання;

    6) забезпечення засобами зв'язку  можливості доступу будь-якої  особи до записаного виконання з місця та в час, обраних нею.

    2. Дозвіл на використання виконання  дає сам виконавець. Якщо виконання  здійснювалося колективом виконавців  — керівник колективу шляхом  укладання письмового договору  з користувачем. Якщо виконання  використовується в аудіовізуальному творі, то відповідним договором між виконавцем і постановником аудіовізуального твору передбачається передача виконавцем постановник прав у, викладених вище. При цьому виконавець зберігає право на винагороду за здачу в найом примірників. Проте використання прав виконавця обмежується лише аудіовізуальним твором і не виключає права виконавця на окреме використання звуку і зображення, зафіксованих в аудіовізуальному творі, якщо інше не передбачено договором.

    3. Якщо запис виконання використовується  у фонограмі на підставі відповідного договору, то виконавець разом із дозволом на використання виконання передає також право здавати в найом опубліковану фонограму. При цьому виконавець зберігає право на винагороду за здачу в найом примірників фонограми.

    Виконавець може укласти договір на використання свого виконання організацією мовлення для сповіщення в ефір або по кабелю. Цим договором передбачається передача виконавцем організації мовлення також права здійснення запису і його відтворення, якщо це прямо передбачено договором виконавця з організацією мовлення.

    Розмір  винагороди виконавцю за таке використання встановлюється в зазначеному договорі.

    Виключне  право на використання виконання, створеного за договором найму, належить особі, з якою виконавець перебуває в трудових відносинах (работодавцю), якщо договором не передбачено інше. Особисті немайнові права на виконання належать виконавцю.

    Виключні  права, що належать виконавцю, можуть передаватися за договором іншим особам. 

6.Права  виконавців. 

    Права виконавців розглянуті в Законі України про авторське право та суміжні права ст..33

    1. Виконавцям належить виключне право дозволяти чи забороняти публічне повідомлення їх виконань, фіксацію на матеріальному носії раніше незафіксованого виконання та передачу в ефір і по проводах їх виконань, а також відтворювати, розповсюджувати способом першого продажу або іншої передачі у власність чи володіння або способом оренди чи прокату фонограм, на яких зафіксовано їх виконання, незалежно від першого продажу або іншої передачі у власність чи володіння.

    2. Виключні права виконавців можуть передаватися іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання виконань, розмір і порядок виплати винагороди, термін дії договору і використання виконань тощо.

    3. Виконавцям належать особисті (немайнові) права на ім'я, на охорону своїх виступів від спотворення і на згадування свого імені у зв'язку з використанням виконання там, де це можливо.

    4. У тому разі, коли виконання використовується в аудіовізуальному творі, вважається, що виконавець передає організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, або продюсеру всі майнові права на виконання, якщо інше не встановлено договором.

    5. У разі, коли виконавець при першій фіксації виконання безпосередньо дозволить виробнику фонограми її подальше відтворення, вважається, що виконавець передав виробнику фонограми право на її розповсюдження способом першого продажу або іншої передачі у власність чи володіння, а також способом здачі в найом, в оренду, прокат та іншої передачі. При цьому виконавець зберігає право на одержання винагороди за вказані види використання виконання через організації, що управляють майновими правами на колективній основі. 
 
 
 

    7. Права виробників  фонограм.

    Майнові права виробників фонограм і виробників відеограм

 

    1. До майнових прав виробників  фонограм і виробників відеограм  належить їх виключне право  на використання своїх фонограм, відеограм і виключне право  дозволяти чи забороняти іншим особам:

    а) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь -якій формі і будь-яким способом;

    б) розповсюдження серед публіки фонограм, відеограм та їх примірників шляхом першого продажу або іншої передачі права власності;

    в) комерційний прокат фонограм, відеограм  і їх примірників, навіть після їх розповсюдження, здійсненого виробником фонограми чи відеограми або за їх дозволом;

    г) публічне сповіщення фонограм, відеограм  та їх примірників через будь-які  засоби зв'язку таким чином, що будь-яка  особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором;

    д) будь-яку видозміну своїх фонограм, відеограм;

    е) ввезення на митну територію України  фонограм, відеограм та їх примірників  з метою їх поширення серед публіки.

    2. Майнові права виробників фонограм  і виробників відеограм можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання фонограми (відеограми), розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору, строк використання фонограми (відеограми), територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

    Майнові права виробника фонограми чи відеограми, який є юридичною особою, можуть бути також передані (відчужені) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації юридичної особи - суб'єкта суміжних прав.

    3. Якщо фонограми, відеограми чи  їх примірники введені виробником  фонограми (відеограми) чи за його згодою у цивільний обіг шляхом їх першого продажу в Україні, то допускається їх наступне розповсюдження шляхом продажу, дарування тощо без згоди виробника фонограми (відеограми) чи його правонаступника і без виплати йому винагороди. Проте й у цьому випадку право здавання таких примірників фонограм (відеограм) у майновий найм чи комерційний прокат залишається виключно правом виробника фонограми (відеограми). 

    8.Права  організації мовлення.

    Майнові права організацій мовлення встановленні в Законі України ст.35

    1. До майнових прав організацій мовлення належить їх виключне право на використання своїх програм будь-яким способом і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:

    а) публічне сповіщення своїх програм  шляхом трансляції і ретрансляції;

    б) фіксацію своїх програм на матеріальному носії та їх відтворення;

    в) публічне виконання і публічну демонстрацію своїх програм у місцях з платним входом.

    Організація мовлення також має право забороняти поширення на території України чи з території України сигналу із супутника, що несе їх програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал із супутника не призначався.

    2. Майнові прва організації мовлення можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб і строк використання програми мовлення, розмір і порядок виплати винагороди, територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо.

    Майнові прва організаціі мовлення можуть бути також передані (відчужені) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації юридичної особи - суб'єкта суміжних прав. 
 
 

    9. Терміни охорони  суміжних прав

    Терміни охорони суміжних прав встановлені ст. 38 даного Закону.

    1. Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років після першої фіксації виконання або постановки. Особисті права виконавців охороняються безстроково.

    2.Права виробників фонограм охороняються протягом 50 років після першого опублікування фонограми, а якщо вона не була опублікована, то протягом 50 років після першої фіксації звукового запису.

    3.Організації ефірного віщання користуються зазначеними правами протягом 50 років після першої передачі в ефір або по кабельній мережі.

    4.Перераховані терміни починають стікати з 1 січня року, що слідує за роком, у якому мали місце дані юридичні факти.

    5.До спадкоємців виконавця і правонаступникам виробників фонограм і організацій віщання переходить право дозволяти або забороняти використання виконання, фонограми, передача в ефір і по кабельній мережі, а також право на одержання винагороди в період частини терміну, що залишилася.

    Виникнення і здійснення авторських і суміжних прав не потребує виконання яких-небудь формальностей (ст. 19, 31 Закону «Про авторське право і суміжні права»), оскільки тут охороняється насамперед форма твору, і для визнання творчого твору об'єктом авторського або суміжного права достатньо вираження його в будь-який об'єктивній формі, що дозволяє відтворювати результат творчості.

    У цьому складається їхня відмінність від інших об'єктів інтелектуальної власності, охорона яких припускає дотримання спеціального порядку визначення пріоритету, перевірку новизни і встановлення особливого режиму використання. Тому термін «промислова власність» рекомендується можливим для вживання в двох значеннях: у вузькому значенні, коли в це поняття включається право на винахід, корисну модель і промисловий зразок (патентне право), і в широкому значенні, тобто усі види інтелектуальної власності, за винятком авторських і суміжних прав, як-от всі ті, що підпадають під охорону після попереднього формального закріплення пріоритету.

    Список  літератури

1. Закон України «Про авторське право і суміжні права» в редакції від 11 липня 2001 року № 2627-ІІІ. – Режим доступу: http://zakon. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=3792-12.

2. Драпак Г. , Скиба М. Основи інтелектуальної власності : Навчальний посібник. – Хмельницький : ТУП, 2003. – 135 с.

3. . Цивільний кодекс України № 435-ІV від 16. 01. 03 року. – Режим доступу: http://www. yurincom. com/ua/afftar.

4.http://yurlib.ru/book_297_chapter_50_Glava_37._Pravo.html