Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Апреля 2012 в 18:23, реферат
Перші політичні партії в Україні виникли наприкінці XIX – на початку XX ст. Це були як буржуазні партії, так і партії соціал-демократичної спрямованості. Серед буржуазно-демократичних партій слід назвати Українську демократичну партію (УДП) та Українську радикальну партію (УРП), які виникли у 1904 р. Ці партії невдовзі об'єдналися в Українську радикально-демократичну партію (УРДП) кадетського спрямування. Вона виступала за демократизацію України, проти монархії у Росії та за автономію для України у складі демократичної Росії.
Заява про реєстрацію розглядається у двомісячний термін із дня надходження документів. У необхідних випадках орган, який реєструє, проводить перевірку відомостей, зазначених у поданих документах. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово в 10-денний термін.
При розгляді питання про реєстрацію можуть бути присутніми представники об'єднання громадян.
Зміни до статутних документів зареєстрованих об'єднань громадян підлягають обов'язковій реєстрації. Органи, що здійснюють реєстрацію об'єднань громадян, ведуть реєстр цих об'єднань. Розмір реєстраційного збору встановлює Кабінет Міністрів України.
Об'єднанню громадян може бути відмовлено у реєстрації, якщо його назва, статутний або інші документи, подані для реєстрації суперечать вимогам законодавства України.
У рішенні про відмову у реєстрації мають зазначатися підстави такої відмови. Це рішення може бути оскаржене у судовому порядку. Про відмову у реєстрації об'єднання громадян повідомляється у засобах масової інформації.
Громадські організації, їх спілки можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення Міністерству юстиції України, місцевим органам державної виконавчої влади, виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад депутатів.
Об'єднання громадян можуть використовувати власну символіку, яка затверджується відповідно до статуту організації. Символіка політичних партій не має відтворювати державні чи релігійні символи. Вона також підлягає державній реєстрації у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Припинення діяльності об'єднання громадян може бути проведено шляхом його реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску).
Реорганізація об'єднання громадян здійснюється згідно з його статутом. Реєструється новостворене об'єднання у порядку, встановленому цим законом.
Ліквідація об'єднання громадян здійснюється на підставі статуту або рішення суду.
Для реалізації цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані об'єднання громадян користуються правом:
– виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнових і немайнових прав;
– представляти і захищати власні законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах;
– брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо);
– ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об'єднання громадян, надавати допомогу в їх створенні;
– створювати установи та організації;
– одержувати від органів державної влади й управління та органів місцевого самоврядування інформацію, потрібну для реалізації цілей і завдань;
– вносити пропозиції до органів влади та управління;
поширювати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі;
– засновувати засоби масової інформації.
Громадські організації мають право засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей.
У порядку, передбаченому законодавством, політичні партії також мають право:
– брати участь у виробленні державної політики;
– брати участь у формуванні органів влади, представництва в їх складі;
– доступу під час виборчої кампанії до державних засобів масової інформації.
Об'єднання громадян користуються й іншими правами, передбаченими законами України. Вони можуть мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності.
Об'єднання громадян набуває права власності на кошти та інше майно, передане засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.
Політичні партії також мають право на майно, придбане від продажу суспільно-політичної літератури, інших агітаційно-пропагандистських матеріалів, виробів із власною символікою, проведення фестивалів, свят, виставок, лекцій, інших політичних заходів.
Громадські організації також мають право на майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності створених ними госпрозрахункових установ і організацій, заснованих підприємств.
Кошти та інше майно об'єднань громадян, у тому числі тих, що ліквідуються, не можуть перерозподілятися між їх членами і використовуються для виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовуються у дохід держави.
Право власності об'єднань громадян реалізують їх вищі статутні органи управління (загальні збори, конференції, з'їзди тощо) у порядку, передбаченому законодавством України та статутними документами.
Окремі функції щодо господарського управління майном вищі статутні органи управління можуть покладати на створювані ними органи, місцеві осередки або передавати спілкам об'єднань громадян.
З метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані об'єднання можуть здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій зі статусом юридичної особи, заснування підприємств у порядку, встановленому законодавством.
Політичні партії, створювані ними установи та організації не мають права засновувати підприємства, крім засобів масової інформації, та займатися господарською чи іншою комерційною діяльністю, за винятком продажу суспільно-політичної літератури, інших пропагандистсько-агітаційних матеріалів, виробів із власною символікою, проведення фестивалів, свят, виставок, лекцій, інших суспільно-політичних заходів.
Об'єднання громадян, створені ними установи та організації зобов'язані вести оперативний та бухгалтерський обліки, статистичну звітність, зареєструватися в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавством.
Державний контроль за діяльністю таких об'єднань здійснюється державними органами у порядку, передбаченому законодавством України.
Органи, що проводять легалізацію об'єднань громадян, здійснюють контроль за додержанням ними положень статуту. Представники цих органів мають право бути присутніми на заходах, які відбуваються з ініціативи об'єднань громадян, вимагати необхідні документи, одержувати пояснення. Наглядають за виконанням та додержанням законності об'єднаннями громадян органи прокуратури.
Контроль за джерелами та обсягами надходжень, сплатою податків об'єднаннями здійснюють фінансові органи та органи державної податкової інспекції. Об'єднання громадян у встановленому порядку подають фінансовим органам декларації про свої доходи та витрати.
Спеціальна комісія Верховної Ради України, до складу якої входять депутати – представники всіх наявних у парламенті політичних партій, розглядає їх фінансову діяльність за рік і доповідає про висновки на пленарному засіданні Верховної Ради України.
Посадові особи легалізуючих органів об'єднань і громадяни несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність за порушення законодавства про об'єднання громадян. Об'єднання громадян несуть відповідальність, передбачену законодавчими актами України.
Керівництво об'єднання громадян, яке не легалізувалося у встановленому законом порядку, чи якому відмовлено у легалізації, або примусово розпущено за рішенням суду, але продовжує діяти, а так само участь у діяльності таких об'єднань тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність.
За порушення законодавства можуть бути застосовані такі стягнення:
– попередження;
– штраф;
– тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності;
– тимчасова заборона (зупинення) діяльності;
– примусовий розпуск (ліквідація).
При вчиненні об'єднанням громадян правопорушення, яке не тягне за собою обов'язкового застосування іншого виду стягнення, передбаченого законом, відповідний легалізуючий орган виносить письмове попередження. У разі грубого або систематичного вчинення правопорушень, за поданням легалізуючого органу або прокурора на об'єднання громадян може накладатися штраф у судовому порядку.
З метою припинення незаконної діяльності об'єднання за поданням легалізуючого органу або прокурора суд може тимчасово заборонити окремі види діяльності або тимчасово заборонити діяльність об'єднання громадян терміном до трьох місяців. Тимчасова заборона окремих видів діяльності об'єднання може здійснюватись шляхом встановлення заборони на проведення масових заходів (зборів, мітингів, демонстрацій тощо), банківських операцій, операцій із матеріальними цінностями, здійснення видавничої діяльності тощо.
За поданням органу, який звертався до суду щодо тимчасової заборони окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян, суд може продовжити термін. При цьому загальний термін тимчасової заборони не має перевищувати шість місяців.
При усуненні причин, що стали підставою для тимчасової заборони, за клопотанням об'єднання громадян його діяльність у повному обсязі може відновити суд.
За поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об'єднання примусово розпускається (ліквідується) у випадках:
1) вчинення дій, передбачених ст. 4 Закону "Про об'єднання громадян";
2) систематичного або грубого порушення вимог ст. 22 Закону "Про об'єднання громадян";
3) продовження протиправної діяльності після накладання стягнень, передбачених цим законом;
4) зменшення кількості членів політичної партії до числа" коли вона не визнається як така.
Суд одночасно вирішує питання про припинення випуску друкованого засобу масової інформації об'єднання громадян, яке примусово розпускається.
Про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян реєструючий орган протягом п'ятнадцяти днів після набрання рішенням суду законної сили повідомляє у засобах масової інформації.
Рішення про примусовий розпуск всеукраїнських та міжнародних громадських організацій на території України приймається судом.
Громадські організації, їх спілки відповідно до своїх статутів можуть засновувати або вступати в міжнародні громадські (неурядові) організації, утворювати міжнародні спілки об'єднань громадян, підтримувати прямі міжнародні контакти і зв'язки, укладати відповідні угоди, а також брати участь у заходах, що не суперечать міжнародним зобов'язанням України.
Політичні партії мають право засновувати або вступати в міжнародні спілки, статутами яких передбачено створення лише консультативних або координуючих центральних органів.
Міжнародні громадські організації, філії, відділення, представництва, інші структурні осередки громадських (неурядових) організацій іноземних держав на території України діють відповідно до Закону "Про об'єднання громадян", інших законодавчих актів України.
Легалізована громадська організація, що виступила засновником, стала членом міжнародної організації або іншим шляхом поширила свою діяльність на територію іноземної держави, зобов'язана в місячний термін подати необхідні документи для реєстрації в Міністерстві юстиції України як міжнародна, якщо інше не передбачено законами України.
Порядок реєстрації філій та інших структурних осередків громадських організацій іноземних держав встановлює Кабінет Міністрів України.