Політичні партії як елементи політичної системи суспільства

 

 

РЕФЕРАТ

 

Курсова робота:65с.,25 джерел,3 додатки.

Як об’єкт дослідження  в курсовій роботі визначені процеси виникнення, історичного розвитку, утворення, функціонування та припинення діяльності політичних партій як основних інститутів політичної системи суспільства.

Мета цієї курсової роботи полягає у визначенні основних принципів  та аспектів функціонування політичних партій та їх ролі і місця у політичній системі суспільства.

Методологія дослідження.Дослідження  проводилося на основі філософських, загальнонаукових та спеціально-наукових методів. Метод філософської діалектики дозволив визначити динаміку взаємовідносин держави і політичних партій. Метод  синергетики дав змогу виявити  неоднолінійність еволюції громадянського суспільства, багатопартійності, законодавства щодо діяльності політичних партій. За допомогою формально-догматичного методу (інструментарій юридичної техніки) було здійснено аналіз нормативних приписів законодавчих актів України, присвячених організаційно-правовим питанням функціонування політичних партій. Історико-описовий і історико-правовий методи стали у нагоді при висвітленні питання про розвиток партійного будівництва в незалежній України.

АНУЛЮВАННЯ  РЕЄСТРАЦІЙНОГО СВІДОЦТВА, ВИБОРИ, ДІЯЛЬНІСТЬ В ПАРЛАМЕНТІ ТА УРЯДІ, ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ, ПОЛІТИЧНА  СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА, ПРОГРАМА, РЕЄСТРАЦІЯ, СТАТУТ, ФОРМУВАННЯ БАГАТОПАРТІЙНОСТІ

 

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.  Політична партія:загальна характеристика поняття

1. Поняття політичної партії
2. Класифікація політичних партій
3. Функції, права та обов’язки партій
4. Партії в політичній системі суспільства

РОЗДІЛ 2. Функціонування політичної партії

2.1.    Створення політичної партії

2.2.    Ідеологічна  діяльність партії. Програма. Статут

2.3.   Діяльність політичних партій в парламентах і урядах

2.4.    Припинення  діяльності партії

РОЗДІЛ 3. Формування багатопартійності в Україні

ВИСНОВКИ

спИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК А. Перелік діючих українських партій станом на листопад 2010 року

ДОДАТОК Б. Статут партії «Батьківщина»

ДОДАТОК В. Програма Партії регіонів України

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Невід'ємною частиною політичної системи сучасного демократичного суспільства є політичні партії.

Політична партія - це організація, що об'єднує на добровільній основі найактивніших представників тих  чи інших класів, соціальних верств та груп.

Основним призначенням партії є політична освіта мас та надання  цілеспрямованого й організованого характеру діям цих мас для  захисту власних інтересів. Як свідчить історична практика, політичні партії в усіх країнах створювалися як інструмент боротьби за владу та перенесення  інтересів різних ідейно-політичних течій у реальну політику держави. Звідси випливає й головна мета їхньої діяльності - захист соціально-політичних інтересів певних груп населення. Саме заради реалізації цих інтересів  і ведеться боротьба за завоювання й утримання влади.

В сучасній Україні ідеї політичного плюралізму і багатопартійна політична система дістала своє закріплення на конституційному  рівні, який виражається в признанні  права громадян на об'єднання в  політичні партії і громадські організації, організації суспільного життя  на принципах політичного, економічного і ідеологічного бага. Політичні партії в Україні намагаються сприяти формуванню і вираженню політичної свободи громадян, приймають участь у виборах. Крім Конституції статус політичних партій в Україні закріплено в Законі України "Про об'єднання громадян", а також у виборчому законодавстві.

Актуальність  теми дослідження. Політичні партії як одне з важливих досягнень цивілізації, є суттєвим, іноді вирішальним елементом політичної системи. Вони відображають інтереси, потреби і цілі певних соціальних груп, виступають посередниками між громадянами і політичною системою та виконують роль політичного інструменту у формуванні й використанні державно-політичної влади. Становище і діяльність політичних партій є показниками демократичної природи суспільства й характеризують ступінь його політичного та правового розвитку.

Ступінь наукової розробки теми. Даної теми у своїх наукових роботах торкалися М.В.Цвік, М.С.Кельман, О.Ф.Скакун, А.А.Афонін, А.О.Білоус,Б.О.Ярош,О.В.Бабкіна та ін.. Також більшість положень з обраної мною теми сформульовані у чинному законодавстві.

Об’єкт дослідження – політична партія

Предмет – діяльність політичної партії, як суб’єкта суспільних відносин.

Мета дослідження полягає у тому, щоб всебічно з’ясувати стан організації та діяльності партій в політичній системі суспільства,визначити їх місце і роль.

Реалізація поставленої  мети зумовила необхідність вирішення  таких завдань:

• дати визначення поняття «політична партія»;
• виявити основні критерії для класифікації політичних  партій та навести приклади таких класифікацій ;
• аналізуючи чинне законодавство окреслити основні права і обов’язки політичних парій;
• дослідити категорію “функції політичних партій” як елемент політичної і правової термінології;
• простежити шлях утвердження політичної партії як основного елемента політичної системи суспільства;
• дослідити функціонування політичної партії: її утворення, основні напрямки діяльності та припинення її діяльності;
• виявити структуру, сутність та призначення таких важливих для будь-якої партіїї організаційних документів як статут і програма;
• окреслити ідеологічні напрямки діяльності політичних партій;
• простежити основні етапи формування багатопартійності в Україні.

Структура. Дана робота структурно складається з вступу,трьох розділів,кожен з яких включає в себе декілька пунктів, висновків, списку використаних джерел та трьох додатків.

 

 

 

Розділ 1

Політична партія:загальна характеристика поняття

 

1. Поняття політичної партії

 

За визначенням «Великого  енциклопедичного юридичного словника», політична партія – це добровільне об’єднання громадян, які є прихильниками певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку. Має за мету сприяти формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Автор підручника «Загальна  теорія держави і права» М.В. Цвік визначає партію як інститут громадянського суспільства, покликаний визначати  політичні шляхи та напрямки його розвитку, реалізовувати їх через вибори до представницьких органів влади та діяльність в їх складі або контролювати їх у разі перебування в опозиції.

Відповідно до Закону України «Про політичні партії», партія – це зареєстроване згідно з законом добровільне об’єднання громадян-прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян,бере участь у виборах та інших політичних заходах.

На мою думку найбільш влучним є визначення,сформульоване  у Законі України «Про політичні  партії», адже важливою рисою будь-якої політичної партії є те,що вона обов’язково  повинна бути зареєстрована державою.

Які ж ознаки  має політична  партія, чим вона відрізняється від  інших організацій?

По-перше, політична партія становить певну організацію, тобто  є колективною структурою ієрархічного характеру, яка має внутрішній розподіл завдань та орієнтована на досягнення певних цілей, для чого вона координує  діяльність багатьох людей.

По-друге, партії є різновидом громадських об’єднань і тому повинна мати притаманні їм ознаки. Будь-яке громадське об’єднання має  бути засноване на таких універсальних  принципах: недержавному характері, добровільності, самоврядуванні, гласності, законності організації і діяльності, реалізації та захистів особистих прав і свобод членів, некомерційних цілях.

Політична партія має двоїсту  природу, оскільки вона, з одного боку, є організацією політичною і входить  до класифікаційної групи політичної системи разом із державою, а з  другого – є організацією громадською  і входить до класифікаційної  групи недержавних об’єднань (громадянського суспільства).

Отже, поняття політичної партії є досить широким, адже воно поєднує у собі ознаки як громадської  організації, так і політичної.

 

2. Класифікація політичних партій

 

Існують різні класифікації політичних партій, а оскільки в  сучасному світі діє велика кількість  різноманітних партій, то й класифікувати  їх можна за різними підставами. Такий поділ певною мірою умовний, одначе можна вирізнити декілька найбільш значних груп партій.

За класовою визначеністю:

• буржуазні;
• селянські;
• робітничі, зокрема комуністичні, соціалістичні та соціал-демократичні.

Причому до кожного типу належать і відповідні прошарки інтелігенції.

За ставленням до суспільного  прогресу:

• радикальні (у тому числі революційні);
• реформістські;
• консервативні;
• реакційні;
• контрреволюційні.

За ставленням до влади:

• правлячі;
• опозиційні;
• нейтральні або центристські (умовно, позаяк абсолютно нейтральних до влади партій у політиці не існує).

За формами і методами правління:

• ліберальні;
• демократичні;
• диктаторські.

За принципами організації  та членства:

• кадрові;
• масові.

За місцем у системі  влади:

• легальні;
• нелегальні.

За ідеологічним спрямуванням:

• комуністичні;
• соціалістичні;
• фашистські;
• неофашистські;
• ліберально-демократичні;
• націоналістичні;
• анархістські та ін.

За віросповіданням:

• християнські;
• мусульманські.

Називають іще партії прагматичні (виборчі), парламентські, харизматично-вождистські  та інші.

За певними критеріями можна класифікувати і політичні партії в Україні. Такими критеріями можуть бути:

• ставлення до державного суверенітету;
• соціально-економічні пріоритети;
• ідейно-політичні засади тощо.

За ідейно-політичним спрямуванням в Україні можна вирізнити  такі типи партій:

• національно-радикальні;
• національно-демократичні;
• загальнодемократичні;
• соціалістичного спрямування;
• національних меншин.

Залежно від багатьох обставин, а надто від характеру наявного політичного режиму, в кожній країні складається певна партійна система.

Враховуючи підходи різних авторів, можна виокремити різні  типи партійних систем:

• однопартійна, коли в країні е одна правляча партія, а діяльність інших не допускається;
• домінантна, тобто з переважаючою партією, яка за підсумками виборів незмінне залишається при владі протягом десятків років;
• двопартійна (біпартизм), коли дві найбільші, найвпливовіші партії в країні поперемінне внаслідок виборів самостійно здійснюють владу;
• трипартійна, яку ще називають двохзполовинною (2,5) партійною системою і яка характеризується тим, що жодна з двох найбільших партій країни самостійно не може сформувати уряд, а тому потребує для цього підтримки третьої партії, значно меншої від них, але яка постійно представлена у парламенті;
• чотирипартійна, або двоблокова, партійна система, яка відзначається наявністю блоку правих та блоку лівих партій, що змагаються між собою за владу, навперемін здобуваючи її;
• партійна система обмеженого, чи поміркованого, плюралізму, якій притаманні відсутність антисистемних партій і двосторонньої опозиції, орієнтованість на участь в уряді, в коаліційних кабінетах, незначна ідеологічна різниця між партіями;
• партійна система крайнього, або поляризованого, плюралізму, якій властиві наявність антисистемних партій, двосторонньої опозиції зліва і справа, стан перманентного конфлікту між опозицією зліва і справа, сильне ідеологічне розмежування між ними;
• атомізована партійна система, про яку говорять як про систему, коли зникає необхідність у точному підрахунку числа партій. Тут виникає поріг, за яким кількість партій — десять, двадцять чи більше вже не має великого значення.