Важлива роль у збереженні міжетнічної
злагоди в усіх регіонах України належить
створенню державою сприятливих умов
для національно-культурного розвитку
як національних меншин в Україні, так
і українців, які проживають у країнах
близького і далекого зарубіжжя. Ці питання
повинні бути предметом розвитку міждержавних
відносин і вирішуватися на користь народів
усіх країн.
Природною
основою трудових ресурсів є народонаселення.
Роль його як основи суспільного виробництва
полягає в тому, що воно виступає споживачем
матеріальних благ і тим самим зумовлює
розвиток насамперед галузей, які орієнтуються
у своєму розміщенні на споживача. Однак,
найважливішою характерною рисою народонаселення
є те, що воно є природною основою формування
трудових ресурсів, найголовнішого елемента
продуктивних сил, які відіграють вирішальну
роль як фактор розміщення трудомістких
галузей господарства.
Людина
є, з одного боку, активною продуктивною
силою, що своєю трудовою діяльністю забезпечує
виробництво матеріальних засобів свого
існування та надання необхідних їй послуг,
а з іншого, - вона є споживачем продуктів
праці, які забезпечують її життєдіяльність.
Як бачимо, населення і економіка являють
собою певну єдність: людські потреби
зумовлюють появу нових виробництв та
послуг, а останні, в свою чергу, впливають
відповідним чином на людей. Виходячи
з того, що людина є основним творцем суспільного
багатства, можна стверджувати, що чисельність
населення та кваліфікація його працездатної
частини є фактором, який обумовлює можливості
економічного розвитку.
Висновок
до Розділу 2.
- Основою будь-яких
трудових ресурсів є народонаселення.
- Основним
джерелом поповнення трудових ресурсів
є молодь, яка вступає в працездатний
вік.
- Аналіз
даних балансів трудових ресурсів за
останнє десятиліття показує, що чисельність
зайнятого населення в економіці України
щорічно зменшується.
- Нинішній
етап соціально-економічного розвитку
України не забезпечує повного і
ефективного використання трудових
ресурсів.
- Кількість
трудових ресурсів не завжди пропорційна
чисельності населення.
- Зростаючий
дефіцит трудових ресурсів є гальмівним
фактором розміщення продуктивних сил.
- Перехід промислових
підприємств на нові умови господарювання
передбачає плату державі за трудові
ресурси.
-
Впровадження орендних форм організації
сільськогосподарського виробництва
позитивно впливає на забезпечення його
робочою силою.
Висновки
- Трудові ресурси
– це сукупність працездатного населення,
віком від 16 до 59 років. Оскільки населення
є основним джерелом трудових ресурсів,
то саме економічно-активне населення
і визначає процес формування трудових
ресурсів.
- Термін
„трудові ресурси” вперше ввів в економічну
літературу відомий економіст С.Г.Струмілін
в 1922 році. Під трудовими ресурсами
він розумів робочу силу даної
країни або народу у віці 16-49 років.
- Трудові ресурси
формуються в процесі суспільного
відтворення, а це не що інше, як розвиток
продуктивних сил людства.
- Усі зайняті
трудові ресурси розподіляються
за різними видами зайнятості: зайняті
в суспільному виробництві (зайняті
на державних та кооперативних підприємствах
та в організаціях); зайняті в домашньому
та особистому підсобному сільському
господарстві та зайняті індивідуальною
трудовою діяльністю; зайняті на навчанні
з відривом від виробництва; зайняті у
сфері військової діяльності (військовослужбовці).
Окрему групу становлять безробітні.
- Рівень
безробіття є досить диференційованим
по окремих регіонах України.
- Враховуючи
демографічну ситуацію, яка склалася
в різних регіонах України, можна передбачити,
що при нинішньому рівні створення нових
робочих місць у західних областях і природному
прирості населення рівень безробіття
в майбутньому набуде в цьому регіоні
ще більшої гостроти.
- Структура
зайнятості віддзеркалює структуру
господарства країни, рівень розвитку
окремих галузей, функціональну структуру
поселень. У розвинутих країнах зайнятість
у промисловості становить 25-40 %, а кількість
зайнятих у сільському господарстві постійно
зменшується. Водночас до 35-50 % зростає
кількість зайнятих у невиробничій сфері.
- Чим нижчий
рівень промислового розвитку, тим
менша частка населення зайнята у невиробничій
сфері.
- Система балансів
і балансових розрахунків розробляється
по окремих регіонах і в цілому
по державі.
- Впровадження
ринкових механізмів господарювання вимагає
від держави, регіональних органів
управління завчасної розробки та реалізації
соціальних гарантій у сфері зайнятості
населення працездатного віку.
|
США
|
Японія
|
ФРН
|
Польща
|
Індія
|
Китай
|
Сільське,
лісове |
|
|
|
|
|
|
та
рибне господарство
|
2,9
|
5,8
|
3,3
|
23,0
|
60,9
|
56,4
|
Індустріальні
галузі (гірничодобувна та
|
|
|
|
|
|
|
обробна
промисловість,
|
|
|
|
|
|
|
енергетика,
будівництво, транспорт)
|
30,1
|
40,2
|
43,0
|
37,4
|
20,6
|
25,2
|
Обслуговуючі
галузі
|
|
|
|
|
|
|
(торгівля,
сфера
|
|
|
|
|
|
|
обслуговування,
фінанси, адміністрація)
|
67,0
|
54,0
|
53,7
|
39,6
|
18,5
|
18,4
|
Використана
література
- Завіновська
Г. Т. Економіка праці : навч. посіб. / Г.
Т. Завіновська. – К. : КНЕУ, 2003. – 300 с.
- Ким М. П. Трудовой
потенциал и занятость : учеб. пособ.
/ М. П. Ким. – Харьков : Изд-во ХГУ,
2003. – 112 с.
- Пітюлич М.
І. Трудовий потенціал регіону : стратегія
розвитку і функціонування / М. І. Пітюлич,
М. І. Бібен, В. В. Мікловда. – Ужгород : Карпати,
2000. – 138 с.
- Яркін П. І.
Тенденції ринку праці в Україні / П. І.
Яркін // Фінанси. – 2005. – № 12. – С. 23–27.
- Економіка
підприємства: Підручник/ за заг. ред. С.Ф.
Покропивного. _ Вид. 2-ге, перероб. та доп.
– К.: КНЕУ, 2001. – 528 с.
- Фінансово-економічний
аналіз: Підручник/ за ред. П.Ю. Буряка.
– К.: «Професіонал», 2004. – 528 с.
- Колот А.М.
Мотивація персоналу: Підручник. – К.:
«КНЕУ», 2005. – 358 с.
- Венедиктов
В. С. Трудовое право Украины
(общая часть) : учебное пособие
/ В.С. Венедиктов. – Симферополь
: ДОЛЯ,2004. – 164 с.
- Грішнова
О. А. Економіка праці та соціально–трудові
відносини : підручник / О. А. Грішнова.
– К. : Знання, 2004. – 535 с.
- Писаревська
Т. А. Інформаційні системи і технології
в управлінні трудовими ресурсами: Навч.
посібник. — 2-ге вид., перероб. і доп. —
К.: КНЕУ, 2000. — 279 с.
- Прокопенко
В. I. Трудове право України: Підручник.
— X.: Фірма «Консум», 1998. - 480 с.
- Васильченко
В. С. Державне регулювання зайнятості:
Навч. посібник. - К.: КНЕУ,2003.-252с.
- Качан Є.П.,
Щущпанов Д.Г, Управління трудовими ресурсами:
Навч. посібник. - К.: Вид. Дім „Юридична
книга", 2005. - 358-с.
- Осовська
Г-.В., Крушельницька О.В. Управління трудовими
ресурсами: Навчальний посібник. - К.: Кондор,
2003.-224 с.
- Павлюк В
Д., Приступ а М.І., Старун В.І. Соціальна
політика: Навч. посіб. -Хмельницький. ХНУ.
2006. г-214 с.
- "Україна:
аспекти праці"
- " Економічний
часопис"
- "Зайнятість"
- "Праця
і зарплата"
- "Персонал"
- "Економіст"
- "Економіка
України"
- "Народонаселенні
" та інші.
План
Вступ…………………………………………………………………………3
Розділ 1. Трудові
ресурси, як фактор виробництва………………………5
- Трудові ресурси:
стан, структура та особливості формування
в сучасних умовах…………………………………………………………..………..5
- Необхідність
ефективного використання трудових ресурсів
в ринковій економіці……………………………………………………………...….11
Висновки до
Розділу 1………………………………………………………18
Розділ 2. Особливості
формування трудових ресурсів в Україні………..19
2.1 Стан та
проблеми використання трудових
ресурсів в Україні………19
2.2 Перспективи
розвитку трудових ресурсів у
межах України в умовах демографічної
кризи………………………………………………………..23
Висновки до
Розділу 2…………………………………… ……………
….34
Висновки …………………………………………………………………....35
Додатки……………………………………………………………………..37
Список використаних
джерел…………………………………………….38