Виборча система України

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Як і Закон України "Про вибори народних депутатів України", цей Закон у гл. 1 фіксує основні принципи й засади виборів Президента України. Конституція України передбачає, що Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням строком на п'ять років. Далі встановлюється, що вибори Президента України можуть бути черговими, позачерговими (достроковими) і повторними. Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України. Рішення про проведення виборів Президента України ухвалює Верховна Рада України не пізніш як за шість місяців до закінчення терміну повноважень Президента України і за чотири місяці до дня виборів. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період 90 днів од дня припинення повноважень. Вибори призначаються на неділю або інший неробочий день, про що повідомляється через засоби масової інформації. Для проведення виборів створюються 27 виборчих округів (по одному в Республіці Крим, областях України, містах Києві та Севастополі). Виборчі округи поділяються на виборчі дільниці, з кількістю від 20 до 3000 виборців, а у виняткових випадках - з меншою               чи               більшою               кількістю               виборців.
Організацію та проведення виборів Президента України здійснює Центральна виборча комісія з виборів народних депутатів України - Центральна виборча комісія з виборів Президента України, окружні та дільничні комісії.
Право висувати кандидатів у Президенти України належить громадянам України, які мають право голосу. Вони реалізують це право через політичні партії та їхні виборчі блоки, зареєстровані відповідним чином, а також через збори виборців. Реєстрація претендентів як кандидатів у Президенти України здійснюється Центральною виборчою комісією не пізніш як на п'ятий день після подання всіх необхідних для реєстрації документів.
Особа, яка отримала посвідчення про реєстрацію її як кандидата в Президенти України, має право вести передвиборчу агітацію та користуватися передбаченими               в               законодавстві               гарантіями               діяльності.
Час і місце, організація і порядок голосування, підрахунок голосів на виборчій дільниці та підведення підсумків голосування у виборчому округу відбуваються в порядку, передбаченому Законом України "Про вибори народних депутатів України". Центральна виборча комісія з виборів Президента України на підставі протоколів окружних виборчих комісій не пізніш як у тижневий строк після виборів установлює результати виборів Президента України. Вибори вважаються такими, що відбулися, якщо в них узяло участь більше половини виборців, внесених до списків виборців. Обраним Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, що взяли участь у голосуванні.
Конституція додає до цього, що Президент України вступає на пост не пізніше як через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів. Вступаючи на пост. Президент України складає присягу на урочистому засіданні Верховної Ради України, текст і порядок проголошення якої визначається Конституцією України.

Порядок обрання Президента України визначається Конститу­цією України (ст. 103) та Законом України «Про вибори Президен­та України» в редакції Закону від               18               березня               2004               р.
Загальні умови президентських виборів. Президент України обирається безпосередньо виборцями. Такий спосіб обрання глави держави звичайно використовується в державах із президентськи­ми та квазіпрезидентськими формами правління, де реалізується модель «жорсткого» поділу влади. Це пов'язано з тим, що подібна модель передбачає необхідність формування виконавчої гілки вла­ди непарламентським шляхом (у президентських республіках ви­конавча влада здійснюється безпосередньо главою держави, а в квазіпрезидентських - урядом та іншими органами виконавчої влади, які формуються главою держави) з тим, щоб забезпечити її відносну автономність відносно               законодавчої               гілки               влади.
Згідно з Конституцією України вибори Президента України здійснюються на основі загальних принципів виборчого права України - вільних виборів, загального, рівного та прямого вибор­чого права шляхом таємного голосування.
Конституція України встановлює додаткові, порівняно з вибо­рами народних депутатів чи місцевими виборами, обмеження що­до пасивного виборчого права громадян               на               виборах               Президента               України:
- по-перше, підвищується віковий ценз для пасивного виборчо­го права (з 18 на місцевих виборах і 21 року на виборах народ­них депутатів України до 35 років на виборах Президента Украї­ни). Це обумовлено тим, що діяльність глави держави потребує значного життєвого і політичного досвіду, належного освітнього рівня, здатності до вирішення складних політичних, правових, економічних і соціальних проблем, а це, своєю чергою, досягаєть­ся з відповідним               віком;
- по-друге, на виборах Президента України для пасивного ви­борчого права встановлюється ценз осілості- десять останніх перед днем виборів років проживання в Україні. Це обмеження обумовлене тим, що глава держави мусить бути досить добре обі­знаний з різними аспектами суспільного життя країни,               його               мають               добре               знати               виборці;
- по-третє, для пасивного виборчого права встановлюється мов­ний ценз:
- по-четверте, встановлюються заборона одній і тій самій осо­бі обиратися Президентом України більше ніж: два строки під­ряд. Обрання на третій або четвертий строк також можливе, але тільки після відповідної перерви.
Отже, Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг 35-річного віку, має право го­лосу, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років.
Порядок і строки призначення виборів Президента Украї­ни. Вибори Президента України можуть бути черговими, позачер­говими і повторними; призначаються               вони               Верховною               Радою               Ук­раїни.
При цьому чергові вибори Президента України проводяться із закінченням конституційного строку повноважень Президента України. Дата їх проведення чітко визначена в Конституції Украї­ни - остання неділя жовтня п'ятого року повноважень Президента України, а призначаються вони Верховною Радою України не піз­ніш як за 130 днів до дня виборів.
Позачергові вибори Президента України відбуваються в остан­ню неділю 90-денного               строку               з               дня:
1) проголошення Президентом України особисто заяви про свою відставку на засіданні               Верховної               Ради              України;
2) опублікування рішення Верховної Ради України про під­твердження неможливості виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;
3) опублікування рішення Верховної Ради України про усунен­ня Президента України               з               поста              в               порядку              імпічменту;
4) прийняття постанови Верховної Ради України про призна­чення позачергових виборів               у               разі               смерті              Президента               України.
Повторні вибори Президента України проводяться у випад­ках:
1) якщо до виборчого бюлетеня для голосування було включе­но не більше двох кандидатів на пост Президента України і жод­ного з них не було обрано;
2) якщо всі кандидати на пост Президента України, включені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повторного го­лосування зняли свої кандидатури.
Повторні вибори Президента України відбуваються в останню неділю 90-денного строку від дня прийняття постанови Верхов­ної Ради України про їх призначення.
Висування і реєстрація кандидатів на пост Президента України. Право висування кандидатів на пост Президента України реалізується громадянами України через політичні партії та їх ви­борчі блоки (далі - партії (блоки), а також самовисуванням у по­рядку, визначеному Законом України «Про вибори Президента               України»,               (статті               44-48).
Реєстрація кандидата на пост Президента України здійснюється Центральною виборчою комісією за умови отримання таких доку­ментів:
1) анкети кандидата на пост Президента України за формою, встановленою Центральною виборчою комісією (заповнюється кандидатом особисто);
2) автобіографії особи, висунутої кандидатом, обсягом до двох тисяч друкованих знаків, що обов'язково повинна містити: прі­звище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік і місце народження, ві­домості про громадянство, освіту, трудову діяльність, посаду (за­няття), місце роботи, громадську роботу (зокрема на виборних по­садах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання із зазначенням часу проживання в Україні, відомості про судимість, не погашену і не               зняту               в               установленому               законом               порядку;
3) передвиборної програми кандидата, викладеної державною мовою, обсягом до               12               тис.               друкованих               знаків;
4) документа про внесення грошової застави (вноситься партією (партіями, що входять до блоку), яка висунула кандидата на пост Президента України, або кандидатом на пост Президента України в безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної ви­борчої комісії в розмірі 500 тис. гривень)1;
5) декларації про майно та доходи відповідно до ст. 50 цього Закону;
6) фотографій кандидата за розмірами та в кількості, встанов­леними Центральною               виборчою               комісією.
Для реєстрації кандидатом у Президенти України особи, вису­нутої партією (блоком), крім документів, передбачених ч. 1 цієї статті, подаються також такі документи:
1) подання про реєстрацію кандидата, підписане керівником партії (керівниками партій, що входять до блоку) та скріплене пе­чаткою партії (печатками               партій,               що               входять               до               блоку);
2) копії свідоцтва про реєстрацію партії (партій, що входять до блоку) та її статуту (статутів партій, що входять до блоку), за­свідчені Міністерством юстиції               України               після               початку               виборчого               процесу;
3) витяг із протоколу з'їзду (зборів, конференції) кожної партії, що увійшла до складу виборчого блоку, про утворення виборчого блоку, засвідчений підписом керівника партії та скріплений печат­кою цієї партії - в разі висунення кандидата блоком;
4) угода про утворення виборчого блоку (в разі висунення кан­дидата блоком);
5) витяг із протоколу з'їзду (зборів, конференції) партії (між-партійного з'їзду (зборів, конференції) партій, що входять до бло­ку) про висунення кандидата на пост               Президента               України               від               пар­тії               (блоку);
6) заява особи, висунутої кандидатом, про згоду балотуватися кандидатом на пост               Президента               України               від               цієї               партії               (блоку).
Подання зазначених документів до Центральної виборчої комі­сії для реєстрації кандидатів закінчується за 90 днів до дня виборів Президента України, а сама реєстрація закінчується не пізніше ніж за 85 днів до дня виборів.
На підтримку кандидата на пост Президента України має бути зібрано не менш як 500 тис. підписів виборців, які мають право го­лосу, зокрема не менш як по 20 тис. підписів у кожному з двох третин регіонів (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) України. Підписні листи передаються до Цент­ральної виборчої комісії не пізніш як за 40 днів до дня виборів, а в разі неподання в цей термін необхідної кількості підписів на під­тримку кандидата на пост Президента України Центральна вибор­ча комісія звертається до Верховного Суду України щодо скасу­вання рішення про реєстрацію відповідного               кандидата               на               пост Президента               України.
Результати виборів Президента України встановлює Цент­ральна виборча комісія на підставі протоколів територіальних виборчих комісій про підсумки голосування в межах відповідних територіальних виборчих округів на підставі протоколів терито­ріальних виборчих комісій не пізніш як на десятий день од дня               виборів.
Обраним у день виборів Президентом України вважається кан­дидат, який одержав на виборах більше половини голосів вибор­ців, які взяли участь у голосуванні.
Якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і за результатами голосування у день виборів Президента України жодного кандидата не було обрано, Центральна виборча комісія приймає рішення про звернення до Верховної Ради Украї­ни з поданням про призначення повторних виборів Президента               України.
Якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів було включено більше двох кандидатів на пост Президента України і за результатами голосування у день виборів Президен­та України жоден кандидат не був обраний відповідно, Цент­ральна виборча комісія приймає рішення про проведення повтор­ного голосування, яке призначається на третю неділю після дня               виборів.
Обраним Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
Строк повноважень Президента України - п 'ять років. Ново­обраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через ЗО днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України, після чого Центральна виборча комісія вручає ново­обраному Президентові України посвідчення Президента України. Урочиста церемонія вступу на посаду глави держави отримала на­зву інавгурація.
Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу в п'ятиденний строк після офіційного оголошення резуль­татів виборів.
Текст присяги Президента України встановлено в ст. 104 Конс­титуції України: «Я, (ім'я та прізвище), волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Віт­чизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свобо­ди громадян, додержуватися Конституції України і законів Украї­ни, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити               авторитет               України               у               світі».
Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного СудуУкраїни.
Умови та процедура відставки Президента України не отрима­ли чіткої регламентації в Конституції та в чинному "законодавстві України. Звичайно під відставкою розуміють залишення державної посади особою, що її займає, за власним бажанням або усунення її з цієї посади через причини об'єктивного чи суб'єктивногоха­рактеру'.
У конституційному праві відставка виступає важливою фор­мою політичної відповідальності відповідних органів державної влади та посадових осіб, проте вона може стати результатом як особистих причин, так і об'єктивних наслідків. Наприклад, від­ставка Кабінету Міністрів України внаслідок прийняття Верхов­ною Радою України резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України, або добровільна відставка міністра через його незгоду з політикою уряду. Аналіз положень статей 108, 109 Конституції України дозволяє зробити висновок, що під відставкою Президен­та України слід розуміти залишення поста Президента України виключно з власної ініціативи і при забезпеченні повної добровіль­ності               прийняття               такого               рішення.
Відставка Президента України набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Вер­ховної Ради України.
Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я згідно зі ст. 110 Конституції України має бути встановлена на засіданні Верховної Ради України і під­тверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України,-за зверненням Верховної Ради України і медичного висновку. Не­можливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я, як уявляється, означає такий стан здоров'я Пре­зидента України, внаслідок якого він не лише не може виконувати свої обов'язки на час обговорення цього питання Верховною Ра­дою України, а й не зможе їх виконувати і в майбутньому. Це означає, що тимчасовий розлад здоров'я не може бути підставою для прийняття рішення про дострокове припинення повноважень Президента України внаслідок неможливості виконання ним своїх повноважень               за               станом               здоров'я.
За загальним правилом, Президент України як глава держави не несе політичної або юридичної відповідальності за свої дії. Юридична невідповідальність гарантується інститутом недотор­канності, а політична - інститутом контрасигнатури, під чим ро­зуміють скріплення акта Президента України підписом Прем'єр-міністра України та міністра, відповідального за акт і його вико­нання. Проте в особливих випадках Президент України підлягає відповідальності, що передбачено ст. 111 Конституції України -він може бути усунутий з поста Верховною Радою України в по­рядку імпічменту в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.
Інститут імпічменту виступає надійною гарантією проти зло­вживання владою та порушення главою держави конституції та законів держави.
Конституція України та Регламент Верховної Ради України пе­редбачають досить               складну               процедуру               імпічменту               (схема               28).
Так, застосування процедури імпічменту можливе за умови:
1) наявності висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину;
2) наявності висновку Конституційного Суду України щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент.
Президент України має право заявити про відмову від участі в процедурі імпічменту, що тягне за собою припинення його повно­важень на підставі, передбаченій ст. 109 Конституції України (від­ставка Президента України).
Сама               процедура               імпічменту               включає               такі               стадії:
1) ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту більшістю від конституційного складу Верховної Ради України;
2) прийняття Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу рішення про звинувачен­ня Президента України;
3) прийняття Верховною Радою України не менш як трьома
четвертими від її конституційного складу рішення про усунення Президента України               з               поста.
Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Спеціальна тимчасова слідча комісія має право користуватися всіма засобами встанов­лення істини: допитувати свідків, вимагати і досліджувати (вивча­ти) документи, проводити експертизи, слідчі експерименти тощо.
Усунення Президента України з поста автоматично припиняє виконання ним своїх обов'язків, він втрачає недоторканність і може бути притягнений до юридичної               відповідальності               як               звичай­ний               громадянин
У разі дострокового припинення повноважень Президента Ук­раїни виконання обов'язків Президента України на період до об­рання і вступу на пост нового Президента України покладається на Прем'єр-міністра України. При цьому Прем'єр-міністр України у період виконання ним обов'язків Президента України не може здійс­нювати його повноважень у повному обсязі, зокрема:
- звертатися з посланнями до народу та зі щорічними і позачер­говими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
- призначати всеукраїнський референдум щодо змін Конститу­ції України, проголошувати всеукраїнський референдум за народ­ною ініціативою;
- припиняти повноваження Верховної Ради України; -призначати за поданням Прем'єр-міністра               членів               Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів вико­навчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняти їхні повноваження на цих посадах;
- призначати половину складу Ради Національного банку України;
- призначати на посади і звільняти з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голо­ву Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;
- утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утри­мання органів виконавчої влади;
- скасовувати акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної               Республіки               Крим;
- призначати               третину               складу Конституційного Суду України;
-               нагороджувати               державними               нагородами;
- встановлювати президентські відзнаки та нагороджувати ними;
- здійснювати помилування.

ВИСНОВКИ

Існування демократичного устрою держави можливе за умов, коли громадяни не тільки мають право на обрання численних державних керівників, а й обов'язково за наявності процедури їх обрання, яка неухильно дотримується і своїм змістом забезпечує формування працездатних й ефективних органів, стимулює суспільні процеси, творення інституцій, що роблять вибір громадян ефективним.

Безумовним елементом зміни, що мас довготривалий позитивний вплив на суспільний настрій, є відмова від негативного голосування й запровадження позитивного голосування. Домінанта заперечення, протесту поступилась домінанті вибору. А враховуючи, що водночас вилучена умова обов'язковості участі у голосувати не менш між 50% виборців для визнання виборів чинними, з 1998 р. в Україні законодавчо закріплено право на вибір, а не обов'язок голосування, який визначав виборче законодавство часів Радянського Союзу.

При   цьому   система відносної більшості у мажоритарній складовій поряд з пропорційною складовою забезпечили загальний позитивний характер кампанії, без яскраво окресленої агресії, що була неодмінним атрибутом в негативних кампаніях заперечення в округах за мажоритарної системи абсолютної більшості.

Нові   елементи виборчої технології також сприяли   появі  усвідомлення суспільної ролі політичних партій як посередників між народом і владою, які акумулюють суспільні настрої й формують політичну волю громадян.

Виборче законодавство повинно виконувати роль стимулюючих норм для суспільного прогресу поряд із віддзеркаленням суспільних настроїв.   В умовах України це законодавство має   динамічно розвиватися, створюючи умови для підвищення ефективності роботи державної влади.

Список літератури

1.      Конституція України

2.      Закон України: «Про вибори Президента України»

3.      Закон України: «Про вибори народних депутатів України»

4.      Закон України: «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»

5.      «Про вибори народних депутатів України» /Урядовий кур’єр, 2001№ 36

6.      Кравченко В.В Конституційне право України, Навч. Посібник, К. Атіка, 2000 с. 91

7.      Крівенко Л. Регламентація діяльності парламенту та парламентська реформа в Україні , Юридичний вісник, № 4 ,1999с

8.      Відомості Верховної Ради України- 2004, № 36, ст. 448

9.      http:/apelyacia.org.ua

2