Види економічного аналізу

Перша сфера застосування ФВА —  переважно сфера діяльності міністерств-замовників і центральних планових органів, друга — проектних інститутів і проектно-будівельних об'єднань, третя — підрядних будівельних організацій, четверта — підприємств і організацій, що експлуатують об'єкти. Незважаючи на організаційні відмінності, всі вони об'єднані у цілісну систему і па макрорівні їх досліджують як взаємозумовлені етапи єдиного інвестиційного процесу.

На рівні підприємств і організацій  можливості ФВА обмежені масштабами їх участі в інвестиційному процесі, які зараз розширюються у зв'язку з переходом підприємств на повний госпрозрахунок та розвитком господарського способу будівництва.

При виборі оптимальних варіантів капітальних вкладень і напрямів інвестиційної політики підприємств за допомогою ФВА розв'язують такі питання: чи потрібний суспільству цей об'єкт, якими повинні бути граничні витрати на забезпечення необхідних функцій та чи немає альтернативних варіантів досягнення тих же функцій меншими витратами.

На стадії розробки проектно-кошторисної  документації шляхом вивчення значення функцій та витрат на їх реалізацію за допомогою ФВА виявляють окремі невиправдано дорогі об'єкти чи їх частини або недостатньо високий рівень економічності генерального плану, об'ємно-планувальних, конструкційних, технологічних та інших рішень. Мета такого аналізу — виявлення резервів підвищення економічності проектних рішень.

На стадії інженерної підготовки будівельного виробництва метою ФВА є дослідження значення функцій та витрат на організаційну, позамайданчикову об'єктну та технологічну підготовку, вироблення рекомендацій щодо поліпшення складу і змісту підготовчих заходів з урахуванням витрат на їх здійснення. За допомогою ФВА більш ефективно розв'язують організаційно-технологічні та економічні проблеми у процесі будівництва: підвищення обґрунтованості планових показників господарської діяльності організацій, технічного розвитку будівельного виробництва та ін.

Особливо важливий функціонально-вартісний  підхід при комплектуванні парків будівельних машин. Він зводиться до вибору оптимальної машини за критерієм мінімуму витрат на механізацію будівельних процесів при наявності декількох типів машин, якими можна виконувати роботу. Це створює передумови не лише для зниження витрат на будівельно-монтажні роботи, а й для більш раціонального використання парку машин.

На стадії освоєння проектних потужностей  за допомогою ФВА виробляються рішення, які забезпечують найбільшу економію часу виведення підприємств на проектний рівень.

ФВА на заключній стадії інвестиційного процесу сприяє максимальній концентрації експлуатаційних ресурсів, поліпшенню налагодження устаткування заводів-виготовлювачів, координації господарських відносин, що встановлюються з суміжними підприємствами.

Строки освоєння, а отже, й ефективність капіталовкладень значною мірою  залежать від стану інфраструктури, створення Таким чином, ФВА можна  розглядати як високоефективне знаряддя виявлення резервів, усунення причин нераціональних інженерно-економічних рішень і забезпечення нових якісних параметрів для досягнення більш ефективних рішень.

Наведені види аналізу пов'язані  з вивченням господарської діяльності як об'єкта управління, як керованої  системи.

Аналіз ефективності організації управління призначений для вивчення системи управління — організаційних форм управлінського апарату з метою більш активного його впливу на господарську діяльність шляхом удосконалення його структури та підвищення кваліфікації керівних працівників, спеціалістів, службовців. Ефективність організації управління оцінюють з урахуванням питомої ваги працівників апарату управління у загальній чисельності працюючих, а також витрат на утримання управлінського апарату.

 

4. Особливості організації економічного аналізу на підприємствах

Кардинальне прискорення науково-технічного прогресу, підвищення ефективності суспільного виробництва шляхом його інтенсифікації та розвитку на шляху ресурсозбереження зумовлюють необхідність дальшого вдосконалення аналітичної роботи на підприємствах (в організаціях).

Організація аналітичної роботи на підприємствах повинна бути спрямована:

а) на забезпечення введення в дію  виробничих потужностей та об'єктів у накреслені строки при мінімумі витрат;

б) посилення активності трудових колективів у пошуку та мобілізації резервів економії праці, матеріальних ресурсів;

в) підвищення якості продукції (виконання  робіт, надання послуг), ліквідацію непродуктивних витрат і втрат.

Від організаційного рівня аналітичної роботи залежатимуть дотримання режиму економії, глибина виявлення резервів виробництва, часовий період їх реалізації. Поліпшення організації економічного аналізу на підприємстві повинно здійснюватися шляхом отримання об'єктивної оцінки виконання планів з виявленням факторів, які впливають на відхилення, створення системи раціональних, координованих дій для пошуку та мобілізації резервів виробництва, перетворення аналізу на систему аналітичного забезпечення планування й управління.

Основними елементами аналітичної роботи є визначення мети, складання плану аналізу, розробки програми дослідження, визначення об'єктів і джерел інформації, методів узагальнення та реалізації результатів, розподіл функціональних обов'язків між відділами і службами, що здійснюють економічний аналіз, призначення відповідального виконавця по кожному об'єкту, розділу аналізу, визначення строків проведення дослідження. До організації аналітичної роботи ставляться такі вимоги, як плановість, системність і локальність, документальність, масовість, тобто в її виконанні повинні брати участь не лише інженерно-економічні служби, а й виконавці робіт, майстри, бригадири та робітники.

Аналітична робота на підприємствах  здійснюється ще несистематично і недостатньо глибоко. Це зумовлене тим, що у багатьох госпрозрахункових ланках немає спеціального підрозділу, який би планував, контролював і узагальнював аналітичні роботи, що проводяться окремо технічними та економічними службами. Глибина та системність аналітичної роботи економічних служб не регламентуються єдиними загальноприйнятими документами і повністю залежать від ініціативи та кваліфікації виконавців. Економічний аналіз виконують на основі нагромадженого досвіду.

Перетворення економічного аналізу  на дійове знаряддя виявлення резервів ефективності виробництва можливе за умови збереження на підприємствах економічних лабораторій на правах функціональних відділів. Вони повинні стати організаційно-методичним центром аналітичної роботи. Координацію робіт з організації економічного аналізу правомірно покласти на заступника керівника підприємства з економічних питань. Реалізацій такого підходу забезпечить більш високий рівень аналітичної роботи, проведення її за єдиним планом, залучення до аналізу всіх функціональних відділів і лінійних служб низових виробничих ланок.

Для підвищення ефективності виробництва  необхідно, щоб аналіз господарської діяльності охоплював усі ланки виробничо-господарського комплексу. При цьому першочергового значення набуває розробка єдиного підходу до організації аналітичної роботи на всіх рівнях управління.

Необхідність пошуку резервів на всіх стадіях господарської діяльності та ріннях управління зумовлює потребу  в чіткому розподілі обов'язків між функціональними відділами і службами підприємства з визначенням терміну виконання кожної теми та основних інформаційних джерел (табл.4.1).

 

 

Таблиця 4.1

Розподіл обов’язків з аналізу господарської діяльності між функціональними відділами  та службами підприємства

Код блоку	Блок економічного аналізу	Періодичність проведення аналізу	Виконавці (виділено виконавців, відповідальних за координацію)
1	2	3	4
01	Загальна оцінка результатів  господарської діяльності	Щоквартально	Заступник керуючих з  економічних питань, планово-економічний, виробничий відділ, економічна лабораторія, відділ праці та заробітної плати
02	Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва	Щоквартально	Головний інженер, планово-економічний, виробничий відділи, відділ головного  технолога, головного механіка, технічні служби виробничих одиниць підприємства
03	Аналіз виконання виробничої програми	Щомісячно	Планово-економічний, виробничий відділ, економічна лабораторія, економічні та технічні служби виробничих підрозділів
04	Аналіз використання основних фондів і роботи обладнання	Щоквартально	Відділ головного механіка та головного енергетика, планово-економічний  відділ, бухгалтерія, економічні служби виробничих одиниць
05	Аналіз матеріально-технічного забезпечення та використання матеріальних ресурсів	Щомісячно	Заступник керуючого  з матеріально-технічного забезпечення, виробничий, планово-економічний відділи, бухгалтерія, технічні служби виробничих одиниць
06	Аналіз використання праці та заробітної плати	Щоквартально	Відділ праці та заробітної плати, планово-економічний відділ, бухгалтерія, інженери по праці та виробничих підрозділів
07	Аналіз виконання плану  випуску продукції підсобними виробництвами	Щомісячно	Головний інженер, виробничий, планово-економічний відділи, технічні служби виробничих підрозділів
08	Аналіз собівартості БМР (рівня матеріальних витрат)	Щоквартально	Планово-економічний  відділ, бухгалтерія, економічна лабораторія, економічні служби виробничих підрозділів
09	Аналіз прибутку (доходу) і рентабельності (рівня доходності)	Щоквартально	Заступник керуючого  з економічних питань, фінансовий, планово-економічний відділи, бухгалтерія

 

1	2	3	4
10	Аналіз фінансового  стану	Щомісячно	Фінансовий відділ, бухгалтерія
11	Аналіз фондів економічного стимулювання	Щоквартально	Заступник керуючих з  економічних питань, планово-економічний, виробничий відділ, економічна лабораторія, відділ праці та заробітної плати
12	Узагальнююча оцінка резервів та розробка заходів щодо їх реалізації	Щоквартально	Заступник керуючих з  економічних питань, планово-економічний, виробничий відділ, економічна лабораторія, відділ праці та заробітної плати

 

Комплексний економічний аналіз повинен  здійснюватися щоквартально з розробкою  заходів щодо реалізації виявлених  резервів. Проте з ряду блоків потрібний аналіз за місяць, декаду, зміну (зокрема, з дотримання графіків виконання робіт, матеріально-технічного постачання, фінансового стану, випуску продукції підсобними виробництвами). За підсумками аналізу наведених господарських процесів рекомендується приймати від повідні рішення, не очікуючи результатів за квартал.

В організації аналітичної роботи виділяють ряд етапів. Проте будь-яка систематизація етапів аналітичної роботи повинна ув'язуватися з управлінням, виявленням резервів ефективності виробництва та завершуватися виробленням відповідних рекомендацій щодо поліпшення діяльності господарської ланки та її виробничих одиниць.

Незалежно від часових і просторових  форм економічний аналіз є багатокроковим процесом, у якому простежуються три етапи: підготовчий, основний і заключний.

Перший, підготовчий, етап передбачає:

1. складання програми проведення аналізу за конкретною темою;
2. визначення мети та провідної ланки в аналізі;
3. розробку форм аналітичних таблиць;
4. уточнення кола виконавців;
5. визначення методики аналізу;
6. ознайомлення з показниками об'єкта аналізу, попередню їх оцінку;
7. складання переліку необхідних джерел інформації, перевірку її достовірності.

Основний етап включає:

1. аналітичну обробку економічної інформації, складання таблиць, розрахунків;
2. виявлення взаємодіючих факторів, їх групування на залежні та не залежні від аналізованого об'єкта;
3. визначення характеру взаємозв'язку між факторами та показниками, обчислення й оцінку впливу факторів;
4. виявлення резервів підвищення ефективності господарської діяльності.

На заключному етапі  включає:

1. узагальнюють й оформляють результати;
2. підраховують резерви підвищення ефективності будівельного виробництва;
3. розробляють заходи щодо реалізації.

З  точки зору реалізації резервів важливим є широке обговорення  результатів  аналізу на виробничих нарадах трудових колективів. Результати комплексного аналізу господарської діяльності за квартал повинні відображати якість роботи всіх структурних підрозділів, вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на рівень ефективності виробництва. При цьому важливо оцінити співвідношення інтенсивних і екстенсивних факторів з позиції їх впливу на ефективність будівельного виробництва. Чітке визначення цих факторів у взаємозв’язку – ключ до аналізу причин певних явищ у господарському житті. Квартальні підсумки аналізу розглядають на виробничих нарадах управлінського апарату тресту з участю керівників структурних підрозділів. Дійовим є видання наказу про підсумки роботи за квартал із зазначенням заходів щодо забезпечення їх виконання.

Важливим організаційним моментом є автоматизація процедур аналізу господарської діяльності. Вона дає змогу зробити економічний аналіз знаряддям повсякденного оперативного управління виробництвом, обчислення впливу різних факторів на рівень ефективності господарської діяльності. При цьому об’єктом  автоматизації є інформаційний процес економічного аналізу. Раціональна організація інформаційного процесу аналізу забезпечується лише в АСУ. Такі передумови створює впровадження у будівництво сучасних ЕОМ.

У створених на основі індустріального  методу АСУБ можна вважати обґрунтованим рішення про доцільність виділення функціональної підсистеми аналізу господарської діяльності. Функціонування даної підсистеми зумовлюють такі об'єктивні причини:

1. самостійна роль економічного аналізу в управлінні будівельними організаціями;
2. необхідність комплексного підходу до дослідження всіх аспектів господарської діяльності будівель но-монтажних трестів (об'єднань, головбудів) та їх внутрішніх підрозділів;
3. потреба підвищити оперативність аналітичних висновків для використання в управлінні будівництвом;
4. посилення економічних методів у керівництві, що передбачає систематичне використання аналізу для прийняття рішень на різних рівнях управління будівництвом;
5. здатність економічного аналізу реалізувати зворотні зв'язки у всій АСУ;
6. можливість типізації методики обчислення аналітичних показників.

Організація спеціальної функціональної підсистеми економічного аналізу в АСУ дає змогу централізувати розв'язання всіх аналітичних задач з метою комплексної оцінки господарської діяльності, вироблення й прийняття ефективних управлінських рішень.