Аналіз рентабельності ВАТ „АК Вінницяобленерго”

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

 

 

Інститут  Менеджменту

Факультет ІПСМ

                                                                                        Кафедра фінанси і кредит

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз рентабельності ВАТ „АК Вінницяобленерго”

 

Курсова робота з дисципліни  Фінансовий аналіз та звітність

 

 

 

 

 

 

    Виконав:     ст.гр.ММ-02                                                  Педоренко С.В.

 “      ”                             2006р.  

 

    Перевірив:                                                                               Єпіфанова І.Ю.

   “      ”                             2006р. 

 

 

 

 

2006

 

АНОТАЦІЯ

 

В даній курсовій роботі на тему “Аналіз  рентабельності суб’єкта господарювання”  розглянуті поняття рентабельності, її показники, проводиться аналіз стану рентабельності, досліджується характер впливу показників на рентабельність обраного підприємства, розроблено основні пропозиції щодо покращення ефективності діяльності підприємства та підвищення його рентабельності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………..5

РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи аналізу рентабельності…………7

               1.1    Рентабельність як економічна категорія………………………...7

     1.2   Основні підходи до аналізу рентабельності……………………10

     1.3 Методика проведення аналізу рентабельності ВАТ „АК                                        Вінницяобленерго”……………………………………………….16

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВАТ

                „АК Вінницяобленерго”……………………………………….20

     2.1   Організаційна характеристика ВАТ

            „АК Вінницяобленерго”…………………………………………20

               2.2    Аналіз фінансово-економічного  стану ВАТ „АК Вінницяобленерго”……………………………………………..23

               2.3     Аналіз рентабельності ВАТ „АК Вінницяобленерго” за 2004 –    2005рр……………………………………………………………..28

РОЗДІЛ 3 ПРОПОЗИЦІЇ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ, ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ „АК Вінницяобленерго”……………………………………………33

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...37

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...39

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

У ринковій економіці  фінансові ресурси (капітал) вкладаються  у будь-які види діяльності виключно за критерієм максимуму прибутку. Прибутковість, тобто ефективність використання капіталу, має назву рентабельність. Власник капіталу підприємства, його менеджери (в тому числі, наприклад, дирекція державного підприємства) повинні оцінювати будь-які рішення у сфері управління наявними коштами, порівнюючи витрати з прибутком, тим більше, що фінансові ресурси завжди обмежені певними обсягами, а одержаний прибуток — це фінансовий ресурс для здійснення нових вкладень і одержання нових прибутків.

На рівень показників рентабельності, які по суті, є  узагальнюючими, впливає  багато чинників, що відбивають різні аспекти діяльності підприємства. Певна річ, позитивні чинники сприяють підвищенню рентабельності.

Завдання фінансового аналітика  – кількісно оцінити вплив  кожного чинника на рентабельність, тобто оцінити саме його внесок. Регулюючи розмір чинників з урахуванням її взаємозв’язку, можна досягти бажаного рівня рентабельності.

Метою курсової роботи є  проведення комплексного дослідження  економічної діяльності підприємства, визначення і обґрунтування резервів підвищення прибутку за рахунок удосконалення  політики рентабельності підприємства. Об'єкт дослідження:

 Предмет  дослідження: фактори, що впливають  на рентабельність підприємства.

Основні задачі:

• розглянути теоретичні аспекти управління рентабельністю на підприємстві;
• провести фінансово-економічний аналіз діяльності ВАТ „АК Вінницяобленерго” надати практичні рекомендації щодо управління прибутком на підприємстві.

Методи дослідження аналітичний метод, моделювання.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи аналізу рентабельності

 

1.1 Рентабельність як  економічна категорія

 

У сучасній вітчизняній і зарубіжній аналітичній практиці застосовується безліч показників рентабельності, які з різних позицій характеризують прибутковість діяльності підприємств. Найбільше аналітичне значення має розподіл показників рентабельності з точки зору вимірювання прибутковості вкладених ресурсів на створення потенціалу підприємства (його основних та оборотних засобів, засобів обігу, інших активів) і прибутковості його поточних витрат. Для правильного розуміння цих показників рентабельності слід чітко уяснити різницю між капітальними і поточними витратами.

Капітальні витрати — це витрати, пов'язані із створенням умов підприємницької діяльності. Конкретно — це витрати на створення засобів праці, запасів предметів праці, а також певних активів для здійснення діяльності у сфері обігу. Тобто вони забезпечують одночасне перебування капіталу підприємства у всіх своїх формах і на всіх стадіях господарсько-фінансової діяльності [1].

Вкладення капіталу і  капітальні витрати не є витратами  на виробництво продукції, бо ці вкладення постійно перебувають в обороті, створюючи умови для господарської діяльності підприємства. Завдяки їм у підприємств є можливість постійно мати необхідні матеріально-речові і грошові елементи виробничих засобів і засобів обігу, які постійно відтворюються у процесі круговороту й обороту капіталу. Говорити про витрати капіталу можна лише тоді, коли підприємство працює збиткове, тобто якщо вартість витрачених засобів праці і предметів праці не компенсується виручкою від продажу (реалізації) продукції, або, наприклад, якщо вироблена продукція передається на умовах благодійності тощо. Проте правилом є не витрачання, а лише авансування капіталу (як власного, так і позикового), і від того, наскільки розумно й ефективно здійснюватиметься це авансування, значною мірою залежить успіх (прибутковість) діяльності підприємства [2].

Поточні витрати — це витрати, які показують, у що обходиться підприємству виготовлення (а також продаж, реалізація) продукції. Конкретно — це матеріальні витрати, включаючи й такі, що до них прирівнюються (наприклад, платежі підприємства на створення загальнодержавних цільових грошових фондів), знос (амортизація) основних засобів, нематеріальних активів, трудові витрати. Чим швидше і частіше підприємство здатне робити і відшкодовувати через продаж (реалізацію) продукції ці витрати, тим, за інших однакових умов (крім збитковості), результати його діяльності ефективніші, тобто тим більший прибуток.

Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами.

По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються у розрахунках.

По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої вартості й визначення прибутку, що береться для розрахунків [4].

Співвідношення прибутку з авансованою  вартістю або поточними витратами  характеризує  рентабельність. У найширшому, найзагальнішому понятті рентабельність означає прибутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.

Рентабельність безпосередньо  пов'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку.

Рентабельність —  це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у  відсотках [7].

Різні варіанти рішень, що приймаються  для визначення прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, для розрахунку рентабельності, зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності.

Обчислення рентабельності окремих видів продукції (робіт, послуг) може ґрунтуватися на показниках прибутку від їхнього випуску або реалізації [12].При цьому поточні витрати можуть прийматися в таких варіантах: собівартість продукції (виробнича або повна); собівартість продукції за виключенням матеріальних витрат (заново створена вартість); вартість продукції в оптових цінах (вартість за мінусом непрямих податків).

Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть використовуватися: балансовий прибуток; прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності; прибуток від інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної). При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна визначати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позичковий капітал, основний капітал, оборотний капітал).

Для розрахунку рентабельності галузей економіки береться загальна сума прибутку, отримана підприємствами, об'єднаннями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відповідну галузь економіки. На рівень рентабельності галузі впливатиме наявність у ній низькорентабельних і збиткових підприємств [10].

У фінансовому аналізі  використовують різні показники  рентабельності. Усі вони відносні і показують, скільки одиниць  прибутку (балансового, чистого, операційного, оподаткованого) отримують на одиницю  реалізованої продукції (активів, виробничих фондів, власного капіталу)

Інакше кажучи, при визначенні показників рентабельності в чисельнику завжди буде прибуток. Сукупність показників рентабельності всебічно відбиває ефективність виробничої (операційної) , інвестиційної та фінансової діяльності підприємства і відповідає інтересам учасників економічного процесу.

Основні показники рентабельності розраховують за вихідними даними фінансової звітності, а саме за формами № 1 “Баланс” і № 2 “Звіт про фінансові  результати”.

Основними показниками  рентабельності є рентабельність реалізованої продукції,  рентабельність власного капіталу; рентабельність виробничих фондів, рентабельність сукупних активів, рентабельність певного виробу та загальний рівень рентабельності.

 

1.2 Основні підходи до аналізу рентабельності

 

          Для оцінки господарсько-фінансової  діяльності підприємства, ефективності  виробництва всієї Продукції  та окремих її видів недостатньо  використовувати лише показники  прибутку. Річ у тім, що в  умовах переходу до ринку підприємства  намагаються всіляко збільшувати прибуток, що досить часто пов'язано з негативними явищами. Деякі підприємства обрали спосіб одержання прибутку здебільшого шляхом невигідних для споживачів змін умов поставки продукції або матеріальних ресурсів, структурних зрушень у випуску продукції, підвищення цін [6].

Тому для оцінки інтенсивності  та ефективності виробництва використовують показники рентабельності. Вони повніше, аніж прибуток, характеризують кінцеві результати діяльності, оскільки їх величина показує співвідношення прибутку з наявними або використаними ресурсами.

Підприємство вважається рентабельним, якщо в результаті реалізації продукції воно покриває свої витрати і отримує прибуток. Але сума прибутку і рівень рентабельності, як правило, змінюються не в рівній пропорції, а іноді в різних напрямках: прибуток може збільшуватися швидшими темпами, ніж рентабельність. Показники рентабельності характеризують ефективність поточних затрат підприємства, пов'язаних з виробництвом та реалізацією як усієї продукції, так і окремих її видів. У той же час ці показники відображають рівень використання всіх коштів підприємства, як авансованих у даному виробничому циклі, так і спожитих у ньому.

Аналіз показників рентабельності має важливе значення. Його дані використовуються для вибору варіантів формування асортименту та структури продукції, оцінки можливостей додаткового прибутку шляхом збільшення випуску більш рентабельних виробів, як інструмент інвестиційної політики та ціноутворення [5]. Аналіз необхідний для узагальнюючої оцінки рівня рентабельності підприємства і визначення основних напрямів пошуку резервів підвищення його ефективності.

Розглянемо економічний  зміст основних показників рентабельності продукції.

Показник рентабельності показує, скільки копійок прибутку одержує підприємство при понесених витратах в його господарську діяльність у розмірі однієї гривні.

Прибуток підприємства для розрахунку показників ефективності його господарської діяльності може визначатися за величиною:

а) чистого прибутку –  прибуток, що залишається підприємству для самостійного використання його власниками.

б) створеного прибутку –  прибуток без урахування витрат на виплату податків та процентів за кредити.