Управління фінансовою санацією

Шостий етап. Збори засновників новостворюваного підприємства затверджують його статут та інші засновницькі документи. Після  цього здійснюється державна реєстрація підприємства. Видані раніше письмові зобов’язання обмінюються на його корпоративні права.

На сьомому  етапі остаточно узгоджуються та підписуються передавальні баланси  між підприємствами-попередниками  та підприємством-правонаступником.

Восьмий етап — вилучення підприємств-правопопередників із державного реєстру.

Зауважимо, що лише за наявності в засновницьких  докумен- 
тах нової зареєстрованої особи положень про правонаступництво уможливлюється оперативне зняття підприємств-попередників з обліку контролюючих органів та вилучення з державного реєстру.

Основним документом, який визначає права та обов’язки  сторін у процесі реорганізації, має забезпечувати оперативне її здійснення, а також безперебійну роботу відповідних підприємств, є угода про умови проведення реорганізації. Угода має регламентувати такі питання:

а) призначення  комісій для здійснення реорганізації  та інвентаризації у складі представників  підприємств, що реорганізуються, та засновників  правонаступника;

б) повний перелік  та обсяг активів і пасивів  балансів підприємств, що реорганізуються, які підлягають прийманню-передаванню;

в) перелік  документів аналітичного і синтетичного обліку, що підлягають прийманню-передаванню;

г) строки передавання  основних засобів та інших матеріальних цінностей з оформленням відповідних актів, підписаних матеріально відповідальними особами;

д) строки передавання  та оформлення відповідними актами незакінчених діловодством справ, бланків суворої  звітності, архівів чи описів архівів;

е) строки обміну акцій (свідоцтв про внесення вкладу до статутного фонду) акціонерів (учасників) підприємства, що реорганізується, на акції (свідоцтва про внесення вкладу до статутного фонду) акціонерів (учасників) підприємства-правонаступника, порядок продажу акцій (часток) акціонерами (учасниками), пропорції обміну часток (акцій) та інші організаційні питання, пов’язані з формуванням статутного фонду.

Зазначимо, що хоча в результаті злиття й засновується нова юридична особа, не доцільно включати підприємства-провапопередники до складу засновників підприємства-правонаступника, оскільки перші припиняють свою діяльність одразу після злиття. До складу засновників слід включати осіб, які володіють корпоративними правами в майні підприємств-правопопередників. Як внески до статутного фонду новоствореного підприємства слід розглядати корпоративні права (частки, акції) власників підприємств, що ліквідуються. Після підписання передавального балансу підприємство-правонаступник отримує частку майна, яка є еквівалентом корпоративних прав реорганізованих підприємств.

Реорганізація приєднанням. Приєднання — це спосіб корпоративної реструктуризації, який передбачає приєднання всіх прав та обов’язків однієї або кількох юридичних осіб — правопопередників до іншої юридичної особи — правонаступника. У результаті такої реструктуризації підприємства, що приєднуються, згідно зі статтею 34 Закону «Про підприємства в Україні» вилучаються з державного реєстру та втрачають свій юридичний статус.

Етапи реорганізації підприємства приєднанням  ілюструє рис. 8.3. Легко побачити, що порядок такої реорганізації майже такий самий, як у разі злиття. Проте реорганізація приєднанням має певні особливості, зумовлені тим, що в результаті приєднання нова юридична особа не створюється, а лише вносяться зміни до засновницьких документів правонаступника. Ці зміни можуть бути пов’язані зі збільшенням статутного фонду підприємства, до якого здійснюється приєднання, зміною складу його засновників чи організаційно-правової форми.

 

Рис. 1.3. Етапи реорганізації підприємств  приєднанням

Щодо зміни організаційно-правової форми підприємства-правонаступника можливі два варіанти:

а) форма організації  бізнесу лишається незмінною (вносяться  зміни лише до засновницьких документів стосовно правонаступництва, розміру  статутного фонду та складу засновників);

б) підприємство-правонаступник змінює форму організації бізнесу (перетворення). При цьому спочатку одна чи кілька юридичних осіб приєднуються до правонаступника, а потім він  реорганізується шляхом перетворення.

Договір про приєднання має обумовлювати порядок та умови останнього, порядок та пропорції обміну акцій (часток, або паїв) у статутних фондах підприємств, що реорганізуються приєднанням, на акції (паї) у статутному фонді товариства, до якого здійснюється приєднання, а також інші положення, аналогічні до тих, які передбачаються угодою про злиття підприємств

Поглинання. Ця форма реорганізації полягає в придбанні корпоративних прав фінансово-неспроможного підприємства підприємством-санатором. Реорганізацію поглинанням слід відрізняти від продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, що розглядається як один із методів санації підприємства в ході провадження справи про банкрутство. В останньому разі йдеться про викуп майна підприємства, а в разі поглинання — про придбання корпоративних прав. Поглинуте підприємство може або зберегти свій статус юридичної особи і стати дочірнім підприємством санатора, або бути приєднаним до підприємства-санатора і стати його структурним підрозділом, втративши при цьому юридичний статус. Майнові права та зобов’язання боржника переходять до правонаступника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Практична частина

2.1.Задача

 

Від ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю обсяг  виручки від реалізації ліквідаційної  маси становить 950 тис. Грн. . Обсяг вимог кредиторів до підприємства — 26 млн. грн. Частка одного з учасників у статному капіталі становить 70 % а частки решти учасників є однаковими. Статутний капітал підприємства дорівнює 100 тис. грн. і сформований за рахунок вкладів чотирьох учасників товариства . Приватне майно найбільшо учасника — 250 тис. грн.,у т.ч. йому належать облігації товариства , учасником якого він є ,номінальною вартістю 40 тис. грн..Визначити джерела погашення вимог кредиторів підприємства та якою мірою вони будуть задоволені ?

 

Розвязання

У выдповідності з  положенням ст 50 ЗУ «Про господарські товариства » ТОВ визначається товариством  що має статутний капітал , розділений на частки , розмір яких визначається установчими  документами при цьому участники  товариства несуть відповідність в межах їх вкладів.

Таким чином джерела  погашення вимог кредиторів підприємства виручка від реалізації ліквідаційної  маси та статутний капітал підприємства .

Отже, обсяг задоволених  вимог кредиторів до підприємства буде становити 800+ 100 = 900 тис. грн.

Висновок: таким чином  обсяг задоволених вимог  кредитора  складає 900 тис. Грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок:

 

Реструктуризація підприємства - це запровадження організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.

До основних форм реорганізації, результатом яких є укрупнення підприємств, належить злиття кількох підприємств в  одне, приєднання одного або кількох  підприємств до одного, а також  їх взаємне поглинання.

Оцінюючи  види ефекту від санації підприємств-боржників на рівні держави, автори пропонують такі показники: обсяг додаткової продукції, виробленої підприємствами-боржниками після санації; чисельність зайнятих на підприємствах, що пройшли процедуру санації; збереження, модифікацію або розширення асортименту, що виробляється на підприємствах, стратегічно-важливих для держави тощо. Здійснення оцінки на рівні забезпечення інтересів регіону, його соціального розвитку тощо. Оцінку галузевих інтересів пропонується проводити шляхом аналізу впливу результатів відновленої виробничої діяльності підприємств, що пройшли санацію, на показники діяльності галузі загалом. Як локальні критерії пропонуються такі показники оцінки ефективності проекту санації: терміни та обсяги погашення заборгованості, період окупності, чистий приведений прибуток, внутрішня норма прибутковості, індекс рентабельності тощо.  

На мою  думку, добір критеріїв здійснення оцінки ефективності виконання санації, безперечно, є важливим напрямком  досліджень цієї проблеми, однак вважаємо, що пріоритетними повинні стати розробки механізму моніторингу здійснення санації, оскільки оздоровлення неплатоспроможного підприємства супроводжується значними ризиками. Саме моніторинг виконання процесу санації, на нашу думку, дасть можливість здійснювати ефективний контроль за реалізацією санації підприємства та забезпечить результативність процесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

1. Скібіцький О.М. Антикризовий менеджмент : навчальний посібник/ О.М. Скібіцький . - К. : Центр навч. Л-ри, 2009. - 568 с.
2. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств : підручник . Вид. 2-ге, без змін. - / О.О. Терещенко — К. : КНЕУ, 2009. - 552 с.
3. Клебанова Т.С., Бондар О.М., Мозенков О.В. Банкрутство і санація підприємства : теорія і практика кризового управління: монографія /     Т.С. Клебанова , О.М. Бондар ,О.В.  Мозенков  2006. - 272 с.
4. Копилюк О.І. Фінансова санація та банкрутство підприємств: навч. посібник / О.І. Копилюк, А.М. Штангрет. - К. : ЦНЛ, 2005. - 168 с.
5. Благодєтєлєва — ВОВК С.Л. Управління фінансовою санацією підприємств : навч. Посібник / С.Л. Благодєтєлєва — Вовк. - К.: Ніка — Центр , 2006. - 248 с.