Аналіз рівня розвитку співробітництва України і Фінляндії

Сальдо є негативним для України та склало – 614,61 млн.дол.США.

 Найбільша доля експорту Фінляндії [в млн. євро] у 2003 році, як і у 2002, припадала на паперову продукцію (60,2), телекомунікаційне обладнання (36,4), різні види фарбувальних засобів (13), електромашинобудування та запчастини (10,8), первинний пластик (9,9), продукцію загального машинобудування (8,4), продукцію спеціалізованого машинобудування (7,9).

Інші найбільші категорії експорту традиційно включають нафтопродукти, транспортні засоби, продукцію хімічної промисловості та сировину для них (вироби з гуми, парфуми та миючі засоби, вироби з пластмаси та ін.), продукцію металургії та сировину (залізо та сталь, нечорні метали, вироби з металу, металообробні машини), будівельні матеріали та обладнання, текстильні вироби, офісну техніку, інструменти та апарати, медичні препарати, пульпу.

У сфері імпорту [в млн. євро] у 2003 році переважали: залізна руда та металобрухт (32,8), залізо і сталь (9,9), первинний  пластик (1,6), органічні хімічні речовини (1,5). Окрім цього з України до Фінляндії імпортуються різноманітні товари загального вжитку.

Потрібно зазначити, що в Україні  успішно працюють декілька фінських компаній, серед яких Abloy Oy, Finlift, Finnair, Honka Ukraina, Konecranes Ukraina, Rannila та інші.

3. Перспективи співпраці

Перспективні напрямки розвитку двостороннього економічного співробітництва між Україною та Фінляндською Республікою

Сфери спільної зацікавленості впровадження інновацій у сфері енергозбереження та альтернативних джерел енергії, машинобудування, технології захисту навколишнього середовища, будівництво, сільськогосподарське машинобудування, суднобудування, модернізація портів, харчова промисловість, енергетика та целюлозно-паперова промисловість, туристичне співробітництво, рослинництво, включаючи органічне землеробство, тваринництво (селекція та генетика).

Значний інтерес для України  становить європейський досвід Фінляндії  щодо: створення механізмів стимулювання інноваційної діяльності, фінансування наукових досліджень та методи запровадження результатів наукових розвідок у виробництво, застосування енергозберігаючих технологій та використання відновлюваних джерел енергії, адаптації сільського господарства до норм ЄС в частині управління галуззю та організації сільськогосподарського виробництва, створення системи управління рибним господарством, надання державної підтримки рибальському та рибообробному сектору.