Формування бюджету інвестиційного проекту та контроль за його виконанням

    Формування  бюджету інвестиційного проекту та контроль за його виконанням.

    Інвестиційна  діяльність компанії чи фірми представляє собою досить тривалий час i тому має здійснюватися з урахуванням певної перспективи. Формування напрямків цієї діяльності з урахуванням перспективи представляє процес розробки інвестиційної стратегії.

    Отже, інвестиційна стратегія - це процес формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності та вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення на базі прогнозування умов здійснення цієї діяльності, кон'юнктури інвестиційного ринку як у цілому, так i на окремих його сегментах.

    Ринкові умови, що швидко змінюються, недосконалість та змінність законодавчої бази, інфляційні процеси та криза неплатежів вимагають гнучкого підходу до формування інвестиційної стратегії. .

    Вихідною передумовою формування інвестиційної стратегії є загальна стратегія економічного розвитку компанії. По відношенню до неї інвестиційна стратегія носить підлеглий характер i має узгоджуватися з нею за цілями та етапами розвитку. Таким чином, інвестиційна стратегія має розглядатися як найважливіший фактор забезпечення ефективного розвитку компанії у відповідності до вибраною нею загальною економічною стратегією,

    Бюджетна  реалізація інвестиційного проекту

    Ефективність реалізації інввестиційного проекту значній мірі визначається обумовленим планом цього фінансування. На практиці інвестиційного управління цей фінансовий план носить назву „бюджетна реалізація інвестиційного проекту” (або просто „бюджет”).

    Бюджет являє собою фінансовий план короткострокового періоду (до 1 року), котрий відображає витрати та надходження коштів, які пов’язані з реалізацією інвестиційного проекту.

    Розробка  бюджету реалізації інвестиційного проекту спрямована на вирішення  двох основних задач:

    1. Визначення об’єму та структури  витрат від реалізації інвестиційного проекту в розрізі окремих етапів календарного плану.

    2. Забезпечення необхідного для  покриття цих витрат потоку  інвестиційних ресурсів у межах загального об’єму засобів, призначених для фінансування, реалізації інвестиційного проекту.

    Вихідними посиланнями для розробки бюджету  реалізації інвестиційного проекту  є :

    а) календарний, план реалізації інвестиційного проекту;

    б) кошторис витрат на виконання окремих видів робіт та придбання сировини, матеріалів, механізмів і обладнання, розроблених у розрізі окремих функціональних блоків календарного плану;

    в) загальна стратегія фінансування інвестиційного проекту;

    г) попередній графік інвестиційного потоку, створений на етапі розробки бізнес-плану проекту;

    д) фінансовий стан інвестора в поточному  періоді.

    В процесі реалізації інвестиційного проекту, в залежності від стадії інвестиційного процесу, можуть розроблятися два види бюджетів:

    1. Бюджет капітальних витрат і  надходження коштів (для скорочення – капітальний бюджет). Цей бюджет розробляється на етапі виконання будівельно-монтажних робіт, пов’язаних з новим будівництвом, розширенням, реконструкцією та технічним переоснащенням об’єкта.

    2. Бюджет поточних грошових витрат  і прибутку (для скорочення поточний бюджет). Цей бюджет розробляється на етапі експлуатації об’єкта,що інвестують (після залучення його в експлуатацію). Аналогом цього бюджету на діючих підприємствах є фінансовий план грошових прибутків та витрат.

    Розглянемо  особливості формування кожного з видів бюджетів реалізації інвестиційних проектів.

    Капітальний бюджет реалізації інвестиційного проекту складається з двох розділів:

    1) капітальні витрати; 

    2) надходження засобів (інвестиційних  ресурсів).

    Капітальні  витрати - це витрати на придбання довгострокових активів, які функціонують на протязі довготривалого періоду, з поступовою амортизацією ціни. До капітальних витрат звичайно відносять початкову вартість будівель та споруд (або крокові витрати на їх встановлення); вартість нових видів машин та механізмів; придбання обладнання та приладів (крім малокоштовних та швидкозношувальних); вартість придбаних нематеріальних активів (патентів, ліцензій, «ноу-хау» і т.д.), що належать до поступового списання і т.д.

    Ціль  планування капітальних витрат – це забезпечення реалізації інвестиційного проекту в залежності від передбачених будівних об’ємів, рівня технологій та технічного оснащення при виключенні додаткового об’єму цих витрат , які не пов’язані з найближчою виробничою діяльністю інвестиційного об’єкта, що реалізується.

    Так як об’єм і структура капітальних  витрат попередньо визначається ще на стадії створення бізнес-плану інвестиційного проекту, то розрахунки цих витрат, під час розробки бюджету, зводяться, звичайно, до чотирьох процедур:

    1. Витіснення з загального об’єму капітальних витрат, зазначених бізнес-планом, тієї їх частини, яка відноситься до поточного періоду, який розглядається (якщо тривалість реалізації інвестиційного проекту більше одного року).

    2. Уточнення об’єму капітальних витрат поточного періоду стосовно сучасних вимогам науково-технічного прогресу та уточнень, занесених підрядчиком (і обговорених з заказником) в технологію виконання робіт.

    3. Уточнення об’єму та структури капітальних витрат, що пов’язані зі зміною цін в звітному періоді. Капітальні витрати відображаються, як правило, в цінах на початок бюджетного періоду в справжній вартості для того, щоб в найвищій степені залучити вплив фактора інфляції, об’єм капітальних витрат в національній валюті перераховується в одну з твердих іноземних валют за діючим курсом Національного банку.

    4. Уточнення початкового об’єму капітальних витрат з урахуванням резерву фінансових коштів, передбаченого в контракті з підрядчиком на покриття непередбачених витрат (внутрішнє страхування ризиків).Об’єм цього резерву під час планування бюджету повинен визначатися з урахуванням лише тих категорій витрат, які увійшли в початкову оцінку ризиків.

    Надходження коштів під час розробки капітального бюджету включає передбачений потік інвестиційних ресурсів в розрізі окремих джерел: особистих коштів інвестора (прибутку, амортизаційних відрахувань, доходу від реалізації майна, що вибуває та ін.), залученого паєвого або акціонерного капіталу, банківських кредитів, лізингу, селенгу та ін.

    Процес  розробки цього розділу бюджету передбачає, звичайно, наступні основні процедури:

    1. Уточнення загального об’єму надходження коштів. Цей показник повинен певною мірою відповідати показнику загального об’єму капітальних витрат по першому розділу бюджету.

    2. Уточнення структури джерел надходження  коштів. Перевищення, початково передбаченого  бізнес-планом інвестиційного проекту, об’єму надходження коштів повинно бути забезпечено, якщо це можливо, за рахунок власних ресурсів та таких форм фінансування інвестицій, як лізинг та селенг. Найменш бажаною формою залучення додаткових інвестиційних ресурсів в сучасних умовах є залучення банківських кредитів.

    З. Забезпечення співставлень находження коштів по окремим періодам формування прибуткових статей з об’ємом капітальних витрат у відповідних періодах. Іншими словами, потік інвестиційних ресурсів повинен співпадати за часом з потоком капітальних витрат.

    Так як і календарний план, капітальний  бюджет розробляється спочатку на плановий рік в розрізі кварталів, а потім - по кожному попередньому кварталу в розрізі місяців. Відповідно, за термінами планування капітальний бюджет поділяється на річний, квартальний та місячний. 

    Поточний  бюджет реалізації інвестиційного проекту містить два розділи:

    1) поточні витрати; 

    2) доходи від поточної діяльності.

    Основною  ціллю розробки цього бюджету, за введеним в експлуатацію об’єктом інвестування, є визначення суми грошового потоку (cash flow) , що залишається в розпорядженні інвестора для покриття інвестиційних витрат.

    Поточні витрати об’єкта, що експлуатується, мають вигляд залишків виробництва. В Україні склад цих затрат регулюється Основними положеннями про склад затрат виробництва на підприємствах і в організаціях, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 року № 759. Відповідно цій постанові поточні витрати, що включені в склад собівартості продукції (робіт, послуг), групуються відповідно за їх економічним змістом в розрізі таких елементів:

    а) матеріальні витрати;

    б) витрати на оплату праці;

    в) відрахування на соціальні заходи;

    г) амортизація основних фондів;

    д) інші витрати.

    Матеріальні витрати включають вартість використаних сировини та матеріалів, спецодягу і спецвзуття, палива та енергоресурсів, витрати коштів на ремонт і експлуатацію основних фондів, а також збитки матеріальних цінностей в межах норм звичайного збитку.

    Витрати на оплату праці включають заробітну плату робітникам, нараховану за тарифними ставками та посадовими окладами; надбавки та доплати в розмірах, передбачених законодавством; оплату щорічних відпусток і ряд інших виплат, що регулюються Положенням про формування фонду оплати праці.

    Амортизація основних фондів включає суму амортизаційних відрахувань на повне відтворення  основних виробничих фондів за діючими  нормами. По активній частині основних фондів, які зв’язані з конверсією виробництва, охороною навколишнього природного середовища, розширенням експорту продукції, збільшенням випуску нових прогресивних видів матеріалів, механізмів та обладнання, а також випуском споживчих товарів і послуг, дозволено застосовувати прискорення амортизації зі збільшенням діючих норм до двох разів.

    Інші  розходи включають витрати поточного  характеру, які не входили в розглянуті раніше їх елементи.

    В процесі складання цього виду бюджету важливу роль відіграє розподіл поточних витрат на постійні та змінні. Такий розподіл дозволяє провести більш правильний розрахунок точки беззбитковості та норми рентабельності (що відповідає внутрішній нормі доходності), які були раніше визначені при розробці бізнес-плану.

    Поточні доходи з об’єкта, введеного в  експлуатацію, формуються взагалі за рахунок реалізації продукції (робіт, послуг). Розрізняють валовий та чистий дохід від поточної діяльності. Останній визначається, як різниця між валовим доходом і податковими платами, які включені в ціну реалізації продукції (робіт, послуг) та перераховуються в бюджет (податок на додану вартість, акцизний збір).

    Під плануванням поточного бюджету реалізації інвестиційного проекту зовнішньо реалізовані доходи і затрати звичайно не розглядаються.

    Під час розробки як капітального, так  і поточного бюджетів реалізації інвестиційних проектів може бути використаний метод «гнучкого бюджету». Він  передбачає встановлення запланованих капітальних або поточних витрат не в твердих фіксованих сумах, а у вигляді нормативу витрат, "зв’язаних" з відповідними об’ємними показниками діяльності. По інвестиційному циклу, пов’язаному з будівництвом об’єкта, таким показником може бути об’єм будівничо-монтажних робіт. На стадії експлуатації об’єкта аналогічним показником може виступати об’єм кількості або реалізації продукції (товарів, послуг). Цей метод розробки бюджету дозволяє забезпечити автоматичне його виправлення в залежності від дійсного об’єму діяльності. В процесі використання метода "гнучкого бюджету" всі види витрат групуються в розрізі постійних та змінних статей. За об’ємом постійних витрат норматив доводиться у вигляді абсолютної суми розходів на наступний період. По змінним витратам норматив встановлюється у вигляді їх рівня у відсотках до об’єму відповідної основної діяльності. Під час використання цього метода розробки бюджету реалізації інвестиційних програм повинен бути передбачений певний резерв інвестиційних ресурсів на можливе перевищення об’єму капітальних витрат (при прискоренні будівничо-монтажних робіт). Аналогічне перевищення об’єму поточних витрат (при збільшенні об’єму реалізації продукції), як правило, покривається, зростаючим при цьому, об’ємом доходів, тому формування резервів тут не потрібне.

    Розробка  „гнучкого бюджету” у вигляді системи нормативів витрат різних видів дозволяє не тільки оперативно коректувати фінансові потоки, але й реалізовувати ефективну політику реалізації інвестиційного проекту в поточному періоді.