Надати характеристику школи людських відносин

Управлінські  рішення на рівні структурного підрозділу приймаються його керівником (менеджером) у межах делегованих йому повноважень у тому випадку, коли для їх виконання є достатні ресурси підрозділу. Коли наявних ресурсів або наданих повноважень недостатньо, менеджер вносить свою пропозицію на розгляд вищого керівника.

Управлінські  рішення на рівні первинного трудового  колективу - бригади, секції, відділу - приймаються їх керівником за оперативними питаннями. Якщо, наприклад, бригадир вважає необхідним змінити раніше намічений розподіл робіт, то він має право самостійно приймати таке рішення. А коли хтось із працівників відмовляється виконувати доручену роботу, без поважних причин ігнорує розпорядження бригадира, то бригадир повинен звернутися з пропозицією до вищого керівника.

Таким чином, на кожному рівні  управління керівники приймають  рішення у межах своїх повноважень, передбачених свої ми посадовими інструкціями. Тільки у цьому випадку може бути встановлена чітка відповідальність керівників і підлеглих працівників на кожному рівні управління за прийняті рішення та їх виконання.

Загальне правило полягає  у тому, що управлінські рішення  приймаються на тому рівні управління, де виникає необхідність їх прийняття  відповідно з повноваженнями, передбаченими  посадовими інструкціями та затвердженими  вищим керівником.

5. За сферою дії управлінські  рішення поділяються надві групи;

• загальні;
• локальні.

Загальні  рішення - це такі рішення, які стосуються організації в цілому. Вони визначають головні завдання організації, основні напрямки її розвитку. Ці рішення приймає безпосередньо перший керівник (директор, голова правління, президент) або колективний орган управління (правління, президія, спостережна рада, загальні збори акціонерів, пайовиків, учасників товариства).

Локальне (обмежене) рішення - це таке управлінське рішення, яке приймається по окремому підрозділу організації. Такі рішення спрямовані на регулювання якогось процесу в конкретній ситуації, що склалась на виробництві.

Локальні рішення іноді  можна передбачити раніше, а іноді  необхідність у них виникає раптово  через зміни умов виробництва  на якійсь дільниці або в цілому в організації.

6. За функціональними відзнаками відрізняють такі управлінські рішення:

• адміністративні;
• економічні;
• технологічні;
• технічні та Ін.

У кожній організації, крім перелічених внутрішніх функцій, є  рішення і зовнішні, тобто для  взаємодії з суб'єктами зовнішнього  середовища, про відносини з постачальниками, покупцями, фінансовими та контролюючими  органами, про одержання кредиту  в банку тощо.

Такі управлінські рішення  оформляються у вигляді доповідних записок, запитань, пропозицій.

Таким чином, наведена класифікація управлінських рішень дає можливість будь-яке рішення охарактеризувати за шістьма ознаками.