Необхідність формування стратегічного мислення менеджерів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Февраля 2013 в 16:01, контрольная работа

Описание

Визначившись із місією власної діяльності, встановивши цілі, проаналізувавши оточення та середовище, ми стоїмо на роздоріжжі досягнення цілей. Способів досягнення встановлених цілей є безліч. Відповідно різні організації, враховуючи зовнішнє середовище, внутрішній потенціал, встановлені цілі та очікувані результати будуть, приймати рішення про різні способи досягнення цілей. Якщо встановлення цілей відповідає на запитання, до чого організація буде прагнути, якщо план дій із досягнення цілей відповідає на запитання, що потрібно робити, щоб досягнути поставленої цілі, то стратегія відповідає на запитання, яким із можливих способів, як організація буде йти до досягнення цілей.

Работа состоит из  1 файл

контрольная.doc

— 64.00 Кб (Скачать документ)

1.1. Необхідність  формування стратегічного мислення  менеджерів.

 

Визначившись  із місією власної діяльності, встановивши  цілі, проаналізувавши оточення та середовище, ми стоїмо на роздоріжжі досягнення цілей. Способів досягнення встановлених цілей є безліч. Відповідно різні організації, враховуючи зовнішнє середовище, внутрішній потенціал, встановлені цілі та очікувані результати будуть, приймати рішення про різні способи досягнення цілей. Якщо встановлення цілей відповідає на запитання, до чого організація буде прагнути, якщо план дій із досягнення цілей відповідає на запитання, що потрібно робити, щоб досягнути поставленої цілі, то стратегія відповідає на запитання, яким із можливих способів, як організація буде йти до досягнення цілей.

Тому, дотримуватись принципів стратегічного менеджменту є дуже важливим. Крім того, керівництву необхідно впевнитись, що воно вміє мислити стратегічно, бо це є головною запорукою успіху.

Зміст стратегічного  мислення полягає в усвідомленні мети розвитку підприємства та способів її досягнення, в ствердженні необхідності спостереження за зовнішнім і внутрішнім середовищем (для визначення мети та способів досягнення), формуванні стратегій і рішень, що з них випливають, а також налагодженні діяльності з метою їх здійснення. Стратегічне мислення базується на усвідомленні, насамперед керівниками й усім персоналом, власної відповідальності за довгострокове існування та розвиток підприємства, необхідності відповідного управління цим процесом і забезпечення орієнтації всіх видів діяльності на створення та підвищення конкурентоспроможності, фінансового успіху впродовж тривалого періоду.

Для стратегічного мислення необхідна  наявність таких п'яти елементів [8]:

• перший – уміння змоделювати  ситуацію, зрозуміти закономірності взаємодії між потребами, споживчим попитом, діяльністю і якістю продукції. Таким чином, частиною стратегічного мислення є аналіз;

• другий елемент –  здатність  виявити необхідність змін, що у  даний час відбуваються набагато інтенсивніше, ніж раніше;

• третій елемент – здатність розробляти стратегію змін;

• четвертим елементом є здатність  використовувати в процесі змін надійні методи. Знання того, з чого будується стратегічне управління, досвід роботи з елементами стратегії  може бути добрим підґрунтям для ефективного  менеджера;

• п'ятий елемент – це здатність  втілювати стратегію в життя. Усі розумові і творчі зусилля, що вкладаються в розробку стратегії, можуть виявитися марними, якщо підприємство не зможе їх реалізувати. У той  же час і дії, не підкріплені думкою, звичайно виявляються марними. Тільки мислення і динамізм його реалізації, що доповнюють один одного, можуть привести до успіху.

Також слід додати, що крім стратегічного мислення керівник повинен вміти викласти свої думки  та донести їх у доступній формі співробітникам та підлеглим.

Якщо говорити конкретно, то стратегічне  мислення передбачає:

- усвідомлення управлінської ієрархії  та послідовності встановлення  пріоритетів при відповіді на  запитання: "Чого ми хочемо  досягти та яким чином?";

-- орієнтацію на розпізнавання та адекватне реагування на зміни в середовищі - нові можливості та потенційні загрози;

- логічне обґрунтування форм  і методів залучення та напрямків  використання інвестицій, а також  персоналу відповідної кваліфікації  для забезпечення розв'язання проблеми довгострокового розвитку фірми;

- координацію стратегічних і  поточних, функціональних та виробничих, аналітично-планових і виконавчих  напрямків діяльності організації;

- усвідомлення можливостей та  масштабів впливу на формування  середовища, а не лише реагування на зміни в ньому;

- орієнтацію на керівництво  процесами розвитку підприємства  і в довгостроковому періоді  формування відповідної системи  стратегічного управління, що виявляється  в настанові на ініціювання  та очолювання, а не на захист і наслідування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ Практична  частина

 

Проаналізуйте касові та фактичні видатки наукової установи за звітний

період. Визначте структуру видатків.

 

 

Видатки за економічною  класифікацією

Фактичні видатки

Касові видатки

Відхилення (+;–)

сума 

%

сума 

%

відн.

абс.

Заробітна плата 

267288

60,67

237116

60,36

113%

30172

Виплати за тимчасовою непрацездатністю

3002

0,68

3181

0,81

94%

-179

Нарахування на заробітну плату

96478

21,9

83998

21,38

115%

12480

Харчування 

18412

4,18

18578

4,73

99%

-166

Послуги зв’язку 

465

0,11

511

0,13

91%

-46

Інші послуги 

2171

0,49

2171

0,55

100%

0

Відрядження

280

0,06

280

0,07

100%

0

Теплопостачання

43766

9,93

39000

9,93

112%

4766

Водопостачання 

1319

0,3

991

0,25

133%

328

Енергопостачання 

5891

1,34

5448

1,39

108%

443

Природний газ 

1219

0,28

1219

0,31

100%

0

Інші комунальні послуги

293

0,07

351

0,09

83%

-58

Разом

440584

100

392844

100

112%

47740


 

 

Розрахувавши відхилення по показниках фактичних та касових видатків, можна  зробити висновок, що за багатьма критеріями фактичні видатки перевищують касові, а саме: фактична заробітна плата вища на 13% за касову, нарахування на заробітну плату також перевищують на 15%, витрати на теплопостачання, водопостачання та енергопостачання вищі за касові видатки відповідно на 12, 33 та 8 відсотків. За іншими критеріями ми спостерігаємо або повну відповідність, або навіть незначне перевищення у бік касових видатків. Таким чином, можна зробити висновок, що основними галузями видатків є видатки на заробітну плату та  основні комунальні послуги. В майбутньому можна порадити переглянути розподіл фінансів, щоб врівноважити структуру видатків підприємства. 


Информация о работе Необхідність формування стратегічного мислення менеджерів