Організація житлового поверху в готелях.

                       

План

          Вступ.

1. Організація житлового поверху в готелях.
2. Упорядкування житлового номера в готелях.

Висновок.

Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

Готельні будівлі призначаються  для короткочасного проживання людей і відповідного обслуговування їх побутових і культурних потреб, тому такі споруди повинні бути обладнані всіма видами необхідного комунального благоустрою (водопровід, каналізація, опалення і т. д.) і забезпечені системами харчування, побутового і культурного обслуговування гостей.  Такий великий обсяг приміщень громадського призначення встановив проміжне положення готелів між житловими та громадськими в загальній класифікації будинків.

Місткість готелю розробленої  в даній дипломній роботі вважається середньою, оскільки число місць у ній до 500.

Призначення є основним типологічним ознакою при класифікації будинків готелів. Передбачається п'ять  типів готелів: загального типу, туристичні, курортні, мотелі, кемпінги. Цей готель належить до курортної. Відбувається диференціація і всередині основного типу, наприклад в числі курортних готелів в останні роки склався підтип курортного готелю для відпочинку з дітьми.

Рівень комфорту готелю найчастіше пов'язують з її призначенням і визначають характеристикою розряду. Передбачається наступні п'ять розрядів: вищий (В), I, II, III і IV. Курортні готелі проектують не нижче III розряду. Цей готель належить до готелю I розряду, оскільки складається з номерів вищого, першого і другого розрядів, з яких не менше 80% одномісні та двомісні та при готелі передбачається ресторан першого класу, бар і повний комплекс приміщень обслуговування.

 

 

 

 

 

 

 

1. Організація житлового поверху в готелях.

Планування житлового  поверху в готелях пов'язане  з типом горизонтальних комунікацій (коридорів), які забезпечують функціональний зв'язок між приміщеннями поверху. Тип поверху визначає планувальну організацію житлових номерів і господарських приміщень, його економічність, можливість рекреаційного використання, планувальну організацію вертикальних комунікацій. Розрізняють коридорне, галерейне, секційне, комбіноване планування житлового поверху.

Коридорне планування житлового  поверху, типове у плануванні готелів, найпростіше і раціональне. У  ньому розрізняють три варіанти конфігурації поверху — загальний протяжний коридор, два паралельних і периметральний (зімкнутий по периметру) загальний коридор. Один загальний коридор характерний двостороннім розташуванням номерів. Ширина такого поверху залежить від сезонного характеру діяльності закладу розміщення: для установ цілорічного функціонування ширина повинна бути не менше 1,8 м, сезонних — 1,6 м. Розташування сходового та ліфтового холу визначають довжиною коридору; якщо довжина коридору незначна, виділяють лише хол, розташований посередині його периметра. У готелях зі значною протяжністю корпусів необхідно проектувати декілька вертикальних комунікацій.

У плануванні житлового  поверху з двома паралельними коридорами номери мають одностороннє розташування, між коридорами розташовані  сходові й ліфтові холи, приміщення обслуговуючого персоналу. Найчастіше так планують за блокування двох житлових корпусів готелю.

Планувальну структуру  житлового поверху зі зімкнутим  по периметру коридором застосовують у готелях з одностороннім  розміщенням номерів і централізованим розташуванням вертикальних комунікацій та приміщень для обслуговуючого персоналу. Зімкнуте по периметру планування спостерігаємо в багатоповерхових готелях баштового типу з квадратною, круговою або еліпсоподібною конфігурацією житлового поверху.

 

Галерейне планування житлового поверху  використовують у готелях з одностороннім  розміщенням номерів, коли необхідна  певна їхня орієнтація. Згідно з  ним, збільшується протяжність житлового  поверху, зменшується глибина житлового  корпусу, скорочується площа номера до площі забудови житлового поверху. Найчастіше цю модель застосовують для закладів сезонного функціонування, а також у готелях атріумного типу, де галерея переважно розміщена з внутрішнього боку з виходом на атріум у вигляді балкона або по зовнішньому периметру споруди з орієнтуванням номерів на атріум.

Для секційної планувальної структури  притаманне розташування житлових приміщень  навколо вертикальних комунікацій  — сходових і ліфтових холів, головно  у житлових корпусах сезонних засобів  розміщення. Насамперед у такій планувальній моделі проектують туристські бази, мотелі.

Комбінована планувальна структура  житлового поверху поєднує водночас планування декількох попередніх форм його організації. Наприклад, можна  використовувати коридорну та галерейну структури в ускладнених конфігураціях житлового поверху.

2. Упорядкування житлового номера в готелях.

Житловий номер —  основне житлове приміщення у  планувальній структурі готелю, яке  забезпечує його основну функцію  — надає послуги з розміщення гостей. Він виконує функції універсального приміщення, забезпечуючи задоволення потреб гостей у період їхнього короткотермінового перебування у закладі розміщення: відпочинок; умови для праці; ділові зв'язки; санітарно-гігієнічні умови; зручне використання особистих речей; зовнішній зв'язок тощо.

Водночас номер є головним виробничим приміщенням готелю, "" тому вагоме значення має його раціональне планування відповідно до виробничої зручності  використання. Раціонально спланований  і забезпечений необхідним обладнанням  номер відіграє суттєву роль у рентабельності готелю. Дотримання вимог до розмірів, структури функціональних приміщень у номері відображається на його обслуговуванні, поточних витратах, амортизації, ремонті, а найголовніше — у забезпеченні комфортного перебування гостей, вирішального чинника у презентабельності готелю.

Виокремлюють такі функціональні  зони у плануванні житлових номерів: житлова кімната; санвузол; передпокій; кухня (у номерах-апартаментах). Розташування функціональних зон у номері, їхня кількість, розміри встановлює його планувальна композиція. Серед типового планування житлової кімнати, санвузла та передпокою є варіанти входу в санвузол:

— із житлової кімнати, без передпокою;

— з передпокою, санвузол загальний  між номерами;

— з передпокою, санвузол індивідуальний для кожного номера. Цей варіант планування номерів найпоширеніший у готелях.

Номери за кількістю житлових кімнат класифікують на одно-, дво-, три -, багатокімнатні (номери-апартаменти). Структура житлових кімнат залежить від їхньої місткості, категорії номера, рівня комфорту готелю та його спеціалізації. Наприклад, готелі, зорієнтовані на прийом туристів, котрі прибувають для відпочинку сім'ями (курортні, туристські), повинні мати більшу частку дво- і багатомісних номерів, а міські готелі для ділових клієнтів — одномісних номерів (додаток Г).

Однокімнатний номер складається  з житлової кімнати, передпокою та санвузла (в окремих номерах передпокій і санвузол інколи не передбачені). За розмірами однокімнатні номери можуть бути: одномісними (9—11 м2), двомісними (12—14 м2), тримісними (15 м2), чотиримісними (18 м2). У закладах розміщення готельного типу для прийому молоді, спортсменів проектують номери-гуртожитки на п'ять місць. Вони складаються з двох житлових кімнат зі загальним передпокоєм та санвузлом. Згідно зі сучасними нормами, двокімнатні номери з житловою площею 22 м2 і трикімнатні — 40 м2 можуть бути одно- і двомісними. Номери для прийому значної кількості гостей повинні мати площу в розрахунку 6 м2 на кожне додаткове місце (норми визначені для одно-двозіркових готелів).

Частка одномісних номерів у  вітчизняних готелях становить  близько 30—50 %, за кордоном — 60—80 %; у  курортних і туристичних готелях  частка двомісних номерів — 75—100 % загальної кількості номерів.

У зв'язку зі значними сезонними коливаннями попиту на готельні послуги, постійне співвідношення одно- і двомісних номерів, передусім за значною часткою одномісних, зумовлює ускладнення розміщення гостей і знижує доходи. У такому випадку доцільно проектувати однокімнатні номери на зразок "дубль", що швидко змінюють місткість номера згідно з попитом.

Двокімнатний номер складається  зі спальні, вітальні, передпокою, санвузла (в окремих випадках двох). Санітарний вузол може мати два входи —  один у передпокій, другий — у  спальню.

Трикімнатний номер має спальню, вітальню, кабінет, передпокій, один або два санвузли.

Багатокімнатний номер (номер "люкс", номери-апартаменти) може складатися з 8 кімнат, у структурі передбачено  декілька спалень, вітальня, кабінет, передпокій, гардеробна, кухня (кухня-ніша), ванна, туалет. Особливо фешенебельні номери у плануванні — дворівневі: на першому поверсі розташована вітальня, кабінет, передпокій, кухня, санвузол, на другому — спальня та санвузол. Багатокімнатні номери передбачені насамперед в апарт-готелях. їх використовують клієнти з високими матеріальними статками — бізнесмени, політики, котрі очікують у готелі комфортних умов проживання з можливістю проведення ділових зустрічей і роботи. їхня частка у структурі готелів не перевищує 10 % номерного фонду.

Номери "люкс" і номери-апартаменти  з двох і більше номерів з метою  ефективнішого використання сполучають дверима і отримують так звані  номери-комплекси. Відповідно до попиту через комбінування номери можна  здавати частинами, наприклад, як однокімнатні або номери "люкс" з різною кількістю кімнат або як багатокімнатні апартаменти з двома-трьома ізольованими входами зі загального коридору.

Передпокій у готелях невеликий  за розміром — 1—2 м2. В однокімнатних  номерах він вирізняється лише просторово, двері у вітальню не використовують. Якщо в номері відсутній санвузол, передпокій не проектують. У передпокої передбачений простір для збереження верхнього одягу й особистих речей, а за кордоном у ньому іноді розміщують кухню-шафу або кухню-нішу.

У закладах розміщення рекреаційного типу номери мають додаткові зони відпочинку — балкон, терасу, лоджію.

Планувальна організація санітарних вузлів залежить від категорії готелю. Згідно з національним стандартом України  щодо засобів розміщення в одно-, двозіркових готелях у закладах старої конструкції кількість номерів з повним санвузлом (умивальник, унітаз, ванна або душ) повинна становити відповідно не менше 26 і 50 %; готелі вищої категорії забезпечують санвузлом усі номери. В одно-, двозіркових готелях на кожному поверсі без санвузлів повинні бути туалет, ванна (душова) на кожні п'ять номерів, але не менше ніж два туалети та дві ванни (душові) на поверх окремо для чоловіків і жінок.

Площа санвузла повинна бути достатньою для вільного переміщення та комфортною у використанні всього обладнання і становити 2,4—4,6 м2. Повне санітарно-технічне обладнання санвузла складається з ванни (душової кабіни), умивальника, унітаза, сушки для рушників і біде (для номерів вищих категорій у закладах розміщення високої категорії). Вхід у санвузол забезпечують найчастіше з передпокою, у багатокімнатних номерах, окрім входу з передпокою, передбачено другий вхід зі спальні. У номерах вищої категорії санвузол може бути розділений: зі спальні передбачений вхід у ванну, а з передпокою — в туалет. Роздільне проектування санвузла характерне насамперед за дворівневого планування багатокімнатного номера.

 

У закладах розміщення сезонного функціонування (кемпінг, туристська база) або для  короткотермінового перебування гостей (туристський притулок, хижа) структура санвузла в номерах або загального санвузла на поверсі може бути неповною. Неповний санвузол (душ, умивальник, унітаз або лишень умивальник та унітаз) у номерах повинен бути у розрахунку на 2—4 місця. Загальні санвузли проектують за великою місткістю номерів — спальних кімнат, які відповідно до сучасних норм місткості можуть прийняти туристську групу від 8 до 20—25 осіб.

Обладнання житлових номерів у  готелях — це організація внутрішнього простору в номері, що повинна забезпечити  комфортні умови проживання гостей і зручне обслуговування. Загальний комфорт внутрішнього простору номера охоплює функціональний, екологічний і естетичний комфорт.

Функціональний комфорт реалізують зручністю використання будь-якого приміщення в номері й здійснення всіх функціональних процесів життєдіяльності людини — забезпечення сну, харчування, відпочинку, особистої гігієни, ділової зустрічі тощо. Зручність використання номера забезпечується оптимальним набором меблів і устаткування.

Екологічний комфорт  створюють за допомогою оптимальних  для організму фізичних характеристик  внутрішнього простору номера — поєднання  температури, вологості, дії сонячного  проміння, повітряних потоків. Оптимальні екологічні умови формують системами інженерно-технічного забезпечення (опалення, кондиціонування повітря, вентиляції, сонцезахисних гардин, жалюзі та ін.).

Естетичного комфорту досягають  гармонійністю наочно-просторового оточення, цілісністю й узгодженням усіх елементів — дизайну меблів, використанням декоративних засобів інтер'єру, колірної гами, оздобленням поверхонь, озелененням та ін.

Меблювання житлових номерів здійснюють згідно з функціональним призначенням меблів: вони повинні  відповідати простору номера, щоб уникнути незручностей для клієнта й обслуговуючого персоналу, нормам стандарту якості та естетичного комфорту, бути доцільно укомплектованими. Для цього використовують спеціальні готельні меблі, зокрема гарнітурні, вмонтовані, зблоковані, навісні, зі зміною конструкції. Такі меблі економлять площу, яку вони займають, поліпшують естетичне сприйняття номера, полегшують його прибирання.

Меблювання номерів  визначають категорією (рівнем комфорту), конструкцією та спеціалізацією закладу  розміщення. Суттєво впливає на меблювання тип споруди готелю — період її будівництва, архітектурно-планувальні особливості. У готелях старої конструкції приміщення номерів — значно більших розмірів, планування відповідає архітектурному стилю часу будівництва, і тут, безперечно, розміщують меблі певного стилю. У готелях підвищеного комфорту меблі засвідчують фешенебельність закладу: забезпечують спальними гарнітурами з шафами для суконь, трельяжем і кріслами, гарнітуром кімнати-вітальні з сервантом, кабінетним гарнітуром, м'якими меблями. Суттєва роль належить конструкції номерів — розташуванню дверних і віконних отворів, розмірам простінок, виду системи опалення.

Особливості меблювання номерів необхідно брати до уваги  ще в процесі проектування готелю, адже саме тоді розробляють схему розташування меблів і загального обладнання у номерах, з тим, щоби в майбутньому створити максимальний комфорт для гостей.