Проблема працевлаштування студентів денного відділення навчання

Лисенко О.В.

Проблема працевлаштування студентів денного відділення навчання

На сьогоднішній день дуже гостро стоїть питання для студентів щодо їх фінансової незалежності. Щоденно потреби студента ростуть і на задоволення цих потреб потрібно більше грошей. Саме тому студенти починають працювати під час навчання, причому студенти, що навчаються на бюджетній формі навчання, працюють частіше, бо вже давно зрозуміли, що заробити премію набагато легше аніж підвищену стипендію. Як показує практика, з кожним курсом робота для студента стає більш бажанішою, тому молоді люди влаштовуються на будь-яку роботу, і найчастіше нелегально, незважаючи на те що оформлення студентів на роботу може здійснюватися як за трудовим договором, так і за договором підряду.

Відповідно до законодавтва України студент має декілька можливостей для здійснення своєї трудової діяльності, а саме:

1.      робота з вільним графіком;

2.      отримання індивідуального графіку відвідування;

3.      робота з позмінним графіком;

4.      часткова зайнятість;

5.      віддалена робота або фріланс;

6.      тимчасова сезонна робота;

7.      перехід на заочну форму навчання.

Останні два пункта у цьому списку не належать до обраної теми наукової роботи, бо не передбачують одночасне навчання та працю, хоча тимчасова сезонна робота може стати постійною, якщо у цьому буде зацікавленість студента та работодавця.

Робота з вільним графіком та отримання індивідуального графіку відвідування ці варіанти найважчі для надбання, бо передбачують або найвищу степінь зацікавленості роботодавця (на стільки, що він згоден на будь-які умови), або мати багато довідок та вагомі підстави аби переконати адміністрацію університету.

Отож найвдаліші варіанти для студента, що бажає працювати це:

–  робота з позмінним графіком, але треба зважати на графік навчання в університеті;

–  часткова зайнятість, що передбачає виконання певного обсягу роботи, але при цьому, присутність на робочому місці необхідно лише декілька годин на добу, відповідно і зарплатня буде частковою, але така розмежованість офісу та робочого місця часом не добре позначається на результатах праці: по-перше, не всі професії дозволяють вільний графік, а по-друге, не всі спроможні власноруч стимулювати себе на працю;

–  віддалена робота або фріланс, не пердбачає офіційного працевлаштування але студент має можливість працювати у вільний від навчання час також  можливе, в майбутньому, працевлаштування на вишеперечісленних засадах.

Кожний студент, який навчається на денному відділенні, незалежно від форми власності його вузу, повинен знати, що він на весь період навчання є зайнятим громадянином. Згідно з Законом України „Про зайнятість населення ” від 1 березня 1991 року №803-XII (зі змінами) до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних ... вищих навчальних закладах ” (ст. 1). Тобто студентство „прирівнюється ” до праці на основному місці роботи. Це означає, що студент-очник не має права на інше основне місце зайнятості, не може мати іншу (другу) трудову книжку. Такий статус надає студентові можливість працювати в вільний від навчання час тільки за сумісництвом або за контрактом.

Розглянемо законодавчі основи кожного з виду вторинної зайнятості для студента за допомогою таблиці.

Таблиця 1.1.

Законодавчі основи вторинної зайнятості студента

Продовження таблиці 1.1

Можемо зробити висновок, що законодавча основа не досконала, але її цілком можливо використовувати на практиці. Проте саме, необізнаність студентів тягне за собою декілька наслідків, по-перше, можливість експлуатувати студентів-працівників занижуючи розмір заробітної плати; по-друге, можливість нелегального працевлаштуання робітників, що тягне за собою приховування доходів та розвиток тіньової бухалтерії.

Література

1.       Наказ N774 «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процессу»: за станом на 30 груд .2005 р. /  Міністерство освіти і науки

2.       Закон України „Про зайнятість населення” №803-XII: за станом на 1 бер. 1991 р. / Верховна Рада України

3.       Кодекс законів про працю України: за станом на 19 квіт. 2011 р. / Верховна Рада України

4.       Закон України «Про вищу освіту» № 2984-III: за станом на 17 січ. 2002 р. / Верховна Рада України

5.       Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» № 320/94-ВР : за станом на 22 груд. 1994 р. / Верховна Рада України

6.       Болонська Декларація: за станом на 19 черв. 1999 р. / Спільна заява європейських міністрів освіти