Реферат по "Менеджменту"

Варіант №8

Рівень1. Теоретичний

На прикладі конкретної ТНК (за вашим  вибором) охарактеризуйте її структуру, політику, особливість стратегії. Особливої  уваги приділіть політиці ТНК  по відношенню до країни що розвивається. Відповідь побудуйте за блоками.

1. Загальна характеристика: розмір, спеціалізація, сфери інтересів, територія проникнення.
2. Організаційна структура
3. Фінанси
4. Стратегія діяльності
5. Вплив
6. Корпоративна культура
7. Проблеми функціонування
8. Перспективи розвитку

Рівень 2. Практичний

1. Прочитайте mini case studies. Дайте аргументовані відповіді на питання.

10 січня 2006 року Тегеран  разконсервував деякі ядерні об'єкти і відновив роботу на них, що викликало різку реакцію міжнародного співтовариства. Напередодні глава МАГАТЕ Мохаммед ель-Барадеі заявив, що Тегеран практично вичерпав терпіння світового співтовариства і його ядерне досьє може бути передане на розгляд Ради Безпеки ООН. Президент Франції Жак Ширак назвав поводження Ірану серйозною помилкою. Прем'єр-міністр Великобританії Тоні Блер заявив, що «терпіння світового співтовариства уже вичерпане», і пообіцяв домогтися передачі іранського ядерного досьє в РБ ООН. Канцлер Німеччини Ангела Меркель вважає, що «Тегеран переступив червону рису». Позиція ж Вашингтона відносно Тегерана була цілком передбачувана — Іран є частиною «осі зла», а тому Вашингтон завжди готовий «обговорити іранське ядерне досьє», але так, щоб проти країни були неодмінно введені санкції. До введення санкцій проти Ірану справа, очевидно, не дійде. Самі європейці не горять бажанням робити це, оскільки в такому випадку Європа, що купує іранську нафту, постраждає мабуть більше, ніж сам Іран. Глава Міністерства закордонних справ Росії Сергій Лаврів заявив: «Необхідно продовжити роботу інспекторів МАГАТЕ на території Ірану, щоб зібрати більше інформації, і вже після цього робити висновки про характер іранської ядерної програми. Санкції — не найкращий і далеко не єдиний спосіб рішення проблеми. Усі ми пам'ятаємо про санкції у відношенні Іраку і про те, до чого вони привели». Пекін заявив про свій намір блокувати рішення про введення санкцій після того, як стало зрозуміло, що жодна з інших п'яти країн РБ ООН цьому перешкоджати не стане: Іран — другий за обсягом постачальник нафти в Китай.

Будь-яка політична криза навколо  Ірану вплине на нафтовий ринок. На Іран приходиться 132 млрд барелей доведених запасів нафти (близько 11% світових). У 2005 році Іран добував 4,2 млн барелей на добу, з них на експорт ішло 2,7 млн барелей. Іран — четвертий найбільший експортер нафти у світі і другий в ОПЕК (після Саудівської Аравії). Іран — найбільший постачальник нафти в Китай, що є другим у світі імпортером нафти після США. Тому будь-які проблеми з постачаннями іранської нафти викликають гостру реакцію з боку ринку. «Якщо постачання з Ірану раптом припиняться, це стане ударом по всьому нафтовому ринку — ніхто не зможе навіть протягом декількох місяців компенсувати припинення іранського експорту. У результаті ціни на нафту можуть злетіти дуже високо — до ста доларів і навіть вище», — відзначає Манушер Такин, старший економіст лондонського Центру глобальних енергетичних досліджень (СGES).

Припинення постачань може відбутися  з двох причин. По-перше, у випадку  введення проти Ірану економічних  санкцій через механізми ООН (для  Ірану досить важливий нафтовий експорт, оскільки він забезпечує 80-90% експортних надходжень і 40-50% доходів держбюджету). Однак уведення санкцій стає малоймовірним  через позицію Китаю, що має право  вето і вкрай зацікавлений у нафтовій галузі Ірану. По-друге, експорт нафти  може припинити сам Тегеран —  щоб викликати нафтовий шок на ринку, від якого постраждають США  й Европа. Про те, що навіть обмежені санкції проти Ірану можуть обернутися нафтовим шоком, заявив на початку січня 2006 року міністр економіки країни Давид Данеш-Джафари. Якщо Тегеран припинить нафтовий експорт на кілька тижнів або навіть діб, це може привести до рекордного росту нафтових цін.

Є ознаки того, що Іран готується до введення економічної блокади. Так, Тегеран уже почав закривати  свої рахунки в Європі, побоюючись, що вони можуть виявитися замороженими. Мова йде про вилучення суми, що перевищує 8 млрд доларів. Ряд держорганів Ірану одержали розпорядження зняти всі підзвітні їм гроші з рахунків у європейських банках (головним чином швейцарських) і в терміновому порядку перевести їх в азіатські банки - до Сінгапуру, Шанхаю, Гонконгу або Малайзії. До перекладу капіталів з Європи в Азію приступили і деякі великі іранські бізнесмени, на чиїх рахунках у європейських банках, за деякими оцінками, знаходиться до 10 млрд доларів.

В Ірані вже був гіркий досвід із західними банками. На початку 80-х  Тегеран втратив у цілому 17 млрд доларів, після того, як його рахунки в американських банках і в банках Європи, зв'язані з США, були заморожені після розриву дипломатичних відносин між двома країнами. Експерт. - 2006. - №3.

Запитання:

1. Опишіть можливі наслідки скорочення (повного припинення) постачань нафти Іраном. Які галузі світової економіки сильніше за все постраждають?
2. На конкретних прикладах опишіть програми енергозбереження, що впроваджуються найбільшими міжнародними компаніями з метою зниження залежності від кон'юнктури ринку нафти.
3. Розгляньте заходи державного регулювання, що використовуються в розвинутих державах світу з метою підтримки ефективної діяльності національних товаровиробників.

Рівень 3.

Перше – єдине для всіх варіантів, визначити ефективність методу Г. Хофстеде

1.

1. На основі аналізу даних табл. 1, що дають кількісні характеристики чотирьохфакторної моделі Г. Хофстеде, визначте культурне позиціювання країн, які, на вашу думку, мають стратегічний інетерес для України. Порівняйте їх з культурою України.
2. Заповніть на основі табл. 1 табл. 2 з характеристиками для країн, перерахованих нижче. У якій мірі ваші уявлення (стереотипи) про ці країни підтверджуються чи спростовуються кількісними характеристиками факторів культури Г. Хофстеде?
3. Чому в країнах з високою мірою запобігання невизначеності законодавство зазвичай носить громіздкий і об’ємний характер, а закони доповнюються великою кількістю підзаконних актів (інструкції, правила, коментарі і т.п.)? Як ви вважаєте, чи є це ефективним шляхом для зниження рівня невизначеності в суспільстві? Прокоментуйте свою відповідь.
4. Свідченням належності до якої культури (з погляду запобігання невизначеності) є фраза Наполеона Бонапарта: «Спочатку вплутаємося в бій. А там подивимося»? Чи узгоджується дана фраза з національним стереотипом Наполеона?(Тобто, чи можна його вважати типовим представником своєї нації?)

Таблиця 2