Регіональні особливості розвитку та розміщення туристичного комплексу Польщі

        Померло - 2 482 чіл

        Приріст натуральний - 603 чіл

        Еміграція - 198 чіл

        Імміграція - 66 чіл

        Сальдо міграції - 132 чіл

 

      Баланс  чоловіків і жінок в загальній  чисельності - в містах серед  дітей (до 16 років) переважають хлопчики, кількість чоловіків і жінок порівнюється приблизно до 25 років, а в більш старшому віці жінок стає більше, ніж чоловіків.

      На селі  спостерігається стабільне перевищення  чисельності чоловіків над жінками,  при чому найбільша різниця доводиться на 30-45-річних. А ось у віці після 50 років переважають жінки.

      В середньому  ж, звичайно, народжується більше  хлопчиків, але приблизно до 40 років кількість чоловіків і  жінок порівнюється, а потім переважають  жінки.

      Отже хоча на 100 чоловіків доводиться 105 жінок, теза "на 10 дівчати за статистикою 9 хлоп'ят" невірний. Бо якраз в юному віці хлопців більше.

    59% населення Польщі знаходиться в працездатному віці (це один з найвищих показників в Європі), 27% - діти і підлітки, 13% - люди пенсійного віку.

 

Таблиця 2.2.2.

Структура розподілу працюючих за секторами, у % ³

 

Сектор	2000	2003	2006
Сільське господарство і лісництво	27	27	27,5
Промисловість і будівництво	36	30	28
Послуги	37	43	44,5

 

 

 

 

 

 

 

 

     Аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що з кожним роком кількість людей задіяних у сфері послуг (до якої належить туризм) зростає. Це є нормальним проявом індустріального суспільства, яке в першу чергу проявляється через збільшення міського населення і набуття сферою послуг значної актуальності . Цю інформацію слід сприймати як факт і брати до уваги, розробляючи і впроваджуючи програми національного розвитку.

 

 

Структура розподілу працюючих за секторами, у % ⁴

 

Діаграма 2.2.1

 

      Для порівняння, в Західній Європі кількість зайнятих в сільському господарстві складає: у Германії - 3,3%, у Франції - 6,7%, у Великобританії - 2% (вважаються ті, що тільки професійно працюють в цій сфері, без сезонних робочих зайнятих решта часу в інших галузях).

     В Польщі ж кількість зайнятих в сільському господарстві, промисловості і сфері послуг приблизно однакова. Проте сфера послуг з кожним роком збільшується, в порівнянні іншими секторами економіки.

     В свою  чергу в секторі послуг, туризм  складає 48 %, що ще раз  підтверджує його важливість для успішного економічног розвитку.

    

     На сьогоднішній день в Польщі склалась ситуація, коли при стійкому зростанні попиту на туристичні послуги і кількості  зайнятих в невиробничій сфері, зберігається високий рівень безробіття при одних з найбільших показниках людей працездатного віку. Задля вирішення даних проблем, важливо чітко розуміти, що туристична сфера – це сфера послуг, яка не тільки приносить достатньо пристойні доходи і охороняє історичну цінність країни але й надає велику кількість робочих місць економістам, менеджерам, маркетологам, історикам, геологам, географам, культурознавцям, краєзнавцям, філологам та іншим. В даній сфері можуть бути задіяні величезна кількість осіб працездатного віку з різним рівнем професійної підготовки.⁵

Безробіття  в Польщі

Таблиця 2.2.3

Глобальні проблеми європейців⁶

 

Проблеми	Франція	Велика Британія	Італія	Польща
Ріст цін	49	13	28	25
Безробіття	53	38	31	29
Злочинність	15	27	35	3
Пенсії	9	3	9	14
Житло	11	11	2	3
Охорона здоров'я	7	11	8	24
Імміграція	5	31	18	0
Освіта	8	8	3	6
Політика	6	7	9	15
Єкологія	6	8	8	1

 

     Як бачимо, безробіття є в багатьох економічно  розвинутих країнах Європи, та  це не знімає важливість даної  проблеми, а лише підкреслює її  важливість і необхідність , як найшвидшої, розробки заходів по подоланню загрожуючи показників.

    Перші офіційно зареєстровані безробітні з'явилися в 1990 році, до цього в соціалістичній Польщі безробіття не існувало. До 1994 року рівень безробіття плавно підвищувався і досяг рівня майже 17%. Потім ситуація стабілізувалася, і до 1998 року рівень скоротився майже до 10%. Проте в даний час рівень безробіття знов підвищується.

   2001 рік ознаменувалося новою економічною кризою. За зовнішнім благополуччям ховається закриття крупних підприємств, скорочення випуску товарної продукції.

     За даними BAEL (Досліджень Економічної Активності Населення) на кінець 1998 року рівень безробіття складав близько 14,5%, в 2000 - близько 10,4%, а в 2001 - 13%.

     Ще більш  погіршилась ситуація з настанням всесвітньої фінансової кризи. Тільки за друге півріччя 2008 року показники по безробіттю зросли на 5,6 % в порівнянні з аналогічним періодом 2007 року.

 

Таблиця 2.2.4.

Динаміка  безробіття в Польщі ( у %)⁷

 

Рік	1998	2000	2001	2007	2008
Показник по безробіттю	14,5	10,4	13	15,2	20,1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Графік 2.2.1. «Динаміка безробіття в Польщі»

 

    Ще більш  ускладнюють дані проблеми постійне  збільшеня кількості міського  населення (див табл.. 2.2.3). І знову  ж таки, туризм – це саме  та сфера, яка може стати одним з засобів по вирішенню цих нагальних питань.

Таблиця 2.2.5.   

Збільшення  міського населення⁸

 

	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Число міських жителів (млн.чол)	7,5	9,6	14,2	17,1	22,5	23,6	23,9	23,9
Процент міських жителів	31,8	39,0	48,3	52,3	60,2	61,8	61,9	61,8

 

 

Графік 2.2.1 «Процент міського населення»

 

 

2.3 Соціально-економічні передумови

 

      Туризм - важлива галузь польської економіки,  яка забезпечила в 2004 році 7,8% робочих  місць, створила 6,2% валового національного продукту і склала 6,1% доходів від експорту. Туристична діяльність веде до пожвавлення малого і середнього бізнесу на місцях, розвитку інфраструктури, зростанню рівня сервісу і професійної активності. Окрім цього, туризм вирішує таку соціально–економічну проблему польського суспільства, як безробіття.

    Для Польщі є украй важливим розвиток туризму на регіональному і місцевому рівнях, особливо для непромислових регіонів з високим рівнем безробіття і низькими доходами населення.

   Вступ Польщі до Європейського союзу, відкриття меж і відміна митних бар'єрів вже забезпечує збільшення турпотоков і позитивно впливає не тільки на економіку, але і на розвиток культурних і міжнаціональних відносин.

 

2.4 Історичні особливості

 

      Туристичні пам'ятки польської землі - багаті й різноманітні. Пейзажі, що змінюють один одного, починаючи від Прибалтійського узбережжя й закінчуючи високими Татрами, міста з великими історичними традиціями та цінними пам'ятками старовини, які є найкращим свідченням понад тисячолітньої історії Польщі.

      Туристичні подорожі, незалежно від своїх мотивів, завжди пов'язані з пізнанням країни, яку відвідуєш: її історії, пам'яток архітектури, місць, пов'язаних з важливими подіями й видатними постатями, її музеїв і всяких інших здобутків народу в галузі культури і мистецтва.

 

 

 

 

Середньовічні замки

      Туристичні маршрути в Польщі визначені таким чином, щоб крім спілкування з природою можна було оглянути пам'ятники історії і культури: середньовічні замки, палаци в стилі барокко, резиденції магнатів, храми, сакральні об'єкти - свідчення розвитку різних релігій і традицій, музеї під відкритим небом , а також загадкові спорудження , створені ще до нашої ери.

      В усій країні можна зустріти замки, що належали колись магнатським родам. Найчастіше це середньовічні будівлі, пізніше модернізовані в стилі епохи Відродження, барокко або неоготики. У внутрішніх приміщеннях розміщені музейні експозиції, колекції творів мистецтва, стародавніх меблів, тканин і вогнепальної зброї.

  

Музеї під відкритим небом

      Відмінною рисою Польщі є велика кількість музеїв під відкритим небом, так званих "скансенов". У цих музеях зібрані древні оригінальні будівлі : селянські двори, огорожі, дерев'яні хати, стайні, млини і кузні, костьоли і церкви. Найчастіше можна побачити реконструкцію цілого поселення з дрібними деталями домашнього інтер'єра жител і господарських будівель. Але саме головне, що польські музеї під відкритим небом не є "мертвими експозиціями". У них пульсує життя: проводяться фестивалі, народні гуляння, організовуються виставки і театралізовані видовищні заходи з циклу "Живий музей під відкритим небом ".

          

Костьоли  і синагоги

      У минулі століття Польщу населяли представники різних народів, прихильники різних релігій. Тому поруч з римсько-католицькими святинами в країні є безліч храмів і сакральних будівель , зведених православними, греко-католиками, протестантами та іудеями. У Гижицко, невеликому містечку на Мазурах поряд з костьолами - католицьким і протестантським, церквями - православної і греко-католицької, свої церкви мають баптисти, п'ятидесятники і свідки Ієгови. На східних рубежах Польщі, у маленьких селах - Бохоники і Крушини знаходяться стародавні мечеті, у яких моляться проживаючі в Польщі мусульмани.

      Звичайно, у Польщі переважають римсько-католицькі костьоли. У багатьох містах знаходяться готичні кафедральні собори і храми в стилі ренесанс.

 

Краків

      Краків розташований на березі ріки Вісли. Це один з головних економічних і культурних центрів країни. Місто згадується з X століття . У XI-XVI століттях Краків був столицею Польської держави, чим обумовлена велика кількість архітектурних пам'ятників на його території. Розташований тут найстарший польський університет заснований у 1364 році.

      Це місто, в архітектурному відношенні дуже цікавий. Старе місто займає тут досить велику територію, на півдні якої на високому пагорбі в берега Вісли піднімається Вавель - королівський замок XIII-XVII століть і кафедральний собор святих Вацлава і Станіслава.

      Серцем Кракова називають Старе Місто, розташований у кільці парків Планти, що з'явилися на місці зруйнованих на початку XІ століття фортечних стін. Схема розташування вулиць Старого Міста збереглася з 1257 року до наших часів. Радують своєю красою стародавні кам'яні будинки, атмосфера цих вуличок будить уяву.

 

 

     

 

3. Сучасний рівень розвитку і структура туристичного комплексу країни

      Те, що  можна було б назвати зачатками  туристичного бізнесу, з'явилося  в Польщі ще в середині 80-х  років минулого століття, відразу після відміни військового положення. Саме тоді поляки почали засновувати перші приватні туристичні бюро. Турбизнесменами-піонерами в основному ставали колишні працівники державної структури на зразок «Інтуриста», які володіли мовами і вже мали певні контакти за кордоном. Вони забезпечували польським туристам проживання та харчування десь в Греції, Югославії або Італії, проте ті самі повинні були туди доїхати, а іноді і вирішити всі візові питання.

      З часом організатори  виїздів почали купувати туристичні автобуси для доставки своїх клієнтів до місця відпочинку. Проте більшість цих автобусів не відповідали строгим європейським технічним вимогам. Тому новий етап в розвитку туризму в Польщі почався завдяки підключенню до нього лізингових фірм, що масово надавали нові зручні автобуси. З часом в цей бізнес влилися і страхові агентства, що гарантували повернення грошей у разі зриву відпочинку або компенсацію лікування за кордоном.

      Після  відміни віз поляки поїхали  в світ, а мир приїхав до  Польщі. Окрім згаданих «фанів  «Солідарності», в край над Віслою  потягнулися польські аристократи  — подивитися на відібрані  у них народною владою замки  і палаци; євреї — помолитися  на території концтаборів Освенцим або Майданек за душі знищених тут фашистами єдиновірців; німці — відвідати свою колишню малу батьківщину в Східній Пруссії і Силезії, а також бізнесмени звідусіль у пошуках нових ринків збуту і нових можливостей для інвестування. З кожним роком їх ставало все більше. Можливо, було б ще більше, коли б не звичай багатьох європейців подорожувати на власному автомобілі. На території Польщі звичка виявилася згубною, оскільки польські дороги хоч і краще українських, але при цьому є гіршими у всьому ЄС. А ще поляки швидко удостоїлися малоприємного звання найспритніших автомобільних злодіїв Старого Світла. Цей стереотип набув такого поширення, що навіть автор популярної в Германії гумористичної телепрограми дозволив собі пожартувати: «Рекламні гасла польських турагентств повинні звучати так: «Німці, відвідаєте Польщу, ваш автомобіль вже там».