Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Октября 2011 в 12:33, практическая работа
У роботі представлений порівняльний аналіз теорій менеджменту у вигляді таблиці.
Рудої Наталії
ОЕФ 6509 «Облік і аудит»
4 курс 5
група
Теорія | Період і прізвища | Сутність теорії | Переваги і недоліки | Застосування теорії в сучасності |
Класична теорія менеджменту: Школа
наукового управління Адміністративна
школа управління |
1885-1920 рр. Ф. Тейлор,
Г. Форд, Френк і Ліліан Гілбрет,
Г. Гант,
Е. Гарінгтон 1920-1950 рр. А. Файоль, Г. Емерсон, Л. Урвік, М. Вебер |
Наукове управління було спрямовано на дослідження проблем підвищення продуктивності праці робітників (безпосередніх виконавців) шляхом удосконалення операцій ручної праці на основі її наукової організації, ґрунтувалось на механічному розумінні людини, її місця в організації і сутності її діяльності. Ключовим елементом у даному підході було те, що люди, які більше виробляли, винагороджувалися більше. Тейлор і його сучасники фактично визнавали, що робота з управління - це певна спеціальність, і що організація в цілому виграє, якщо кожна група працівників зосередиться на тому, що вона робить успішніше за все. Цей підхід різко контрастував зі старою системою, при якій робітники самі планували свою роботу. Ускладнення в процесі управління через збільшення розмірів і масштабів виробництва призвело до відособлення функції менеджерів від інших робітників і виокремлення менеджерів в окрему професію, а це в свою чергу призвело до переміщення акценту досліджень з управління виробництвом до управління організацією в цілому. Метою досліджень було виділення «універсальних принципів» управління, дотримуючись яких організація досягатиме успіху |
Переваги: Використання наукового аналізу для визначення кращих способів виконання задачі. Відбір працівників, найкраще підходять для виконання задач, і забезпечення їхнього навчання. Забезпечення працівників ресурсами, необхідними для ефективного виконання їх завдань. Систематичне і правильне використання матеріального стимулювання для підвищення продуктивності. Відділення планування і обмірковування від самої роботи. Рекомендації щодо поліпшення праці робітників і використання засобів виробництва, введення чіткого регламенту і стандартів на засоби праці, інструменти, чіткого обліку робочого , використання диференційованої оплати праці (Ф. Тейлор). Започатковано виробниче календарне планування на сучасній технічній основі (Г. Гант). Широке впровадження у практику менеджменту вимірювальних методів та інструментів (Френк та Ліліан Гілбрет). Принципи підвищення ефективності не тільки виробничої праці, а й будь-якої діяльності людини (Гарінгтон). Важливим внеском цієї школи було систематичне використання стимулювання з метою зацікавити працівників у збільшенні продуктивності й обсягу виробництва. Концепція наукового управління стала серйозним переломним етапом, завдяки якому, управління стало широко визнаватися як самостійна галузь наукових досліджень. Вперше керівники-практики та вчені побачили, що методи і підходи, які використовуються в науці і техніці, можуть бути ефективно використані в практиці досягнення цілей організації. Недоліки: основну
увагу приділяла раціоналізація виробництва
без урахування індивідуальних якостей
працівників, нехтувала соціальні аспекти
стосунків, ігнорувала професіоналізм
і здатність кваліфікованих працівників
подавати ідеї та пропозиції щодо вдосконалення
роботи. Це перешкоджало ефективному використанню
всього потенціалу виробничих підприємств. Переваги: . Розвиток принципів управління. Опис функцій управління. Систематизований підхід до управління всієї організації. Управління розглядалось як універсальний процес, що складається з декількох взаємозалежних функцій, таких як планування й організація. Надбання цієї школи спричинило зміну управлінської парадигми: якщо представники традиційного підходу акцентували на самостійності окремих елементів організації, то процесуального – на їх взаємній зумовленості. Дослідження адміністративної школи створили підґрунтя для глибшого вивчення можливостей підвищення ефективності управління організаціямиНедоліки: представники не дуже дбали про соціальні аспекти управління. Більше того, їх роботи значною мірою виходили з особистих спостережень, а не грунтувалися на науковій методології. |
Г. Емерсон визначив ефективність як максимально вигідне співвідношення між витраченими зусиллями, грошима, обладнанням тощо та економічними результатами. Це визначення не втратило свого значення і нині. Нині велике значення мають 14 принципів адміністративного управління, які сформував Файоль, а саме: розподіл праці, повноваження і відповідальність, дисципліна, єдиновладдя, єдність дій, підпорядкованість інтересів, винагорода персоналу, централізація, скалярний ланцюг, порядок, справедливість, стабільність персоналу, ініціатива, корпоративний дух. |
Неокласична
(поведінкова) теорія
менеджменту
Школа
людських стосунків Школа організаційної поведінки |
1930-1950 Е. Мейо, М. П. Фоллет,
А. Маслоу, Д. МакГрегор К. Арджирис, Р. Лайкерт, Ф. Герцберг |
Представники цієї школи досліджували переважно проблеми індивідуальної психології робітників організації. Їх зусилля були зосереджені переважно на вивченні поведінки індивідуума в організації, на його мотивації. В основу концепції покладено ідею про те, що застосування прийомів управління міжособистісними стосунками, досягнення гармонії у взаємовідносинах між менеджерами та працівниками приводить до зростання продуктивності праці та ефективності організації. Характерними ознаками цієї школи є: застосування прийомів управління міжособистісними відносинами для підвищення ступеня задоволеності та продуктивності; застосування наук про людську поведінку до керування і формування організації таким чином, щоб кожен працівник міг бути повністю використаний відповідно до його потенціалом. Її представники концентрували увагу на вивченні типів групової поведінки, на розумінні організації як складного соціального організму, який знаходиться під впливом певних уявлень, звичок, конфліктів, культурного оточення тощо. |
Переваги: представники визначили, що високу продуктивність забезпечує не лише раціоналізація роботи, а й стосунки між людьми в процесі її виконання. Створення комфортної у психологічному плані атмосфери сприяє поліпшенню їх роботи. Враховувались психологічні мотиви поведінки людей у процесі виробництва, проблеми групових відносин, групові норми, конфлікти і співробітництво, комунікаційні бар’єри. Переваги: дослідження зосереджені на людині, шукали відповіді на запитання щодо природи соціальної взаємодії в колективі, влади та авторитету, комунікацій, лідерства, організаційної культури, управління конфліктними ситуаціями, тобто різних аспектів групової поведінки. |
Ця теорія широко використовується в сучасності. |
Кількісна теорія менеджменту (школа науки управління) |
1955 р. – до нашого часу Р. Аккоф, Г. Саймон, Л. В. Канторович |
Теоретики цієї школи розглядали управління як систему математичних моделей та процесів. В основу кількісної школи покладено ідею про те, що управління є певним логічним процесом, який можна відобразити за допомогою математичних символів та залежностей. В центрі уваги цієї школи знаходиться математична модель, тому що саме за її допомогою управлінську проблему можна відобразити (передати) у вигляді основних її цілей та взаємозв’язків. Інтереси представників кількісної школи практично повністю пов’язані з застосуванням математики в управлінні. |
Переваги: Основний внесок цієї школи в теорію управління - це ідея про спрощення управлінської реальності за допомогою математичних моделей. Поглиблення розуміння складних управлінських проблем завдяки розробці і застосуванню моделей. Розвиток кількісних методів у допомогу керівникам, які приймають рішення в складних ситуаціях. Недоліки:
складність у розрахунках. Крім того, до
60-х років тільки в дуже небагатьох керівників
була освіта достатня, для розуміння і
застосування складних кількісних методів.
набагато більше число керівників щодня
стикається з проблемами людських відносин,
людської поведінки, ніж із проблемами,
які є предметом дослідження операцій. |
У даний час становище швидко змінюється, тому що все більше шкіл бізнесу пропонує курси кількісних методів і застосування комп'ютерів, тому цей метод частіше застосовують на практиці. |
Інтегровані
(синтетичні) підходи
до управління
Процесний
підхід Системний
підхід Ситуаційний підхід |
Н. Вінер, К. Боулдінг Виник у 60-ті роки ХХст П. Друкер, М. Портер, І. Ансоффом |
Розглядає управління як серію взаємопов’язаних дій (функцій управління), які реалізуються у такій послідовності: планування, організація, керування, контроль. Кожна функція управління, в свою чергу, складається з взаємопов’язаних підфункцій. Таким чином, процес управління є загальною сумою усіх функцій та підфункцій. Його представники
стверджують, що організацію слід розглядати
як систему єдності частин, з яких
вона складається та зв’язків з
її зовнішнім середовищем. Тільки такий
підхід дозволяє отримати цілісне уявлення
про сутність управління. За цим підходом певні методи і прийоми потрібно використовувати залежно від ситуації, у якій опинилась наша організація. Визнає,
що хоча загальний процес управління
і є однаковим, специфічні прийоми,
які використовує керівник повинні
змінюватися залежно від Об’єктом досліджень ситуаційного підходу виступають найбільш значущі в управлінні ситуаційні зміни, зокрема у сферах лідирування, побудови організаційних структур, кількісних оцінок тощо. |
Переваги: розглядає функції управління як взаємопов'язані. Переваги: ефективність кожної організації забезпечується не якимось одним її елементом, а є результатом впливу багатьох факторів. У кожній системі важлива робота цілого – як результат досягнутої динамічної рівноваги. Застосування теорії систем до управління полегшило для керівників завдання побачити організацію в єдності її складових частин, які нерозривно переплітаються із зовнішнім світом. Ця теорія також допомогла інтегрувати вклади всіх шкіл, які в різний час домінували в теорії та практиці управління. Недоліки: Ця теорія
конкретно не визначає основні змінні,
що впливають на функцію управління.
Невизначених вона і того, що в навколишньому
середовищі впливає на управління і як
середовище впливає на результат діяльності
організації. Переваги: підкреслює
нерозривний взаємозв'язок між управлінськими
функціями і не розглядає їх окремо.
Ситуаційний підхід намагається
пов'язати конкретні прийоми та
концепції з певними |
Ця концепція, що означає великий поворот в управлінській думці, широко застосовується і в даний час. Оскільки це
досить новий підхід, ми ще не можемо
повністю оцінити справжнє вплив
даної школи на теорію і практику
управління. Тим не менше, вже зараз
можна сказати, що його вплив велика
і, здається, буде зростати в майбутньому. Хоча ситуаційний метод ще не був повністю обгрунтований дослідженнями, недавні результати вказують на те, що деякі ситуаційні змінні можуть фактично бути вичислені. |