Сутність управління господарським механізмом на сучасному етапі розвитку ринкової економіки

Міністерство  Аграрної Політики та продовольства  України 

    Дніпропетровський Державний Аграрний  Університет

 

          Кафедра  Менеджменту і права

 

 

Індивідуальне завдання

з дисципліни «Менеджмент і маркетинг  в тваринництві»

Модуль 1

«Основні  поняття та методологічні основи менеджменту в тваринництві»

Тема: «Сутність управління господарським  механізмом на      сучасному  етапі розвитку ринкової економіки»

 

 

 

         Виконала: студентка групи БТ-3-09

Петренко Т.В.

перевірив: старший викладач Пальчик  І.М.

 

             

 

                                  Дніпропетровськ 2012

Зміст

Вступ.

1. Суть господарського  механізму та його елементи.

2. Господарський  механізм та система управління  економікою.

3. Особливості ринкового  механізму господарювання.

Висновки.

Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Господарський механізм - сукупність організаційних структур, конкретних форм і методів керування, а також правових норм, за допомогою  яких реалізуються діючі, у конкретних умовах, економічні закони, процес відтворення.

Економіка являє  собою сукупність процесів виробництва, розподілу, обміну і накопичення  матеріальних благ і послуг. Трудова діяльність у суспільному виробництві здійснюється в порядку повної взаємодії всіх галузей виробництва, усіх підприємств і організацій. Кожна ланка малого організму працює спільно з іншими частинами. Все це і складає суспільне виробництво, а кожний робітник виконує специфічну функцію, у рамках суспільного характеру праці.

Оскільки виробництво  здійснюється спільно і має суспільний характер, то воно здійснюється на основі цілеспрямованої організації і керування.

Сама організація  і керування суспільним виробництвом, формується під впливом економічних законів ринкової економіки, у якому, як ми бачимо, ринку належить особлива роль. Саме виробництво, розподіл і обмін значною мірою визначаються суспільним попитом на товари виробничого і невиробничого призначення.

Керування економікою по своєму утриманню характеризуються цілеспрямованим, упорядкованим впливом  на процесі суспільної праці за допомогою  господарського механізму.

 

 

 

 

2

1. Суть  господарського механізму та  його елементи

Поняття господарського механізму в економічній літературі є дискусійним. Одні автори ототожнюють  його із системою керування економікою, інші - розглядають як комплекс господарських  і організаційних принципів, треті - як сукупність форм і методів господарювання і т.д. У юридичних дослідженнях, навпроти, намітився широкий і в принципі однаковий підхід до розуміння цього явища. Господарський механізм розглядається як узята в єдності вся сукупність економічних, організаційно-правових, морально-політичних і інших засобів впливу держави на суспільно-виробничі відношення, на виробництво.

Об'єктивні потреби  сучасного розвитку економіки, удосконалювання  організаційно-правових форм і методів  керування народним господарством - і здійснення господарської діяльності потребують посилення розробки загальнотеоретичних  проблем правового регулювання господарської діяльності, зокрема, проблем, пов'язаних із розвитком господарського законодавства в сучасних умовах. Правове регулювання господарської діяльності охоплює широке коло питань організації і планування народного господарства, правового положення різноманітних господарських ланок, правового режиму їхнього майна, господарських зв'язків між ними, відповідальності за результати господарської діяльності, а також особливості її здійснення в різноманітних галузях народного господарства - промисловості, сільському господарстві, капітальному будівництві, транспорті, торгівлі й інших, що функціонують у тісному взаємозв'язку один з одним.

Центральне місце  серед них належить питанням правового  закріплення (правових форм) госпрозрахунку як об'єктивно необхідного методу господарювання, важливого важеля підвищення ефективності виробництва. Господарський розрахунок як метод організації, керування і безпосереднього здійснення виробничо-господарської діяльності визивається до життя з'єднанням товарно-грошових початків у діяльності державних підприємств із централізованою системою державного керування і планування економіки.

Категорія господарського механізму  належить до поверхових економічних відносин, на відміну, наприклад, від категорії власності, яка відображає глибинні, суттєві сторони економічного життя. Як відмічалось вище, господарський механізм — це структурна складова економічної системи.

Під господарським механізмом розуміють сукупність організаційних структур і конкретних форм господарювання, методів управління і правових норм, за допомогою яких суспільство застосовує економічні закони з метою впливу на стан економіки та вирішення завдань, що стоять перед нею

Категорія «господарський механізм»  співзвучна з такими поняттями, як механізм господарювання, господарський організм, економічний механізм господарювання тощо. Господарський механізм являє собою конкретні форми виробничих відносин, виявляється за допомогою таких категорій, як ціна, прибуток, заробітна плата, план, норми й нормативи, фінанси, кредит, ставка процента тощо.

Одночасно господарський механізм тісно пов'язаний з продуктивними силами, організаційною структурою виробництва, суспільним поділом праці (спеціалізацією), концентрацією, централізацією та кооперуванням виробничих процесів.

Окрім того, господарський  механізм містить у собі і надбудовні явища, зокрема, правові форми, які регулюють трудові, майнові й інші відносини, структуру органів управління, форми залучення працівників до управління виробництвом.

Таким чином, господарський  механізм відображає певні сторони  виробничих відносин, розвиток продуктивних сил та правові  форми функціонування економіки.

Господарський механізм розглядають  як механізм вияву  дії об'єктивних економічних  законів. У цьому  механізмі можна  виділити, як стихійне, такі свідоме начала.

Стихійне  начало стосується дії  законів як таких, без свідомого втручання людини. На наш погляд, стихійний елемент господарського механізму найповніше виявляється в ринковому механізмі господарювання, тоді як свідомий елемент господарського механізму в масштабі суспільства виявляється в державному регулюванні економіки.

У реальній дійсності  в змішаній економіці  одночасно діють  як ринковий, так  і державний механізми  регулювання. При  цьому слід мати на увазі, що одна й та сама економічна категорія  може відображати  як стихійний, так  і свідомий елементи. Наприклад, ціна, будучи вільною ринковою категорією, виступає як інструмент стихійного впливу на економіку, тобто інструмент її саморегулювання (ціна, як відомо, спонукає виробника збільшувати обсяг виробництва). Одночасно ціна може виступати й важелем свідомого впливу держави на економічні процеси: держава завдяки своїй політиці ціноутворення може сприяти вияву тих чи інших економічних процесів або стримувати його

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Господарський механізм  та система управління  економікою

Господарський механізм часто зводиться  до управління економікою. Під управлінням розуміють координацію зусиль багатьох працівників, сукупність форм і методів впливу на людей у їх господарській діяльності для досягнення єдиної мети. Управлінець виконує роль узгоджувача дій різних працівників. За словами К.Маркса, скрипаль сам управляє собою, оркестр потребує диригента. Управління передбачає: розподіл праці, тобто кожний повинен виконувати певну роботу на своєму місці; повноваження й відповідальність працівників; дисципліну; єдиноначальність і колегіальність у схваленні рішень; односпрямованість дій — усі виконують свою роботу заради єдиної мети; підпорядкованість інтересів окремої особи інтересам фірми; матеріальну зацікавленість (винагороду) і ієрархію — підпорядкування осіб зверху вниз; порядок; справедливість, стабільність робочого місця для персоналу; ініціативність працівників; взаємодопомогу (корпоративний дух). Ці принципи сформував Файоль.

В управлінні виділяють  тих, хто управляє, — це суб'єкт управління, і тих, ким управляють, — це об'єкт управління. Виділяють також функції й методи управління. До функцій відносять планування, організацію, матеріально-технічне забезпечення, мотивацію, реалізацію й збут, організацію праці і професійну підготовку (на підприємстві).

Методи  — це способи впливу на людей. Виділяють: адміністративні  методи, економічні методи та методи морально-психологічного впливу.

Організацію управління можна  представити як лінійну, функціональну та ін. Лінійна система  управління передбачає підпорядкування одних іншим, функціональна система управління — коли працівники підрозділів виконують одні і ті самі функції — планування, економічну, фінансову, постачання, роботи з персоналом, оплати праці тощо. Керівники лінійних підрозділів відповідають за стан справ у своєму підрозділі і наділені певними адміністративно-юридичними правами, керівники функціональних підрозділів таким и правами не володіють, а обмежуються лише методичними рекомендаціями щодо виконання відповідної функції.

Найповніше  управління в ринковій економіці виявляється у формі менеджменту.

Сам господарський механізм являє собою сукупність організаційних структур і конкретних форм господарювання, методів  керування і правових норм, за допомогою  яких товариство використовує економічні закони з  урахуванням обстановки, що укладається

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Особливості ринкового  механізму господарювання

Співвідношення  господарського механізму  й економічних  законів економічної  системи, або суспільного  засобу виробництва, випливає, що господарський механізм є механізмом використання економічних законів. Тому перша умова успішного функціонування господарського механізму - пізнання економічних законів, обставин, при яких діє той або інший закон. Так, утримання закону вартості складає обмін еквівалентів. Проте існуючий обмін товарами між промисловістю і сільським господарством не є еквівалентним.

Оскільки  існують також  закони, що ставляться конкретно до розвитку продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних  або виробничих відношень, то господарський  механізм може функціонувати  більш локально як механізм використання законів кожній із даних підсистем. Таким чином, використання економічних законів, як загальносистемних, так і підсистемних - найбільше важлива функція господарського механізму.

Друга за значенням функція  господарського механізму, якщо виділяти її в  контексті цілісного  розгляду суспільного  засобу виробництва, - дозвіл соціально-економічних протиріч. Дана функція випливає з попередньої, тому що кожний економічний закон містить у собі протиріччя. Але оскільки явище або процес завжди багачі закону, ця функція господарського механізму спрямована на рішення більш широкого кола протиріч, чим ті, що відбиті в законі. До них, якщо виходити з принципу примату виробництва, ставляться протиріччя самої системи продуктивних сил · » між даною системою і її речовинною формою, між технологічним засобом виробництва і його суспільної форми, а також протиріччя в межах самої суспільної форми. Найважливіше значення для реалізації цієї функції господарського механізму має використання протиріччя між продуктивними силами і виробничими відношеннями, а також основного протиріччя суспільного засобу виробництва.

Третя функція господарського механізму - реалізація відношень власності. У межах цієї функції господарському механізму належить вирішальна роль в економічній реалізації власності на засоби виробництва. Здійснення даної функції повинно бути спрямоване на те, щоб відношення власності сприяли розвитку всієї системи продуктивних сил і, насамперед, головної продуктивної сили - людини, безпосереднього робітника. Варто домагатися, щоб у межах тієї або іншої економічної системи існував плюралізм форм власності, щоб різноманітні конкретні форми власності і конкурували, і співробітничали між собою.

Четверта  важлива функція  господарського механізму - усебічний розвиток людини, його потреб (матеріальних і духовних), інтересів, стимулів. Оскільки людина є біосоціальною  істотою, то роль господарського механізму складається  в розвитку як біологічного, так і соціального аспекту сутності людини

Ринковий  механізм господарювання зводиться до "стихійного" впливу на економіку  таких ринкових категорій, як попит, пропозиція та ціна.

Попит визначає: "Що і скільки виробляти?" Пропозиція йде слідом за попитом і змушена постачати на ринок саме те, на що є попит. Ціна як рівність обсягів попиту й пропозиції відіграє регулюючу роль на ринку товарів та послуг: вона орієнтує виробника на зміни в обсягах виробництва, орієнтує споживача нате, як себе вести на ринку. У цілому теорія ринкового механізму гос-подарювання спирається на погляди класиків щодо здатності рин-кового механізму автоматично забезпечувати повну зайнятість, відповідність між попитом і пропозицією, тобто рівновагу в економіці.