Автор работы: k***************@bk.ru, 28 Ноября 2011 в 13:18, реферат
Влада — інструмент соціального управління, який впливає на поведінку людей і призводить до виникнення, зміни чи припинення суспільних відносин, пов'язаних зі здійсненням певної мети
Розпорядчий вплив - пряма адміністративна вказівка, яка має обов'язковий характер, і адресується керованим об'єктам або особам.
Розпорядження - повідомлення, передане керівником підлеглим, що стосується змісту і результатів їх діяльності.
Вступ
1. Процес делегування влади
2. Перешкоди, які заважають ефективно використовувати процес делегування
3. Централізація і децентралізація як основа для розподілу влади
Висновок
Список використаної літератури
Висновок
Ефективність керівництва визначається
не лише особистими зусиллями керівника,
але й зусиллями всіх членів робочої групи.
Якщо керівник відповідає лише за невелику
кількість працівників, то за допомогою
неймовірних зусиль, можливо, йому вдасться
виконати роботу усієї групи, якщо він
того хоче. Однак, коли керівник відповідає
задосить велику організацію, то він не
може ефективно керувати, намагаючись
виконати всю роботу колективу.
Сьогодні
керівник не в змозі сам вирішувати всі
управлінські проблеми, навіть ті, які
безпосередньо входять в коло його службових
обов'язків, оскільки їх занадто багато,
вони різнобічні й специфічні, а його знання,
досвід і запас часу — обмежені.
Тому, зберігаючи
за собою розробку стратегії, контроль
і загальне управління, він передає вирішення
менш значних проблем, права і відповідальність
підлеглим, які мають необхідні знання,
досвід та зацікавленість брати участь
в управлінні. Внаслідок цього в рамках
управлінської структури проходить перерозподіл
прав, обов'язків і відповідальності між
її суб'єктами.
Делегування
повноважень є найкращим засобом збагачення
праці. Менеджери вищих рівнів передають
підлеглим свої знання і завдання щодо
розробки управлінських рішень. Це дозволяє
їм звертатися до нових проблем, які не
можна передоручити, знаходити більш важливі
і складні ділянки застосування своїх
сил.Якщо відсутнє делегування повноважень,
це значить, немає розвитку організації.
На кожному рівні управління щорічно повторюються
ті самі операції, зберігається та ж продуктивність
праці в управлінні. Управління не поширює
свій вплив на нові галузі в керованих
процесах.
Отже, делегуванням
розуміють процес, при якому працівники,
що мають визначені правила, передають
частину цих прав і доручають виконання
тих або інших видів робіт іншим співробітникам
даної організації.
Список використаної літератури:
1. Герасимчук В. Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне
моделювання: Навч. посіб. — К: КНЕУ, 2000. — 360 с
2. Герчикова И. Н. Менеджмент: Учебник. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.:
Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. - 480 с.
3. Голиков Е. А. Менеджмент и логистика: Учеб. пособие. — М.: Издат. дом
"Дашков и К0", 1999. - 412 с.
4. Котлер Ф. Основы менеджменту: Пер. с англ. — М: Прогресс, 1991. — 736с.
5. Котлер Ф. Маркетинг и менеджмент. — СПб: Питер Ком, 1998. — 896 с.
6. Мак-Дональд М. Стратегическое планирование маркетинга. — СПб.: Питер, 2000. - 320 с.
7. Мескон М. X., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. - М: Дело, 1992. - 702 с.
8. Мошек Г.Є. Організація праці менеджера.- К.: КДТЕУ, 1995.
9. Пешкова Е. П. Маркетинговый анализ в деятельности фирмы. — М.: "Ось-89", 1996. - 80 с.
10. Промисловий менеджмент. Теорія та господарські ситуації: Підручник / За ред. А. О. Старостіної. — К.: Іван Федоров, 1987. — 400 с.
11. Терещенко
В.І. Організація і управління.
12. Хміль Ф.І. Менеджмент.
- К.: Вища шк., 1995.