Види та характеристика підприємств в Україні

Міністерство  освіти, молоді та спорту України

Закарпатський державний університет

факультет економіки та туризму 
 
 
 
 
 
 
 

Реферат

на  тему:

Види та характеристика підприємств в Україні (крім господарських) 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                        Підготувала:

                                                                        студентка ІІІ курсу

     спеціальності

     «облік і аудит»

     Боднарчук Наталія 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

м.Ужгород-2011

 

     

ЗМІСТ 

1. Підприєство як організаційна форма господарювання.

2. Види  та організаційні форми підприємств.

Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

1.. Підприємство як організаційна форма  господарювання  

         Підприємство   -   самостійний   суб'єкт   господарювання, створений   компетентним   органом  державної  влади  або  органом місцевого самоврядування,  або іншими суб'єктами  для  задоволення суспільних  та  особистих  потреб шляхом систематичного здійснення виробничої,  науково-дослідної,  торговельної, іншої господарської діяльності   в  порядку,  передбаченому  цим  Кодексом  та  іншими законами.

         Підприємства  можуть  створюватись   як   для   здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

         Підприємство,  якщо  законом  не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту.  Підприємства незалежно від форми власності,  організаційно-правової форми, а також установчих документів,  на основі яких вони створені та  діють,  мають  рівні права та обов'язки.

         Підприємство є юридичною особою,  має відокремлене  майно, самостійний баланс,  рахунки в установах банків,  печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

         Підприємництво   в   Україні   здійснюється   в  будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

         Порядок  створення,  державної   реєстрації,   діяльності, реорганізації   та  ліквідації  суб'єктів  підприємництва  окремих організаційних форм визначається цим Кодексом та іншими законами.  
               Щодо громадян та юридичних осіб,  для яких  підприємницька діяльність  не є основною,  положення цього Кодексу поширюються на ту  частину   їх   діяльності,   яка   за   своїм   характером є підприємницькою.  
 
 
 

 

                   2. Види та організаційні форми підприємств  

          При здійсненні будь-якого виду діяльності суб'єктом господарювання на ринку великого значення набувають такі його ознаки як форма власності, правовий статус і обрана сфера господарювання, галузева приналежність, розмір, а також мета і характер діяльності з урахуванням територіальної цілісності.

        Залежно  від форм  власності,  передбачених  законом,   в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

• приватне  підприємство, що діє на основі приватної  власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);  
  
• підприємство,   що   діє  на  основі  колективної   власності (підприємство колективної власності);  
  
• комунальне   підприємство,  що  діє  на  основі   комунальної власності територіальної громади;  
  
• державне підприємство, що діє на основі державної власності;  
  
• підприємство, засноване на змішаній формі власності (на  базі об'єднання майна різних форм власності).

        В залежності від  приналежності капіталу в статутному фонді підприємства класифікують наступним  чином:

• якщо іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків (10%), воно визнається підприємством з іноземними Інвестиціями;
• якщо іноземна інвестиція становить сто відсотків (100%), воно вважається іноземним підприємством;
• якщо в статутному фонді відсутні іноземні інвестиції, таке підприємство вважається національним.

        Залежно від способу  утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють  такі підприємства:

• унітарні;
• корпоративні..

         Унітарне підприємство створюється одним засновником,  який виділяє  необхідне  для  того  майно,  формує відповідно до закону статутний  капітал,  не поділений  на  частки  (паї),  затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається,  керує підприємством  і  формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та  ліквідації  підприємства.  Унітарними є підприємства державні, комунальні,   підприємства,   засновані на  власності об'єднання громадян,   релігійної  організації або на приватній власності засновника.

         Корпоративне підприємство утворюється,  як правило,  двома або більше засновниками за їх спільним рішенням  (договором),  діє на  основі  об'єднання  майна  та/або  підприємницької чи трудової діяльності  засновників  (учасників),  їх   спільного   управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються,  участі засновників (учасників)  у  розподілі доходів  та  ризиків  підприємства.  Корпоративними є кооперативні підприємства,  підприємства, що створюються у формі господарського товариства,  а також інші підприємства,  в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

        Особливості правового  статусу  унітарних  і  корпоративних підприємств  встановлюються  Господарським Кодексом України  та іншими  законодавчими актами.

        Підприємства  залежно  від  кількості працюючих та обсягу валового  доходу  від  реалізації  продукції  за  рік  можуть бути віднесені до:

• малих підприємств;
• середніх;
• великих підприємств.  
  

        Малими (незалежно    від    форми    власності)    визнаються підприємства,  в  яких  середньооблікова  чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує  п'ятдесяти  осіб,  а  обсяг валового  доходу  від реалізації продукції (робіт,  послуг) за цей період не перевищує сімдесяти мільйонів гривень.  
              Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких  середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує двісті п'ятдесят  осіб,  а  обсяг  валового  доходу  від реалізації продукції   (робіт,   послуг)  за   рік перевищує суму сто мільйонів гривень.  
              Усі інші підприємства визнаються середніми.

        У випадках   існування залежності від іншого  підприємства, передбачених  статтею 126   ГПК    України,  підприємство визнається дочірнім. В протилежному випадку – головним.  
              Для  підприємств  певного   виду  та  організаційних   форм законами можуть встановлюватися особливості господарювання.

        Залежно від галузевої приналежності виділяють:

• промислові;
• сільськогосподарські;
• будівельні;
• транспортні;
• торговельні,
• науково-дослідні;
• лізингові;
• банківські;
• страхові;
• туристичні;
• підприємства зв'язку;
• підприємства побутового обслуговування тощо.

        Відповідно до правового  статусу і форми господарювання розрізняють:

• одноосібні підприємства - є власністю однієї особи, що відповідає за свої зобов'язання усім майном;
• кооперативні підприємства - добровільні об'єднання громадян з метою спільного здійснення господарської діяльності;
• орендні підприємства - засновані на договірних взаєминах щодо тимчасового володіння і користування майном;
• господарські товариства (партнерства) - підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

        Залежно від мети і характеру діяльності підприємства поділяються на:

• комерційні підприємства - мають за мету отримання прибутку;
• некомерційні - підприємства невиробничої сфери, метою яких не є отримання прибутку (кредитні спілки, благодійні організації тощо).

        Згідно з п.2 ст.130 ГКУ кредитною спілкою є юридична особа - неприбуткова організація, - заснована  громадянами у встановленому  законом порядку на засадах добровільного об'єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг.

        Згідно з п.2 ст.131 благодійною визнається недержавна організація, утворена і діюча за територіальним принципом, яка здійснює доброчинну діяльність в інтересах суспільства або окремих категорій осіб без мети одержання прибутків від цієї діяльності. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні та комунальні підприємства, установи, організації, що повністю або частково фінансуються з бюджету, не можуть бути засновниками або членами благодійної організації.