Звiт про проходження виробничої переддипломної практики в ВАТ "Коломийська друкарня ім. Шухевича"

2.6. Порядок платежів.

     Між підприємствами,  організаціями,  населенням  проводиться готівковий та безготівковий розрахунки, що складають платіжний оборот держави.

     Грошовий  оборот - це сума всіх грошових платежів, які здійснюються підприємствами, організаціями, установами, населенням у двох формах:

    — готівковою (грошовою);

— безготівковою.

     Розрахунки  готівкою - це розрахунки при яких платежі проводяться шляхом безпосередньої передачі грошей платником ії одержувачу.

     Безготівковий оборот - це сукупність платежів, що здійснюються шляхом перерахування на рахунках через кредитні установи і зарахуванням зустрічних вимог.

     Основними принципами організації розрахунків  є:

1.  Встановлення розмежування всіх платежів на готівкові та безготівкові;

2.  Обов'язковість проведення безготівкового перерахування через банк;

3.  Вимога платежу проводиться тільки після відвантаження продукції;

4.  Розрахунки повинні проводитись з погодженням покупця;

5.  Кожне підприємство має право вибору любого виду розрахунків;

 

22 6.  Обов'язком кожного підприємства є своєчасність розрахунків з

робітниками.

     Безготівкові  розрахунки можуть бути проведенні платіжними дорученнями, вимогами, акредитивами, чеками, векселями, розрахунками в порядку  планових платежів, з зарахуванням зустрічних вимог, через факторінгові відділи.

2.7 Кридитування підприємств.

Форми кредиту.

Банківський

Комерційний

Споживчий

Лізинговий

Бланковий

Іпотечний

Консорціумний

Види банківського кредиту.

1.  За строком користуванна:

— короткострокові (до одного року);

— середньострокові (до трьох років);

— довгострокові (понад три роки).

2.  За забезпеченням:

— гарантовані;

— забезпечені заставою;

— з іншим забезпеченням;

— не забезпечені.

3.  За ступенем ризику:

— стандартні кредити;

— кредити з підвищеним ризиком;

4.  За методом надання:

— у разовому порядку;

— відповідно до відкритої лінії;

 

23

   — гарантійні;

5. За строками погашення:

   — водночас;

   — з розстроченням;

   — додатково;

   — з реєстрацією платежів;

— після закінчення обумовленого періоду.

    Кредит — це позиковий капітал у банку у грошовій формі, що передається    у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платіжності та цільового характеру використання.

    Кредитор - це суб'єкт кредитних відносин, який надає кредит іншому суб'єкту господарської діяльності на тимчасове користування.

    Позичальник - суб'єкт кредитних відносин, який отримав у тимчасове користування грошові кошти на умовах повернення, платіжності, строковості.

    Банківський кредит надається суб'єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове  користування.

    Основним  джерелом формування банківських кредитних ресурсів є:

   1. Власні кошти банків;

   2. Залишки на розрахункових рахунках та поточних валютних рахунках;

   3.  Залучені кошти юридичних та фізичних осіб на депонентні рахунки до запитання на строкові;

   4. Міжбанківські кредити і кошти одержані від випуску цінних паперів.

     Укладення кредитних договорів між банком     і суб'єктом господарської діяльності здійснюється тільки в письмовій  формі, в якій визначені взаємні  зобов'язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому  порядку без згоди двох сторін. Комерційні банки можуть сплатити борг у визначений у договорі термін. Для отримання кредиту позичальник звертається в банк (заява). Якщо розрахунковий рахунок позичальника відкрито в іншому банку, то він подає документи в банк із зазначенням юридичної адреси, картку із

 

     

24

зразками  підписів завірену банком та довідку  банку про залишки коштів на рахунках і наявність заборгованості за позичальником. Об'єкти кредитування:

1. Виробничі запаси сировини, матеріалів, палива, інших матеріальних цінностей;

2. Витрати на виробництво;

3. Залишки незавершеного виробництва;

4. Готова продукція;

5. Розрахункові документи. Методи кредитування:

    1.  Видача позик під залишки відповідних об'єктів;

    2.  Кредитування по обороту матеріальних цінностей та витрат

підприємства.

Комерційні банки аналізують,  вивчають діяльність позичальника, потенційного визначення його кредитоспроможності, прогнозує ризик повернення кредиту і приймає рішення про надання або відмову у наданні кредиту.

Основними критеріями кредитоспроможності є:

    1.  Забезпечення власними коштами не менш як 50% усіх його видатків.

    2.  Репутація позичальника.

    3.  Оцінка продукції, що випускається і реалізується, характер послуг, які надаються, попит продукції на ринку.

4.  Економічна коньюктура, наявність джерел, коштів для позичальника.

     Кредитна  операція - це договір щодо надання кредиту, що супроводжується записом у банківських рахунках, відповідно відображені в балансах кредитора та позичальника.

     Кредитоспроможність - здатність позичальника у повному обсягу і у визначений кредитною угодою термін розрахуватись за своїми борговими зобов'язаннями.

     Кредитний ризик - ймовірність несплати позичальником основного боргу та процентів, які належать сплаті за користування кредитом у терміни визначені договором.

 

     

25

3. бухгалтерський ОБЛІК. 3.1. Облік грошових та розрахункових операцій.

     Щоб відкрити розрахунковий рахунок  в банку, слід подати до банку документи, які підтверджують створення  і реєстрацію підприємства (статут, установчий договір, свідоцтво про  реєстрацію або наказ про створення підприємства); заповнити заяву на відкриття рахунку, картку із зразками підписів керівника і головного бухгалтера, та печатки.

     На  розрахунковому  рахунку  зосереджуються  кошти  одного підприємства, які  надходять за реалізацію продукції, виконані роботи чи надані послуги та з інших джерел. З розрахункового рахунку списуються суми видані готівкою для виплати заробітньої плати, пенсій, стипендій, вносяться   платежі   до   бюджету,   проводяться   розрахунки   з постачальниками, сплачують борги за кредити, ....

     На  розрахунковий рахунок зараховуються  і списуються з нього кошти  за дорученням власника рахунку на основі відповідних первинних документів. Найбільш поширеними з них є:

    1.  Об'ява на внесок готівкою.

    2.   Чек.

    3.  Акредитив.

    4.  Платіжне доручення.

5.  Розрахунковий чек.

     Для зберігання, приймання, видачі готівкових грошей підприємство має касу. Порядок  ведення касових операцій регламентовано положенням "Про порядок ведення  касових операцій в народному  господарстві України", із змінами  та доповненнями.

     Підприємства  можуть мати гроші в касі в межах  ліміту, який погоджують з банком, а  гроші зверх ліміту повинні бути здані на розрахунковий рахунок, зверхлімітовані гроші можна  тримати в касі не

 

     

26

більше  трьох днів. Видача готівки на поточні  потреби підприємства проводиться   диференційовано   в   розмірах   до   тридцятикратного неоподаткованого мінімуму на місяць в залежності від його розміру. Підприємства із чисельністю працюючих:

   — до   20 чоловік - ліміт каси до 5 неоподаткованих мінімумів;

   — до 100 чоловік - ліміт каси до 10 неоподаткованих мінімумів;

   — до 300 чоловік - ліміт каси до 15 неоподаткованих мінімумів;

   — до 1000 чоловік - ліміт каси до 20 неоподаткованих мінімумів;

— більше 1000 чоловік - ліміт каси до ЗО неоподаткованих мінімумів.

    Лімітні залишки готівки в касі та норми витрат грошей з виручки регулюються тимчасовим положенням щодо встановлення ліміту готівки в касі та норми витрат грошей з виручки, а також встановлення строків здавання грошової виручки на розрахунковий рахунок в банку.

    Без обмеження норм витрачається готівка  з виручки у випадках:

   1.  Підприємствам і організаціям роздрібної торгівлі, громадського

харчування, побутового обслуговування незалежно від форм власності, на оплату праці працівникам  магазинів, їдалень, буфетів, але в межах коштів, що направлені на споживання.

   2.  Сільським та районним споживчим товариствам, які не мають у своєму складі галузевих об'єднань на виплату заробітної плати апарату управління,товариствам,робітникам.

3.  Підприємствам торгівлі для закупівлі скляної тари у населення.

     Підприємства, які витрачають гроші з виручки  без обмежень норм, не мають права  затримувати в своїх касах  готівку для оплати праці та на інші цілі до настання строків виплати. Витрачання готівки, виручки одного підприємства іншим підприємством, що входить до одної і тої ж організації, забороняється, крім випадків передбачених вище.

     Видача  готівки під звіт на господарські потреби проводиться в межах  сум належних на цю мету відповідно до встановленого положення прийнятого урядом України.

     Невикористана готівка видана під звіт повинна  бути повернена до каси не пізніше  трьох днів після закінчення строку на який вона була

 

     

27

видана. Особи, що одержали готівку під звіт зобов'язані подати до бухгалтерії  підприємства авансовий звіт про  витраченні суми. Наступна видача готівки під звіт проводиться за умовами повного звіту за раніше виданими сумами. Всі касові операції оформляються документами, типові міжвідомчі форми яких затвердженні Міністерством статистики України за згодою НБУ та МФ України і мають застосовуватись без змін на всіх підприємствах незалежно від їх відомчої підпорядкованості і форм власності.

3.2. Прибуток підприємства.

     Основним  показником виробничо-фінансової діяльності підприємства є прибуток або збиток. Кінцевий фінансовий результат складається з фінансових результатів від реалізації продукції, робіт та послуг, основних засобів, нематеріальних активів, іншого майна підприємства, цінних паперів, валюти та інших видів фінансових ресурсів, прибуток від орендованих операцій, а також від позареалізаційних результатів.

     Прибуток  або збиток від реалізації продукції  визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції і суми нарахованого ПДВ, акцизного збору, ввізного митного збору та інших  обов'язкових зборів та платежів передбачених законодавством, а також суми витрат, які включають в собівартість реалізованої продукції.