Гроші та кредит

      Грошова маса має певний кількісний вираз (обсяг  у мільярдах чи мільйонах грошових одиниць), надзвичайно складну структуру  та динаміку руху. З точки зору якісної  характеристики грошової маси важливе  значення має її структура, а з погляду практики її регулювання - динаміка руху обсягу та структури. 
 У структурному відношенні грошову масу можна розділити за кількома критеріями: 
1. за ступенем "готовності" окремих елементів до оборотності, тобто за   ступенем їх ліквідності;

2. за формою грошових засобів (готівкові, депозитні);

3. за розміщенням у суб'єктів грошового обороту;

4. за територіальним розміщенням та ін. 

3. Пропозиція грошей. 

      Суть  пропозиції грошей полягає в тому, що економічні суб'єкти в будь-який момент мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот. Пропозиція їх є явищем залишку.

      На  рівні окремого економічного суб'єкта пропозиція грошей взаємодіє з попитом  на гроші як його альтернатива. Якщо фактичний запас грошей окремого індивіда перевищує його попит на гроші, а це можливо при зростанні альтернативної вартості зберігання грошей, то цей індивід пропонуватиме частину свого запасу грошей на ринок до продажу.

      На  макроекономічному рівні пропозиція грошей формується дещо по-іншому. Вважається, що всі економічні суб'єкти одночасно не можуть запропонувати на ринку грошей більше від наявного у них запасу грошей. Тобто фактична маса грошей в обороті є природною межею пропозиції грошей. Ніякі стимулюючі фактори, наприклад зростання процента, не можуть збільшити пропозицію грошей понад цю межу. Якщо ж виникає потреба збільшити пропозицію понад цю межу, що можливо при зростанні сукупного попиту на гроші, то це можна зробити тільки додатковою емісією 
грошей в оборот. Тому будь-яка емісія грошей розглядається як зростання пропозиції грошей на грошовому ринку, а вилучення грошей з обороту - як скорочення пропозиції грошей. 
Визнання емісії грошей вирішальним чинником зміни пропозиції грошей надає останній характеру екзогенного явища, рух якого визначається не внутрішньо економічними процесами чи мотивацією самих економічних суб'єктів, а зовнішніми чинниками, що лежать у сфері банківської діяльності.

Визнання  попиту на гроші об'єктивною межею  для пропозиції грошей, а самої  пропозиції - результатом діяльності банків може створити враження, що завданням  монетарної політики банківської системи  є суто технічне "підтягування" грошової маси до попиту на гроші при зміні його обсягу. Проте це лише поверхове, загальне враження. За ним криється надзвичайно складний процес зростання маси грошей (грошової пропозиції), на який, крім рішень центрального банку, впливає значна кількість інших чинників, що можуть деформувати пропозицію грошей порівняно з визначеними цілями, відхиляючи її від попиту на гроші. Тому кожний із цих чинників можна розглядати як самостійний фактор впливу на обсяг пропозиції грошей. 
Щоб спростити аналіз цих чинників, запишемо пропозицію грошей у вигляді такої формули:

М1 = m Мб ,

де М1 - пропозиція грошей у вигляді готівки  поза банками та депозитів на поточних рахунках;

m - коефіцієнт  грошово-кредитного мультиплікатора;

Мб - грошова  база.

      Зміна пропозиції грошей (М1) може бути викликана дією чинників, які впливають на обсяг грошової бази та на коефіцієнт мультиплікатора. 
Оскільки грошова база (Мб) перебуває під повним контролем центрального банку, то обсяг її може змінюватися внаслідок певних операцій цього банку - операцій на відкритому ринку, рефінансування комерційних банків, валютної інтервенції. Усі вони здійснюються за його рішеннями, тому й зміна пропозиції грошей у розмірах, адекватних зміні грошової бази, є функцією центрального банку. 
Аналіз факторів впливу на пропозицію грошей свідчить, що остаточний обсяг пропозиції грошей формується зусиллями чотирьох груп суб'єктів: центрального банку, комерційних банків, а також банківських вкладників та позичальників. Це робить управління пропозицією грошей досить складним завданням. Щоб вивести пропозицію грошей на запланований рівень, не досить відповідно відрегулювати грошову базу. Для цього треба ще й забезпечити відповідне мультиплікативне зростання депозитів під впливом усіх перелічених вище чинників. 

ВИСНОВОК 

      Гроші – це все те, що може бути використане як засіб платежу, оплата боргу, що не втрачає своєї цінності при поділі і може накопичуватись. Інакше кажучи, гроші – це загальна одиниця вартості товарів чи послуг. Гроші можуть класифікуватись за грошовими системами (метало-грошового обігу і паперово-кредитного грошового обігу), за концепціями (раціоналістична, еволюційна, функціональна), за способами розрахунку (готівкові, безготівкові), тощо. Гроші не є товаром, а є кінцевою продукцією, що постійно виробляється як результат витрат суспільного часу.  
Основними функціями грошей (за Марксом) є міра вартості, засіб обігу, , засіб утворення скарбів, засіб платежу, світові гроші. Кожна з цих функцій може бути розкрита через дрібніші функції (під функції) та інтегрована в загальніші. У процесі ж товарно-грошового обігу виникають різні представники грошей, що реалізують якусь конкретну функцію або їх комбінації.  
Слабкість і сила національних валют виражаються в тому, як вони виконують свої функції. Нестабільність гривні як національної валюти України заважає їй бути повноцінною мірою вартості. Саме тому у нашій державі для визначення вартості того чи іншого товару або послуги використовують долар США (у НБУ розрахунки ведуться в ЕКЮ). Я вважаю, що це – не нормальне явище, хоча усвідомлюю те, що поки інакше чинити неможливо через високу ступінь залежності України від наданих кредитів та нестабільність курсу національної грошової одиниці. На сьогодні, на мою думку, найнадійнішим виразником багатства залишається золото. Це відбувається тому, що ціна золота в основних валютах на всіх фондових біржах світу, практично однакова. 

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

,

      Завдання № 1

      АТ  «Зоря» уклала договір на відкриття  депозитних рахунків комерційними банками  А і Б. обидва рахунки відкриті на суму 2,6 млн. грн., строком на 5 років, з виплатою річного відсотку у розмірі 9 5 %. При цьому банк А нараховує складні відсотки щоквартально, а банк Б – щомісячно. Яку суму отримає АТ «Зоря» по закінченню договору по кожному рахунку?

      Розв’язання:

      За  допомогою формули, нарахування складного відсотка, розрахуємо суму отримання АТ після по закінченню договору по кожному банку:

Банк  А :  

Банк  Б:

      По  закінченню договору в банку А  сума складає 4,057 млн. грн., а в банку  Б 4,071 млн. грн., саме тому вигідніше покласти гроші в банк Б с помісячним нарахуванням відсотків.

Завдання  № 2.

      Кількість грошей в обороті 13 млрд. грн.;реальний національний продукт на початок  року 85 млрд. грн..; річна інфляція 22 %.

    Визначити (на підставі рівняння обміну) на кінець року:

1. реальний і номінальний національний продукт.
2. кількість грошей за умови збільшення швидкості  обертання грошей у 2,5 раз до річної інфляції 22%;

   Фізична кількість вироблених за рік товарів  і послуг залишилася незмінною.

Розв’язання:

1. Реальний національний продукт на кінець року не зміниться, оскільки фізична кількість вироблених товарів і послуг залишилася без змін, і буде дорівнювати  85 млрд. грн..

Номінальний національний продукт на кінець року буде дорівнювати реальному скоригованому на рівень інфляції:

   

млрд. грн.

   

2) Спочатку, використовуючи  вище приведену формулу, розрахуємо  швидкість обігу грошей на  початок, а потім з врахуванням  рівня інфляції і збільшення  швидкості обігу грошей, визначимо грошову масу на кінець року.

Швидкість обертання  грошей: 

= 0,55

Визначаємо  грошову масу на кінець року:

 млрд.. грн.  

Завдання  № 3

      У країні за визначений період було вироблено  товару народного споживання  в кількості 600 тис. одиниць, вартість 1 шт. товару рівняється

8 грн.; комбайнів 0,8 тис одиниць  вартістю 3700 грн.; двигунів 1,6 тис. одиниць вартістю 160 грн.; і інших товарів у загальній кількості 4700 тис. одиниці ціною одиниці товару 16 грн. 

      Середнє число оборотів грошової маси 30 оборотів за рік.

      Визначити кількість грошей, що повинні бути в обороті.

Розв’язання:

За допомогою  формули рівняння     MV = PY, де

   

Грошову масу визначаємо  за формулою:

= .

В обороті  повинно бути 2773,87 грн. 

Завдання  №4

      Кількість позначених грошей в обороті 2 млрд. грн., швидкість обороту грошей 7 оборотів, кількість товарів 5,0 одиниць. Сума банківських депозитів 9 млрд. грн., а швидкість депозитно-чекового обороту 3 оберти.

        Визначити (на основі рівняння обміну): середньозважений рівень цін, середньозважений рівень цін з урахуванням банківських депозитів.

Розв’язання:

      Формула рівняння обміну: MV = PQ;

Середнє зважений рівень знаходимо за формулою:

.

Середньозважений  рівень цін з урахуванням банківських  депозитів:

.

Завдання  № 5

      Маса  грошей що знаходиться в обороті 11 млрд. грн., фізичний обсяг товарів  і послуг, що реалізуються 2 одиниці, середньозважений рівень цін дорівнює 7,сума банківських депозитів 5,5, швидкість депозитно-чекового обороту 3 оберти. 

      Визначити швидкість обороту грошей,  середньозважений рівень цін з урахуванням банківських  депозитів.

        За допомогою формули рівняння  обміну знаходимо швидкість обороту грошей: MV = PQ;

      Cсередньозважений рівень цін з урахуванням банківських депозитів:

  

Завдання  №6.

      На  основі приведеної таблиці визначити  розмір грошових агрегатів 

Дані в таблиці приведені за 1999 р.

 

      Для рішення завдання розміщаємо різні  форми грошей по ступеню їх ліквідності, а також визначимо питому вагу кожного агрегату в загальній масі.

      При вирішені завдання будемо виходити з  того, що

Агрегат відображає масу готівки, яка перебуває поза банками,

• Готівка поза банками = 7 млрд. грн..

Агрегат включає гроші в агрегаті плюс вклади в банках , які можуть бути використані власниками негайно, тобто запаси коштів на поточних рахунках та на поточних рахунках до запитання.

• Внески фіз. осіб у банках до запитання = 17,2 млрд. грн..
• Грошові кошти на розрахункових рахунках = 11,5 млрд. грн.
• Готівка поза банками = 7 млрд. грн..

Розмір  грошового агрегату  = 17,2+11,5+7=36 млрд. грн..

      Агрегат включає гроші в агрегаті плюс кошти на всіх видах строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладів та інших спеціальних рахунках.