Контрольна робота з "Гроші і кредит"

• з кредитно-розрахункового, касового та іншого обслуговування клієнтів самого комерційного банку, що передбачає переказування та стягнення коштів, пов'язаних з реалізацією продукції та наданням послуг об'єктами господарювання, розрахунками з бюджетом, позабюджетними фондами, а також із прийманням та видаванням клієнтам готівки для виплати заробітної плати і премій та для деяких адміністративно-господарських витрат;
• на міжбанківському ринку цінних паперів, міжбанківських кредитів і депозитів та касові операції з емісійним банком;
• за господарськими угодами самого банку, наприклад за платежами в бюджет та в позабюджетні фонди.

     Розрахунки  через клірингові установи. З метою полегшення управління міжбанківськими розрахунками, зниження їхніх ризиків та зменшення потреби тримати великі резерви в центральному банку вдаються до клірингу, тобто заліку взаємних вимог.

     Кліринг — це система безготівкових розрахунків, що базується на заліку взаємних вимог і зобов 'язань фізичних та юридичних осіб.

     Система клірингових заліків може використовуватися  як для розрахунків між банками всередині країни, так і для міжнародних розрахунків. Організація міжбанківського заліку залежить від того, чи є банки-учасники самостійними юридичними особами, чи вони входять до системи того самого банку. У першому випадку банки обмінюються чеками, векселями та іншими борговими зобов'язаннями клієнтів, доплачуючи лише різницю за заліком. Це — міжбанківський кліринг. У другому — йдеться про внутрішньобанківський кліринг. Для цього всередині системи банку, в його головній установі, створюється кліринговий відділ, який і виконує залікові операції для клієнтів цього банку. 

Аналіз  ефективності діяльності банків на макрорівні

     Аналіз  прибутків і рентабельності діяльності українських банків на макроекономічному  рівні передбачає виконання таких  завдань:

• оцінити поточний стан ефективності банківської справи;
• проаналізувати динаміку ефективності банківської системи;
• порівняти рентабельність банківської системи й інших сфер економіки, зарубіжних банківських систем;
• провести факторний аналіз ефективності банківської системи;
• здійснити структурний аналіз прибутків комерційних банків.

     Проведення  макроекономічного аналізу ефективності діяльності банків дає можливість більш  обґрунтовано формувати стратегію  подальшого розвитку банківської системи  й окремих груп банків.

     Динаміка  доходів, витрат, прибутків  і рентабельності комерційних банків України за період 1994—2001 рр. наведена в табл. 1.

     Таблиця 1.

     ДИНАМІКА  ПРИБУТКІВ КОМЕРЦІЙНИХ  БАНКІВ ЗА 1994—2001 рр., млн грн

     * рентабельність операційної діяльності.

     Складено  за джерелом: Бюлетень НБУ. — 2002. — № 3; Статистичний бюлетень за 2001 рік.

     З таблиці видно, що, незважаючи на постійне зростання доходів банків, у 1998—2000 рр. відбулося зниження їх прибутків, що пояснюється випереджаючим зростанням витрат. Таке зростання було спричинене не тільки об’єктивним фактором девальвації  гривні, який дещо компенсувався зниженням  процентних ставок за депозитами банків, особливо в 1999 р., а й суб’єктивним моментом: з 1 січня 1998 р. банки перейшли на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, і до складу витрат банків стали включатись статті, які раніше належали до прибутків банків. Найбільшими за обсягом з таких статей є відрахування до резервів та сплата податку на прибуток, які також обумовили зростання витрат банків.

     Від’ємна  рентабельність банківської системи  в 2000 р. була викликана насамперед значними збитками банку «Україна», ліквідація якого і підвищення прибутковості діяльності інших банків, передусім Ощадбанку, дали можливість досягти прибуткової діяльності банківської системи в 2001 р. Ця тенденція збереглася і в 2002 р. За перше півріччя банками було отримано 274 млн грн прибутків і забезпечена рентабельність на рівні 6,2 %.

     Порівнюючи  рентабельність банківської системи  і промисловості, слід відзначити однотипність їх тенденцій і зближення даних  показників. Очевидно, що значне перевищення  рентабельності однієї сфери діяльності над іншою, з одного боку, означає  завищення або заниження процентних ставок за кредитами банків, а з  іншого — може спричиняти перелив капіталів між даними сферами.

     За  даними додатку до тижневика «Галицькі  контракти», за результатами діяльності за 2001 р. найбільші прибутки отримала група 10 великих банків — 184 млн грн, або 34,7 % прибутків усіх банків. 21 банк з капіталом понад 10 млн євро «заробив» 170 млн грн прибутків (32,1 % прибутків усіх банків). 54 банки з капіталом 3—10 млн євро отримали 137 млн грн прибутку (25,8 % усіх прибутків). 67 банків з капіталом менше 3 млн євро мали 40 млн грн прибутків (7,4 %).

     Важливим  елементом аналізу прибутків  банків є визначення впливу макрофінансових  показників на фінансові результати діяльності комерційних банків. Серед  таких факторів важливе місце  посідає грошова маса. З одного боку, чим більша грошова маса в  обороті, тим більші активи банків, тим більші масштаби їх операцій і  тим більша, за інших умов, маса прибутків  банку. З іншого боку, чим більша грошова маса, тим дешевшими мають  бути гроші і менша норма дохідності активних операцій, проте і менша  вартість пасивних операцій. Зміна  валютного курсу гривні щодо основних іноземних валют особливо впливає  на прибутки банків, які мають відкриту валютну позицію. Девальвація гривні позитивно впливає на прибутки банків, що мають довгу валютну позицію, а ревальвація - збільшує прибуток банків з короткою відкритою валютною позицією. Чим нижча ставка рефінансування комерційних банків з боку Національного банку, тим може бути меншою як ставка за кредитами банків, так і їх процентна маржа, що впливає на прибуток банків у бік їх зменшення.

     Динаміка  показників грошової маси, валютного  курсу, ставки рефінансування та прибутків  комерційних банків 2001 та 2002 рр. наведена в табл. 2.

     Таблиця 2.

     МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА ПРИБУТКИ БАНКІВ

     Складено  за джерелом: Бюлетень НБУ. — 2002. — № 6.

     Як  видно з наведеної таблиці, жодний з макроекономічних факторів принципово не визначав динаміки прибутків комерційних  банків. Негативний вплив на прибутки фактора зменшення ставки рефінансування був компенсований зростанням грошової маси. При цьому в І півріччі 2002 р. банки отримали прибутку в 1,6 раза більше, ніж за І півріччя 2001 р. Причому вже протягом кількох років банки отримують більше прибутків у другому півріччі, ніж у першому.

     Це  свідчить, що прибутки банків більшою  мірою залежать від суб’єктивних факторів — ефективності здійснення конкретних операцій та управління своїми витратами, ніж від змін макроекономічних факторів.

     Українські  банки заробляють найбільше доходів  на кредитних операціях — 68,7 % всіх доходів у 2001 р. Це дає основу для пошуку залежностей прибутку банків від результатів їх кредитних операцій.

     Чистий  процентний дохід банку залежить від процентної маржі та масштабу кредитних операцій банку.

     Умовно  показник, що характеризує прибутковість  кредитних операцій банків, можна  розрахувати так:

      ,

     де  Емк — умовний показник ефекту кредитних операцій, %;

     М — процентна маржа, %;

     К — обсяг кредитів, наданих банком, грн.

     Чим більший рівень Емк, тим більші обсяги чистого процентного доходу та прибутку можуть мати банки.

     Поквартальний Емк за період, що аналізується, має  такі значення.

     Таблиця 3.

     ПОКВАРТАЛЬНИЙ Емк