Національні заощадження та аналіз їх динаміки і структури

Національні заощадження та аналіз їх динаміки і структури. 

ВСТУП 3

1. ТЕОРЕТИЧНІ  ЗАСАДИ ЗАОЩАДЖЕННЯ 5

1.1. Сутність  державних заощаджень 5

1.2. Класифікація  заощаджень 6

1.3. Взаємозв’язок  споживання та заощадження 10

2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ  ЗАОЩАДЖЕНЬ 16

2.1. Аналіз динаміки  заощаджень в Україні 16

 ВИСНОВКИ 18

 ЛІТЕРАТУРА 20 
 

1. Кириленко  В.В. Економіка. Навчальний посібник  для студентів вищих навчальних  закладів, – Тернопіль: Економічна  думка, 2002. – 193с.

2. Кваснюк Б.  Національні заощадження України // Фінанси України. – 1997. – №11. – С. 5-18.

3. Манків Н.Г.  Макроекономіка / Пер. з англ. –  К.: Основи, 2000. – 588 с.

4. Смит А.  Исследование о природе и причинах  богатства народов// Антология экономической  классики.– М: Эконов, 1991. –Т.1. –  475 c.

5. Кейнс Дж.М.  Общая теория занятости, процента  и денег//Антология экономической  классики.– М: Эконов, 1992. – Т.2. – 486 c.

6. Алексеенко  М. Фінанси, податки, кредит. // Економіка України. – 2000. - №11. – С.23-3

7. Доланд Э.  Дж., Линдсей Д. Макроэкономика. – СПб., 1994

8. Макконелл  К.Р., Брю С.Л. Экономикс. Проблемы, принципы и политика. В 2 т., Т.2. – Таллинн, 1993

9. Семюелсон  Пол А., Нордгауз Вільям Д. Мікроекономіка. – К., 1998

10. http://ukrstat.kmu.gov.ua/statistics 

Мета дослідження: Аналіз національних заощаджень та інвестицій в економіці України.

Предмет дослідження: національні заощадження та інвестиції України.

Методи дослідження: описовий, методи структурного, системного аналізу, порівняння.

 Результати  дослідження: В першому розділі  курсової роботи було розглянуто  основні теоретичні аспекти національних  заощаджень та інвестицій та  їх роль в економіці країни. В другому розділі в ході  дослідження було проаналізовано  сучасний стан національних заощаджень та інвестицій України та висвітлено проблему потенціалу заощаджень як основного джерела трансформації заощаджень в інвестиції. В третьому розділі запропоновані шляхи прискорення інвестування вітчизняної економіки України. 
 

Ватаманюк Остап Зіновійович. Макроекономічний аналіз заощаджень в економіці України. : Дис... д-ра наук: 08.00.01 - 2008. 

Актуальність  теми. Для збереження перспективи  долучитися до кола розвинених країн  Україна потребує підтримання високих  темпів економічного зростання, що неможливо без помітного збільшення інвестицій. Обсяги залучення іноземного капіталу, незважаючи на сприятливі тенденції кількох останніх років, є недостатніми. Повне ж усунення перешкод для припливу капіталу може спричиняти у вітчизняній економіці серйозні збурення з непередбачуваними наслідками.  

Водночас навіть за швидкого зростання мобільності  капіталу в умовах глобалізації зв’язок  між рівнями національних заощаджень та інвестицій, виражений відомим  парадоксом Фельдштейна-Горіоки, є  достатньо стійким. Причому цей зв’язок відчутно сильніший у країнах, що розвиваються, і у країнах з середнім рівнем доходу, що пояснюють вищими ризиками, пов’язаними з наданням позик цим країнам, нижчим рівнем розвитку фінансових ринків і використанням контролю за іноземним капіталом. Країни з перехідною економікою мають обмежений доступ до ринків капіталу через притаманні їм специфічні макроекономічні та інституційні ризики. Досягнення достатньо високого рівня національних заощаджень для забезпечення прискореного розвитку і майбутнього достатку було одним з важливих завдань країн Центрально-Східної Європи у процесі їхнього приєднання до Європейського Союзу. 

За цих обставин спроможність мобілізувати достатні обсяги заощаджень у вітчизняній економіці  є одним із ключових чинників успішного розвитку країни. Тому особливої ваги набуває всебічний аналіз процесу формування національних заощаджень, які постають основним джерелом інвестиційних коштів і покликані підтримувати високі темпи економічного зростання в Україні. Вивчення закономірностей формування заощаджень усіх інституційних секторів, дослідження взаємозв’язків між компонентами національних заощаджень в умовах перехідної економіки України, з’ясування впливу макроекономічної політики на заоща-джувальний процес є особливо актуальними і важливими завданнями.  

Такий аналіз може бути результативним лише за умови, що він спиратиметься на найновіші  досягнення економічної науки і  водночас братиме до уваги специфіку  перебігу трансформаційних процесів в  економіці України. Фундамент багатьох сучасних підходів до вивчення широкого кола проблем, пов’язаних з заощадженням і нагромадженням, було закладено ще у працях класиків економічної науки, зокрема А.Сміта, Д.Рікардо, Т.Мальтуса, Н.Сеніора, Дж.Реі, Дж.-Ст.Міля, К.Маркса, Є.Бем-Баверка, А.Маршала, Дж.Гобсона, М.Туган-Барановського, Є.Слуцького, І.Фішера, Дж.М.Кейнса. На формування сучасної теорії споживання / заощадження у другій половині минулого століття визначальний вплив мали праці Ф.Модільяні, М.Фрідмана, Р.Гола. В останні десятиліття важливу роль у вивченні різних аспектів процесу заощадження відіграють дослідження відомих зарубіжних учених Р.Баро, Б.Бернхейма, М.Броунінга, С.Венті, Р.Габарда, В.Ґейла, П.-О.Ґурінчаса, А.Дітона, К.Керола, Д.Лейбсона, А.Лусарді, Ґ.Манківа, Т.О’Донах’ю, Дж.Паркера, Дж.Потерби, М.Рабіна, Р.Сейлера, Дж.Скінера, М.Фельдштейна, С.Чесарато та інших.  

Різні грані  проблеми національних заощаджень у  період ринкової трансформації економіки  України досліджували відомі вітчизняні вчені: О.Болховітінова, Т.Вахненко, А.Гальчинський, В.Геєць, А.Гриценко, Н.Дорофєєва, С.Злупко, Б.Кваснюк, С.Киреєв, О.Ковалюк, М.Крупка, І.Крючкова, І.Луніна, М.Меламед, А.Мороз, П.Орлов, М.Павлишенко, С.Панчишин, І.Радіонова, С.Реверчук, М.Савлук, А.Скрипник, А.Соколовська, В.Шевчук та інші. Заслуговують на увагу дослідження процесів заощадження у країнах з перехідною економікою зарубіжних науковців Н.Акіндінової, А.Булатова, Р.Ван Роодена, Х.Вольфа, П.Ґреґорі, С.Денізер, П.Конвея, Я.Корнаї, В.Лісіна, Д.Стребкова, Є.Ясіна та ін. 

Водночас багато питань, пов’язаних з дослідженням особливостей формування заощаджень в економіці України у трансформаційний період, є недостатньо вивченими. Відчувається потреба у комплексному підході до розгляду процесу заощадження на етапі відновлення зростання вітчизняної економіки. Нагальним завданням постає ширше використання теоретичних напрацювань світової економічної науки для пояснення заощаджувальної поведінки домашніх господарств і фірм, що сприятиме підвищенню ефективності економічної політики уряду. Бракує досліджень впливу потенційних визначників заощаджень в умовах перехідної економіки України з застосуванням сучасного економетричного інструментарію. Актуальним залишається і поглиблення розуміння взаємозв’язків між заощадженням і економічним зростанням у неусталених господарських системах.  

Важливість і  злободенність згаданих проблем  зумовили вибір теми і основні  напрями дисертаційного дослідження.  

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна тема є складовою  наукових досліджень, що проводяться кафедрою економічної теорії Львівського національного університету імені Івана Франка у межах виконання наукової теми “Дослідження закономірностей формування економічної системи в Україні”, затвердженої Міністерством освіти і науки України (№ державної реєстрації 0103U005947).  

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою  дисер-таційного дослідження є  комплексний макроекономічний аналіз процесу заощадження у трансформаційній економіці України та теоретичне обґрунтування практичних заходів, спрямованих на підвищення рівня заощаджень у вітчизняній економіці. Для досягнення цієї мети у дисертації поставлено такі завдання: 

- проаналізувати  теоретико-методологічні засади  вивчення заощаджень у сучасній  економічній науці; 

- з’ясувати підходи до аналізу процесів заощадження і нагромадження у радянській економічній науці, виявити характерні риси трансформації заощаджень в інвестиції у директивно-плановій економіці; 

- дослідити макроекономічні  аспекти формування заощаджень  домашніх господарств в останні роки адміністративно-командної системи; 

- проаналізувати  динаміку і структуру національних  заощаджень та їхніх компонентів  у роки ринкового реформування  вітчизняної економіки; 

- виявити вплив  основних визначників особистих  і національних заощаджень в умовах перехідної економіки України;  

- розглянути  роль компонентів національних  заощаджень як джерел інвестування  на різних етапах трансформаційного  процесу в Україні; 

- з’ясувати  вплив амортизаційної політики  держави на динаміку заощаджень корпоративних секторів національної економіки; 

- дослідити зв’язок  між приватними і державними  заощадженнями в економіці України  у контексті забезпечення ефективності  фіскальної політики; 

- вивчити зарубіжний  досвід стимулювання заощаджень  домашніх господарств і оцінити перспективи застосування подібних підходів в Україні; 

- з’ясувати  вплив монетарної політики на  заощаджувальну поведінку домогосподарств  у вітчизняній економіці; 

- визначити перспективні  напрямки використання інструментарію  фіскальної і монетарної політики для підвищення рівня національних заощаджень; 

- простежити  зв’язки між заощадженням та  економічним зростанням на різних  етапах ринкового реформування  економіки України; 

- проаналізувати  можливості підвищення ефективності  використання національних заощаджень, зокрема удосконалення механізму трансфор-мації заощаджень в інвестиції у вітчизняній економіці; 

- виявити роль  соціокультурних та інституційних  чинників для підвищення рівня  національних заощаджень. 

Об’єктом дисертаційного дослідження є процес заощадження у трансформаційній економіці України. Предметом дослідження є закономірності формування компонентів національних заощаджень та взаємозв’язків між ними і теоретико-методологічні та прикладні засади посилення впливу економічної політики уряду на заощаджувальний процес у вітчизняній економіці. 

Методологічною  основою дисертаційної роботи стали  загально-наукові методи пізнання, концептуальні положення сучасних теорій ринкової економіки, методологічні  засади комплексного і системного аналізу. Для виконання поставлених у роботі завдань використано широкий спектр методів. Передусім – системний підхід, згідно з яким усі явища вивчаються у взаємозалежності та розвитку. Дослідження процесу становлення сучасної теорії споживання / заощадження ґрунтувалось на єдності історичного й логічного підходів. Для пояснення особливостей динаміки національних заощаджень та їхніх компонентів використо-вувались методи наукової абстракції, аналізу і синтезу, індукції та дедукції. Для з’ясування впливу визначників заощаджень у перехідній економіці України і встановлення зв’язків між заощадженням та економічним зростанням застосовано кореляційний аналіз, множинний регресійний аналіз, тест Ґрейнджера, моделювання поведінки економічних суб’єктів тощо. У роботі широко використано аналіз динамічних рядів, порівняння, графічні методи. Розрахунки проводились за допомогою сучасних програмних пакетів.  

Інформаційною базою дослідження стали основні  положення сучасної економічної  теорії, наукові праці вітчизняних  і зарубіжних учених, статистичні дані Державного комітету статистики та Національного банку України, ресурси мережі Інтернет.  

Наукова новизна  одержаних результатів. До основних наукових результатів, які становлять особистий здобуток дисертанта, належать такі.  

Вперше:  

- на рівні дисертаційного дослідження здійснено комплексний макроекономічний аналіз процесу заощадження в умовах трансформаційної економіки України з використанням досягнень сучасної теорії споживання / заощадження і бігевіористської економічної теорії, що дає змогу з’ясувати закономірності динаміки національних заощаджень та їхніх компонентів, виявляє можливості впливу на процес формування заощаджень за допомогою засобів макроекономічної політики; 

- на основі  всебічного аналізу проблеми  вимушених заощаджень населення в Україні напередодні розвалу адміністративно-командної системи обґрунтовано, що монетарний надлишок (показник частки вимушених заощаджень в економіці) в Українській РСР був приблизно на третину вищим, ніж у СРСР загалом, відтак існували об’єктивні передумови для того, щоб темпи інфляції в Україні після лібералізації цін були помітно вищими порівняно з іншими пострадянськими країнами;