Національні заощадження та аналіз їх динаміки і структури

- за допомогою  регресійного аналізу з’ясовано  вплив визначників заощаджень  домогосподарств та національних  заощаджень в економіці України у роки ринкової трансформації; зокрема, ключовими чинниками особистих заощаджень у цей період були реальний ВВП на одну особу, частка сумарних трансфертів (крім допомог у натурі) сектору домашніх господарств у ВВП, частка податкових надходжень у ВВП і державні заощадження; основними визначниками валових національних заощаджень стали рівень заощаджень попереднього року, рівень державних заощаджень, частка суми усіх соціальних допомог сектору домогос-подарств у ВВП, рівень монетизації та політичні чинники (нестабільність, спричинена проведенням виборів);  

- досліджено  співвідношення між приватними  і державними заощадженнями в  економіці України з позицій  рікардівського підходу; показано, що у роки трансформаційного  спаду в Україні простежувалася майже повна взаємозамінність між цими компонентами національних заощаджень; з відновленням економічного зростання масштаб такого ефекту витіснення зменшився, що розширює можливості уряду для стимулювання підвищення рівня національних заощаджень;  

- на основі  ґрунтовного дослідження теоретичних  і практичних аспектів зарубіжного  досвіду стимулювання заощаджень  домогосподарств з позицій основного  потоку економічної теорії та  бігевіористського підходу проаналізовано  відповідні стимули у вітчизняній економіці і запропоновано перспективні напрямки їх удосконалення, передовсім, використання ідеї автоматичної реєстрації працівників для участі у пенсійних програмах.  

Удосконалено: 

- обґрунтування  тези, що наслідки політики форсованого  зростання і проблеми у сфері нагромадження – відчутне зниження рівня нагромадження, погіршення його структури і перманентне зниження ефективності, хибна інвестиційна стратегія – стали одними із ключових чинників занепаду директивно-планової економіки;  

- методику аналізу  заощаджень інституційних секторів у трансформаційній економіці України; зокрема, показано, що використання як показника державних заощаджень суми дефіциту бюджету та інвестиційних видатків уряду дає змогу адекватно описати основні тенденції зміни державних заощаджень у вітчизняній економіці; 

- методику аналізу  монетарної політики у перехідній  економіці України; показано, що  на початку періоду трансформаційного  спаду в Україні здійснювалася  політика фінансового стримування,  спричинена адресним кредитуванням вибраних підприємств і галузей економіки; натомість, згідно з результатами кореляційного аналізу, у перші роки відновлення економічного зростання в Україні зростання реальної процентної ставки сприяло збільшенню організованих заощаджень домогосподарств; 

- методику аналізу  взаємозв’язків між економічним  зростанням та заощадженням у  трансформаційній економіці України;  зокрема, за допомогою сучасного  економетричного інструментарію  виявлено існування двобічного  зв’язку між динамікою реального  ВВП та низкою показників заощаджень, що відображає можливість формування сприятливого “зачарованого кола” між збільшенням заощаджень та економічним зростанням у вітчизняній економіці.  

Набули подальшого розвитку:  

- дослідження  впливу амортизаційної політики  держави на формування заощаджень корпоративних секторів економіки; зокрема, обґрунтовано перевагу лібералізованої моделі амортизаційної системи, за якої власники основного капіталу матимуть більшу свободу у виборі амортизаційного режиму; 

- методика аналізу  структури системи оподаткування як чинника формування заощаджень домашніх господарств; зокрема, показано, що нещодавні законодавчі зміни, які стосуються оподаткування доходів фізичних осіб, сприяли підвищенню рівня особистих заощаджень в економіці України; 

- підхід до розуміння причин катастрофічного погіршення економічної ситуації в Україні у роки трансформаційного спаду: обґрун-товано тезу про те, що основною передумовою такого несприятливого розвитку подій стало тривале зволікання з проведенням реальних реформ; 

- дослідження  шляхів удосконалення трансформації  заощаджень в інвестиції в  умовах перехідної економіки  України: проаналізовано напрями  підвищення ефективності використання  національних заощаджень, обґрунтовано  важливість врахування впливу  соціокультурних та інституційних чинників на процес заощадження. 

Практичне значення одержаних результатів. Отримані у  дисертаційній роботі теоретичні результати можуть бути враховані і використані  органами державної влади та управління у процесі формування макроекономічної політики. Зокрема, висновки і рекомендації, зроблені дисертантом, можна використати для прогнозування впливу заходів фіскальної та монетарної політики на заощаджувальну поведінку домогосподарств і рівень національних заощаджень загалом; для обґрунтування оптимальної системи оподаткування в Україні; для удосконалення пенсійних схем, що пропонуються системою недержавного пенсійного забезпечення; для розроблення дієвих стимулів збільшення організованих заощаджень домашніх господарств.  

Теоретичні висновки, концептуальні положення і практичні результати дисертації використовуються у навчальному процесі на економічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка у процесі викладання курсів “Макроекономіка”, “Макроеко-номіка-2”, “Економіка України” (довідка № 2986–В від 2.07.2007 р.).  

Результати дисертаційного дослідження використовуються в  аналітичній роботі Головного управління статистики у Львівській області (довідка  № 08-11/83 від 22.06.2007 р.). Висновки і рекомендації, подані у дисертаційній роботі, використовуються Головним управлінням економіки Львівської облдержадміністрації при прогнозуванні динаміки економічних показників області, розробленні програм соціально-економічного розвитку та інших програмно-цільових документів (довідка № 40-40-1-1595 від 21.06.2007 р.). 

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею. Наукові  результати і висновки, що виносяться на захист, отримані автором особисто. З-поміж статей, опублікованих у  фахових виданнях, лише одну виконано у співавторстві; особистий внесок у ній вказано у переліку публікацій за темою дисертації.  

Апробація результатів  дисертаційного дослідження. Основні  положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на наукових і науково-практичних конференціях, серед яких: науково-практична конференція “Роль грошових заощаджень населення у розбудові економіки України” (Київ, 2002 р.); міжнародна науково-практична конференція “Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи” (Львів, 2003 р.); міжнародна науково-практична конференція “Економіка України в євроінтеграційних процесах” (Львів, 2004 р.); міжнародна науково-практична конференція “Економічна система України. Минуле, сучасне, майбутнє” (Львів, 2005 р.); міжнародна науково-практична конференція “Наукова спадщина Є.Є.Слуцького: розвиток наукових ідей в економічній науці” (Київ, 2007 р.); міжнародна наукова конференція до 40-річчя економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка “Українська економічна наука: досягнення, проблеми, перспективи” (Львів, 2007 р.); щорічні конференції науково-педагогічних працівників Львівського національного університету імені Івана Франка у 2002–2007 роках.