Трастові компанії в США

Масштаби трастових операцій надзвичайно сильно виросли за останні 70-80 років. Це обумовлено зростанням багатства в основному вищих верств суспільства, а також збільшенням частки фіктивного капіталу (накопичення цінних паперів) в цьому багатстві. Дані за 1988 р. показують загальну суму довірчих операцій, як комерційних банків, так і інших комерційних установ в США. Зниження питомої ваги трастових операцій пов'язано в основному із загальним зростанням активів кредитно-фінансових установ США. Так, управління коштами, вкладеннями в цінні папери по суті являє собою головну трастову операцію комерційних банків[10, с. 354].

У післявоєнні роки у США розвинулись так звані колективні трастові фонди. На відміну від індивідуальних фондів, вони накопичували порівняно дрібні (не більше 50 тис. дол) суми, довірені їм для управління, і управляли цими накопиченими коштами як єдиним трастом.

Певні соціальні та економічні зрушення в останні 20-30 років у США свідчать про значне зростання трастової справи та її поширенні не тільки на найбагатші кола, але також на середніх і дрібних підприємців, на деякі групи інтелігенції і чиновників. Таке розширення трастових операцій на вказані верстви населення безпосередньо пов'язане із довготривалим розвитком трастових компаній[13, с. 115].

Отже, трастові компанії пройшли досить довгий шлях історичного розвитку. Значний вплив на еволюцію трастових компаній мали накопичення боргів, потреби в трансформації матеріального майна в фінансові активи, наявність різних валют, неоднакові економічні умови відтворення регіонів, тісно пов'язаних єдиним господарським простором. Крім того, трастові послуги доповнили послуги по страхуванні майна, видачі кредитів, ведення рахунків. У ході історичного розвитку деякі трастові компанії навіть конкурували з комерційними банками, розширюючи чисто банківські операції - приймання вкладів і видачу депозитів.

На сучасному  етапі виникли спеціалізовані види трастів, які відображають специфічні потреби власників капіталу в його управлінні на основі довіреності, з'являються загальні трастові фонди, підприємницькі трасти, універсальні трасти, керовані трастовими відділами комерційних банків.

3. Особливості діяльності трастових компаній в США в умовах процесів глобалізації

Глобалізація  перетворює світове господарство на єдиний ринок товарів, послуг, капіталів, робочої сили, суб’єкти якого взаємопов’язані  єдиною системою фінансово-економічних відносин.  

Однією з  найяскравіших форм прояву процесу  глобалізації є вибухоподібне зростання  в останні роки світового фінансового  ринку, фінансових трансакцій, що здійснюються між різними суб’єктами світогосподарських зв’язків. Головними суб’єктами міжнародного фінансового ринку виступають пенсійні та спільні фонди, страхові компанії і трасти, транснаціональні банки. Бурхливого розвитку набули особливо трастові компанії, значення яких зростає кожного року[14].  

Сьогодні трастовими операціями в США займається понад 4 000 банків. Для деяких банків цей напрям є одним з основних. Зазвичай комерційні банки прагнуть проводити трастові операції в районах ділової активності і найбільшої концентрації населення. Не менше 20 % всіх траст-активів США припадає на першу десятку банків Нью-Йорка.

До найбільших трастів США відносяться: United States Trust Corporation , Depository Trust & Clearing Corporation (Нью-Йорк), Columbia Trust Company, The Northern Trust Company (Іллінойс), U.S. Bancorp (Міннеаполіс), The Bank of New York Union Bank, N.A (Сан-Франциско), Bank of Utah, U.S. Trust Company of New Jersey, Alaska USA Trust Company.

Характерними  ознаками діяльності трастових компаній в сучасних умовах є:

• трастова компанія не займається перемішуванням грошей клієнтів, вона бере гроші клієнтів, власність, нерухомість для збереження і управління. Якщо вклади клієнтів в банк стають власністю банку, то трастові вклади залишаються власністю клієнта; 
• трастові ж компанії не отримують вигоду з засобів, якими вони управляють на користь клієнтів, але отримують оплату за самі послуги управління;
• у разі довірчого управління, вклади особи захищені трастовим угодою.

Важливим аспектом також є  з'єднання трастових і банківських функцій в одній організації. Такий крок дає змогу збільшити клієнтську базу, потенціал і загальну вигоду. 

Компанії, які здійснюють трастові операції, в специфічній формі виконують функцію накопичення грошових капіталів і мобілізацію їх у виробництво. При інвестуванні в цінні папери трастовим компаніям краще вкладати кошти в акції фірм, з якими вони мають тривалі стосунки, і в цінні папери найбільших компаній. Тим самим вони зменшують витрати на вивчення фінансового стану безлічі компаній за допомогою отримання можливості участі в управлінні обраних банками компаній і контролю над їх діяльністю.

Трастами надається широкий спектр операцій за дорученням своїх клієнтів: вони виконують операції за дорученням для фізичних осіб, в тому числі управляють майном у вигляді акцій та інших фондових цінностей, нерухомості та іншого майна, що передане на зберігання або за заповітом; виконують довірчі функції за дорученням акціонерних товариств; надають агентські послуги для фізичних осіб, фірм та інших організацій[15, с. 480-486].

У проведенні трастових операцій вони мають цілий ряд значущих переваг перед багатьма ішними комерційними установами: ​​досвід, безперервність діяльності, фінансова відповідальність, обов'язковість, спеціалізація, колегіальність, неупередженість і адаптивність.

За допомогою трастових відділів комерційні банки отримують доступ до довгострокових фінансових ресурсів, які можуть бути вкладені в цінні папери, використані для операцій на біржі. Трастові операції компаній перебувають під наглядом Управління контролера грошового обігу (контрольно-ревізійний підрозділ міністерства Фінансів).

На сьогодні однією з найбільш важливих функцій, виконуваних трастами США, є управління персональними трастами. Трасти можуть бути заповідального (в цьому випадку компанія бере на себе зобов'язання і після смерті довірителя розпоряджатися його майном і розподіляти дохід з нього між призначеними бенефіціарами) і прижиттєвими. Важливу частину трастових пенсійних операцій банків становить і розпорядження державними пенсійними фондами на штатному і місцевому рівнях. Це можуть бути пенсійні фонди урядів штатів і округів, муніципалітетів міст, різних установ та державних корпорацій (наприклад, корпорацій міського комунального господарства).

В рамках трастових  відносин за договором, трастами здійснюються багато функцій, в тому числі:

• передача власності на цінні папери; 
• сплата відсотків і заборгованостей; 
• звільнення майна з-під застави; 
• управління фондів погашення, призначеного для викупу облігацій у власників після закінчення їх терміну дії; 
• ведення обліку та звітності. 

Принцип лояльності, покладений в основу роботи трастів самими, підкріплюється на державному рівні великим числом законів, підзаконних регулюючих положень, судових рішень, покликаних регламентувати напрями інвестиційної діяльності трастів. Крім того, обмеження можуть накладатися самим договором про трасті. У деяких договорах можуть міститися конкретні вказівки, куди слід вкладати кошти трасту. Найчастіше рішення про інвестиції приймаються спільно. У ряді випадків траст взагалі не має повноважень здійснювати інвестиції.

Трастові компанії також можуть виступати в якості представників муніципальних та штатних органів влади, здійснюючи за їх дорученням розміщення та оплату облігацій муніципальних та штатних позик.

Масштаби трастових компаній надзвичайно сильно виросли за останні роки. Це було зумовлено тим, що розвиток і поглиблення ринкової економіки, все більше поширення акціонерної форми компаній і підприємств, створення великих корпорацій і фінансово-промислових груп на Заході викликали значне розширення трастових операцій, які виконуються для корпорацій і компаній. Трастові компанії зараз виступають як довірені по облігаційних позиках корпорацій, представляючи перед корпорацією інтереси і права власників її облігацій. Вони технічно проводять обслуговування емісії цінних паперів, здійснюють передачу прав на емісії цінних паперів, проводять передачу прав на акції при купівлі-продажу[14].

Розвиток трастової справи призвело до значної концентрації трастових операцій в руках найбільших комерційних банків у західних країнах. На даному етапі розвитку грошово-кредитної системи США, банки створюють спеціальні траст-відділи і отримують можливості виконувати функції трастових компаній, але для цього їм необхідно отримати спеціальний дозвіл(ліцензію).

Найбільш широко інститути спільного  інвестування представлені в Сполучених Штатах Америки. У цій країні існують  обмеження на операції банків з цінними  паперами, а оскільки саме ці фінансові  інструменти є найоптимальнішими  активами для розміщення коштів інститутів спільного інвестування, тому саме небанківській сектор спільного інвестування тут набув вражаючих масштабів. Зазвичай американські банки створюють трастові відділи, які займаються управлінням коштами клієнтів за договорами доручення. Ними можуть бути як великі індивідуальні, так і інституційні інвестори – пенсійні, благодійні, сімейні фонди, фонди страхових компаній та громадських організацій. Банки Америки, в тому числі інвестиційні – один з елементів системи спільного інвестування.

Останнім часом вони спрямовують свою увагу, крім великих клієнтів, на дрібних вкладників-інвесторів, відкриваючи дві групи рахунків – ризикові та безризикові. Перші створюють сукупний капітал, використовуваний для фінансування ризикових операцій. Процент на них нараховується пропорційно доходу, отриманому від операцій з даним рахунком. З їх коштів можуть фінансуватися і угоди щодо торгівлі цінними паперами. Кошти безризикових рахунків інвестуються в державні зобов’язання та в забезпечені заставою кредити. Такі рахунки страхуються державою і являють собою надійну форму розміщення коштів інвесторів. Доход, отримуваний за безризиковими рахунками, нижчий від отримуваного власниками ризикових рахунків.

Таким чином, американські банки можуть виступати як керуючі  коштами спільного інвестування компанії та як суб’єкти, що акумулюють його кошти. Однак кількісні характеристики такої діяльності значно нижчі від відповідних показників небанківських закладів – інститутів спільного інвестування, які поділяються на три основні види: компанії сертифікатів з готівковою вартістю (Face Amount Companies), об’єднані інвестиційні трасти (Unit Investment Trust Companies), менеджеріальні компанії (Management Companies)[15,с. 487-488].

Підсумовуючи  викладане, можна із впевненістю  зробити висновок, що трастові компанії не лише збережуть свої позиції на ринку США в умовах глобалізації, але й з кожним роком будуть їх посилювати. Таким чином, розвиток трастових компаній має стати одним із головних завдань в економіці США.

Висновки

Трастова компанія -  це така компанія, що здійснює управління майном, грошима, або цінними паперами чи правами за дорученням власника.

Формою організації  відносин між довірителем і довіреною  особою є трастова угода, основний зміст  якої стосується як обов’язків і відповідальності довіреної особи, так і прав та привілеїв довірителя. Згідно з угодою про створення трасту, засновник трасту передає іншій довіреній особі будь-яке майно або право, і покладає на нього обов'язки по управлінню даною власністю від свого імені, як незалежного власника, для отримання вигоди на користь третіх осіб.

У сучасних умовах трасти за своїм загальним функціональним призначенням націлені на ефективне використання майна, його фінансових форм, зменшення ризиків підприємницької діяльності та вдосконалення інвестиційного процесу.

Трастові операції досить різноманітні, але в цілому їх можна  об’єднати в 3 групи:

1. персональні;
2. трастові послуги, що надаються у сфері безпосередньої підприємницької діяльності;
3. послуги, що надаються пенсійним та іншим фондам для максимізації їх доходів.

Трасти можна характеризувати  залежно від:

• ступеня свободи довіреної особи відносно об’єкта, який передано в управління на активні та пасивні.
• загального спрямування управління, яке здійснює трастова компанія, у світовій практиці виділяють два типи трастів на загальні і підприємницькі.
• категорії довірителя майна для фізичних та юридичних осіб.

Розвиток трастових  компаній в США відбувався в декілька етапів:

1. період з моменту виникнення перших колоній поселенців на Американському континенті до початку XIX;
2. початок XIX - кінець XX ст.;
3. кінець ХХ ст. – наш час.

Специфічні  особливості розвитку трастів в  США виявилися в тісному зв'язку трастів з банківською сферою. Масштаби трастових операцій надзвичайно сильно виросли за останні роки. Певні соціальні та економічні зрушення в останні 20-30 років у США свідчать про значне зростання трастової справи та її поширенні не тільки на найбагатші кола, але також на середніх і дрібних підприємців, на деякі групи інтелігенції і чиновників. Таке розширення трастових операцій на вказані верстви населення безпосередньо пов'язане із довготривалим розвитком трастових компаній.